Рішення

від 12.09.2022 по справі 183/845/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/845/21

№ 2/183/740/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника позивача Мовчана О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Кропови Р.Г. про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

15 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Кропови Р.Г., в якому просив:

- стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2 найого користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 4,280 га, кадастровий номер 1223286500:02:106:0002 в розмірі 54 776,92 грн., яка складається з: заборгованості по орендній платі за 2019 рік (9 місяців) в розмірі 4 607,55 грн.; заборгованості по орендній платі за 2020 рік (11 місяців) в розмірі 6 868,40 грн.; пені за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в розмірі 37 412,90 грн.; пені за несвоєчасність виконання умов Договору за 2020 рік, а саме з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року в розмірі 5 494,40 грн.; інфляційних втрат за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в розмірі 239,67 грн.; 3% річних за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в розмірі 154,00 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

25 лютого 2021 року на виконання даної ухвали позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в новій редакції, згідно якої усунув недоліки первісної заяви.

На обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 345843, виданого 11 квітня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 104 від 21 січня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:00670 йому належить земельна ділянка площею 4,280 га., кадастровий номер 1223286500:02:106:0002, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Фермерським господарством Кропови Р.Г. (Орендарем) укладено Договір оренди землі без номеру стосовно земельної ділянки площею 4,280 га.

У відповідності до п. 1, 2.1, 3.1, 5.1 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 4,280 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 12 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 577,00 грн. (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, або в грошовій формі за домовленістю. Орендар надає послуги з обробітку земельних ділянко: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В разі смерті Орендодавця Орендар надає допомогу на поховання померлого в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним Законодавством України «Про Державний бюджет України» на день поховання. До орендної плати також входить сума, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб і не сплачується Орендодавцю, а вноситься Орендарем до бюджету відповідного рівня (копії платіжних документів про сплату відповідних податків надаються Орендодавцю).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, у зв`язку з наявністю на земельній ділянці сухих дерев, забур`яненості, відсутності попереднього обробітку, що унеможливлює її використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Орендодавець надає згоду на те, що Орендар власним коштом поліпшує стан земельної ділянки шляхом вирубки дерев, кущів, видалення коренів старих дерев.

Згідно з п. 4.4 Договору оренди, в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Після спливу строку вказаного в п. 4.4 цього Договору, орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Пунктом 10 Договору сторони погодили, що Орендодавець надає згоду Орендарю на вирубку дерев та кущів, видалення коренів та забур`янень на земельній ділянці з компенсацією його витрат, що передбачено п. 4.4 цього Договору.

Сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.8 Договору).

Згідно з п. 14.1 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

На виконання п. 6.2 Договору оренди сторони в день підписання Договору оренди землі також підписали акт приймання-передачі № б/н від 25 березня 2017 року, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

Таким чином, сторони за Договором оренди погодили 3 складових орендної плати: грошову орендна плата у грошовій формі, яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; натуральну видача сільськогосподарської продукції:800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру,яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на момент оплати) та відробіткову оранка та культивація земельної ділянки Орендодавця розміром до 0,30 га.Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач в порушення умов п. 4.4 Договору, не здійснив першу виплату орендної плати до 31 грудня 2019 року (тобто за 9 місяців), зокрема не виплатив орендну плату за 2020 рік (тобто за 11 місяців з січня-листопад 2020 року).

27 квітня 2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу, згідно якого позивач просив відповідача сплатити орендну плату за 2019 рік, за вибором ФГ Кропови Р.Г. з умовами договору і чинного законодавства України, шляхом: перерахування грошових коштів в сумі вартості сільськогосподарської продукції та пені (на день оплати) або в натуральній формі видачею сільськогосподарської продукції. Проте станом на день подання позову до суду орендна плата відповідачем не сплачена.

Так, згідно інформації з Державної служби статистики України станом на 2019 рік вбачається, що:

- середня вартість 1 000 кг пшениці (до складу якої входить вартість зерна) 4 077,10 грн. Отже, середня вартість 800 кг. фуражного зерна у 2019 році становить 3 261,68 грн.;

- середня вартість 400 кг. пшениці у 2019 році становить 1 630,84 грн.;

- середня вартість 1 000 кг. насіння соняшника - 8 020,50 грн. Отже, середня вартість 100 кг насіння соняшника становить 802,05 грн.;

- середня вартість 1 000 кг. цукру 8 977,70 грн. Отже, середня вартість 50 кг цукру у 2019 році становить 448,88 грн.

Таким чином, загальна сума орендної плати за 9 місяців оренди землі у 2019 році складає 4 607,55 грн. (де 6 143,45 грн. за 12 місяців 1 535,90 грн. за 3 місяці; за 1 місяць становить 511,95 грн. (де 6 143,45 грн. / 12 місяців).

Крім того, згідно інформації з Державної служби статистики України станом на 2020 рік вбачається, що:

- середня вартість 1 000 кг. пшениці (до складу якої входить вартість зерна) 4 970,70 грн. Отже, середня вартість 800 кг. фуражного зерна у 2020 році становить 3 976,56 грн.;

- середня вартість 400 кг. пшениці у 2020 році становить 1 988,28 грн.;

- середня вартість 1 000 кг. насіння соняшника - 10 309,80 грн. Отже, середня вартість 100 кг насіння соняшника становить 10 030,98 грн.;

- середня вартість 1 000 кг. цукру 9 941,10 грн. Отже, середня вартість 50 кг цукру у 2020 році становить 497,05 грн.

Таким чином, загальна сума орендної плати за 11 місяців оренди землі у 2020 році складає 6 868,40 грн. (де 7492,87 грн. за 12 місяців 624,41 грн. за 1 місяць).

Відповідно до п. 4.8 Договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення, а саме:

- пеня за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року (406 днів) в розмірі 37 412,90 грн. (4 607,55 грн. сума заборгованості х 2% = 92,15 грн. пеня в день х 406 днів);

- пеня за несвоєчасність виконання умов Договору за 2020 рік, а саме з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року (40 днів) в розмірі 5 494,40 грн. (6 868,40 грн. сума заборгованості х 2% = 137,36 грн. пеня в день х 40 днів).

Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині несплати орендної плати за 2019 рік, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України останній повинен сплатити за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року інфляційні втрати в розмірі 239,67 грн. та 3% річних в розмірі 154,00 грн.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив суд:

- стягнути з Фермерського господарства Кропови Р.Г. на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 4,280 га., кадастровий номер 1223286500:02:106:0002 в розмірі 54 776,92 грн., яка складається з: заборгованості по орендній платі за 2019 рік (9 місяців) в розмірі 4 607,55 грн.; заборгованості по орендній платі за 2020 рік (11 місяців) в розмірі 6 868,40 грн.; пені за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в розмірі 37 412,90 грн.; пені за несвоєчасність виконання умов Договору за 2020 рік, а саме з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року в розмірі 5 494,40 грн.; інфляційних втрат за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в розмірі 239,67 грн.; 3% річних за несвоєчасність виконання умов Договору за 2019 рік, а саме з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в розмірі 154,00 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві представник відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. вимоги не визнав, посилався на їх необґрунтованість з огляду на те, що п. 4.1 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата сплачується Орендарем у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією або у грошовій формі за домовленістю. Вказує на те, що за усною домовленістю з позивачем (Орендодавцем) було прийняте рішення, що Орендар буде сплачувати орендну плату не в натуральній формі, а саме у грошовій у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. А тому, з огляду на те, що обов`язок по сплаті орендної плати виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації Договору оренди від 25.03.2017 року, тобто з 10.05.2017 року, а оскільки п. 4.4 Договору сторони погодили, що орендна плата не сплачуватиметься протягом перших 2-х років (тобто з 10.05.2017 року по 10.05.2019 року), а перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудні 2019 року. А тому, орендна плата за 2020 рік становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн. нормативна грошова оцінка землі х 3%) та 1 813,00 грн. за 7 місяців 2019 року (3 107,31 грн. орендна плата за рік / 12 місяців + 258,94 грн. за місяць; тобто 258,94 грн. х 7 місяців 2019 року = 1 813,00 грн.). Отже, загальна сума заборгованості по орендній платі за спірні періоди складає 4 920,31 грн. (3 107,31 грн. + 1 813,00 грн.). В той же час, відповідач зазначає, що ним земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується у зв`язку з наявністю на ній сухих дерев, забур`яненості, відсутності попереднього обробітку, а тому в період з травня 2017 року по листопада 2020 року відповідач поніс затрати на вирубку (спил) дерев та кущів - 300,00 грн.; викорчування (з використанням техніки) 700,00 грн. за одну годину; видалення коріння найманими працівниками 500,00 грн. 1 особі в день; вивіз вантажним автомобілем (з урахуванням загрузки та вигрузки) 1 200,00 грн., а також наймання трактору ДТ 75 для викорчування та здійснення сільськогосподарських робіт, вартість яких склала близько 45 000,00 грн. При цьому, на орендованій земельній ділянці залишилися залишки саду, у зв`язку чим зламався трактор, який використовувався не за своїм призначенням. З огляду на вказані обставини, враховуючи, що відповідач не використовував орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням та поніс значні затрати на поліпшення її стану, просив у позові відмовити в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з обставинами, що викладені відповідачем у відзиві, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та умовам Договору оренди землі. Зазначив, що п. 4.1Договору оренди чітко передбачено, що сторони погодили виплату орендної плати у розмірі не менше 3%від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг. фуражного зерна, 400 кг. пшениці, 100 кг. насіння соняшника, 50 кг цукру, або в грошовій формі за домовленістю. А тому, посилання відповідача на те, що між ним і позивачем ОСОБА_1 була усна домовленість про розмір орендної плати у розмірі 3% від вартості орендної плати не відповідає дійсності, оскільки сторони узгодили її вартість у Договорі та її виплату в натуральній або грошовій формах. Звернув увагу на те, що сторони лише узгодили, що вартість оренди не може бути меншою ніж 3% вартості земельної ділянки. Отже, на думку сторони позивача, такі посилання відповідача є лише спробою зменшити розмір заборгованості перед позивачем за невиконання своїх зобов`язань за Договором оренди. З урахуванням того, що на даний момент виплата орендної плати в натуральній формі не можлива, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача орендну плату в грошовій формі, яка дорівнює еквіваленту вартості сільськогосподарської продукції, а також штрафні санкції. Щодо посилань відповідача на те, що ним витрачено багато коштів на приведення земельної ділянки до стану придатного для її використання, сторона позивача посилається на п. 4.4 Договору оренди землі, яким сторони передбачили, що в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудні 2019 року, атому посилання відповідача на те, що понесені ним витрати на вирубку дерев повинні бути зараховані в рахунок орендної плати є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

В подальшому від представника відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. надійшла заява в порядку п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, згідно якої останній частково визнав вимоги на суму 5 178,83 грн., з яких: орендна плата за 2020 рік становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн. нормативна грошова оцінка землі х 3%) та 2 071,52 грн. за 8 місяців 2019 року (3 107,31 грн. орендна плата за рік / 12 місяців + 258,94 грн. за місяць; тобто 258,94 грн. х 8 місяців 2019 року = 2 071,52 грн.). Отже, загальна сума заборгованості по орендній платі за спірні періоди складає 5 178,83 грн. (3 107,31 грн. + 2 071,52 грн.). Також зауважив, що на теперішній час земельна ділянка відповідачем не використовується взагалі за її цільовим призначенням, про що відомо позивачу ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, кожен окремо, вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. в судовому засіданні вимоги визнав частково на суму 5 178,83 грн., посилаючись на обставини викладені у відзиві та заяві, поданої ним в порядку п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, а в задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 345843, виданого 11 квітня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 104 від 21 січня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:00670 належить земельна ділянка площею 4,280 га., кадастровий номер 1223286500:02:106:0002, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлено, що 25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Фермерським господарством Кропови Р.Г. (Орендарем) укладено Договір оренди землі без номеру відносно земельної ділянки площею 4,280 га., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 10 травня 2017 року Орлівщинською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 20374686, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29 квітня 2021 року.

У відповідності до п. 1, 2.1, 3.1, 5.1 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 4,280 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 12 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 577,00 грн. (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг. фуражного зерна, 400 кг. пшениці, 100 кг. насіння соняшника, 50 кг. цукру, або в грошовій формі за домовленістю. Орендар надає послуги з обробітку земельних ділянко: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В разі смерті Орендодавця Орендар надає допомогу на поховання померлого в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним Законодавством України «Про Державний бюджет України» на день поховання. До орендної плати також входить сума, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб і не сплачується Орендодавцю, а вноситься Орендарем до бюджету відповідного рівня (копії платіжних документів про сплату відповідних податків надаються Орендодавцю).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, у зв`язку з наявністю на земельній ділянці сухих дерев, забур`яненості, відсутності попереднього обробітку, що унеможливлює її використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Орендодавець надає згоду на те, що Орендар власним коштом поліпшує стан земельної ділянки шляхом вирубки дерев, кущів, видалення коренів старих дерев.

Згідно з п. 4.4 Договору оренди, в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Після спливу строку вказаного в п. 4.4 цього Договору, орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року (п. 4.5 Договору).

Пунктом 10 Договору сторони погодили, що Орендодавець надає згоду Орендарю на вирубку дерев та кущів, видалення коренів та забур`янень на земельній ділянці з компенсацією його витрат, що передбачено п. 4.4 цього Договору.

Сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.8 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з п. 14.1 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

На виконання п. 6.2 Договору оренди сторони в день підписання Договору оренди землі також підписали акт приймання-передачі № б/н від 25 березня 2017 року, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

Таким чином, сторони за Договором оренди погодили 3 складових орендної плати: грошову орендна плата у грошовій формі, яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; натуральну видача сільськогосподарської продукції: 800 кг. фуражного зерна, 400 кг. пшениці, 100 кг. насіння соняшника, 50 кг. цукру, яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на момент оплати) та відробіткову оранка та культивація земельної ділянки Орендодавця розміром до 0,30 га. Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Встановлено, що 27 квітня 2020 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу, згідно якого позивач просив відповідача сплатити орендну плату за 2019 рік, за вибором ФГ Кропови Р.Г. з умовами договору і чинного законодавства України, шляхом: перерахування грошових коштів в сумі вартості сільськогосподарської продукції та пені (на день оплати) або в натуральній формі видачею сільськогосподарської продукції.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалося, що орендна плата за 2019-2020 роки не виплачена ані в грошовій, ані в натуральній формі.

Як зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просив стягнути з відповідача орендну плату в грошовій формі, яка дорівнює еквіваленту вартості сільськогосподарської продукції на момент виплати.

В свою чергу, представник відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. у відзиві вказує на те, що умовами договору чітко передбачено альтернативний спосіб виплати орендної платиабо у натуральній формі або у грошовій без права такого вибору з боку позивача, а лише за згодою сторін.

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки за періоди 2019-2020 роки.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Положення абзацу другого частини першої цієї статті визначають істотні умови договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі». При цьому, саме Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 2 ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

У відповідності до ст. ст. 21-23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Як вже зазначалося вище, згідно п.п.4.1, 4.2 Договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг. фуражного зерна, 400 кг. пшениці, 100 кг. насіння соняшника, 50 кг. цукру, або в грошовій формі за домовленістю, з урахуванням індексації на момент її виплати. Орендар також надає послуги з обробітку земельних ділянок: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В грошовому виразі розмір орендної плати на момент укладення договору сторонами не визначено, в той же час визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка на момент укладення договору становила 103 577,00 грн.

На думку сторони позивача, п. 4.1 Договору надає позивачу (Орендодавцю) переважне право визначати у якій формігрошовій чи натуральній він бажає отримати орендну плату.

Проаналізувавши п. 4.1 Договору оренду, суд дійшов висновку, що такі посилання позивача є безпідставними, оскільки за договором Орендодавець не має права визначати форму сплати орендної плати, оскільки договором передбачено лише за згодою обох сторін; зокрема договір передбачає альтернативні варіанти сплатиабо в натуральній формі, або у грошовому виразі без зазначення переважного права Орендодавця обирати форму виплати орендної плати.

Позивач не звертався до суду з вимогами щодо зобов`язання відповідача сплатити орендну плату у натуральній формі - шляхом видачі сільськогосподарської продукції.

Так, згідно умов Договору, відповідач мав право сплатити позивачу орендну плату у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексації в грошовій або натуральній формі (сільськогосподарською продукцією) за домовленістю сторін, у зв`язку з чим сторона позивача невірно трактує умови договору щодо обов`язку Орендаря сплатити орендну плату в грошовій форм і за цінами сільськогосподарської продукції (на момент оплати).

Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд дійшов висновку, що Договір оренди укладений сторонами добровільно, на узгоджених між ними умовах, і цей Договір жодним чином не передбачає кореляції між вартістю сільськогосподарської продукції та розміром орендної плати залежно від вартості сільськогосподарської продукції, а також не передбачає права орендодавця обирати в якій формігрошовій чи натуральній буде виплачена орендна плата.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право відношення. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Як встановлено вище, 25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Фермерським господарством Кропови Р.Г. (Орендарем) укладено Договір оренди землі без номеру відносно земельної ділянки площею 4,280 га., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 10 травня 2017 року Орлівщинською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 20374686, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29 квітня 2021 року.

Згідно з п. 14.1 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Приписами статті 6 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Отже, обов`язок Орендаря щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації договору оренди землі, тобто з 10 травня 2017 року.

В той же час, у п. 4.4 Договору оренди сторони погодили, що в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Після спливу строку вказаного в п. 4.4 цього Договору, орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року (п. 4.5 Договору).

Враховуючи наведене, обов`язок Орендаря щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виник з 10 травня 2019 року.

Так, згідно з п. 2.3 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 103 577,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг. фуражного зерна, 400 кг. пшениці, 100 кг. насіння соняшника, 50 кг. цукру, або в грошовій формі за домовленістю. Орендар надає послуги з обробітку земельних ділянко: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В разі смерті Орендодавця Орендар надає допомогу на поховання померлого в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним Законодавством України «Про Державний бюджет України» на день поховання. До орендної плати також входить сума, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб і не сплачується Орендодавцю, а вноситься Орендарем до бюджету відповідного рівня (копії платіжних документів про сплату відповідних податків надаються Орендодавцю).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 4.2 Договору).

Суд звертає увагу на те, що враховуючи принцип свободи договору, визначений нормами ЦК України, сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений Указом Президента України № 92 від 02.02.2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)», із змінами від 13.09.2002 року та Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», який становить не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі ст. 23 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до п. 13.1 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку.

Отже, з наведеного слідує, що сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а також форму її виплати (грошову або натуральну, яка полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції Орендодавцю).

Так, приписами ст. 22 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата справляється у грошовій формі.

Як зазначалося вище, Договором оренди сторони передбачили нормативну грошову оцінку земельної ділянки 103 577,00 грн. та погодили, що розмір орендної плати не повинен бути менше 3% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням індексації.

Суд звертає увагу, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування.

Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди.

Судом встановлено, що умовами Договору не визначено, що розмір орендної плати повинен підвищуватися кожного разу у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі з урахуванням її індексації, тобто сторони договору не передбачили саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.

Земельна ділянка, щодо якої виник спір, є приватною власністю позивача ОСОБА_1 , а отже без згоди Орендаря відсутні підстави для застосування коефіцієнту індексації щодо орендної плати, який має застосовуватися в обов`язковому порядку для визначення орендної плати за земельні ділянкидержавної і комунальної власностіта може застосовуватися в цьому спорі при внесенні змін до Договору оренди земельної ділянки та при згоді на це сторін договору.

Відповідно до п. 13.1Договору оренди вбачається, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Як визначено п. 13.1 Договору, так і з урахуванням норм ст. ст. 525, 651 ЦК України, одностороння зміна умов договору не допускається. Будь-які зміни умов договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що з моменту укладення Договору оренди позивач ОСОБА_1 не звертався до Орендаря з письмовою вимогою про зміну умов Договору у частині розміру орендної плати чи нормативної грошової оцінки землі.

Правовідносини позивача з відповідачем є договірними, а не контролюючими, позивачем не надано суду доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до Договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

Таким чином, судом встановлено, що як умовами Договору, так і Законом, не встановлено можливості внесення змін, зокрема щодо розміру орендної плати за користування землею, яка перебуває у приватній власності, у разі зміни коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, що тягне за собою обов`язок орендаря здійснювати автоматичний перерахунок у разі збільшення вартості земельної ділянки залежно від індексації її нормативної грошової оцінки.

Таким чином, розмір орендної плати за умовами Договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що розмір орендної плати визначається у Договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено Договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за Договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за Договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Саме до таких висновків прийшов Верховний Суд, виклавши відповідну правову позицію у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

За наявності умов Договору, які сторони добровільно погодили, про визначення остаточного розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, такий розмір має визначатись із застосуванням визначеного індексу інфляції. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 525/301/16-ц.

Пунктом 4.1. Договору оренди сторони погодили, що за користування земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 , Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки.

Пунктом2.3 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 577,00 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розмір орендної плати чітко визначений умовами договору, які не змінені у встановленому законом порядку.

Сторонами погоджений розмір орендної плати на рівні 3% від вартості земельної ділянки103 577,00 грн., що становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн. х 3%).

Як зазначалося вище, обов`язок Орендаря по сплаті орендної плати виник з 10 травня 2019 року, оскільки реєстрація Договору відбулася 10 травня 2017 року, при цьому п. 4.4 Договору сторони узгодили, що орендна плата не сплачується протягом 2-х років, тобто перша виплата відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за 2019 рік повинна нараховуватись з 10.05.2019 року по 31.12.2019 року (тобто за 8 місяців).

Вище встановлено, що орендна плата за рік (тобто 12 місяців) становить 3 107,31 грн., атому орендна плата в місяць складає 258,94 грн. (3 107,31 грн. : 12 місяців), а отже орендна плата з 8 місяців 2019 року без урахування індексу інфляції становить 2 071,52 грн. (258,94 грн. за місяць х 8 місяців).

Орендна плата за 2020 рік без урахування індексу інфляції становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн. х 3%).

Як зазначалося вище, п. 4.2 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за 2019 рік становив 104,1%, а за 8 місяців (травень-грудень 2019 року) 100,59%.

З урахуванням індексу інфляції орендна плата в 2019 році за 8 місяців повинна становити2 083,74 грн. (2 071,51 грн. орендна плата за 8 місяців 2019 року х 100,59% індекс інфляції за травень-грудень 2019 року).

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за 2020 рік становив 105,0%.

З урахуванням індексу інфляції орендна плата в 2020 році повинна становити3 262,67 грн. (3 107,31 грн. орендна плата 2020 рік х 105,0% індекс інфляції за 2020 рік).

Отже, враховуючи наведене, орендна плата, що підлягає сплаті позивачу ОСОБА_1 за спірні періоди 2019-2020 роки становить 5 346,41 грн. (2 083 74 грн. за 2019 рік за 8 місяців та 3 262,67 грн. за 2020 рік).

При цьому суд зауважу, що сума, яка підлягає стягненню, визначена без урахування відрахувань податків і обов`язкових платежів, оскільки вони підлягають відрахуванню при виплаті орендної плати у встановленому законом порядку.

За таких обставин, за Договором оренди земельної ділянки за 2019-2020 роки до стягнення підлягає орендна плата в сумі 5 346,41 грн.

Вирішуючи питання в частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ізст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконував свої обов`язки щодо сплати орендної плати в повному обсязі та у строк, передбачений Договором оренди землі з урахуванням змін, викладених в Додатковій угоді до цього договору.

Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач допустив невиконання умов договору щодо виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, суд вважає за необхідне стягнути штрафні санкції в межах строку позовної давності.

Відносно інфляційних втрат за прострочення сплати орендної плати за 2019 рік, за умовами укладеного між сторонами договору зобов`язання мало бути виконане у строк до 31 грудня 2019 року; за 2020 рік до 31 грудня 2020 року, а тому виходячи з заявленого позивачем періоду з 01 січня 2020 року по 10 лютого 2021 року згідно приписів ст. 13 ЦПК України (в межах заявлених вимог) розрахунок інфляційних втрат здійснюється наступним чином:

Інфляційні втрати за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 рік. Формула сукупного індексу інфляції: ІІс = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ). Де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Сукупний індекс інфляції IІс:(100,20 : 100)x(99,70 : 100)x(100,80 : 100)x(100,80 : 100)x(100,30 : 100)x(100,20 : 100)x(99,40 : 100)x(99,80 : 100)x(100,50 : 100)x(101,00 : 100)x(101,30 : 100)x(100,90 : 100)x(101,30 : 100)= 1.06357230.

Інфляційне збільшення:2083,74 x 1.06357230 - 2083,74 =132,47 грн.

Враховуючи, що строк виконання зобов`язання з виплати орендної плати за 2020 рік визначений до 31 грудня 2020 року, в той час як інфляційні втрати за цей період повинні нараховуватися з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, розрахунок інфляційних втрат за цей період судом не проводиться, оскільки він передчасний, зокрема суд не може вийти за межі позовних вимог, а позивачем в цій частині під час розгляду справи вимоги не уточнялись.

Таким чином, інфляційні втрати за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року складають 132,47 грн.

Стосовно 3% річних за прострочення сплати орендної плати за 2019 рік, за умовами укладеного між сторонами договору зобов`язання мало бути виконане у строк до 31 грудня 2019 року; за 2020 рік до 31 грудня 2020 року, а тому виходячи з заявленого позивачем періоду з 01 січня 2020 року по 10 лютого 2021 року згідно приписів ст. 13 ЦПК України (в межах заявлених вимог) розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Так, 3% річних за 2019 рік період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року розраховуються наступним чином:

-з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року: 2 083,74 грн. (орендна плата за 8 місяців 2019 року) x 3 % x 366 (кількість днів у періоді) : 366 : 100 = 62,51 грн.;

-- з 01.01.2021 року до 10.02.2021 року: 2 083,74 грн. (орендна плата за 8 місяців 2019 року) x 3 % x 41 (кількість днів у періоді) : 365 : 100 = 7,02 грн., а всього 69,53 грн.

Враховуючи, що строк виконання зобов`язання з виплати орендної плати за 2020 рік визначений до 31 грудня 2020 року, в той час як 3% річних за цей період повинні нараховуватися з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, розрахунок 3% річних за цей період судом не проводиться, оскільки він передчасний, зокрема суд не може вийти за межі позовних вимог, а позивачем в цій частині під час розгляду справи вимоги не уточнялись.

Таким чином, 3% річних за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року складають 69,53 грн.

Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків виплати орендної плати за 2019 рік складає: 3% річних 69,53 грн., інфляційні втрати 132,47 грн.

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати, суд виходить з наступного.

За частиною 1 та 2ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, при цьому, проценти на неустойку не нараховуються.

Розрахунки розміру пені за невиконання зобов`язання щодо виплати орендної плати за 2019-2020 роки позивачем здійснені за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року.

Як встановлено вище, сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором оренди, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.8 Договору).

За приписами статті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу Україниперіод, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується.

Відповідно до частини другої статті 258ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідност.266ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті258ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 травня 2016 року у справі №6-474цс16.

Вимогу про стягнення пені позивачем заявлено поза межами спеціального строку позовної давності у один рік, а саме за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021.

Так, позивач ОСОБА_1 з позовом до суду звернулася 15.02.2021 року, а отже початок річного строку позовної давності починається з 16.02.2020.

При цьому позовні вимоги позивачем заявлені та розраховані за період по 10.02.2021 року.

З огляду на приписи ч. 1ст. 13 ЦПК України, кінцевий строк здійснення розрахунку пені становить саме 10.02.2021 року, тобто в межах заявлених позивачем вимог.

Таким чином, розмір пені судом обраховується за період з 16.02.2020 року по 10.02.2021 рік.

Як встановлено вище, заборгованість з орендної плати за 2019-2020 роки склала 5 346,41 грн., з яких: за 8 місяців 2019 року 2 083,74 грн.; за 2020 рік 3 262,67 грн.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С x РП x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, РП - розмір пені, зазначений в договорі, Д - кількість днів прострочення.

Пеня за 2019 рік здійснюється за період з 16.02.2020 року по 10.02.2021 року розраховуються наступним чином:

-2 083,74 грн. (орендна плата за 8 місяців 2019 року) x 2 x 361 : 100 = 15 044,60 грн.

Пеня за 2020 рік здійснюється за період з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року розраховуються наступним чином:

-3 263,67 грн. (орендна плата за 2020 рік) x 2 x 41 : 100 = 2 675,39 грн.

Таким чином, загальна сума пені за 2019-2020 роки складає 17 719,99 грн.

З урахуванням наведеного, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути заборгованість по орендній платі за 2019-2020 роки за користування земельною ділянкою площею 4,280 га., кадастровий номер 1223286500:02:106:0002 за період з 10.05.2019 року по 31.12.2020 року в розмірі 5 346,41 грн.; інфляційні втрати за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в сумі 132,47 грн.;3% річних за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в сумі 69,53 грн., а також пеню за 2019 рік за період з 16.02.2020 року по 10.02.2021 року в сумі 15 044,60 грн. та пеню за 2020 рік за період з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року в сумі 2 675,39 грн., а всього 23 268,40 грн., а у задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити.

Інші доводи сторін судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують висновків суду.

Відповідно дост. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Кропови Р.Г. про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, -задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2019-2020 роки за користування земельною ділянкою площею 4,280 га., кадастровий номер 1223286500:02:106:0002 за період з 10.05.2019 року по 31.12.2020 року в розмірі 5 346,41 грн.; інфляційні втрати за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в сумі 132,47 грн.; 3% річних за 2019 рік за період з 01.01.2020 року по 10.02.2021 року в сумі 69,53 грн., а також пеню за 2019 рік за період з 16.02.2020 року по 10.02.2021 року в сумі 15 044,60 грн. та пеню за 2020 рік за період з 01.01.2021 року по 10.02.2021 року в сумі 2 675,39 грн., а всього 23 268,40 грн. (двадцять три тисячі двісті шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Стягнути з Фермерського господарства Кропови Р.Г. на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , -відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Фермерського господарства Кропови Р.Г., код ЄДРПОУ 38901850, місцезнаходження юридичної особи: 51263, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вул. Кірова, буд. 20.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 19 вересня 2022 року.

Суддя Д.І. Городецький