ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2022 р. Справа № 916/1845/22
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/1845/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" (65003, м. Одеса, вул.Одарія,1; ел. пошта: postavka@gazpostach.od.ua) до Державного навчального закладу "Іллічівський професійний судноремонтний ліцей" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги,93) про стягнення 47845,15грн заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог послався на те, що між ТОВ "Одесагаз-Постачання" та ДНЗ "Іллічівський професійний судноремонтний ліцей" укладено договір № 002171(2020)-БТ на постачання природного газу (для бюджетних установ та організацій) від 03.03.2020, додаткові угоди до нього №1 від 25.05.2020, №3 від 16.10.2020, №3 від 27.10.2020, №4 від 17.11.2020, №5 від 17.11.2020, №6 від 24.11.2020. Також позивач зазначає, що на виконання договору №002171(2020)-БТ поставив відповідачу природний газ на загальну суму 364509,09грн, за який відповідач сплатив - 316663,94грн. За твердженням позивача, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у загальній сумі 47845,15грн, а саме: 325,29грн за природний газ, спожитий у лютому 2021, поза межами встановлених у договорі ціни та обсягу (поставлено 8664 м.куб. природного газу на загальну суму 75529,63грн); 47519,86грн за природний газ, спожитий у березні 2021 поза межами встановлених у договорі ціни та обсягу (поставлено 5451 м.куб. природного газу на загальну суму 47519,86грн).
Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 08.08.2022 судом було надіслано відповідачу за адресою, що вказана у позові, та її було вручено відповідачу 19.08.2022.
Так, положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно Указу Президента України №341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України №573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, враховуючи, вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №916/1845/22 засобами поштового зв`язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 08.08.2022 відкрито провадження у справі №916/1845/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
03.03.2020 між ТОВ "Одесагаз-Постачання" (постачальник) та ДНЗ "Іллічівський професійний судноремонтний ліцей" (споживач) було укладено договір №002171(2020)-БТ на постачання природного газу, згідно з яким постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передати у власність споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином (п.2.1. договору).
Згідно п.7.2. договору №002171(2020)-БТ від 03.03.2020, додатковою угодою №6 від 24.11.2020 загальна вартість договору відповідає ціновій пропозиції учасника - переможця торгів і складає 146916грн.
Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. договору №002171(2020)-БТ від 03.03.2020 споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного замовленого або спожитого обсягу природного газу шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі акту приймання передачі природного газу.
У пункті 5 договору №002171(2020)-БТ від 03.03.2020 сторони визначили, що приймання-передача природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання - передачі, які є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.
Додатковою угодою до №5 від 17.11.2020 до договору № 002171(2020)-БТ від 03.03.2020 сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 31.03.2021, на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі.
Так, позивачем було поставлено відповідачу у лютому, березні 2021 року природний газ у загальному обсязі 17820куб.м. Як вказує позивач, поставка у лютому, березні 2021 року відбулась із перевищенням, визначених договором його вартості та обсягу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, як встановлено судом вище, позивачем у лютому, березні 2021 було поставлено відповідачу природний газ поза обсягами та ціною, що визначені у договорі №002171(2020)-БТ від 03.03.2020, тобто, помилковим є посилання позивача, як на підставу позову у даній справі, на договір №002171(2020)-БТ.
Між тим, положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За приписами ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Слід врахувати, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
Отже, мала місце фактична поставка позивачем та прийняття відповідачем природного газу у лютому, березні 2021 у обсязі 17820куб.м., що є перевищенням ліміту обсягу та ціни товару, визначених договором №002171(2020)-БТ, тобто, поставка відбулась за межами зазначеного договору. У справі відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем було оплачено позивачу фактично отриманий від нього газ у лютому, березні 2021 на суму 47845,15грн.
Враховуючи викладене, підлягає судом задоволенню у повному обсязі позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 47845,15грн заборгованості.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2481грн, які в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з повним задоволенням судом позовних вимог.
Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 331, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" (65003, м. Одеса, вул. Одарія,1; ел. пошта: postavka@gazpostach.od.ua) до Державного навчального закладу "Іллічівський професійний судноремонтний ліцей" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги,93) про стягнення 47845,15грн заборгованості.
2. Стягнути з Державного навчального закладу "Іллічівський професійний судноремонтний ліцей" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги,93, код ЄДРПОУ 05537398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" (65003, м. Одеса, вул. Одарія,1; ел. пошта: postavka@gazpostach.od.ua, код ЄДРПОУ 39525257) 47845 (сорок сім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 15коп. заборгованості, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31.10.2022.
Суддя І.А. Малярчук
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2022 |
Оприлюднено | 01.11.2022 |
Номер документу | 107023504 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Малярчук І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні