Рішення

від 19.10.2022 по справі 731/198/21

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 731/198/21

Провадження № 2/740/54/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Гагаріної Т.О.,

з участю секретарів Філоненко О.В., Зінич А.С., Ісаєнко А.М.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Ващенко М.О.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про розірвання договору оренди та додаткового договору,

встановив:

позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що 18.07.2016 вона звернулась до СТОВ «Дружба-Нова» з заявою на переоформлення на неї права власності на земельні ділянки (паї) за рахунок майбутньої орендної плати. В той же час СТОВ «Дружба-Нова» цілеспрямовано затягувала процес переоформлення документів. За рішенням суду від 05.10.2018 за нею було визнано право власності на земельні ділянки кадастровий номер 7423381700:02:001:0944 та кадастровий номер 7423381700:02:001:0483.

Товариство не надавало їй інформації, яка конкретно сума була витрачена на переоформлення спадщини, чим порушило її права. Окрім того, вважає, що з дня оформлення спадщини 2016 року до 2019 року СТОВ «Дружба-Нова» безкоштовно користувалось належними їй земельними ділянками та отримувало прибуток без укладення договору.

09.01.2019 вона уклала договори оренди земельних ділянок з СТОВ «Дружба-Нова» та в подальшому під впливом обману з боку відповідача підписала додаткові угоди до договору оренди, що призвело до зменшення розміру орендної плати. СТОВ «Дружба-Нова» не виплачує орендну плату в повному обсязі, порушуючи умови договору.

Позивачка вважає, що її права порушені відповідачем, просила суд розірвати договір оренди землі від 09.01.2019 на земельну ділянку площею 1,44885 га кадастровий номер 7423381700:02:001:0483 та відповідні додаткові угоди до даного договору, розірвати договір оренди землі від 09.01.2019 на земельну ділянку площею 2,676 га кадастровий номер 7423381700:02:001:0944 та відповідні додаткові угоди до даного договору та стягнути на її користь невиплачену орендну плату з 2016 року по сьогоднішній день.

30.06.2021 ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

27.08.2021 ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження, справа за призначена до судового розгляду по суті.

Судом задоволено клопотання представника позивачки адвоката Ващенко М.О. та витребувано у СТОВ «Дружба-Нова» оригінали договорів та додаткових угод до договорів, укладених між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-Нова», відомості про нарахування та виплату орендної плати, підтверджуючі документи про оплату нотаріальних та судових витрат на переоформлення спадщини на спадкоємця померлої ОСОБА_3

27.07.2021 до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому остання заперечила проти позову в повному обсязі та зазначила, що у відповідача обов`язок зі сплати орендної плати виник тільки з 2019 року з моменту укладення відповідних договорів оренди. Орендна плата виплачувалась за вирахуванням витрат на переоформлення спадщини. Підстави для розірвання договорів оренди відсутні.

02.02.2022 позивачка подала клопотання про збільшення позовних вимог щодо суми виплати орендної плати починаючи з 2019 по 2022 рік в розмірі 37423 грн. 85 коп.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ващенко М.О. позов підтримали та на вимогу суду, у зв`язку із збільшенням позовних вимог, надали розрахунок коштів, які, на їх думку, мають бути сплачені відповідачем за договорами оренди.

Представник позивачки адвокат Ващенко М.О. у своєму розрахунку зазначила, що виплата орендної палати повинна бути нарахована відповідно до договору оренди б/н від 19.01.2019 по земельній ділянці площею 1,44885 га кадастровий номер 7423381700:02:001:0944 починаючи з 2019 по 2022 рік у сумі орендної плати (за виключенням ПДФО та ВЗ) 19996 грн. 05 коп. та по договору оренди б/н від 19.01.2019 по земельній ділянці площею 2,676 га кадастровий номер 7423381700:02:001:0483 починаючи з 2019 по 2022 рік у сумі орендної плати (за виключенням ПДФО та ВЗ) 24616 грн. 90 коп. З них вирахувано нотаріальні послуги 2380 грн (інші суми нічим не підтверджені) та частково погашена сума орендної плати за 2021 рік 4809 грн.09 коп. і загальна сума боргу складає 39803 грн.80 коп.

Представник відповідача - адвокат Литвиненко Д.Г. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та зазначила про необґрунтованість клопотання про збільшення позовних вимог, оскільки орендар в повному обсязі виплачує орендодавцеві орендну плату, заборгованості перед позивачкою немає та надала свою довідку-розрахунок, вказавши, що при виплаті орендної плати були утримані кошти витрачені на переоформлення спадщини та орендна плата за 2020 за 2021 роки була нарахована в передбаченому договорі розмірі в повному обсязі була утримана в рахунок погашення боргу про переплаті, який виник у 2019 році по обох договорах.

Дослідивши всі надані докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що позивачці на праві приватної власності належать дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства: розміром 2,68 га з кадастровим номером 7423381700:02:001:0944, яка розташована на території Великокошелівської сільської ради Ніжинського району; та розміром 1,49 га з кадастровим номером 7423381700:02:001:0483, яка розташована на території Великокошелівської сільської ради Ніжинського району на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.10.2018 (справа № 740/4001/18).

Відповідно до Договору оренди землі № від 09.01.2019, зареєстрованого Лосиніською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області 06.02.2019 земельну ділянку загальною площею 1,74885 га ОСОБА_1 передано в оренду СТОВ «Дружба-Нова». Строк дії договору - 31.12.2029.

Земельна ділянка вважається переданою з моменту державної реєстрації.

Згідно п.4.1. Договору Орендна плата встановлена у розмірі 6209 грн. 95 коп. за повний рік користування.

Розділ 12 Договору передбачає зміну умов договору та припинення його дії. Відповідно до п 12.3 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін чи рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

22.07.2019 між сторонами була укладена Додаткова угода (далі Угода) до договору оренди землі від 09.01.2019, право оренди за яким зареєстровано 06.02.2019 за № 30221531.

Згідно Угоди, сторони узгодили строк дії договору оренди до 31.12.2034 (п.3.1).

Відповідно до п.4.1 Угоди, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 6818 грн 78 коп. за один повний рік користування земельною ділянкою. Починаючи з 2019 року орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується в розмірі, передбаченому абзацом першим даного пункту договору.

Згідно п.4.3, орендна палата виплачується орендарем у встановленому п.4.1 цього договору розмірі за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих), згідно з вимогами чинного податкового законодавства.

Відповідно до п.4.4. Договору, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня поточного року користування.

Згідно Договору оренди землі № б/н від 09.01.2019, зареєстрованого Лосиніською селищною радою Ніжинського району Чернігівської області 06.02.2019 земельну ділянку кадастровий номер 7423381700:02:001:0944 загальною площею 2,676 га ОСОБА_1 передано в оренду СТОВ «Дружба-Нова». Строк дії договору - 31.12.2029.

Земельна ділянка вважається переданою з моменту державної реєстрації.

Орендна плата встановлена у розмірі 7645 грн. 00 коп. за повний рік користування (п. 4.1. Договору)

Розділ 12 Договору передбачає зміну умов договору та припинення його дії. Відповідно до п 12.3 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін чи рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки , яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

22.07.2019 між сторонами була укладена Додаткова угода (далі Угода) до договору оренди землі від 09.01.2019, право оренди за яким зареєстровано 06.02.2019 за № 30221537.

Згідно Додаткової угоди (далі Угода), сторони узгодили строк дії договору оренди до 31.12.2034 року (п. 3.1). Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 1560 грн. 26 коп. за один повний рік користування земельною ділянкою. Починаючи з 2019 року орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується в розмірі, передбаченому абзацом першим даного пункту договору (п. 4.1 додаткової угоди)

Згідно п.4.3 Угоди орендна палата виплачується орендарем у встановленому п.4.1 цього договору розмірі за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих), згідно з вимогами чинного податкового законодавства.

Відповідно до п.4.4., орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня поточного року користування.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що суд захищає лише порушене, невизнане або оспорюване право і позивач при зверненні до суду зобов`язаний довести наявність порушення такого права.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В п.27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Предметом розгляду даної справи є розірвання правочинів та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі».

Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, як зазначалося вище, згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої п. «д» ст.141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У пункті «д» ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач сплачує позивачці орендну плату за Додатковими угодами від 22.07.2019 до договорів оренди землі від 09.01.2019 в повному обсязі та в строк, визначеному цими Угодами.

Суд приймає до уваги докази у вигляді реєстрів для перерахунку коштів згрупованих поштових переказів земельних ділянок разом із квитанціями, як первинний документ, оцінює доказ як належний та покладає його в основу рішення.

Суд також вважає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами той факт, що до 2019 року між сторонами існували цивільно-правові зобов`язання щодо надання послуг з оформлення правовстановлюючих документів позивачки на земельні ділянки.

Це зокрема підтверджується копією заяви ОСОБА_1 від 18.07.2016 директору СТОВ «Дружба-Нова», відповідно до якої, остання просить надати їй допомогу у переоформленні права власності на земельну ділянку (пай) яка дісталася їй у спадок від бабусі за рахунок майбутньої орендної плати.

Факт подання такої заяви позивачкою не заперечується.

Представником відповідача в якості доказів понесених витрат на оформлення у власність позивача земельних ділянок наданий договір про надання правової допомоги, укладений між представником позивача ОСОБА_4 та адвокатом Семенок В.І. від 05.09.2017.

Згідно відомостей про виплату грошей № ДН 000002988 за 2017 рік ОСОБА_1 біло сплачено 8000,0 грн за договором оренди б/н від 17.08.2017. Отримувач коштів ОСОБА_4 за довіреністю від 20 липня 2017 року.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.10.2018 за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельні ділянки кадастровий номер 7423381700:02:001:0944 та кадастровий номер 7423381700:02:001:0483. Рішення набрало законної сили.

Фактично СТОВ «Дружба-Нова» виконало своє зобов`язання та 09.01.2019 ОСОБА_1 уклала з СТОВ «Дружба-Нова» договори оренди земельних ділянок.

Після отримання рішення суду, постановленого на користь позивачки, та в подальшому до подання даного позову, позивачка ОСОБА_1 не заявляла жодних претензій до СТОВ «Дружба-Нова» стосовно розміру витрат, понесених товариством, на переоформлення спадщини. Розмір фактично понесених витрат на оформлення спадщини не став перепоною для укладення в подальшому між сторонами договору оренди. Крім того, відсутнє будь-яким чином зафіксоване бажання позивачки щодо встановлення граничного максимального розміру витрат на оформлення спадщини, на яке вона погоджується, що свідчить про надання позивачкою повної згоди на оформлення спадщини відповідачем без будь-яких обмежень як то по діям, які потрібно вчинити для такого оформлення, так і по сумі коштів, витрачених на таке оформлення.

Вимоги позивачки про стягнення з відповідача орендної плати з 2016 року суд вважає необґрунтованими. Позивачкою не доведений факт користування земельними ділянками відповідачем за період з 2016 по 2019 роки, враховуючи і той факт, що право власності у позивачки на земельні ділянки виникло тільки у 2018 році. Обов`язок зі сплати орендної плати настав у відповідача з моменту державної реєстрації договорів оренди землі, тобто з 06.02.2019.

Щодо посилань позивачки на те, що додаткові угоди були укладені нею під впливом обману з боку СТОВ «Дружба-Нова», суд зазначає наступне.

Статтею 230 ЦК України визначено, що коли одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З аналізу ст.230 ЦК України вбачається. що обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Окрім того, обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їхнє існування. Отже, для визнання правочину недійсним байдуже, чи здійснюються обманні дії в активній формі (повідомлення неправдивих відомостей) або ж виражаються у бездіяльності (навмисне замовчування обставин, знання яких може перешкодити здійсненню правочину). Обман має місце і тоді, коли неправильні відомості про обставини, що мають значення для укладення правочину, повідомляються третіми особами з відома або на прохання сторони правочину.

Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9, відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (ст.229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину.Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Відповідно до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що обов`язок доказування наявності вчинення правочину під впливом обману, помилки лежить на особі, щодо якої були вчинені неправомірні дії, тобто на позивача.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення позивачкою спірного правочину під впливом обману з боку відповідача, що нею неправильно сприймались фактичні обставини правочину, що вплинуло на її волевиявлення, а тому, суд приходить до висновку, що вказані в позовній заяві обставини не можуть бути підставою для розірвання Додаткових Угод від 22.07.2019 до договорів 09.01.2019, з заявлених позивачкою підстав.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на повну відмову у задоволенні позову, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про розірвання договору оренди та додаткового договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.10.2022.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», ЄДРПОУ 31333767, Чернігівська область, смт. Варва, вул. Комарова, 59

Суддя Т.О. Гагаріна