Постанова

від 24.10.2022 по справі 480/5651/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 р.Справа № 480/5651/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, повний текст складено 13.12.22 року по справі № 480/5651/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роніс Груп"

до Головного управління ДПС у Сумській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Роніс Груп (далі ТОВ Роніс Груп, позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:

- поновити позивачу пропущений процесуальний строк звернення до суду з позовом, у зв`язку з неотриманням копії спірного податкового-повідомлення рішення з причин незалежних від позивача, про що зазначено в позові.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Сумській області від 03.11.2020 року № 0034750416, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (р. 21) на суму 23 346 112 грн ТОВ Роніс Груп;

- судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення ф. В4 від 03.11.2020 року № 0034750416, яким ТОВ Роніс Груп безпідставно зменшено розмір від`ємного значення сум податку на додану вартість (р. 21) на суму 3 345 112 грн, оскільки порушень п. 200.1. абз. в п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України (далі ПК України), недотримання вимог п.п. 4-5 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21 (далі Порядок № 21) допущено не було, в свою чергу неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року не може бути підставою для зменшення від`ємного значення. При цьому повідомив, що за неподання декларації його не було притягнуто до відповідальності в порядку ст. 120 п. 120.1 ПК України.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом вказав, що про існування податкового повідомлення-рішення ф. В4 від 03.11.2020 року № 0034750416 дізнався лише 17.05.2021 після оприлюднення в ЄДРСР рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2065/21, в якому і містилися інформація про його прийняття на підставі висновків камеральної перевірки податкової декларації за липень 2020 року ГУ ДПС у Сумській області, оформленої актом N 325/18-28-04-16/42154956 від 18.09.2020.

Наполягає, що спірне рішення було направлено позивачу засобами поштового зв`язку на податкову адресу: м. Суми, пр-т Курський, буд 147, проте не вручено та повернуто 04.12.2020 з відміткою за закінченням терміну зберігання. З метою отримання акту камеральної перевірки і оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представник позивача звернувся 25.05.2021 з адвокатським запитом до відповідача, однак отримав відмову з посиланням на невірно оформлений ордер та конфіденційність запитуваної інформації.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі 480/5651/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роніс Груп" до Головного управління ДПС у Сумській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 № 0034750416, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Роніс Груп" зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на 3346112 (три мільйони триста сорок шість тисяч сто дванадцять) грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роніс Груп" ( 40020, м. Суми, просп. Курський буд. 147, ЄДРПОУ 42154956) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Сумській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (40009, м. Суми, вул. Іллінська 13, код ЄДРПОУ ВП 43995469) судовий збір, сплачений при зверненні до суду у розмірі 22700 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі 480/5651/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ Роніс Груп в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм п. 49.2 ст. 49, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст.200 ПК України та пп. 4, 5 Порядку № 21 та порушення пп.1, 3 ч.1 ст.244 та ч.ч. 1-3 ст.242 КАС України щодо врахування та оцінки доказів у справі, встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що в силу п. 9 розділу ІІІ Порядку № 21, незалежно від проведення платником податку господарської діяльності протягом звітного періоду, у випадку якщо платник податку має суми від`ємного значення попередніх періодів, що підлягають декларації звітного (податкового) періоду, подається податкова декларація за такий звітний (податковий) період, проте, позивачем в червні 2020 року така декларація подана не була, що в свою чергу потягло порушення п. 200.1. абз. В п. 200.4 ст. 200 ПК України при складенні позивачем податкової декларації за липень 2020, оскільки у рядок 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту звітного періоду) перенесено значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий період), яку подано не було. Таким чином, позивачем в липні 2020 року завищено суму від`ємного значення на суму податку на додану вартість.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2022 адміністративну справу № 480/5651/21 призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.10.2022 о 15:30.

Клопотання Головного управління ДПС у Сумській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та заяву представника позивача - адвоката Донця Сергія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду по справі № 480/5651/21 - задоволено.

Доручено Сумському окружному адміністративному суду проведення відеоконференції 10.10.2022 о 15:30.

10.10.2022 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та відсутністю електропостачання у місті Харків, судове засідання по справі № 480/5651/21 за позовом ТОВ "Роніс Груп" до ГУ ДПС у Сумській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - перенесено на 17.10.2022 року о 15:00.

17.10.2022 у зв`язку з неприбуттям сторін, колегія суддів ухвалила відповідно до ч. 1 ст. 313 КАС України відкласти розгляд справи до 24.10.2022 року до 13-40 години.

24.10.2022 сторони в судове засідання призначене в режимі відеоконференції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем з 2019 року по листопад 2020, крім червня 2020 року, у податкових деклараціях з податку на додану вартість щомісячно відображалось від`ємне значення у розмірі 3346112 грн. Податкова декларація з ПДВ за червень 2020 року позивачем не була подана (а.с. 14-31).

У вересні 2020 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2020 року, відповідно висновків якої відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 200.1 ст. 200 абз. в п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме безпідставно відображено від`ємне значення з податку на додану вартість як такого, що виникло у попередньому звітному періоді, оскільки декларацію з ПДВ за попередній червень 2020 року товариством не було подано.

За наслідками перевірки 03.11.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 0034750416, яким ТОВ Роніс Груп зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на 3 346 112 грн. (а.с.55).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.11.2020 № 0034750416, оскільки відповідачем не було надано ніяких доказів зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у зв`язку з отриманням позивачем бюджетного відшкодування або використання його для зменшення своїх податкових зобов`язань.

Враховуючи, що фактично відповідачем було встановлено факт неподання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року, відповідальність за яке передбачено п. 120.1 ст. 120 ПК України у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що встановлення в діяльності ТОВ «Роніс» порушень п. 200.1. абз. в п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України, внаслідок чого контролюючим органом зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 3 346 112 грн, не передбачено чинним законодавством, отже, є протиправним, що зумовлює скасування спірного рішення.

Приймаючи ухвалу від 24.09.2021, якою серед іншого судом задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції зазначив, що оскільки про наявність оскаржуваного податкового повідомлення ТОВ «Роніс» дізналося в рамках адміністративної справи № 480/2065/21, а спірного податкового повідомлення-рішення не отримало, наведені позивачем причини несвоєчасного звернення до суду є поважними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду, та вважає рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі 480/5651/21 таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Приписами ст. 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою ст.123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Нормами п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Положеннями ст. 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено судом першої інстанції заходи досудового врегулювання спору позивачем не вживались.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Верховний Суду в постанові від 27 січня 2022 року по справі № 160/11673/20 зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить п.56.18 ст.56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Колегією суддів встановлено, що позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 0034750416 надійшов до канцелярії Сумського окружного адміністративного суду 29.06.2021, що підтверджується відміткою на штампі вхідної кореспонденції суду, а засобами поштового зв`язку направлено 17.06.2021 (згідно відбитку штампу Укрпошти на конверті).

В обґрунтування заяви про поновлення строків звернення до суду позивач зазначив про те, що не отримував спірне податкове повідомлення рішення, а про його наявність дізнався 17.05.2021 (дата оприлюднення в ЄДРСР повного тексту рішення суду) в рамках адміністративної справи № 480/2065/21, після чого представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, однак 04.06.2021 Головне управління ДПС у Сумській області відмовило у його наданні з посиланням на невірно оформлений ордер та конфіденційність запитуваної інформації.

Крім того зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Сумській області від 03.11.2020 року № 0034750416 було направлено платнику засобами поштового зв`язку на податкову адрусу: м. Суми, пр.-т Курський, буд. 147, однак не вручено та повернуто 04.12.2020 за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Положеннями п.42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.09.2019 у справі № 825/1109/16 та від 09.10.2018 у справі 820/1864/17, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

З наведених норм вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Враховуючи викладені вище обставини, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18 та від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19.

Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі місцезнаходження юридичної особи зазначено наступну адресу: м. Суми, пр-т Курський, буд 147, з наведеного слідує, що відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, зазначена адреса є податковою адресою юридичної особи.

Колегією суддів встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 0034750416 направлене позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу, а саме: м. Суми, пр-т Курський, буд 147, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.59), в якому контролюючим органом надсилалось податкове повідомлення-рішення на вищевказану податкову адресу позивача.

Відповідно до відмітки з пошти, не вручено та повернуто 04.12.2020 за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверта, яка міститься в матеріалах справи.

Отже, контролюючим органом з дотриманням п. 42.2 ст. 42 ПК України було надіслано податкове повідомлення-рішення від 03.11.2020 року № 0034750416, яке з урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученим позивачу 04.12.2020.

Таким чином, граничним строком звернення позивача з цим позовом було 04.06.2021.

Проте, позивач звернувся до суду з позовом лише 17.06.2021, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що позивачем взагалі не вказано жодних поважних причин за яких надіслане спірне податкове повідомлення-рішення не могло бути отримано вчасно.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Разом з цим, позивачем не наведено будь-яких обставин і не надано відповідних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2020.

Доводи позивача про те, що йому стало відомо про існування спірного податкового повідомлення-рішення лише 17.05.2021 після оприлюднення в ЄДРСР рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2065/21, є неприйнятними з огляду на встановлені у справі обставини та вимоги п. 58.3 ст. 58 ПК України, відповідно до яких спірне податкове повідомлення-рішення вважається врученим позивачу 04.12.2020, тобто, саме з цієї дати позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав у розумінні ст. 122 КАС України.

Разом з тим, судом першої інстанції не надано належної оцінки причинам пропуску строку на звернення ТОВ Роніс Груп до суду з даним позовом та не вмотивовано висновку про наявність підстав для поновлення цього строку.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно зі ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі № 480/5651/21, а адміністративний позов ТОВ Роніс Груп - залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, ч. 4 ст. 229, п. 8 ч.1 ст. 240, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі № 480/5651/21 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роніс Груп» до Головного управління ДПС у Сумській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 28.10.2022 року