Рішення

від 23.08.2006 по справі 35/249-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/249-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2006 р.                                                            Справа № 35/249-06

вх. № 6543/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.

за участю представників сторін:

позивача - Іщенко А.О.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмежною відповідальністю "Вінфорд - Україна", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантана", м. Харків  

про стягнення 249295,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якійпросить стягнути з відповідача на свою користь аванс в сумі 30987,50 грн., 247900,00 грн. пені за договором № 2/к від 12.10.04 р., 3% річних в розмірі 1395,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з*явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не представив, в зв*язку з чим справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд  забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, посилаючись на вірогідність того, що банківський рахунок може бути анульовано. Як вбачається з клопотання позивача, ним не надано документального обгрунтування своїх вимог, позивач посилається лише на вірогідність анулювання банківського рахунку, в зв*язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання треба відмовити.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання приймається судом та підлягає задоволенню, як таке, що не суперечить  вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 12.10.2004 р. між сторонами укладено договір підряду № 2/к, відповідно до умов якого відповідач по завданню позивача зобов*язався на свій ризик виконати роботи по виготовленню та встановленню алюмінієвих конструкцій з профілів фірми „Reynaers„ (Бельгія), відповідно до спеціфікації у приміщенні торгівельного центру, а позивач – прийняти та оплатити роботи, виконані відповідачем. Загальна сума Договору складає 61975,00 грн.. Як витікає з умов спірного Договору, позивач (п.3.3) зобов*язався для виконання робіт, передбачених п.1.1 Договору перерахувати відповідачеві аванс в розмірі 50% від  суми Договору, а саме 30987,50 грн. Позивач свої договірні зобов*язання виконав належним чином та платіжним дорученням № 332 від 13.10.2004 р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс в сумі 30987,50 грн., що підтверджується документально матеріалами справи. Віповідач свої зобов*язання за спірним Договором не виконав, до виконання підрядних робіт не приступив та у визначений строк 20.11.2004 р. роботу не здав. Пунктом 2.4.2 Договору підряду сторони передбачили, в разі, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботу, позивач має право відмовитись від вищенаведеного Договору та вимагати повернення збитків. Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.02.2005 р. звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошової суми, перерахованої відповідачеві в якості авансу та повідомленням останнього про відмову від спірного Договору, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обгрунтованими, доведеними документально  матеріалами справи, в зв*язку з чим вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а сума в розмірі 30987,50 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п. 5.2 спірного Договору нарахував відповідачеві пеню в розмірі 5% за кожен день прострочки від суми не зданих в термін підрядних робіт в розмірі 247900,00 грн.. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов*язаний сплатити у разі порушення ним здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов*язання. Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання  або  у  певній,  визначеній грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми зобов'язання незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг). З огляду на зазначену позовну вимогу, як вбачається судом, ця вимога підлягає частковому задоволенню в межах заявлених позовних вимог в сумі 218307,50 грн. з урахуванням неповернутої попередньої оплати в сумі 30987,50 грн., оскільки в загальну суму заявлених позовних вимог 249295,00 грн. позивач включив суму своєї попередньої оплати, яка відповідачем в добровільному порядку не повернута. Сторони умовами спірного договору погодили  нарахування пені в розмірі 5% від суми не зданих в термін робіт, це нарахування не суперечить умовам чинного законодавства України, спірного Договору, тому позовна вимога в цій часитні є обгрунтованою, в зв*язку з чим вона приймається судом та підлягає частковому задоволенню в сумі 218307,50 грн., та стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивач, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов*язання нарахував відповідачеві 3% річних в сумі 1395,00 грн. Позовні вимоги в цій частині вбачаються судом необгрунтованими, оскільки дане нарахування передбачено чинним законодавством за порушення грошового зобов"язання, тоді як відповідач відповідно до умов договору зобов"язаний виконати підрядні роботи, в зв"язку з чим в задоволенні вимог в цій частині треба відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.230, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантана”, 61002 м. Харків, вул. Дарвіна,19 кв. 5 (р/р 2600800001186 в ХОД АППБ „Аваль” м. Харків, МФО 350589, код 32030722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінфорд-Україна”, 61036, м. Харків, вул. Морозова, 11 (п/р 26001805627610 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016, код 31633985) – 30987,50 грн. попередньої оплати, 218307,50 грн. пені, 2492,95 держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення підписано 28.08.2006 р..

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.