Постанова

від 05.08.2010 по справі 2а-2548/10/2470

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 р.                          м. Чернівці                  Справа №2а-2548/10/2470    

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до первинної профспілкової організації державного підприємства Міністерства оборони України Чернівецького комбінату побутового обслуговування про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 21.07.2010 року адміністративному позові позивач просив суд припинити юридичну особу відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідач являючись  суб’єктом підприємницької діяльності, більше року не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій передбачених чинним законодавством, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»є підставою для припинення  юридичної  особи,  що  не  пов'язано  з   банкрутством в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.  

Відповідач судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та визнання позовних вимог у повному обсязі.

Тому суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 122  Кодексу адміністративного судочинства України.   

Перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі  обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований  виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 22.03.2000 року за № 10381200000001462 за юридичною адресою м. Чернівці, вул. Заводська, 12. Згідно довідки взятий на облік як платник податків ДПІ м. Чернівці  28.04.1998 року за №5040 (а.с. 6-7).

Згідно довідки Державної податкової інспекції м. Чернівці від 22.06.2010р. відповідач більше року не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій та розрахунків по платежах до бюджету, не звітує до  ДПІ м. Чернівці  з 01.02.2006 року. (а.с. 4).

Заборгованість зі сплати податків і зборів до вказаних контролюючих органів у відповідача відсутня (а.с.5 ).

Встановленні судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору .           

Пункт 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом  та державними цільовими фондами» передбачає подання декларацій протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ГК України  припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті суб'єкт господарювання ліквідується в т.ч. у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідач являючись суб’єктом господарювання в порушення вказаних норм закону не подає протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, що є підставою для припинення його підприємницької діяльності, тому позовні вимоги позивача є правомірними.    

Крім того суд вважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин положення ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої у разі  повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

          Таким чином суд вважає за доведені  обставини на які посилається позивач, а адміністративний  позов як обґрунтований підлягає задоволенню  повністю.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»від 21.01.93 N 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита.  Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст. 112, 136, 159, 160, 161, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Припинити юридичну особу –профспілкову організацію державного підприємства Міністерства оборони України Чернівецького комбінату побутового обслуговування, ідентифікаційний код 33627947, юридична адреса –м. Чернівці, вул. Заводська, 12.

3.          Копію постанови після набрання законної сили направити державному реєстратору.

4.          Копію постанови направити відповідачу.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк