Постанова

від 19.10.2022 по справі 914/1021/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р. Справа №914/1021/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан-Транс» б/н від 02.08.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 (повний текст рішення складено 11.07.2022 року, суддя Кидисюк Р. А.)

у справі №914/1021/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп», м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан-Транс», м. Львів

про стягнення 984108,90 грн за договором безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018

за участю представників:

від позивача Мельник І.А.,

від відповідача Авдєєнко В.В.

В травні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан-Транс» про стягнення 984108,90 грн за договором безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018 щодо повернення наданої фінансової допомоги, що в свою чергу спричинило виникнення заборгованості відповідача перед позивачем та слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» (далі ТОВ «БК «Будальянс Груп») задоволено; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан-Транс» (далі ТОВ «Натан-Транс») на користь позивача стягнуто 750000,00 грн основного боргу, 191667,46 грн інфляційних нарахувань, 42441,44 грн 3 % річних та 14761,64 грн судового збору

При прийнятті вказаного рішення місцевий господарський суд виходив з того, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018, відповідно до умов якого ТОВ «Натан-Транс» зобов`язалось повернути фінансову допомогу в сумі 750000,00 грн до 27 червня 2020 року, що є кінцевою датою належного виконання зобов`язання. На підтвердження надання фінансової допомоги відповідачу до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 402 від 27.06.2018 року на суму 750000,00 грн. Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення фінансової допомоги у строк, зазначений договором не виконав, жодних доказів на спростування вказаного факту суду не надав. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 191667,46 грн. інфляційних нарахувань та 42441,44 грн. 3% річних.

ТОВ «Натан-Транс», не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржило його до Західного апеляційного господарського суду. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що між ТОВ «БК «Будальянс Груп» та ТОВ «Натан-Транс» ніколи не укладалось договору безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі, заперечує факт підписання такого договору уповноваженими особами товариства та ставить під сумнів долучену позивачем до позовної заяви копію спірного договору. Відтак, просить суд апеляційної інстанції витребувати у позивача оригінал договору безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018 та призначити у справі комплексну технічно-почеркознавчу експертизу. Крім цього, з метою реалізації права на доступ до судочинства, скаржник вважає за необхідне викликати на допит свідка ОСОБА_1 виконуючу обов`язки директора ТОВ «Натан-Транс».

Заперечуючи факт укладення вказаного договору, скаржник вважає, що місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про характер спірних правовідносин. На переконання скаржника, правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані положеннями ст. 1212 ЦК України, а обов`язок повернення безпідставно отриманих грошових коштів у відповідача виникає з моменту отримання вимоги в порядку ст. 530 ЦК України. Скаржник не заперечує отримання ним вимоги ТОВ «БК «Будальянс Груп» про повернення грошових коштів в сумі 750000,00 грн. та зазначає, що така надійшла на його адресу 16.05.2022. Однак вказує, що в силу приписів ст. 530 ЦК України, його обов`язок з повернення коштів виник 17.05.2022, а прострочення виконання зобов`язання може вважатися з 25.05.2022. Отож, обов`язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, який відповідно до ст. 625 ЦК України виникає з дня прострочення грошового зобов`язання, виник у відповідача також з 25.05.2022. Строк нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, у відповідності до заявлених позовних вимог ТОВ «БК «Будальянс Груп», визначений до 19.05.2022, тому, з врахуванням наведеного вище, скаржник вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення, а рішення у цій частині слід скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, ТОВ «БК «Будальянс Груп» подало пояснення на апеляційну скаргу, в яких вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставними, оскільки кошти в розмірі 750000,00 грн. надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Натан-Транс» 27.06.2018 згідно платіжного доручення, в якому призначенням платежу вказано «Безготівкова фінансова допомога згідно дог. Від 27.06.2018року без ПДВ». Факт отримання вказаних коштів підтверджує і сам відповідач. Разом з тим, зважаючи на те, що відповідач не виконав перед позивачем саме грошове зобов`язання в строк до 29.06.2020 (так як визначена договором дата 27.06.2020 припала на суботу), тому як правові наслідки порушення договору застосовуються саме вимоги ст. 625 ЦК України. Таким чином, судом правомірно стягнуто з ТОВ «Натан-Транс» за період з 30.06.2020 по 19.05.2022 3% річних в сумі 42441,44 грн. та інфляційних втрат в сумі 191667,46грн.

Крім цього, позивач заперечує проти задоволення викладених апелянтом в апеляційній скарзі клопотань про призначення експертизи, витребування доказів та допит свідка, оскільки вважає такі дії відповідача зловживанням процесуальними правами.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображений в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022, від 22.08.2022, від 06.09.2022 та від 06.10.2022.

В дане судове засідання прибули представники сторін, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені, відповідно в апеляційній скарзі та у поясненнях на апеляційну скаргу.

Представник скаржника також наголосив на заявлених в апеляційній скарзі клопотаннях, зокрема, про витребування доказів, про виклик свідка та про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Розглянувши подані клопотання судова колегія відмовила в задоволенні таких, з огляду на те, що відповідачем, в ході розгляду даного спору судом першої інстанції не вчинялося жодних дій, спрямованих на належне користування своїми процесуальними правами, а також належним чином не обґрунтовано неможливість заявлення відповідних клопотань в суді першої інстанції. Поруч з тим, судовою колегією в даному судовому засіданні було оглянуто поданий позивачем оригінал договору безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018. В ході даної процесуальної дії дослідження доказів, судом встановлено відповідність підписів директорів даних юридичних осіб та відтиску печаток сторін, проставлених на долученій до матеріалів справи копії договору та на оригіналі спірного договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2018 року між ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп» (надавач) та ТОВ «Натан-Транс» (одержувач) було укладено договір безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі (договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, «надавач» надає «одержувачу» безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі в розмірі 750000,00 грн. (фінансова допомога), а «одержувач» зобов`язується повернути її «надавачу» в порядку та на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору фінансова допомога, що надається «одержувачу» є поворотною та безвідсотковою.

З аналізу наведеного вбачається, що спірний договір за своєю правовою природою є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (приписів ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 договору фінансова допомога надається шляхом внесення на рахунок «одержувача» суми коштів фінансової допомоги в розмірі, встановленому п. 1.1. даного договору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання умов п. 2.1 договору на поточний рахунок ТОВ «Натан-Транс» було перераховано кошти в сумі 750000,00 грн. згідно платіжного доручення № 402 від 27.06.2018 року. Отримання коштів в сумі 750000,00 грн. відповідачем не заперечується.

Днем повернення фінансової допомоги вважається день внесення остаточної суми фінансової допомоги на поточний (банківський) рахунок «надавача»(п. 2.2. договору).

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Сума фінансової допомоги, у відповідності до п. 2.3. договору, повертається «одержувачем» у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів фінансової допомоги на банківський рахунок «надавача» 27 червня 2020 року. Днем повернення фінансової допомоги є зарахування останнього платежу суми вказаної допомоги на банківській рахунок (п. 2.4 договору)

Отже, у відповідності до умов спірного договору, відповідач зобов`язався повернути фінансову допомогу в сумі 750000,00 грн. до 27.06.2020року, що є кінцевою датою належного виконання зобов`язань. Однак, ТОВ «Натан-Транс» своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів не виконав, доказів, які б підтверджували повернення фінансової допомоги суду не подав.

Заперечення відповідача щодо факту підписання договору безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018 відхиляються судом, оскільки з наявної в матеріалах справивиписки по рахунку вбачається, що 27.06.2018 ТОВ «Натан-Транс» було перераховано 750000,00 грн. безвідсоткової фінансової допомоги згідно дог. від 27.06.2018р. без ПДВ. Отримання 27.06.2018 коштів в розмірі 750000,00 грн. підтверджує і сам відповідач у своїй апеляційній скарзі. Разом з тим, в ході дослідження доказів та огляду в судовому засіданні оригіналу договору безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі від 27.06.2018 судом не встановлено розбіжностей із наявною в матеріалах справи копією такого договору. Натомість покликання представника відповідача про те, що відтиск печатки та підпис на договорі не належать директору ТОВ «Натан-Транс» вважає голослівним, оскільки таке не підтверджене об`єктивними доказами.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Беручи до уваги викладені обставини, суд керується, зокрема нормами ст. 79 ГПК України, що визначає, у тому числі стандарт доказування «вірогідності доказів».

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є ненадання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

Отож, на підставі наведеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подані позивачем докази на підтвердження перерахування безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору від 27.06.2018 є більш вірогідними, ніж спростування цих обставин відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Норма статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Приписи частини 2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, фінансова допомога підлягала поверненню у термін до 27.06.2020 у розмірі 750000,00 грн. (п. 1.3 договору).

З огляду на порушення ТОВ «Ната-Транс» грошових зобов`язань, та не повернення заборгованості у строк визначений договором, ТОВ «БК «Будальянс Груп» нарахувало відповідачу 42441,44 грн. 3 % річних та 191667,46 грн. інфляційних втрат, у відповідності до норм ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перерахунок вказаних господарських санкцій, нарахованих позивачем, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що крім суми основного боргу на користь позивача підлягають стягненню 191667,46 грн. інфляційних нарахувань та 42441,44 грн. 3 % річних.

Покликання скаржника на те, що строк для нарахування господарських санкцій у позивача не настав, відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на п. 1.3. договору, відповідно до якого фінансова допомога підлягає поверненню у термін до 27.06.2020, а умови вказаного договору від 27.06.2018 не передбачають обов`язок повернення фінансової допомоги після звернення «надавача» з відповідною вимогою.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2022 у справі №914/1021/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан-Транс» без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 31.10.2022.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік