Ухвала

від 26.10.2022 по справі 757/29139/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29139/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11., при секретарі ОСОБА_12., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020101060000324, розпочатого 04.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24.10.2022 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13, згідно вимог якого, останній проситьнакласти на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622987880000), які перебувають у власності ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328) та заборонити службовим особам ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328), особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 25.09.1962 № 1620 «Про закріплення за Київським Деревообробним Комбінатом земельної ділянки на Теличці в Печерському районі» за Деревообробним комбінатом закріплена земельна ділянка площею 45,18 га. На підставі вказаного рішення КМР видано акт на право користування земельною ділянкою (для експлуатації та обслуговування будівель і споруд).

У 1993 році відбулася приватизація ОП «Київський деревообробний комбінат». Приватизації підлягало все передане в оренду ОП «Київський деревообробний комбінат» майно.

У зв`язку з будівництвом залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, ВАТ «Київський деревообробний комбінат» листом від 05.07.2005 надано згоду на тимчасове вилучення земельної ділянки площею 1,23 га.

Надалі, рішенням КМР від 16.03.2006 передано тимчасово державному територіально-галузевому об`єднанню «Південно-Західна залізниця», в короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку загальною площею 2,17 га під влаштування тимчасового будівельного майданчика для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця на вул. Баренбойма у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі: площею 1,23 га - за рахунок частини земель, наданих відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 25.09.1962 № 1620

«Про закріплення за Київським Деревообробним Комбінатом земельної ділянки на Теличці в Печерському районі».

Земельну ділянку площею 1,23 га об`єднано з земельною ділянкою площею 0,94 га - міські землі не надані у власність чи користування. Дані внесено до ДЗК та присвоєно кадастровий номер: 8000000000:90:113:0042.

На виконання рішення КМР від 16.03.2006 укладено договір оренди земельної ділянки від 22.12.2006 площею 2,17 га строком на 3 роки.

Рішення про вилучення з користування ПрАТ «Київський деревообробний комбінат» земельної ділянки площею 1,23 га КМР не приймало.

Станом на сьогодні, договір оренди вказаної вище земельної ділянки закінчився. Частина земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:113:0042 площею 1,23 га належить на праві власності територіальній громаді м. Києва та право користування належить ПрАТ «Київський деревообробний комбінат» на підставі акту.

Однак, невстановлені особи використовуючи підроблені документи зареєстрували за адресою: вул. Баренбойма, 22 (земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:90:113:0042) право власності на неіснуючий об`єкт нерухомого майна.

Так, 15.08.2018 на підставі підробленої довідки №18/2 від 02.08.2018 яка видана ТОВ «Експертно-юридичне бюро «ГРИВНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 24847787) (підписана керівником ОСОБА_1 та інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 ) державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» ОСОБА_3 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1622987880000), а саме: нежитлові будівлі літ. «А» загальна площа 80,5 кв.м, літ. «Б» загальна площа 88,8 кв.м, літ. «В» загальна площа 95,6 кв.м, літ. «Г» загальна площа 91,0 кв.м, літ. «Д» загальна площа 73,8 кв.м. за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

09.10.2018 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна №2162, 2163 від 21.09.2018 виданих приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14. зареєструвала право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1622987880000) за ТОВ «ВЕРКШТАТТ ВУСТЕРВИЦ ГМБХ» (ЄДРПОУ 42410956), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 5Б.

25.05.2020 на замовлення ТОВ «ВЕРКШТАТТ ВУСТЕРВИЦ ГМБХ» (ЄДРПОУ 42410956) видано довідку про показання об`єкта нерухомого майна серія НЖ-2020 №194 підписана директором ТОВ «АЛІ РІЕЛТІ» (код ЄДРПОУ 39982672), яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-кт Науки, 11-А та виконавцем (архітектор) ОСОБА_6 .

25.05.2020 ТОВ «АЛІ РІЕЛТІ» (код ЄДРПОУ 39982672) виготовлено технічний паспорт №194/2020 на виробничий будинок з господарськими (допоміжними)будівлями та спорудами за адресою: м. Київ. вул. Баренбойма, 22, який затверджений керівником ОСОБА_7 та виконавцем ОСОБА_6

29.05.2020 укладено договір оренди об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 1622987880000) укладений між ТОВ «ВЕРКШТАТТ ВУСТЕРВИЦ ГМБХ» (ЄДРПОУ 42410956) в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15.

30.11.2020 на замовлення ТОВ «ВЕРКШТАТТ ВУСТЕРВИЦ ГМБХ» (ЄДРПОУ 42410956) видано довідку про показання об`єкта нерухомого майна серія НБ-2020 №820 підписана директором ТОВ «ЕЮБ «ГРИВНА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 24847787) та виконавцем (інженер інвентаризації нерухомого майна) ОСОБА_2

30.11.2020 ТОВ «ЕЮБ «ГРИВНА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 24847787) виготовлено технічний паспорт №823/2020 на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ. вул. Баренбойма, 22, який затверджений керівником ОСОБА_1 та виконавцем ОСОБА_2 .

02.12.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель №1977, технічного паспорту №823/2020 від 30.11.2020 виданий ТОВ «ЮЄЮ ГРИВНА-ПЛЮС» (підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) зареєстровано право власності за ТОВ «ТРАСТ ЕКО» (код ЄДРПОУ 41138306).

18.12.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель №950 зареєстровано право власності за ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328).

Так, постановою процесуального керівника від 16.12.2020 об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 визнано речовим доказом.

Таким чином, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, повного й неупередженого досудового розслідування для забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладені арешту на наступне майно, а саме на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622987880000), які перебувають у власності ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328), оскільки у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню, а саме може призвести до відчуження майна, тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, представник сторони обвинувачення подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити та накласти арешт з метою збереження речових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність та одночасно приймаючи до уваги до уваги приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається що Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020101060000324, розпочатому 04.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Так, постановою процесуального керівника від 16.12.2020 об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 визнано речовим доказом.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42020101060000324, розпочатого 04.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, вул. Баренбойма, 22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622987880000), які перебувають у власності ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328);

Заборонити службовим особам ТОВ «ФІНТАЙМС» (код ЄДРПОУ 42081328), особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вищевказаним об`єктом нерухомості;

Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаного об`єкту нерухомості.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11