Рішення

від 26.10.2022 по справі 915/151/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року Справа № 915/151/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 3; ідентифікаційний код 41301708, e-mail: dir.anbar@ gmail.com)

до відповідача: Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, м.Миколаїв, вул. 1 Слобідська, 120; ідентифікаційний код 07856371, e-mail: mbz@ukroboronprom.com)

про: стягнення 19980,72 грн.

В С Т А Н О В И В:

10.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "АНБАР" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 11 від 08.02.2022 (вх. №2103/22) про стягнення з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" заборгованості в сумі 19980,72 грн., у тому числі: 14121,95 грн. - основного боргу за Генеральним договором поставки № 136 від 04.06.2021, 3037,41 грн. - пені, 1937,32 грн. - штрафу, 629,53 грн. - інфляційних втрат, 254,51 грн. - 3% річних, а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Генерального договору поставки № 136 від 04.06.2021 в частині часткової та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2022 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 15.02.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 15.02.2022 про відкриття провадження у справі отримане відповідачем 21.02.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення за штрих кодовим ідентифікатором 5400145515862.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних та святкових днів, тривав до 09.03.2022 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

01.09.2022 від позивача на електронну адресу суду надійшла копія Генерального договору поставки № 136 від 04.06.2021 (вх. № 3571/22).

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)" від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

У зв`язку з тим, що суддя Адаховська В.С. перебувала у відпустці, датою складення судового рішення є 26.10.2022.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

04.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (постачальник) та Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" (покупець) було укладено Генеральний договір поставки № 136 (далі - Гендоговір) (а.с. 14-17).

У відповідності до п. 1.1. Гендоговору, підписанням цього Гендоговору сторони підтверджують готовність до співпраці в майбутньому на підставі результатів конкурсів та умов укладених договорів про закупівлю, що укладатимуться у відповідності до цього Гендоговору за формою, визначеною у додатку 1 до цього Гендоговору (далі - Договори про закупівлю).

У порядку та на умовах, визначених результатами конкурсів та укладеними Договорами про закупівлю, постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно з Договорами про закупівлю (надалі - товар), а покупець зобов`язується приймати i оплачувати належний i відповідний товар (п. 1.2. Гендоговору).

Згідно п. 1.3. Гендоговору, партією товару за Договором про закупівлю є кількість i асортимент товару, що визначені безпосередньо в Договорі про закупівлю .

Відповідно до п. 1.4. Гендоговору, в разі наявності укладеного Гендоговору з відповідним постачальником та відсутності укладеного Договору про закупівлю, укладенню такого Договору про закупівлю передує надання покупцем заявки (потреб ТМЦ) постачальнику, що здійснюється електронним листом на адресу: dir.anbar@gmail.com aбo листом на фактичну поштову адресу постачальника.

Згідно п. 2.1. Гендоговору, покупець укладає Договір про закупівлю відповідно до Гендоговору з постачальником, який визнаний переможцем конкурсу, протягом строку дії його пропозиції та строку діі Гендоговору. Договори про закупівлю є невід`ємними частинами цього Гендоговору.

У відповідності до п. 3.1. Гендоговору, ціна за одиницю товару зазначається в Договорі про закупівлю та включає у себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього Гендоговору (включаючи Договори про закупівлю). Ціна товару визначається в національній валюті України.

Пунктом 3.3. Гендоговору, оплата товару здійснюється після його поставки в повному обсязі відповідно до Договору про закупівлю у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський paxунок постачальника, після підписання акта приймання-передачі aбo видаткової накладної на товар (далі кожен окремо - "Первинний документ") та проходження товаром вхідного контролю.

Відповідно до п. 3.4. Гендоговору, оплата товару здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Гендоговорі (в разі, якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунку).

Згідно п. 7.1. Гендоговору, останній набуває чинності з моменту підписання обома сторонами i діє до 31.12.2021 - в частині можливості укладення Договорів про закупівлю, закупівлі товару у рамках Гендоговору та виконання Договорів про закупівлю, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання зобов`язань за цим Гендоговором.

Гендоговір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

В рамках Гендоговору у липні 2021 року було укладено:

- Договір про закупівлю №7 (далі - Договір № 7) (а.с. 18, 19), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. 40Х S=19, в кількості 80 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 73,62 грн., на загальну суму 7067,52 грн., у тому числі ПДВ: 1177,92 грн.;

- Договір про закупівлю №8 (далі - Договір № 8) (а.с. 20, 21), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=17, в кількості 30 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,00 грн., на загальну суму 2808,00 грн., у тому числі ПДВ: 468 грн.;

- Договір про закупівлю №9 від 07.07.2021 (далі - Договір № 9) (а.с. 22, 23), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=22, в кількості 50 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,60 грн., на загальну суму 4716,00 грн., у тому числі ПДВ: 786,00 грн.;

- Договір про закупівлю №10 (далі - Договір № 10) (а.с. 24, 25), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=30, в кількості 30 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,00 грн., на загальну суму 2808,00 грн., у тому числі ПДВ: 468,00 грн.;

- Договір про закупівлю №11 (далі - Договір № 11) (а.с. 26, 27), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=36, в кількості 30 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,16 грн., на загальну суму 2813,76 грн., у тому числі ПДВ: 468,96 грн.;

- Договір про закупівлю №12 (далі - Договір № 12) (а.с. 28, 29), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=14, в кількості 40 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,50 грн., на загальну суму 3768,00 грн., у тому числі ПДВ: 628,00 грн.;

- Договір про закупівлю №13 (далі - Договір № 13) (а.с. 30, 31), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=17, в кількості 1 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,00 грн., на загальну суму 93,60 грн., у тому числі ПДВ: 15,60 грн.;

- Договір про закупівлю №13 (далі - Договір № 13) (а.с. 30, 31), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=17, в кількості 1 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,00 грн., на загальну суму 93,60 грн., у тому числі ПДВ: 15,60 грн.;

- Договір про закупівлю №14 (далі - Договір № 14) (а.с. 32, 33), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=22, в кількості 9 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,60 грн., на загальну суму 848,88 грн., у тому числі ПДВ: 141,48 грн.;

- Договір про закупівлю №15 (далі - Договір № 15) (а.с. 34, 35), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=30 в кількості 8 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,00 грн., на загальну суму 748,80 грн., у тому числі ПДВ: 124,80 грн.;

- Договір про закупівлю №16 (далі - Договір № 16) (а.с. 36, 37), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=36 в кількості 24 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,16 грн., на загальну суму 2251,01 грн., у тому числі ПДВ: 375,17 грн.;

- Договір про закупівлю №17 (далі - Договір № 17) (а.с. 38, 39), згідно з п. 1 якого постачальник зобов`язувався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його ціну: сталь шестигранна калібрована ст. А 12 S=14 в кількості 3 кг, ціна за одиницю без ПДВ: 78,50 грн., на загальну суму 282,60 грн., у тому числі ПДВ: 47,10 грн.

Відповідно до п. 3 Договорів №№ 7-17, код предмета закупівлі за цим Договором за ДК 021:2015 14620000-3 Сплави.

Відповідно до п. 10 Договорів №№ 7-17, ці Договори є невід`ємною частиною Гендоговору.

Вказані договори про закупівлю підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Позивач стверджує, що 16.07.2021 поставив відповідачу у відповідності до умов Договорів №№ 7-17 товар на загальну суму 27676,11 грн.

На підтвердження вказаної обставини, позивачем додано до позовної заяви копії видаткових накладних № АН1607/01 від 16.07.2021 на суму 6537,46 грн., № АН1607/02 від 16.07.2021 на суму 2808,00 грн., № АН1607/03 від 16.07.2021 на суму 93,60 грн., № АН1607/04 від 16.07.2021 на суму 4716,00 грн., № АН1607/05 від 16.07.2021 на суму 848,88 грн., № АН1607/06 від 16.07.2021 на суму 2808,00 грн., № АН1607/07 від 16.07.2021 на суму 748,80 грн., № АН1607/08 від 16.07.2021 на суму 2813,76 грн., № АН1607/09 від 16.07.2021 на суму 2251,01 грн., № АН1607/10 від 16.07.2021 на суму 3768,00 грн., № АН1607/11 від 16.07.2021 на суму 282,60 грн., на загальну суму 27676,11 грн., які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 40-50).

Вищевказані видаткові накладні містять посилання на Гендоговір поставки.

У відповідності до п. 5 Договорів №№ 7-17, оплата товару здійснюється після фактичного отримання товару в повному обсязі покупцем у термін 25-ти календарних днів від дати отримання позитивного результату вхідного контролю у відповідача, але не пізніше 30 календарних днів від дати отримання товару.

Таким чином, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем за видатковими накладними від 16.07.2021 №№ № АН1607/01, АН1607/02, АН1607/03, АН1607/04, АН1607/05, АН1607/06, АН1607/07, АН1607/08, АН1607/09, № АН1607/10, АН1607/11 до 16.08.2021 (включно).

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, останнім частково сплачено за поставлений за Гендоговором та Договорами про закупівлю товар на загальну суму 13554,16 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 59-62):

- № 753935 від 23.09.2021 на суму 282,60 грн. (призначення платежу: "Сплата за сталь зг. рах. АН16/07/11 від 16.07.2021р. Тендер не передбачено. в т.ч. ПДВ 20% 47,10 грн.";

- № 753936 від 23.09.2021 на суму 9709,08 грн. (призначення платежу: "Сплата за сталь зг. рах. АН16/07/11, 16/07/03, 16/07/10, 16/07/04, 1607/05 від 16.07.2021р. Тендер не передбачено. в т.ч. ПДВ 20% 1618,18 грн.";

- № 753940 від 23.09.2021 на суму 290,92 грн. (призначення платежу: "Часткова сплата за сталь зг. рах. АН16/07/08 від 16.07.2021р. Тендер не передбачено. в т.ч. ПДВ 20% 48,49 грн.";

- № 754412 від 13.12.2021 на суму 3271,56 грн. (призначення платежу: "Плата за товар зг. рах. АН16/07/08, 16/07/07 від 16.07.21. Тендер не передбачено. в т.ч. ПДВ 20% 545,26 грн.".

Позивач зазначає щодо направлення на адресу відповідача вимоги про виконання умов Договору за вих. № 41 від 19.08.2021 про сплату заборгованості за поставлений товар по Договорам на загальну суму 27676,11 грн. (а.с. 51-53) та вимоги (повторної) про виконання умов Договору за вих. № 54 від 22.10.2021 про сплату заборгованості на загальну суму 17393,51 грн. боргу та неустойки в сумі 3604,12 грн. (а.с. 54-58). Однак, як стверджує позивач, відповідач відповіді на вимоги не надав, а за поставлений товар розрахувався частково, у зв`язку з чим заборгованість останнього становить 14121,95 грн. (27676,11 - 13554,16).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу вказаних вимог про сплату заборгованості.

Позивач зазначає, що решта заборгованості по видатковим накладним в сумі 14121,95 грн. не оплачена відповідачем і досі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, позивачем 16.07.2021 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 27676,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.

Виходячи з умов п. 5 Договорів про закупівлю та ст. 253 ЦК України остаточна оплата за видатковими накладними повинна була бути здійснена відповідачем у термін до 16.08.2021 (включно). З 17.08.2021 відповідач є таким, що прострочив оплату за вищевказаними накладними.

Суд встановив, що відповідач розрахувався за отриманий товар лише на суму 13554,16 грн. Вартість отриманого відповідачем та неоплаченого товару (сталь шестигранна калібрована) становить 14121,95 грн. Доказів сплати позивачу вказаних коштів відповідач не подав, а матеріали справи не містять. Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 14121,95 грн. заборгованості є правомірною та обґрунтованою.

Також, позивач нараховує відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості простроченої заборгованості в сумі 1937,32 грн., пеню на загальну суму 3037,41 грн., 3% річних у сумі 254,51 грн. та інфляційні втрати у сумі 629,53 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 254,51 грн., у тому числі: на суму боргу 27676,00 грн. за період з 17.08.2021 по 22.09.2021 (37 днів) в розмірі 84,17 грн.; на суму боргу 17393,00 грн. за період з 23.09.2021 по 12.12.2021 (81 день) в розмірі 115,79 грн.; на суму боргу 14121,00 грн. за період з 13.12.2021 по 28.01.2022 (47 днів) в розмірі 54,55 грн. Детальний розрахунок 3% річних наявний у матеріалах справи (а.с. 64, 65).

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми 3% річних позивачем неправильно визначено суми боргу для нарахування 3% річних, а саме: замість простроченої суми боргу 27676,11 грн. позивачем здійснено нарахування 3% річних з суми 27676,00 грн., замість простроченої суми боргу 17393,51 грн., позивачем здійснено нарахування 3% річних з суми 17393,00 грн., а замість простроченої суми боргу 14121,95 грн., позивачем здійснено нарахування 3% річних з суми 14121,00 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ipLex" (Калькулятор 3% річних за прострочку зобов`язання) та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних є 254,52 грн., проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 254,51 грн.

Позивачем також нараховано відповідачу інфляційних втрат на загальну суму 629,53 грн., у тому числі: на суму боргу 27676,00 грн. за вересень 2021 року в розмірі 332,11 грн. та на суму боргу 17393,00 грн. за жовтень та листопад 2021 року в розмірі 297,42 грн. Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (а.с. 63, 64).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що при їх нарахуванні позивачем також як і в розрахунку 3% річних неправильно визначено суми боргу для нарахування інфляційних втрат, а саме, замість простроченої суми боргу 27676,11 грн. позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат з суми 27676,00 грн., замість простроченої суми боргу 17393,51 грн., позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат з суми 17393,00 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат за допомогою програми "ipLex" (Калькулятор інфляційного нарахування на суму боргу) та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат є 629,05 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних втрат у сумі 0,48 грн. (629,53 - 629,05).

Стосовно заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу суд зазначає таке.

Позивач нараховує відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості простроченої заборгованості в сумі 1937,32 грн. та пеню на загальну суму 3037,41 грн., у тому числі: на суму боргу 27676,11 грн. за період з 17.08.2021 по 22.09.2021 в розмірі 996,33 грн.; на суму боргу 17393,51 грн. за період з 23.09.2021 по 12.12.2021 в розмірі 1391,48 грн.; на суму боргу 14121,95 грн. за період з 13.12.2021 по 28.01.2022 в розмірі 649,60 грн. Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи (а.с. 5, 6).

Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3 Гендоговору, у разі порушення зобов`язань за Гендоговором та Договором про закупівлю штрафні санкції застосовуються відповідно до ст. 231 ГК України та інших норм законодавства.

Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Тобто, пеня стягується тільки у тому разі, коли її розмір визначено в договорі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

До того ж, надаючи аналіз статті 231 ГК України в цілому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 зазначила, що частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні (пункт 6.25).

В пункті 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких її вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №3-11гс11, від 04.02.2014 у справі №3-14гс14, від 05.04.2017 у справі №910/18894/16 та постановах Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі №917/960/18, Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 04.2018 у справі №924/1136/18).

Враховуючи, що штрафні санкції передбачені ч. 2 ст. 231 ГК України застосовуються лише за порушення негрошових зобов`язань, а в даному випадку позивач нараховує штрафні санкції (пеню, штраф) за порушення строків оплати, тобто за порушення грошового зобов`язання, та Гендоговором не було визначено відповідальності відповідача у формі штрафних санкцій у разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання (порядок її сплати та розмір) і законодавством, яке регулює дані правовідносини відповідний обов`язок не встановлений, відтак господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3037,41 грн. та штрафу в сумі 1937,32 грн.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Позивачем оплачено позов у даній справі судовим збором у сумі 2481,00 грн., згідно платіжного доручення № 1258 від 08.02.2022, виходячи з суми позову 19980,72 грн.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача 1863,23 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, м.Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120; ідентифікаційний код 07856371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 3; ідентифікаційний код 41301708) 14121,95 грн. - основного боргу, 254,51 грн. - 3% річних, 629,05 грн. - інфляційних втрат, а також 1863,23 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська