Рішення

від 28.10.2022 по справі 400/3430/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28 жовтня 2022 р.справа № 400/3430/21

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей", вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаПівденного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, проспект Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.21 р. № 12/34-00-07-06

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" (надалі - позивач або ТОВ "Компанія Прометей") звернулось з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (надалі - відповідач або ПМРУ ДПС РВПП), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2021 р. № 11/34-00-07-06, № 12/34-00-07-06.

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 1 а. с. 109-110).

У підготовчому провадженні позивач подав заяву, згідно з якою рішенням ДПС України була задоволена скарга ТОВ "Компанія Прометей" на податкове повідомлення-рішення № 11/34-00-07-06 та зазначене рішення скасоване (т. 1 а. с. 112-117).

Ухвалою суду провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 11/34-00-07-06 закрито, ТОВ "Компанія Прометей" повернуто судовий збір в сумі 4 103,88 грн. (т. 2 а. с. 73-74).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача про завищення ТОВ "Компанія Прометей" суми податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ "Агро-Цвіт-2012" є помилковим, так як зроблений на підставі невірно встановлених обставин.

Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Як встановив відповідач, позивач відніс до складу податкового кредиту, сформованого за господарською операцією з ТОВ "Агро-Цвіт-2012", суму податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за податковою накладною, яка містить помилки в її реквізитах, що заважають контролюючому органу ідентифікувати суму податкових зобов?язань. Крім цього, ним виявлена розбіжність в пункті навантаження товару зазначеного в специфікації до договору порівняно з товарно-транспортними накладними. Також відповідач зазначив, що згідно з статистичними відомостями, ТОВ "Агро-Цвіт-2012" не має в своєму розпорядженні достатньої посівної площі для постачання ТОВ "Компанія Прометей" сільськогосподарської продукції в обсягах, обумовлених договором (т. 1 а. с. 135-142).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій пояснив, що досліджені під час перевірки ТОВ "Компанія Прометей" первинні документи давали змогу відповідачу встановити зміст, обсяг, вартість та інші складові господарської операції з ТОВ "Агро-Цвіт-2012" (т. 1 а. с. 160-163).

В запереченнях відповідач повторив аргументацію відзиву (т. 2 а. с. 26-31).

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

В період з 25 січня до 12 лютого 2021 р. ПМРУ ДПС РВПП провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія Прометей" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 р. від?ємного значення ПДВ, в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, результати якої оформлені актом від 18 лютого 2021 р. № 28/34-00-07-01-02/41255380 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а. с. 24-56).

У висновку акту перевірки зазначено про порушення ТОВ "Компанія Прометей":

- ст. 198 п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.4., ст. 201 п. 201.10. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а саме завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 273 592 грн.;

- ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.4., ст. 201 п. 201.10. ПК України, внаслідок чого завищено від?ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 166 667 грн.

На підставі акту перевірки 11 березня 2021 р. ПМРУ ДПС РВПП прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 11/34-00-07-06, яким ТОВ "Компанія Прометей" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2020 р. на суму 273 592 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 136 796 грн.;

- № 12/34-00-07-06, яким визначено суму завищення від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 166 667 грн. (т. 1 а. с. 10-13).

Не погодившись з цими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України (т. 1 а. с. 19-20).

8 квітня 2021 р. ДПС України прийняла рішення про продовження строку розгляду скарг (т. 1 а. с. 22).

18 травня 2021 р. позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

27 травня 2021 р. рішенням ДПС України № 11895/6/99-00-06-01-02-06 скарга ТОВ "Компанія Прометей" на податкове повідомлення-рішення № 11/34-00-07-06 була задоволена, а рішення скасоване (т. 1 а. с. 149-151).

Рішенням ДПС від 27 травня 2021 р. № 11878/6/99-00-06-01-02-06 у задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення № 12/34-00-07-06 відмовлено, рішення залишено без змін (т. 1 а. с. 146-148).

На сторінках 16-23 акту перевірки (т. 1 а. с. 39-46) наведено опис порушень, з якими відповідач пов?язує виявлені порушення:

- так, між ТОВ "Компанія Прометей" і ТОВ "Агро-Цвіт-2012" було укладено договір на постачання кукурудзи. Як виявив відповідач, у специфікації до цього договору, загальна вартість товару складає 700 000 грн., тоді як згідно платіжних доручень, позивач сплатив за товар 7 000 000 грн. Податкова накладна від 20 листопада 2021 р. № 14 складена на суму 7 000 000 грн., в тому числі ПДВ 1 166 666,67 грн. На думку відповідача, ТОВ "Агро-Цвіт-2012" сформовані податкові зобов?язання без урахування дійсної договірної вартості товару, а тому позивач безпідставно включив до податкового кредиту ПДВ на суму 1 166 666,67 грн.;

- у специфікації до договору місцем постачання товару визначено с. Ємільчине, Житомирська область, а в товарно-транспортних накладних місцем постачання є с. Мала Рача, Житомирська область;

- відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 р. ТОВ "Агро-Цвіт-2012" вирощувало 12 сільськогосподарських культур на загальній площі 8 638,20 га, а згідно з звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур, ТОВ "Агро-Цвіт-2012" вирощувало лише 8 сільськогосподарських культур на площі 4 171,80 га, тобто вдвічі меншій площі, а тому враховуючи цю невідповідність, відповідач робить висновок про неможливість встановити фактичну кількість вирощеної ТОВ "Агро-Цвіт-2012" у 2020 р. продукції.

Надаючи правову оцінку цим обставинам, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20 листопада 2020 р. між ТОВ "Компанія Прометей" і ТОВ "Агро-Цвіт-2012" було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 50052 за умовами якого позивач придбав товар, найменування якого, кількість і ціна визначені в специфікації (т. 1 а. с. 62-63).

Згідно даних специфікації № 1, предметом договору є кукурудза врожаю 2020 р., в кількості 1 000 +/- 10. Ціна за 1 т складає 7 000 грн., В графі "загальна вартість товару з ПДВ, грн." внесений запис "7 000 00,00", сума ПДВ складає 1 166 666,67 грн. (т. 1 а. с. 63 зворот).

Відповідно до платіжних доручень №№ 93, 94 від 20 листопада 2020 р. позивач сплатив ТОВ "Агро-Цвіт-2012" 4 000 000 і 3 000 000 грн. відповідно (т. 1 а. с. 80-81).

Згідно з виписаною податковою накладною від 20 листопада 2020 р. № 14, загальна сума коштів з урахуванням ПДВ складає 7 000 000 грн., ПДВ 1 166 666,67 грн. (т. 1 а. с. 104).

Таким чином, власне податкова накладна від 20 листопада 2020 р. № 14 ніяких помилок чи розбіжностей не містить - в ній зазначено ту саму загальну ціну за товар, включаючи ПДВ, яка сплачена позивачем постачальнику, що підтверджується платіжними дорученнями.

В даному випадку може йтися про розбіжність в даних про загальну вартість товару між специфікацією № 1 та податковою накладною.

З цього приводу суд зазначає, що підставою для податкової звітності, а також формування податкового кредиту, є дані податкової накладної, яка, як наведено вище, жодних помилок не містить.

Суд враховує, що навіть сама форма написання суми загальної вартості товару в специфікації № 1 "7 000 00,0" вказує на те, що в другій секції нулів вочевидь допущена суто технічна помилка через пропуск одного знаку "0", на що вказують інші дані специфікації - при загальній кількості товару в 1 000 т і вартості 1 т на рівні 7 000 грн., загальна вартість товару не може складати 700 000 грн., а сума ПДВ з 700 000 грн. не може дорівнювати 1 166 666,67 грн.

Суд підкреслює, що податкова накладна від 20 листопада 2020 р. № 14 не містить будь-яких помилок в реквізитах, як про це зазначено в акті перевірки, а всі дані специфікації № 1, а також відомості з платіжних доручень надавали змогу відповідачу встановити дійсну загальну вартість товару та дійти обґрунтованого висновку про наявність в специфікації № 1 технічної помилки, яка ніяк не вплинула на вірність визначення показників податкової звітності ТОВ "Компанія Прометей".

Стосовно виявлення відповідачем розбіжності між пунктом навантаження, який зазначений в специфікації № 1 та в товарно-транспортних накладних, слід зазначити, що відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 р. № 363 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, ці Правила визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників, тобто ці Правила, на підставі яких і складаються товарно-транспортні накладні, покликані врегульовувати правовідносини, які виникають між замовниками і перевізниками вантажів та не стосуються питань оподаткування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на розбіжність між даними статистичних звітів ТОВ "Агро-Цвіт-2012" щодо посівної площі, що не дає змоги відповідачу встановити реальну кількість виробленої ТОВ "Агро-Цвіт-2012" продукції у 2020 р., так як ці дані стосуються постачальника, а не позивача і розбіжність в таких даних не є свідченням відсутності постачання товару.

Відповідно до ст. 77 ч. 1-2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б доводили протиправність дій позивача щодо формування податкового кредиту, а його заперечення носять характер припущень.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 21 603,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 773172 від 17 травня 2021 р. (т. 1 а. с. 1).

З урахуванням закриття провадження у справі в частині позовних вимог та повернення позивачу судового збору пропорційно до цих вимог в сумі 4 103,88 грн., відшкодуванню підлягає судовий збір в сумі 17 500 грн.

Позивачем подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 233 грн. (т. 2 а. с. 17-18).

На підтвердження таких витрат надані договір про надання правової допомоги від 1 травня 2021 р. з додатковою угодою, акт про надання послуг від 1 травня 2021 р., видатковий касовий ордер від 31 серпня 2021 р. на суму 18 233 грн. (т. 2 а. с. 19-24).

Як слідує з цих документів, загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складається з двох окремих сум:

- 6 567 грн. за ознайомлення адвоката з актом перевірки, ознайомлення та аналізу документів, аналізу законодавства, аналізу судової практики, підготовки позовної заяви, копіювання документів, ознайомлення з відзивом та подання відповіді на відзив, участі в судових засіданнях;

- 11 666 грн. "гонорару успіху" адвоката.

Відповідач подав заяву в якій заперечив проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в будь-якому розмірі (т. 2 а. с. 26-31). На думку відповідача, складність справи є непропорційною розміру витрат на професійну правничу допомогу, до того ж відсутнє документальне підтвердження таких витрат.

Як передбачено ст. 134 ч. 2 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ст. 134 ч. 4 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ст. 134 ч. 5 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції, Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

З приводу включення до витрат на професійну правничу допомогу "гонорару успіху", суд керується правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18:

"5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що визначені суми відшкодування суд має виходити з критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їх розміру, що виходять з конкретних прав та фінансового стану обох сторін (пункт 21). додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

5.41. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04, § 268) )).

5.42. У рішенні (щодо справедливої ??сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis проти Греції, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішив питання обов`язковості для цього суду, укладеної заявою зі своїм адвокатом щодо плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтвердити, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своїм адвокатам. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд,

5.43. Велика палата Верховного Суду зауважує, що за наявні угоди, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме такими вищими критеріями при судових та інших витратах, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v Туреччина, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладення між сторонами договору, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, за рішенням суду, визначила зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

5.44. З урахуванням зазначеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадках укладення ними договору, що забезпечує сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи вони були фактично понесені, так і оцінювати їх потребу.".

В даному випадку, враховуючи кількість та об?єм процесуальних документів поданих представником позивача, кількість судових засідань в яких він взяв участь, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" (вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 41255380) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, ЄДРПОУ 44104032) задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2021 р. № 12/34-00-07-06, визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, буд. 15/1, м. Одеса, 65015, ЄДРПОУ 44104032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Прометей" (вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 41255380) судові витрати у виді судового збору в розмірі 17 500 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот гривень) та судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. (чотири тисячі гривень).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз