Рішення

від 28.10.2022 по справі 580/1396/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року справа № 580/1396/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансзерноекспорт» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

18.02.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансзерноекспорт» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2021 №7184/2300070210 та №7186/2300070210.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, оскільки висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи з господарських операцій по поставці сільськогосподарської продукції, які реально відбулись між позивачем та його контрагентами, а тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Рідзеля О.А. від 22.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №30-О увільнено суддю Рідзеля О.А. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 №214 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №580/1396/22.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу справа призначена судді Тимошенко В.П.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 суддею Тимошенко В.П. прийнято справу до свого провадження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки «Торговий дім «Трансзерноекспорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2017 по 31.03.2021, складено акт перевірки та встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства України, оскільки, у перевіряємому періоді позивачем оформлено операції з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів-постачальників за первинними документами, які складені з порушенням норм діючого законодавства України та підтверджують факт неможливості здійснення певних поставок сільськогосподарської продукції. За таких обставин представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Усною ухвалою суду від 13.10.2022, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На підставі наказів Головного управління ДПС у Черкаській області від 29.06.2021 №1312-п, від 05.08.2021 №1655-п та направлень на перевірку, виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області, та направлень на перевірку, виданих Головним управлінням ДПС, від 02.07.2021 №1504/23-00-07-1315, від 09.07.2021 №1579/23-00-07-0108, від 09.07.2021 №1579/23-00-07-0108 та від 30.07.2021 №1796/23-00-07-0108, відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.75, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі Податковий кодекс, ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» та відповідно до плану- графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, 2021 працівниками відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2017 по 31.03.2021.

За результатами проведення планової перевірки складено акт від 26.08.2021 №5844/23-00-07-0205/41202673 та встановлено такі порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

1) вимог п. п 14.1.13 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.5.11 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.3 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.02.2000 року №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 року за №161/4382, п. 5, п. 7, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, п.3.2 та п. 3.10 роз. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, п. 19 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248, п.7, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 року №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509, п. 8, п.9 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1994609 грн., в т. ч. за 2017 рік на суму 242896 грн., три квартали 2018 року на суму 118652 грн., 2018 рік на суму 295053 грн., 1 квартал 2019 року на суму 106628 грн., півріччя 2019 на суму 274147 грн., три квартали 2019 року на суму 504101 грн., 2019 рік на суму 1311431 грн., 1 квартал 2020 року на суму 122698 грн., півріччя 2020 на суму 145202 грн., три квартали 2020 року на суму 145222 грн., 2020 рік на суму 145229 грн.;

2) вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, пп. 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2176885 грн., в т.ч. за липень 2017 року на суму 1167 грн., вересень 2017 року на суму 34805 грн., жовтень 2017 року на суму 235080 грн., вересень 2018 року на суму 122281 грн., жовтень 2018 року на суму 9555 грн., листопад 2018 року на суму 196002 грн., березень 2019 року на суму 108129 грн., травень 2019 року на суму 23184 грн., червень 2019 року на суму 162948 грн., липень 2019 року на суму 255504 грн., листопад 2019 року на суму 359507 грн., грудень 2019 року на суму 245919 грн., січень 2020 року на суму 164277 грн., лютий 2020 року на суму 258527 грн.;

3) вимог п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого в результаті чого подано податкові розрахунки за формою №1-ДФ з помилками та не повною інформацією за 1 квартал 2018 року, 4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року, 3 квартал 2019 року;

4) вимог пп.164.2.20 п.164.2 ст.164; пп.168.1.1 п.168.1 ст.168; п.176.2«а» ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за вересень 2018 року на суму 6390,00 грн.;

5) вимог пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 та пп.1.6 п.161 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено військовий збір за вересень 2018 року на суму 532,50 грн.;

6) вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, абз. 1 п. 8.4, п. 8.5 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300, в результаті чого не подано 10 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

За наслідками вищевказаної перевірки відповідачем винесені такі податкові повідомлення-рішення:

1) від 15.09.2021 №7184/2300070210 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2721106 грн., в т.ч. основний платіж 2176885 грн., штрафні санкції 544222 грн.;

2) від 15.09.2021 №7186/2300070210 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2456954 грн., в т.ч. основний платіж 1994609 грн., штрафні санкції 462345 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом ПК України).

Постачанням товарів згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 Податкового кодексу України є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ АЛЬТ-СТАНДАРТ (Продавець) укладено договір поставки від 14.09.2017 №14/09-2017 на придбання макухи соняшникової.

Згідно пункту 1.1 В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

Згідно пункту 2.1 Найменування товару, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до умов цього договору, визначається Сторонами у рахунках фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 2.2 Договору поставки від 14.09.2017 №14/09-2017 якість товару повинна відповідати державним стандартам ДСТУ.

Однак, під час документальної перевірки позивача, що ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» всупереч умовам договору не надано до перевірки посвідчення або сертифікати якості.

Крім того, ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» до перевірки надано ТТН, які оформлені не належним чином з явними ознаками дефектності. Всупереч умовам договору поставки, в ТТН відсутні код ЄДРПОУ/РНОКПП, підписи, печатки представників автомобільного перевізника. А відтак, не відповідають вимогам первинного документу. Також відсутні підписи водіїв (експедиторів) які прийняли та здали вантаж.

Також, у товарно-транспортних накладних не зазначена повна адреса пунктів навантаження та розвантаження, тобто не можливо визначити конкретно місцезнаходження складських приміщень.

ТТН наданих ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» навантаження товару (місце складу ТОВ «АЛЬТ-СТАНДАРТ») зазначено: м. Черкаси. Аналізуючи бази ЄРПН та ІТС «Податковий блок» ТОВ «АЛЬТ-СТАНДАРТ» не декларує відповідно до форми 20-ОПП наявність у використанні складських приміщень та не користувалось послугами оренди приміщень за такими адресами.

У ТТН місце розвантаження зазначено м. Житомир, проте, ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» у період здійснення поставки товару, користувалось послугами оренди складських приміщень, згідно Договору оренди від 01.06.2017 №7, за такою адресою м. Черкаси, вул. громова 138.

Тобто, не можливо підтвердити факт руху ТМЦ від продавця та місця їх зберігання.

Судом встановлено, що 08.11.2018 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «АНКОМА АЛЬЯНС» укладено договір №081118 на поставку шроту соєвого.

Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця Товар, асортимент та ціна якого визначені у рахунку-фактурі чи специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити замовлений Товар (1.1).

Поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі Замовлення, складеного в довільній формі, де вказується асортимент, кількість, місце поставки (передачі) Товару, що повинен бути поставлений Постачальником. Замовлення надсилається Постачальнику факсом чи електронною поштою. Підтвердженням прийняття замовлення є виставлення постачальником відповідного рахунку-фактури (1.2).

Згідно п. 2.6. Договору поставки від 08.11.2018р. №081118 разом з Товаром Постачальник передає Покупцеві на кожну окрему партію Товару оригінал або належним чином засвідчену копію відповідного документу, який посвідчує якість Товару.

Також, згідно п. 4.1. якість поставленого товару має відповідати інформації про товар, зазначеної в супровідних документах і на упаковці. Товар поставляється в непошкодженій упаковці і супроводжується етикеткою, що містить інформацію про виробника, назву Товару, нормативний документ, за яким виготовлено Товар, дату виготовлення, умови і терміни його зберігання. Упаковка продукції повинна відповідати вимогам, встановленим державними стандартами і технічними умовами, що діють в Україні, і забезпечувати захист Товару від всякого роду пошкоджень при його транспортуванні і зберіганні протягом терміну придатності. Вартість упаковки і маркування включається у вартість Товару .

Таким чином, згідно договору поставки, укладеного між ТОВ «АНКОМА АЛЬЯНС» та ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» передбачено: Якість Товару, який є предметом даного Договору повинна відповідати наступним вимогам: ДСТУ 4593:2006. Шрот соєвий харчовий. Технічні умови.

Відповідно Національного стандарту України щодо ДСТУ 4593:2006. Шрот соєвий харчовий в пункті 10 «правила приймання» визначено:

10.1 Правила приймання та методи відбирання проб згідно з ГОСТ 13979.0.

10.2 Кожну партію шроту соєвого харчового піддають приймально-здавальним випробовуванням.

10.3 Масову частку сирого протеїну, розчинного протеїну, сирої клітковини, сирого жиру, золи, нерозчинної у соляній кислоті, кислотне число жиру підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на 10 днів, замовник під час вхідного контролю.

10.4 Залишковий вміст пестицидів підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на місяць, споживач під час вхідного контролювання.

10.5 Токсичність, вміст нітратів, нітритів, мікотоксинів та токсичних елементів підприємство виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу в квартал, споживач під час вхідного контролювання.

10.6 Вміст радіонуклідів визначають у порядку, встановленому органами санітарно-ветеринарного нагляду.

10.7 Масову частку залишкової кількості розчинника (бензину, нефрасу) підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше 1 разу на 10 днів, споживач під час вхідного контролювання.

Проте, ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» до проведення перевірки не надано посвідчення або сертифікати якості, свідоцтво про токсичність, вміст пестицидів, нітратів, мікотоксинів, та токсичних елементів, наявність радіонуклідів тощо.

ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» до перевірки надано ТТН, які оформлені не належним чином з явними ознаками дефектності. Всупереч умовам договору поставки, в ТТН відсутні код ЄДРПОУ/РНОКПП, підписи, печатки представників автомобільного перевізника. А відтак, не відповідають вимогам первинного документу. Також відсутні підписи водіїв (експедиторів) які прийняли та здали вантаж.

Крім цього, у товарно-транспортних накладних не зазначена повна адреса пунктів навантаження та розвантаження, тобто не можливо визначити конкретно місцезнаходження складських приміщень.

Також, у ТТН наданих ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» навантаження товару (місце складу ТОВ «АНКОМА АЛЬЯНС») зазначено: с. Викосогірне (Запорізька обл). Аналізуючи бази ЄРПН та ІТС «Податковий блок» ТОВ «АНКОМА АЛЬЯНС» не декларує відповідно до форми 20-ОПП наявність у використанні складських приміщень та не користувалось послугами оренди приміщень за такими адресами.

Тобто, не можливо підтвердити факт руху ТМЦ від продавця та місця їх зберігання.

Крім цього, у ТТН від 12.11.2019 №Тр28 зазначено причеп, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно загальнодоступної інформаційної бази МВС України вказаного номерного знаку встановлено модель та марку причепу KRONE AZW18, 2003 року випуску, максимальна маса 18 т ( згідно ТТН перевезено 39,81 т).

Таким чином враховуючи технічні характеристики причепа KRONE AZW18, державний номерний знак НОМЕР_1 , останній не міг технічно слугувати для перевезення шроту соєвого, придбання якої документально оформлено ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» у ТОВ «АНКОМА АЛЬЯНС».

Також суд звертає увагу, що в періоді, що перевірявся встановлено, що ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» укладено договір поставки від 21.11.2019 №2111/01 із ТОВ «КОРМО.ТЕХ», код ЄДРПОУ 42875916 (юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд.61/11.

В даному договорі зазначено ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» - Покупець, ТОВ «КОРМО.ТЕХ» - Постачальник.

Згідно пункту 1.1 договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, обумовлених в цьому Договорі.

Згідно пункту 1.2 найменування товару: шрот соняшниковий, макуха соняшникова, висівки пшеничні, шрот соєвий, макуха соєва.

Згідно пункту 1.3 асортимент, кількість, вид упаковки, ціна Товару вказуються у видаткових накладних на Товар, складених на підставі заявок Покупця та/або Специфікації до цього договору.

Відповідно до п.3.5. договору поставки від 21.11.2019 №2111/01 Постачальник зобов`язується разом з Товаром передати Покупцеві оригінали таких документів:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну (у випадку здійснення Постачальником доставки товару на склад Покупця);

- документи, що підтверджують якість та походження Товару.

Таким чином, згідно договору поставки, укладеного між ТОВ «КОРМО.ТЕХ» та ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» передбачено: документи, що підтверджують якість та походження Товару, Якість Товару, який є предметом даного Договору повинна відповідати наступним вимогам: ДСТУ 4638:2006. Шрот соняшниковий. Технічні умови.

Проте, ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» до проведення перевірки не надано посвідчення або сертифікати якості, свідоцтво про колір, запах, смак, домішки, вміст пестицидів, нітратів, нітритів та інше.

ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» до перевірки надано ТТН, які оформлені не належним чином з явними ознаками дефектності. Всупереч умовам договору поставки, в ТТН відсутні код ЄДРПОУ/РНОКПП, підписи, печатки представників автомобільного перевізника. А відтак, не відповідають вимогам первинного документу. Також відсутні підписи водіїв (експедиторів) які прийняли та здали вантаж.

Зокрема у товарно-транспортній накладній від 13.12.2019 Р18 зазначено пункт навантаження товару та розвантаження: с. Власівка, Кіровоградська область. Тобто, переміщення товару було за однією адресою та/або не відбувалось взагалі.

У наданих ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» ТТН від 13.12.2019 №Р18, від 24.12.2019 №Р35, від 26.12.2019 №Р41, від 19.12.2019 №64, від 19.12.2019 №68, від 19.12.2019 №69 та в інших зазначено пункт навантаження товару: с. Власівка, Кіровоградська область.

У товарно-транспортних накладних від 20.12.2019 №Р3, від 21.12.2019 №Р32, від 22.12.2019 №Р33, від 23.12.2019 №Р34, від 25.12.2019 №Р37 зазначено пункт навантаження товару: с. Власівка, Запорізька область.

Крім цього, у більшості товарно-транспортних накладних не зазначена повна адреса пунктів навантаження та розвантаження, тобто не можливо визначити конкретно місцезнаходження складських приміщень.

Також, у ТТН наданих ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» навантаження товару (місце складу ТОВ «КОРМО.ТЕХ») зазначено: с. Марївка Запорізької області, с. Власівка Кіровоградської області, м. Вінниця Вінницької області, с. Дорожне Вінницької області. ТОВ "КОРМО.ТЕХ" не декларує наявність у використанні складських приміщень за такими адресами. При цьому, в жодній із ТТН не зазначено пункт навантаження товару : вул. Робоча, буд.14В, м. Любимівка, Дніпропетровська область, тобто, склад який декларує ТОВ " КОРМО.ТЕХ " відповідно до форми 20-ОПП.

Тобто, не можливо підтвердити факт руху ТМЦ від продавця та місця їх зберігання.

Крім того суд звертає увагу на таке. ТОВ «КОРМО.ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42875916), стан 0 (платник податків за основним мiсцем облiку), перебуває на обліку 1403 - ГУ ДПС у Миколаївській обл. (Центральний р-н м. Миколаєва), основний вид діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Аналізом інформації з ІТС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «КОРМО.ТЕХ» до податкових органів подало інформацію за формою 20 ОПП щодо складу, який знаходиться за адресою: Україна, Днiпропетровська обл., Днiпровський район, с. Любимівка, вулиця Робоча, буд. 14 В та офісу, який знаходиться за адресою: Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв Центральний р-н, вул. Нікольська, буд. 61/11.

Згідно Звітного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ):

- за ІV квартал 2019 року (вх. від 06.02.2020 №9333770329) працювало в штаті 5 осіб, за цивільно-правовими договорами 0 осіб, самозайняті особи (ознака 157) 1 особа;

Згідно наданих документів ТОВ «ТД ТРАНСЗЕРНОЕКСПОРТ» у листопаді 2019 мало взаємовідносини з ТОВ «КОРМО.ТЕХ» щодо придбання товару «Макуха соняшникова» у загальній кількості 70,32т. та товару «Шрот соняшниковий» у загальній кількості 264,2т.

Аналізом ЄРПН встановлено, що ТОВ «КОРМО.ТЕХ» оформлює придбання у грудні 2019 року товару «Шрот соняшниковий» від ТОВ «ДЕОНІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 42806465).

ТОВ «ДЕОНІС ГРУП» (код ЄДРПОУ 42806465) знаходиться на обліку у 1013 - Гу ДПС у Київській області (Києво-Святошинський р-н), стан платника -0 - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності 01.11- вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур. До податкових органів подало інформацію за формою 20 ОПП щодо складу, який знаходиться за адресою: Україна, вул. Чорновола 46а, м. Вишневе, Київська область та офісу, який знаходиться за адресою: Україна, вул. Черкаська, буд. 38, каб. 247/3, м. Бровари, Київська область.

Згідно даних податкової звітності з податку на додану вартість (ряд. 10.3 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» ТОВ "ДЕОНІС ГРУП" не декларує та не реєструє податкові накладні з придбання послуг (оренди складів, перевезення, зберігання, навантаження, розвантаження товарів тощо) у неплатників ПДВ.

Податкова звітність, яка містить інформацію щодо наявності у підприємства ТОВ "ДЕОНІС ГРУП" земельних ресурсів до ДПІ обліку не надавалась.

Даний факт вказує на відсутність на підприємстві власних/залучених основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо необхідних для ефективного ведення господарської діяльності.

Аналогічні доводи контролюючого органу стосовно безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат з податку на прибуток приватних підприємств встановлені й щодо документального оформлення господарських взаємовідносин з ТОВ «Трайдсервіс Інвест», ТОВ «Сангрія Інвест», ТОВ «Екоторг Плюс», ТОВ «Кауса», ТОВ «Скринж», ТОВ «Старкос», ТОВ «Тріго Трейд», ТОВ «Урожай України».

Крім того, суд звертає увагу на наявність кримінальних проваджень, в яких згадуються реквізити ТОВ «Сангрія Інвест», ТОВ «Кауса», ТОВ «Екоторгплюс», а саме, в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2019

Отже із матеріалів акту перевірки та первинних бухгалтерських документів вбачається, що під час проведення перевірки встановлено факт використання ТОВ «Торговий дім «Трансзерноекспорнт» у господарській діяльності ідентичного товару (сільськогосподарської продукції), яка ніби то отримана ним від його контрагентів, однак без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання товару.

Так, відповідно до Концептуальної основи фінансової звітності, виданої у вересні 2010 року Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, існує тісний зв`язок між понесенням витрат і створенням активів, але обидва процеси не обов`язково збігаються. Отже, коли суб`єкт господарювання несе видатки, це може свідчити, що відбувався пошук майбутніх економічних вигід, але це не є остаточним доказом одержання об`єкта, який відповідає визначенню активу. Так само, відсутність відповідних витрат не виключає можливості, що об`єкт відповідає визначенню активу і, отже, може визнаватися в балансі. Наприклад, об`єкти, передані суб`єктові господарювання безкоштовно, можуть відповідати визначенню активів. Актив - це ресурс, контрольований суб`єктом господарювання в результаті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб`єкта господарювання

Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку п. 1 Подання фінансової звітності, загальний сукупний дохід - це зміна у власному капіталі протягом періоду внаслідок операцій та інших подій, окрім тих змін, що виникли внаслідок операцій з власниками, які діють згідно з їх повноваженнями власників.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку у п. 18 Дохід визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності, зокрема, дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб`єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини та той факт, що дійсне джерело походження отриманої позивачем від вищезазначених контрагентів сільськогосподарської продукції документально не підтверджено.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Однак, суд наголошує, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єктом оподаткування податку на прибуток та витрати.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №816/1422/17.

Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між позивачем та його контрагентами - оформлені лише документально, оскільки їх реальність не підтверджується через неможливість встановити джерело походження сільськогосподарської продукції, яка у період, що перевірявся, реалізована вищевказаним контрагентам-постачальникам, відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, земельних ділянок при значних обсягах реалізованої сільськогосподарської продукції тощо.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина була визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

У зв`язку із вищевказаними обставинами суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, відповідно, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО