Постанова

від 17.10.2022 по справі 520/11666/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 р.Справа № 520/11666/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.

представника позивача Холодова Л.Ю.

представника відповідача Зеленохатова І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД-ПАК ХАРКІВ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 (суддя: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 22.10.2021) по справі № 520/11666/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД-ПАК ХАРКІВ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги і рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юд-Пак Харків» (далі по тексту позивач, ТОВ «Юд-Пак Харків» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту ГУДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України:

- № 00093360718 від 28.05.2021 про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 5790,70 грн., в тому числі: збільшення зобов`язання 4545,59 грн., штрафні санкції 977,39 грн., пеня 267,72 грн.;

- № 00093380718 від 28.05.2021 про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 69490,78 грн., в тому числі: збільшення зобов`язання 54547,02 грн., штрафні санкції 11728,71 грн., пеня 3215,05 грн.;

- № 00093120704 від 28.05.2021 про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 4702309, 25 грн., в тому числі: збільшення зобов`язання 3890013,00 грн., штрафні санкції 812296, 25 грн.;

- № 00093340718 від 28.05.2021 у сумі 1020, 00 грн. штрафні санкції;

- вимогу про сплату недоїмки № Ю-00093220718 від 28.05.2021 у сумі 57178,10 грн.;

- рішення № 00093260718 про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником податків не нарахованого єдиного внеску від 28.05.2021 у сумі 28589, 05 грн.;

- рішення № 00093290718 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок від 28.05.2021 р. у сумі 255, 00 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/11666/21 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД-ПАК ХАРКІВ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги і рішень - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/11666/21 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваніподаткові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту № 7124/20-40-07-04-08/35857542 від 26.04.2021 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЮД-ПАК ХАРКІВ» (ЄДРПОУ 35857542) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020 підлягають скасуванню як необґрунтовані та незаконні, оскільки були прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі №520/11666/21 залишити без змін. Вказує, що ТОВ «Юд-Пак Харків» порушені вимоги пп. в пп.14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п.44.1,п.44.2, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5П(С)БО 15«Доходи», затвердженогонаказом МФУ від 29.11.1999 № 290, у зв`язку чим занижено інший операційний дохід за 2020 рік усумі 1791261 гривень. Відповідач зазначив, що під час перевірки дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб встановлено виплати необлікованої заробітної плати готівкою шляхом поповнення карткових рахунків працівників підприємства готівковими коштами через ПТКС (програмно технічний комплекс обслуговування)АТ «Альфа-Банк» на загальну суму 303039,00 гривень.

Відповідач також зазначив, що ТОВ «Юд-Пак Харків» відображено у складі інших операційних витрат поточного періоду вартість проведених ремонтів (безпосередньо послуг з ремонту та матеріалів) у розмірі 6 586 200 гривень, у зв`язку із чим ТОВ «Юд-Пак Харків» на порушення пп.44.1п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 14, 15П(С)БО 7«Основні засоби», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 27.04. 2000 № 92, завищено витрати по рядку 2180 Форми-2«Інші операційні витрати» на загальну суму 6586199 гривні.

Відповідачем, крім іншого, зазначено, що ТОВ «Юд-Пак Харків» не підтверджено суму витрат (в частині придбання у Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.Cтоварівімпортних операцій) та доходів (в частині реалізації товарів на адресу «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRLекспортних операцій) за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленоїстаттею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 05.03.2021 №2654, №2648, №2626, №2643, виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, фахівцями податкового органу відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, статті 77, статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 18.02.2021 №1052-п, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ «ЮД-ПАК ХАРКВ», код за ЄДРПОУ 35857542, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної планової виїзної перевірки.

Копію наказу контролюючого органу про проведення перевірки №1052-п від 18.02.2021 направлено позивачу поштою 25.02.2021 та отримано представником ТОВ «Юд-Пак Харків» 26.02.2021 за довіреністю.

Результати перевірки оформлені відповідним актом від 26.04.2021 №7124/20-40-07-04-08/35857542 (т. 1, а.с. 80-154).

Як вбачається з матеріалів справи, висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем:

1. Податок на прибуток: пп. в) пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, 44.2, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.4, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п.5 П(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290, п. 14, 15П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3890013 грн., у т.ч.: 2 кв. 2017 - 160918 грн., 3 кв. 2017 - 103900 грн., 4 кв. 2017 -596067 грн., 1 кв. 2018 - 31972 грн., 2 кв. 2018 - 119236 грн., 3 кв. 2018 - 99192 грн., 4 кв. 2018 - 1147501 грн., 2 кв. 2019 - 109076 грн., 3 кв. 2019 - 141140 грн., 4 кв. 2019 - 740183 грн., 1 кв. 2020 - 16310 грн., 2 кв. 2020 - 95657 грн., 3 кв. 2020 - 30463 грн., 4 кв. 2020 - 498398 грн..

2. Податок з доходів фізичних осіб: п.п.176.2 б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за формою 1- ДФ за 4 квартал 2017 року, 2 квартал 2018 року, 1, 2, 4 квартали 2019 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року подані з недостовірними відомостями, а саме невірно відображено податковий номер фізичних осіб, що призвело до зміни платника податку, у податкових розрахунках за формою 1- ДФ за 1, 2, 4 квартали 2019 року, 3, 4 квартали 2020 року, не відображені суми поворотної фінансової допомоги, наданої платниками податку іншим особам, яка повертається йому та основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку у податкових розрахунках за формою 1- ДФ за 4 квартал 2017 року, 2 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року, у податкових розрахунках за формою 1- ДФ за 2-4 квартал 2019 року, 1-2 квартал 2020 року надані недостовірні дані, а саме: не відображалися суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, (зазначеної в пункті 3.1 цього акту) та податку на доходи з фізичних осіб по робітникам, згідно вимог діючого законодавства за ознакою « 101» (згідно з довідником ознак);- п.п. 168.1.1 п.п. 168.1.2. п. 168.1 ст.168,п. 171.1. п. 171.1.(а). п. 171 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010, а саме: занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 54547,02 грн., в тому числі: за травень-грудень 2019 року у сумі41139,54 грн., за січень-травень 2020 року у сумі13407,48 грн..

3. Військовий збір:п.п.1.4 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п.168.1.1п.п.168.1.2. п. 168.1 ст.168,абз «а» п.176.2. ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010, а саме: занижено військовий збір у загальній сумі 4545,59 грн., в тому числі: за травень-грудень 2019 року у сумі 3428,30 грн., за січень-травень 2020 року у сумі1117,29 грн..

Згідно зі ст. 129Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIпідлягає нарахування пеня за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору.

4. ЄСВ:п.1 ч.2 ст.6 розділуІІ, ч.1.1 ст.7та ч.5 ст.8розділуІІІ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: - заперіод з 01.04.2017 по 31.12.2020 заниження єдиного соціального внеску у загальній сумі - 57178,10 грн., в тому числі: за липень 2017 року - 458,54 грн., грудень 2018 року - 183,55 грн., за період з 01.05.2019 по 31.12.2019 в сумі 40149,09 грн., за період з 01.01.2020 по 31.05.2020 в сумі 16386,92 грн.; - встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, згідно чого відповідно до ч.11ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі висновків Акту № 7124/20-40-07-04-08/35857542 від 26.04.2021 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЮД-ПАК ХАРКІВ» (ЄДРПОУ 35857542) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020. ГУ ДПС у Харківській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00093360718 від 28.05.2021 про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 5790,70 грн. в тому числі: збільшення зобов`язання = 4545,59 грн., штрафні санкції - 977,39 грн., пеня - 267,72 грн.;

- № 00093380718 від 28.05.2021 про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 69 490, 78 грн. в тому числі: збільшення зобов`язання - 54547, 02 грн., штрафні санкції - 11728, 71 грн., пеня - 3215,05 грн.;

- № 00093120704 від 28.05.2021 про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 4702309, 25 грн. в тому числі: збільшення зобов`язання - 3890013,00 грн., штрафні санкції - 812296,25 грн.;

- № 00093340718 від 28.05.2021 у сумі 1020,00 грн. штрафні санкції;

- вимога про сплату недоїмки №Ю-00093220718 від 28.05.2021 у сумі 57178,10 грн.;

- рішення № 00093260718 про нарахування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником податків не нарахованого єдиного внеску від 28.05.2021 у сумі 28 589, 05 грн.;

- рішення № 00093290718 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок від 28.05.2021, у сумі 255, 00 грн..

На акт перевірки від 26.04.2021 № 7124/20-40-07-04-08/35857542 ТОВ «Юд-Пак Харків» були надані заперечення від 06.05.2021 № б/н (вх. ГУ ДПС від 07.05.2021 №46069/6), за результатами розгляду яких висновки акту залишено без змін та платнику надано відповідь листом від 21.05.2021 №19163/6/20-20-40-07-04-15.

Не погоджуючись із прийнятими на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою, ТОВ «Юд-Пак Харків» звернулось з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 00093380718 від 28.05.2021, яким ТОВ «Юд-Пак Харків» нараховано податкові зобов`язання у розмірі 69490,78 грн. за порушення виплати необлікованої заробітної плати в загальній сумі 303039,00 грн. без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 54547, 02 грн., порушення вимог п.п. 168.1.1 п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 171.1 п. 171.1 (а) п. 171 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, у зв`язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 54547, 02 грн., у тому числі: за травень - грудень 2019 у сумі 41139, 54 грн., за січень - травень 2020 у сумі 13407, 48 грн., та нараховано штрафні санкції на суму 11728,73 грн. (т. 1, а.с. 68), колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що під час перевірки дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб контролюючим органом встановлено виплати необлікованої заробітної плати готівкою шляхом поповнення карткових рахунків працівників підприємства готівковими коштами через ПТКС (програмно-технічний комплекс обслуговування) АТ «Альфа-Банк» на загальну суму 303039, 00 гривень. Податковим агентом щодо утримання та сплати до бюджету відповідних податків під час виплати заробітної плати визначено ТОВ «Юд-Пак Харків». Відтак, податковим органом визначено, що розмір виплаченої заробітної плати у сумі 303039, 00 грн. підлягає включенню до складу іншого операційного доходу, як додаткове джерело (походження коштів у якого невідоме), за рахунок якого ТОВ «Юд-Пак Харків» виконувало додаткові фактичні зобов`язання перед працівниками з виплати заробітної плати.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, на рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов`язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних оборотних активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування, пов`язаного з операційною діяльністю.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства),за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбаченихстаттею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеномустаттею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 ст. 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пункту 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу» - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 ст. 168 зазначеного Кодексу встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до абзаців 1, 2 і 4 ст. 48 КЗпП, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до приписів статті 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу підприємства та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Обов`язковість ведення обліку доходів і витрат підприємства також закріплена приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Так, статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745, затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі - Порядок №727).

Відповідно до п. 5 розділу ІІ вказаного Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, вимогами підпункту 4.2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки;

З огляду на зазначене, при складенні відповідного висновку та відображенні його в подальшому в акті перевірки не допускається відображення суб`єктивних припущень та висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевірений період ґрунтуються виключно на поясненнях працівників підприємства.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів на рахунок того, що саме позивачем здійснювалось поповнення рахунків працівників ТОВ «Юд-Пак Харків».

Також перевіркою не встановлено, що саме за рахунок коштів ТОВ «Юд-Пак Харків» виплачувалась працівникам заробітна плата в розмірі більшому, ніж суми, які відображені в штатному розкладі, або в платіжній відомості виплати заробітної платні.

Врахувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Колегія суддів зазначає, що норми діючого законодавства з питань оподаткування не передбачають права податкового органу на відображення у актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що виявлені відповідачем порушення податкового законодавства ґрунтуються виключно на поясненнях працівників ТОВ «Юд-Пак Харків», які не можна вважати належними і допустимими доказами податкового правопорушення, оскільки твердження вказаних осіб про нарахування та (чи) виплату їм необлікованого заробітку у ТОВ «Юд-Пак Харків» не підтверджуються жодними належними первинними бухгалтерськими чи іншими фінансово-господарськими документами.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.01.2021 по справі № 819/3178/15.

Колегія суддів також критично ставиться до посилання податкового органу на наявність кримінального провадження, оскільки за приписами ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, в контексті ст.83 ПК України, за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, відомості набуті під час досудових кримінальних проваджень, мають доказове значення виключно в рамках цих проваджень та не є належними доказами порушення платником податкового законодавства України.

Доказів, які б свідчили про наявність вироків суду відносно позивача, якінабрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо позивача не може слугувати належним доказом порушення платником податкового законодавства України та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 1статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першоїстатті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

Згідно ч.1 та 2 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, докази, на які посилається відповідач, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В силу положень ст. 95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідка), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові 25 вересня 2019 року по справі № 817/992/15 (адміністративне провадження №К/9901/9083/18).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування ТОВ «Юд-Пак Харків» податкового зобов`язання у розмірі 69490,78 грн. за порушення виплати ТОВ «Юд-Пак Харків» необлікованої заробітної плати в загальній сумі 303039,00 грн. без утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 54547,02 грн., та, як наслідок, застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 11728,73 грн. та пені у розмірі 3215,05 грн., зазначених у податковому повідомленні-рішенні № 00093380718 від 28.05.2021, а, відтак, останнє є таким, що належить скасувати.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00093360718 від 28.05.2021, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 4545,59 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 977,39 грн., а також нараховано пеню у розмірі 267,72 грн., вимоги контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-00093220718 від 28.05.2021 зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 57178,10 грн., рішення №00093260718 від 28.05.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску у розмірі 28589,05 грн. та рішення № 00093290718 від 28.05.2021 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, у розмірі 255,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 00093340718 від 28.05.2021, яким застосовано штрафні санкції за порушення абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про заниження позивачем оподатковуваного доходу у періоді, що перевірявся, а тому підстави для нарахування позивачу зазначених грошового зобов`язання, штрафних санкцій та пені відсутні, а податкове повідомлення-рішення №00093360718 від 28.05.2021, вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-00093220718 від 28.05.2021, рішення №00093260718 від 28.05.2021, рішення № 00093290718 від 28.05.2021, податкове повідомлення-рішення № 00093340718 від 28.05.2021, є протиправними та такими, що належить скасувати.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 00093120704 від 28.05.2021, яким ТОВ «Юд-Пак Харків» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, 11020300 (назва податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) на суму 4 702 309, 25 грн. (чотири мільйона сімсот дві тисячі триста дев`ять гривень двадцять п`ять копійок), в тому числі: збільшення зобов`язання - 3890013,00 грн., штрафні санкції - 812296,25 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, між SABIC Sales Europe B.V. (Продавець), створеним згідно зі законодавством Нідерландів у місті Heerlen, та ТОВ «Юд-Пак Харків» (Покупець) було укладено договір поставки від 15.12.2016 № SABIC-РМ/10716.

На виконання умов контракту та додаткових угод ТОВ «Юд-Пак Харків» було придбано у SABIC Sales Europe B.V. поліетилен лінійний на загальну суму 2 283 964,81 гривні (еквівалент 68 310,00 євро).

Придбаний поліетилен ТОВ «Юд-Пак Харків» використано у власній господарській діяльності у виробництві товарів з поліетилену, а саме: пакетів, рукавичок, які у подальшому реалізовані, вартість придбаної сировини у SABIC Sales Europe B.V. включено до складу собівартості реалізованої готової продукції.

За умовами контракту на придбаний товар, за яким обліковується заборгованість у розмірі 51 562,51 Євро, що еквівалентно 1791260,97 грн., право власності до ТОВ «Юд-Пак Харків» станом на 31.12.2020 не перейшло, та повинно знаходиться у останнього на відповідальному зберіганні. Позабалансові рахунки підприємство не використовує.

На підставі встановлених фактів податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «Юд-Пак Харків», в порушення пп. в пп.14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п.44.1,п.44.2, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5П(С)БО 15«Доходи», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290, занижено інший операційний дохід за 2020 рік усумі 1 791 261 гривень.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження існування зовнішньоекономічного договору (контракту) зберігання між SABIC Sales Europe B.V. та TOB "Юд-Пак Харків".

Так, Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року № 201 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства № 1275 від 06.07.2020) було затверджено обов`язкову форму та прямо передбачено укладання Договору (контракту) відповідно до умов Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Наведене дозволяє стверджувати, що відсутність письмового зовнішньоекономічного договору (контракту) зберігання між SABIC Sales Europe B.V. та TOB "Юд-Пак Харків" виключає відносини зберігання.

Слід зазначити, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

При цьому зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Згідно з п. 5.1. рамкової угоди поставки № SABIC РМ 10716 від 15.02.2016 та п. 4.1. додатку А до рамкової угоди поставки № SABIC-PM/10716 від 15.12.2016, товари поставляються на умовах FCA Інкотермс 2010.

Зміст умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. І в цей же момент відбувається перехід права власності на товар до покупця.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження реальності здійснення операцій за договором поставки № SABIC- PM/10716 від 15.12.2016 позивачем контролюючому органу було надано копії договорів та інших первинних документів, складених за результатами фінансово-господарських операцій саме з придбання товару, а також докази використання у власній господарській діяльності такого, за результатами дослідження яких підтверджено факт здійснення господарських операцій, що також не спростовано відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду справи.

Також слід зазначити, що в період з 23.01.2017 по 28.03.2018 надходження до ТОВ «Юд-Пак Харків» полімеру марки SABIC LLDPE здійснювалося за митними деклараціями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як підтверджено матеріалами справи та вбачається з пояснень представника позивача, при ввезенні на митну територію України полімер марки SABIC LLDPE було задекларовано як товар за договором поставки, а не як товар з тимчасовим ввезенням для зберігання.

Виходячи з наведеного, до ТОВ "Юд-Пак Харків" перейшло право власності на товар по договору.

Також, як вбачається з п. 6.4. додатку А до рамкової угоди поставки № SABIC- РМ/10716 від 15.12.2016, в разі коли Покупець використовує Продукцію шляхом переробки або змішанням з іншими товарами і утворює новий товар, до Постачальника переходить право власності на частину такої нової продукції.

Згідно п. 9.4. рамкової угоди поставки № SABIC РМ 10716 от 15.02.2016, цей договір у всіх відносинах регулюється, інтерпретується і тлумачиться відповідно до законодавства Нідерландів, за вилученням будь-якого принципу чи положення, які можуть вказувати на застосування права будь-якої іншої країни».

Згідно з п. 15.1 додатку А до рамкової угоди поставки № SABIC-PM/10716 від 15.12.2016, ці загальні умови поставки будь-якого договору та всі відносини, що виникають з них або зв`язки з ним регулюються виключно законодавством Нідерландів, за винятком Статті 6 (Право власності) ОУП, що регламентується та виконується відповідно до законодавства країни, в якій перебуває відповідна Продукція чи інші товари у відповідний час.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що для визначення моменту набуття права власності на полімер марки SABIC LLDPE слід керуватись законодавством України, оскільки полімер марки SABIC LLDPE знаходився на митній території України.

Згідно зі ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Колегія суддів зазначає, що, обґрунтовуючи вказаний висновок, контролюючий орган на врахував, що рамкова угода № SABIC РМ 10716 від 15.02.2016 між SABIC Sales Europe B.V. та TOB "Юд-Пак Харків" є саме договором поставки і не регулює відносин зберігання.

Наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, витрат та доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, саме за договором поставки № SABIC-PM/10716 від 15.12.2016, враховуючи специфіку виробництва ТОВ «Юд-Пак Харків», позивачем були подані всі первинні документи, що відповідають вимогам п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та спростовують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача або його контрагентів на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним. Цих доказів не надано і під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на безпідставність висновку контролюючого органу про те, що ТОВ «Юд-Пак Харків», в порушення пп. в пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1,п. 44.2, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5 П(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290, занижено інший операційний дохід за 2020 рік у сумі 1 791 261 гривень.

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ «Юд-Пак Харків» (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 ) (Підрядник) укладено низку договорів щодо ремонту приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Вартість списаних ТМЦ для проведення ремонтних робіт складає 3 219 700 гривень, що списано на бухгалтерський рахунок 949.

Загальну вартість проведених ремонтів (безпосередньо послуг з ремонту та матеріалів) у розмірі 6 586 200 гривень ТОВ «Юд-Пак Харків» відображено у складі інших операційних витрат поточного періоду.

На адресу ТОВ «Юд-Пак Харків» контролюючим органом було направлено запит від 08.04.2021 № 382/10/20-40-07-04-15 про надання пояснень з наданням відповідних копій документів щодо проведених ремонтних робіт основних засобів.

ТОВ «Юд-Пак Харків» листом від 16.04.2021 № 1604-2021-2 надано відповідь та повідомлено, що рішення про необхідність та характер ремонтних робіт були прийняті керівником товариства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та спрямовані на підтримку та поліпшення нерухомого майна. Метою проведення робіт було відновлення з поліпшенням естетичних та експлуатаційних елементів приміщень, будівель та території, усунення часткового зносу елементів та приміщень/будівель, проведення профілактичних заходів та усунення дрібних пошкоджень і несправностей.

Щодо питання чи потребували ремонту основні засоби на час набуття підприємством власності та в якому обсязі, ТОВ «Юд-Пак Харків» відповіді не надано з посиланням на те, що питання не містить визначення «даних об`єкта», які належать підприємству, тому надати відповідь на дане питання не має можливості.

Надання запиту від 08.04.2021 № 382/10/20-40-07-04-15 було зумовлено тим, що згідно з наданими до перевірки документами, зокрема, договорами, актами наданих послуг (у яких зазначено лише адресу - вул. Велика Панасівська, 129, м. Харків, - без конкретизації об`єкта) неможливо ідентифікувати, який саме об`єкт (будівля, приміщення) підлягав ремонту.

До відповіді від 16.04.2021 № 1604-2021-2 ТОВ «Юд-Пак Харків» надано копії рішення керівника щодо проведення ремонтних робіт, згідно з якими причиною проведення ремонтних робіт є незадовільний стан приміщень нежитлової будівлі літ. «К-1, К1-1, К1-3», а також незадовільний стан нежитлової будівлі літ. «А-1».

Наведене свідчить, що придбані об`єкти від самого початку (на дату придбання) потребували ремонту.

Відповідно до п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби», терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Сума очікуваного відшкодування необоротного активу - найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вартість.

Чиста вартість реалізації необоротного активу - справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.

Справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов`язання за звичайних умов на певну дату.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 7 «Основні засоби», об`єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби», витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями щодо придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.

Відповідно до п. 30 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Відповідно до п. 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до ст. 4 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбаченихстаттею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеномустаттею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Як зазначено відповідачем, про обізнаність та свідомість ТОВ «Юд-Пак Харків» проведення ремонту основних засобів у значних обсягах вказує незадовільний стан придбаних основних засобів (як вказано у рішенні керівника підприємства щодо необхідності ремонту), які потребують ремонту. Відновлення та покращення експлуатаційних показників будівлі, благоустрою території потребують понесення значних витрат, які значно перевищують саму вартість придбаних основних засобів. Без здійснення даного ремонту ТОВ «Юд-Пак Харків» не має можливості використовувати дані засоби за нормальних умов за призначенням. Операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, а тому платник був обізнаний, що проведення ремонту значно підвищить реальну (фактичну) вартість відремонтованих основних засобів в порівнянні з їх первісною вартістю, внаслідок чого існує ймовірність отримання платником економічних вигод від використання основних засобів, у т. ч. за рахунок продажу.

Колегія суддів не погоджується із висновком контролюючого органу, що витрати позивача можуть бути пов`язані не з ремонтом, а з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що спричиняє майбутні економічні вигоди, які не відносяться на витрати, а спрямовується на збільшення первісної вартості поліпшувального об`єкта основних засобів відповідно до п.14 П(С)БУ 7, позаяк відповідачем не наведено в акті перевірки доказів, які би свідчили про те, що позивач здійснював саме поліпшення об`єкта, а не ремонт основних засобів. Водночас, усі надані позивачем первинні, аналітичні, звітні документи відображають виконані ремонтні роботи та не надають підстав вважати, що замість ремонту відбулось поліпшення об`єкту.

Що стосується виду ремонту, то у чинному законодавстві щодо обліку основних засобів відсутні визначення капітальний або поточний ремонт. Всі витрати по ремонту (капітальний та поточний) згідно законодавства підприємство може віднести на поточні витрати.

Саме така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28.02.2018 по справі № 821/1496/16. Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (п. 29 Методичних рекомендацій № 561).

Колегія суддів зазначає, що позивачем надані суду копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ці витрати, а саме: акти виконаних робіт, платіжні доручення, інші платіжні документи, договори про виконання ремонтних робіт з ФОП ОСОБА_1 ..

Жодних зауважень щодо зазначених документів в акті перевірки не міститься, доказів їх невідповідності вимогам закону не надано, тому суд вважає, що усі витрати на ремонт, що підтверджуються документами, що містяться у матеріалах справи, помилково не прийняті контролюючим органом під час перевірки та не виключені із собівартості.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на безпідставність висновку контролюючого органу про порушення ТОВ «Юд-Пак Харків» пп. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 14, 15П(С)БО 7«Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04. 2000 № 92, у зв`язку з чим завищено витрати по рядку 2180 Форми-2 «Інші операційні витрати» на загальну суму 6 586 199 гривень.

Щодо необхідності збільшення ТОВ Юд-Пак Харків фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на суму 30% вартості товарів відповідно до пункту 140.5 статті140 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту134.1.1пункту134.1статті134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цьогоКодексу.

Різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду, визначено пунктом 140.5 статті140 Кодексу.

Відповідно пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно достатті 39 цього Кодексу), придбаних у: нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39цьогоКодексу.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України (у редакції, чинній з 23.05.2020), фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, зокрема, необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно достатті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь: нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39цьогоКодексу.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Відповідно до підпункту 39.1.2пункту39.1статті39 ПК України, обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

З аналізу наведених норм вбачається, що платник податків, придбавши товари у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2підпункту39.2.1пункту39.2статті39цього Кодексу, зобов`язаний збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

Отже, обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки», становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на суму 30% вартості товарів.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 01.04.2017 по 31.12.2020 ТОВ «Юд-Пак Харків» мало взаємовідносини з наступними нерезидентами:

- Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.C (держава Катар) в частині імпортних операцій;

- «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRL (Республіка Молдова) в частині експортних операцій.

Так, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-Р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України» (втратило чинність 01.01.2018),Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977» (набрала чинності з 01.01.2018), державу Катар та Республіку Молдова включено до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведених з вказаними вище нерезидентами фінансово-господарських операцій ТОВ «Юд-Пак Харків» не здійснювало відповідно коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5.4 та пп. 140.5.5-1.

На підставі пп. 20.1.2, пп. 20.1.4, пп. 20.1.6, пп. 20.1.46 п. 20.1 ст. 20, п. 44.1, п.44.2,п.44.3 ст. 44, п.85.2,п.85.8ст. 85 ПК України, на адресу платника податків контролюючим органом було надано запит від 08.04.2021 № 389/20-40-07-04-15 щодо надання у повному обсязі копій документів щодо зовнішньоекономічних відносин ТОВ «Юд-Пак Харків» з Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.C (держава Катар) в частині імпортних операцій за період з 01.04.2017 по 31.12.2020 та ТОВ «Юд-Пак Харків» з «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRL (Республіка Молдова) в частині експортних операцій за період з 01.06.2020 по 31.12.2020, а саме:

- документів, у тому числі, бухгалтерського обліку, які стали підставою для незастосування різниць у розмірі 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно достатті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів: «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRL (Республіка Молдова), зареєстрованих у державі, яка включена до переліку держав (територій), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

- документів, у тому числі, бухгалтерського обліку, які стали підставою для незастосування різниць у розмірі 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно достатті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидента: Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.C (держава Катар), зареєстрованого у державі, яка включена до переліку держав (територій), затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-Р та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Запит про надання копій документів від 08.04.2021 №389/20-40-07-04-15 отримано головним бухгалтером ТОВ «Юд-Пак Харків» Нежурою Катериною Олександрівною 08.04.2021.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Юд-Пак Харків» надана до податкового органу відповідь листом від 12.04.2021 № 1204/2021-01 та копії документів, а саме:

- стосовно Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.C: контракти та додаткові угоди до них, інвойси, митні декларації, біржові котирування ICIS (на іноземній мові), лист ДП «Укрпромзовнішекспртиза» від 07.08.2018 №1598 щодо середнього розрахункового рівня цін на поліетилен низького тиску, висновок дійсний протягом 30 діб, що носить консультаційний характер, листи ДП «Укрпромзовнішекспртиза» середнього розрахункового рівня цін на поліетилен низького тиску, що дійсні протягом 30 діб та носять консультаційний характер (на 1-му арк.);

- стосовно «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRL (Республіка Молдова): контракти та додаткові угоди до них, інвойси, митні декларації, висновок товарної біржі «УРТБ» від 16.06.2020 (на 1-му арк.).

Разом з тим, як зазначається податковим органом, надані копії документів не відповідають вимогам ст. 39 Кодексу в частині підтвердження платником податку сум таких витрат (в частині імпортних операцій) та доходів (в частині експортних операцій) за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленоїстаттею 39 цього Кодексу, але без подання звіту. Надані копії документів є необхідними і достатніми лише для митного оформлення товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.39.1.4 п. 39.1 ст. 39 ПК України встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Аналізуючи зміст наведеної норми, Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі № 820/821/17 зазначив, що процедура підтвердження витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» передбачає співставлення ціни (показника рентабельності) операції, передбаченої підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України з ціною (показником рентабельності) у співставних неконтрольованих операціях, які здійснюються між непов`язаними особами. При цьому методологія проведення такого співставлення та застосування принципу «витягнутої руки» викладена у статті 39 Кодексу.

Так, залежно від того чи є операція контрольованою або неконтрольованою, платник податків зобов`язаний або подати звіт про контрольовані операції (зі складанням документації з трансфертного ціноутворення), або в будь-якій іншій формі підтвердити відповідність ціни рівню звичайних, у тому числі шляхом складання документації як єдиного документа, так і сукупності документів, але за процедурою, встановленою статтею 39 Податкового кодексу України.

Колегія суддів ураховує, що ТОВ «Юд-Пак Харків» на виконання вимог пп.39.1.3 п. 39.1 ст. 39 ПК України 12.04.2021 було подано документи з визначення відповідності ціни принципу «витягнутої руки», з яких позивачем за методом порівняльної неконтрольованої ціни проведено порівняння ціни у господарських операціях з Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.C та з «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRL (Республіка Молдова).

Таким чином, оскільки позивачем підтверджено за процедурою, передбаченою статтею 39 Податкового кодексу України, що ціни у господарських операціях з Qatar Chemical and Petrochemical Marketing and Distribution Company (Muntajat) Q.J.S.C та з «ILVI-PAC» SRL і Maltel-Plus SRL (Республіка Молдова) відповідають рівню звичайних цін, колегія суддів приходить до висновку про правомірне застосування позивачем приписів пп.140.5.4, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Жодного доказу, який би спростовував зазначений висновок позивача про відповідність визначеної ціни рівню звичайних цін, відповідачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не наведено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на безпідставність висновку контролюючого органу про порушення ТОВ «Юд-Пак Харків» приписів пп.140.5.4, пп.140.5.5-1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

З огляду на вищезазначене, податкове повідомлення-рішення № 00093120704 від 28.05.2021, яким ТОВ «Юд-Пак Харків» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, 11020300 (назва податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) на суму 4 702 309, 25 грн. (чотири мільйона сімсот дві тисячі триста дев`ять гривень двадцять п`ять копійок), в тому числі: збільшення зобов`язання - 3890013,00 грн., штрафні санкції - 812296,25 грн. є протиправним та таким, що належить скасувати.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст.322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч.ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Частиною 6 ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, варто враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за подання позовної заяви та апеляційної скарги було сплачено судовий збір у загальному розмірі 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами.

З урахуванням висновку суду апеляційної інстанції про задоволення вимог позивача, колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, дійшла висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 56750,00 грн. за подання позивачем позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись ст.229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД-ПАК ХАРКІВ" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/11666/21 скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД-ПАК ХАРКІВ" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області:

- податкові повідомлення-рішення від 28.05.2021 № 00093360718, № 00093380718, № 00093120704, № 00093340718;

- вимогу про сплату недоїмки № 10-00093220718 від 28.05.2021 у сумі 57178,10 грн;

- рішення № 00093260718 від 28.05.2021 про нарахування штрафних санкцій у сумі 28 589, 05 грн;

- рішення № 00093290718 від 28.05.2021 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, у сумі 255, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮД-ПАК ХАРКІВ" (вул. Валер`янівська, 4, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 35857542) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 28.10.2022 року