Ухвала

від 27.10.2022 по справі 640/18238/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18238/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Бізнес-Аудит" до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Бізнес-Аудит" із позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд: закінчити (закрити) виконавче провадження АСВП:57522806 від 25.10.2018, скасувати постанову від 26.11.2018 про арешт майна боржника в АСВП:57522806, вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження: №29123515 від 27.11.2018 №28957478 від 16.11.2018, скасувати будь-які інші обмеження, обтяження, заборони, здійснені Солом`янським РВДВС через виконання заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01.04.2016 по справі №760/15679/15-ц.

Разом із позовною заявою, позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що сума судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача, що є підставою для відстрочення сплати судового збору в порядку ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1,2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, судовий збір підлягає розстроченню для фізичної особи, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків її доходів за попередній рік.

Таким чином, суд звертає увагу позивача, що дані правила поширюються на фізичних осіб, окрім того, для підтвердження доходів надається виписка за минулий, а не теперішній рік.

Крім того, позивачем не було надано доказів того, що отримані виплати за 2022 рік є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, у зв`язку з чим, клопотання задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2481,00 гривень.

У відповідності до частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2481,00 гривень.

Враховуючи викладене, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за звернення із даним позовом до суду у сумі 2481, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

У позовній заяві позивач не вказує дату з якої останній дізнався про зміст порушених прав, натомість, обрахунок дати звернення до суду починає з дати отримання відповідачем заяви позивача про закриття виконавчого провадження у справі, що за юридичною природою є невірним тлумаченням моменту, з якого йде обрахунок процесуальних строків.

Так, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для закриття оскаржуваного виконавчого провадження є факт скасування постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2021 по справі №760/15679/15-ц заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01.04.2016 на підставі якого здійснювалось стягнення виконавчих витрат в рамках №ВП 57522806, що в розумінні вимог ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" є самостійною правовою підставою для закінчення виконавчого провадження.

Отже, з аналізу вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивач знав про існування правових підстав для закриття виконавчого провадження ВП 57522806, а саме: постанови Київського апеляційного суду від 11.11.2021 у справі №760/15679/15-ц ще у 2021 році, однак із даним позовом до суду звернувся - 21.10.2021, тобто зі сплином майже річного строку давності, що є пропуском, як загальних так і спеціальних строків на звернення із даним позовом до адміністративного суду.

Згідно вимог ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав суду матеріалів виконавчого провадження №ВП 57522806 або клопотання про витребування відсутніх доказів, що мають значення по справі, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду матеріалів виконавчого провадження, доказів про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - , Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101 та заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із доказами, що підтверджують вказані обставини.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Бізнес-Аудит" без руху .

2.Встановити позивачу строк до 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отриманян даної ухвали суду.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя А.С. Мазур