Рішення

від 21.10.2022 по справі 911/1238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1238/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-7

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний дім-2016"

про стягнення заборгованості в сумі 23 466,13 грн.,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-7 (далі позивач) до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний дім-2016" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 23 466,13 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов підрядного договору на технічне обслуговування ліфтів №920/22 від 01.01.2022 року, згідно з якими позивач зобов`язувався виконати роботи з технічного обслуговування ліфтів (далі - ТО ліфтів), а відповідач зобов`язувався роботи прийняти та оплатити.

Відповідач роботи, виконані позивачем прийняв, проте не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу, 1 841,10 грн. пені, 177,53 грн. трьох процентів річних та 1 447,50 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 08.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 31 серпня 2022 року.

31 серпня 2022 року в підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Підготовче засідання відкладено на 21 вересня 2022 року, про що постановлено ухвалу суду.

21 вересня 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, яка підлягала задоволенню судом.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21 жовтня 2022 року.

21 жовтня 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, яка підлягала задоволенню судом.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 08.08.2022 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про судове засідання, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 21.09.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті була направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 09700, Київська область, Богуславський район, місто Богуслав, вулиця Соборна, будинок 16.

Поштове відправлення №0311509743318 отримано відповідачем 06 жовтня 2022 року, що підтверджується витягом трекінгу поштового відстеження, долучений до матеріалів справи.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Так, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Господарського суду Київської області від 08.08.2022 року про відкриття провадження у справі №911/1238/22 була оприлюднена 09 серпня 2022 року; ухвала суду від 31.08.2022 року була оприлюднена 06 вересня 2022 року; ухвала суду від 21.09.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті була оприлюднена 27 вересня 2022 року.

Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

01 січня 2022 року між дочірнім підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-7 (далі позивач) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Затишний дім-2016" (далі відповідач) був укладений підрядний договір на технічне обслуговування ліфтів №920/22 (далі договір).

Відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов`язання з організації та виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (далі "ТО ліфтів"), на об`єктах відповідача відповідно до додатку №1, який є невід`ємною частиною договору. Відповідач, в свою чергу, приймає та оплачує виконані позивачем роботи (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, щомісячна вартість робіт з ТО ліфтів за договором складає 5 000,00 (п`ять тисяч грн. 00 коп.). Розрахунок визначеної вартості робіт наведений у Додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, у кінці поточного місяця позивач дає відповідачу акти здачі прийняття виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що відповідач підписує акти здачі прийняття виконаних робіт, засвідчує підпис печаткою і, в разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт, у 3 денний строк повертає примірник акту здачі прийняття виконаних робіт позивачу. У випадку неповернення позивачу акту, роботи вважаються виконаними якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті відповідачем.

Згідно з п. 5.3 договору, підтвердженням факту прийому-передачі виконаних позивачем робіт є підпис представника або працівника відповідача на акті здачі - прийняття виконаних робіт, завірений печаткою, де повинен бути зазначений ідентифікаційний код відповідача. Позивач не перевіряє дійсність підписів на актах здачі - прийняття виконаних робіт. Підпис вважається поставленою належною особою, якщо він завірений печаткою з ідентифікаційним кодом відповідача, або зразок якої збігається з печаткою на цьому договорі.

Відповідно до п. 5.4 договору, на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Днем оплати вважається день надходження коштів на рахунок позивача.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до "30" квітня 2022 року. Сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними з 01.01.2022 року, відповідно до п. 3 ст. 613 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були передані, а відповідачем прийняті роботи, про що сторонами підписані акти здачі приймання робіт (надання послуг): №75 від 31 січня 2022 року, на суму 5 000,00 грн.; №141 від 28 лютого 2022 року, на суму 5 000,00 грн.; №191 від 31 березня 2022 року, на суму 5 000,00 грн. та №192 від 30 квітня 2022 року, на суму 5 000,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу, 1 841,10 грн. пені, 177,53 грн. трьох процентів річних та 1 447,50 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 01 січня 2022 року був укладений підрядний договір на технічне обслуговування ліфтів №920/22, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався виконати роботи з технічного обслуговування ліфтів, а відповідач зобов`язувався прийняти роботи та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав роботи на суму 20 000,00 грн., а відповідач їх прийняв, що підтверджується підписаними актами здачі приймання робіт (надання послуг): №75 від 31 січня 2022 року, на суму 5 000,00 грн.; №141 від 28 лютого 2022 року, на суму 5 000,00 грн.; №191 від 31 березня 2022 року, на суму 5 000,00 грн. та №192 від 30 квітня 2022 року, на суму 5 000,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи, проте не оплатив.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач підписує акти здачі прийняття виконаних робіт, засвідчує підпис печаткою і, в разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт, у 3 денний строк повертає примірник акту здачі прийняття виконаних робіт позивачу. У випадку неповернення позивачу акту, роботи вважаються виконаними якісно та у повному обсязі і підлягають оплаті відповідачем.

Згідно з п. 5.3 договору, підтвердженням факту прийому-передачі виконаних позивачем робіт є підпис представника або працівника відповідача на акті здачі - прийняття виконаних робіт, завірений печаткою, де повинен бути зазначений ідентифікаційний код відповідача. Позивач не перевіряє дійсність підписів на актах здачі - прийняття виконаних робіт. Підпис вважається поставленою належною особою, якщо він завірений печаткою з ідентифікаційним кодом відповідача, або зразок якої збігається з печаткою на цьому договорі.

Відповідно до п. 5.4 договору, на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Днем оплати вважається день надходження коштів на рахунок позивача.

Судом встановлено, що відповідач до позивача із заявою про виявлені у виконаних роботах недоліки не звертався.

Документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач документів, що підтверджували б оплату виконаних позивачем робіт, суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 20 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 841,10 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6.1 договору, при порушенні строку оплати за виконані роботи, вказаного в п. 5.4 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що розрахунок відповідача з позивачем здійснюється відповідачем самостійно, на підставі підписаних актів, не пізніше 10 числа наступного місяця (п. 5.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі приймання робіт (надання послуг): №75 від 31 січня 2022 року, на суму 5 000,00 грн.; №141 від 28 лютого 2022 року, на суму 5 000,00 грн.; №191 від 31 березня 2022 року, на суму 5 000,00 грн. та №192 від 30 квітня 2022 року, на суму 5 000,00 грн., були підписані сторонами.

Так, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №75 від 31 січня 2022 року, на суму 5 000,00 грн., - не пізніше 10 лютого 2022 року;

-за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №141 від 28 лютого 2022 року, на суму 5 000,00 грн., - не пізніше 10 березня 2022 року;

-за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №191 від 31 березня 2022 року, на суму 5 000,00 грн., - не пізніше 10 квітня 2022 року;

-за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №192 від 30 квітня 2022 року, на суму 5 000,00 грн., - не пізніше 10 травня.

Так, розмір пені, за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №75 від 31 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.02.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,00%, складає 306,85 грн.;

03.06.2022 року до 12.07.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 273,97 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №141 від 28 лютого 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.03.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,00%, складає 230,14 грн.;

03.06.2022 року до 12.07.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 273,97 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №191 від 31 березня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.04.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,00%, складає 145,21 грн.;

03.06.2022 року до 12.07.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 273,97 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №192 від 30 квітня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.05.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,00%, складає 63,01 грн.;

03.06.2022 року до 12.07.2022 року, суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,00%, складає 273,97 грн.,

а разом 1 841,10 грн., які підлягають стягненню.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 177,53 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 1 447,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Три проценти річних за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №75 від 31 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.02.2022 року до 12.07.2022 року, складає 152 дні, тому три проценти річних від суми 5 000,00 грн. становлять 62,47 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №141 від 28 лютого 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.03.2022 року до 12.07.2022 року, складає 124 дні, тому три проценти річних від суми 5 000,00 грн. становлять 50,96 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №191 від 31 березня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.04.2022 року до 12.07.2022 року, складає 93 дні, тому три проценти річних від суми 5 000,00 грн. становлять 38,22 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №192 від 30 квітня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

11.05.2022 року до 12.07.2022 року, складає 63 дні, тому три проценти річних від суми 5 000,00 грн. становлять 25,89 грн.,

а разом 177,54 грн. (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем три проценти річних визначені в розмірі 177,53 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції:

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №75 від 31 січня 2022 року:

за період з лютого 2022 року до травня 2022 року: у лютому 2022 року - 101,6%; березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%, від суми 5 000,00 грн., складає 620,94 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №141 від 28 лютого 2022 року:

за період з березня 2022 року до травня 2022 року: у березні 2022 року - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%, від суми 5 000,00 грн., складає 532,42 грн.;

за актом здачі приймання робіт (надання послуг) №191 від 31 березня 2022 року: за період з квітня 2022 року до травня 2022 року: у квітні 2022 року - 103,1%; травні 102,7%, від суми 5 000,00 грн., складає 294,19 грн.,

а разом 1 447,55 грн. (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена в розмірі 1 447,50 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 89, ч. 1 ст. 509, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 837, ч. ч. 1, 2 ст. 853, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 4 ст. 75, ст. 86, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-7 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний дім-2016" про стягнення заборгованості в сумі 23 466,13 грн.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний дім-2016" (09700, Київська область, Богуславський район, місто Богуслав, вулиця Соборна, будинок 16, ідентифікаційний код 40488910) на користь дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Ліфт-7 (03115, місто Київ, вулиця Котильникова, 23, ідентифікаційний код 22930099) 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) основного боргу; 1 841,10 грн. (одну тисячу вісімсот сорок одну грн. 10 коп.) пені; 177,53 грн. (сто сімдесят сім грн. 53 коп.) трьох процентів річних; 1 447,50 грн. (одну тисячу чотириста сорок сім грн. 50 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 31.10.2022 року.

Суддя С. Грабець