Рішення

від 28.09.2022 по справі 160/9738/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року Справа № 160/9738/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняНатхи В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Волнової Ю.М. Пономаренка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2021 року Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2021 року № 0066410724 форма "Р", про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 78 693, 75 грн., із них: податкове зобов`язання 62 955, 00 грн., штрафна (фінансова) санкція (штраф) 17 738, 75 грн., прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2021 року № 0066420724 про застосування штрафу в розмірі 39 798, 29 грн. за платежем податок на додану вартість, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач вважає податкові повідомлення рішення від 14.05.2021 року № 0066410724 та № 0066420727 протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав. Так, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 14.05.2021 року стали висновки акту перевірки про порушення платником податків п. 185.1 ст. 185, п. 18.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 91 091 грн., донараховано податку на додану вартість в сумі 64 478,00 грн. Водночас, позивач зазначає, що в акті перевірки відсутнє будь-яке обґрунтування, зміст операцій, підстави для висновків перевірки, хоча підприємство здійснювало формування податкового кредиту виключно на підставі податкових накладних, складених постачальниками товарів, робіт, послуг, які зареєстровані в ЄРПН у відповідності до вимог ПК України. За таких обставин, позивач вважає, висновки перевірки, якими встановлено, що підприємством було занижено суми податкових зобов`язань з ПДВ та завищено податковий кредит безпідставними, що свідчить про протиправність донарахування податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 62 955,00 грн. Крім того, контролюючим органом при прийнятті спірних рішень протиправно було застосовано штрафну санкцію в розмірі 25% без доведення вини та умислу позивача на вчинення податкового правопорушення, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.05.2021 року № 0066410724, прийнятого ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

16.06.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування заперечень зазначає, що в акті перевірки, за кожен місяць, за яким встановлено порушення (заниження або завищення податкових зобов`язань з ПДВ) наведено дані з Єдиного реєстру податкових накладних, щодо зареєстрованих податкових накладних (із зазначенням контрагента, його коду, № та дати (у т.ч. і дати реєстрації) податкової накладної, обсягу реалізації, суми ПДВ, загальної суми коштів та номенклатури товарів/послуг). Також, за кожен період зазначено дані бухгалтерського обліку по рахунках на яких відображалися здійснені операції, а саме: 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями, 377 Розрахунки з різними дебіторами, 681 Розрахунки по авансам отриманим, з вказанням покупця, виду діяльності (здійсненої реалізації), сальдо розрахунків на початок та на кінець періоду (місяця) та кореспонденції рахунків (у грошовому виразі). Помісячно зроблено розрахунок суми заниження чи завищення, на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних бухгалтерського обліку. Крім того, при порівнянні доходів від реалізації товарів, облік яких здійснювався ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" за кредитом бухгалтерських рахунків 702 Дохід від реалізації товарів та 712 Дохід від реалізації інших оборотних активів, із затратами на їх придбання, облік яких здійснювався підприємством за дебетом бухгалтерських рахунків 902 Собівартість реалізованих товарів та 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів, встановлено, що ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" здійснювало реалізацію товарів по цінам, нижче цін їх придбання, чим порушено п. 188.1 ст. 188 ПКУ. В порушення пункту п.201.10 статті 201 ПКУ ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, податкові накладні на операції з постачання протягом перевіряємого періоду готової продукції (товарів, робіт, послуг) (в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ, встановлених в ході перевірки). Вказані операції не є звільненими від оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%. Відповідальність платника передбачена пунктом 1201.2 статті 1201 ПКУ. Відповідно до діючого законодавства, а саме, п.87.9 ст.87 ПКУ зі змінами та доповненнями, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податку.

21.07.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій повністю підтримано позицію викладену в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи№160/9738/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 28.09.2022 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити повністю.

В судовому засіданні 28.09.2022 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на додану вартість.

На підставі підпункту 19-1.1 пункту 19-1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пп. 75.1.2 п 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, ст.52-2 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2020 року № 2426-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Підприємство ДКВС України (№79) код ЄДРПОУ 08679741 за період діяльності з 01.01.2017 року по теперішній час з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства, іншого законодавства та за період з 01.07.2018 по теперішній час з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2020 року №53790/04-36-07-24/08679741 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, в ході її проведення встановлено наступні порушення:

1. пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2011 року №138 (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік, всього у сумі 3 600 грн.

Відповідальність платника передбачена пунктом 113.3 ст.113 Податкового кодексу України.

2. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 91 901 грн., в тому числі за: січень 2017 року занижено на 27 423 грн., лютий 2017 року занижено на 18 022 грн., березень 2017 року завищено на 35 703 грн., квітень 2017 року занижено на 1 422 грн., серпень 2017 року занижено на 5 400 грн., травень 2019 року завищено на 760 грн., червень 2019 року занижено на 64 грн., липень 2019 року занижено на 975 грн., вересень 2019 року занижено на 499 грн., жовтень 2019 року занижено на 337 грн.

3. п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення). Відповідальність платника передбачена пунктом 120.2 ст.120 Податкового кодексу України.

4. п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами таі доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення).

Відповідальність платника передбачена пунктом 120і.2 статті 120і Податкового кодексу України.

5. пп. 212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла в момент вчинення правопорушення), в результаті чого Державне підприємство Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79) не зареєструвалося платником акцизного податку до початку здійснення реалізації пального. Відповідальність платника передбачена пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України.

6. р. Ill Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованого в Мін`юсті №111/26556 від 30.01.2015р. Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині надання до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) з недостовірними відомостями за 1У кв. 2018р. (№ 9309332048 від 01.02.2019 р.), за 1 кв. 2019 р. (звіт № 9092697499 від 08.05.2019 р.),за II кв. 2019 р. (звіт № 9160877118 від 24.07.2019 р.), за III кв. 2019 р. (звіт№ 9262837946 від 08.11.2019 р.), за І кв. 2020 р. (звіт № 9099210932 від 08.05.2020 р.),за II кв. 2020 р. (звіт № 9179536730 від 28.07.2020 р.), за ІУ кв. 2019р. (№ 9334106894 від 10.02.2020 р.);

7. пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 168.3 ст.168, абз.а п. 171.2 ст. 171, абз. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 30608,77 грн., у т.ч.: за жовтень 2018 -773,24 грн., листопад 2018 - 4400,43 грн., грудень 2018 - 5466,56 грн., січень 2019 - 5405,59 грн., лютий 2019 - 5973,35 грн., березень 2.019 - 6009,12 грн., квітень 2019 - 2580,48 грн.;

8. пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 168.3 ст.168, абз.а п. 171.2 ст. 171, абз. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених осіб в загальній сумі 32453,35 грн., у тому числі: у томі числі: липень 2015 - 14439,34 грн., серпень 2015 - 16572,87 грн., вересень 2015 - 1441,14 грн.;

9. пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, у результаті чого за прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб (термін - 90 календарних днів) за результатами перевірки підлягає донарахуванню пеня в сумі 15351,46 грн.;

10. пп.1.6 п.161 підрозділу 10 Розділу XX, пп.164.1.2 п.164.1, 164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2 п.168.1, п.168.3 ст.168, абз.а п.171.2 ст.171, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору в загальній сумі 2550,73 грн., у т.ч.: за жовтень 2018 -64,44 грн., листопад 2018 - 366,70 грн., грудень 2018 - 455,55 грн., січень 2019 - 450,47 грн., лютий 2019 - 497,78 грн., березень 2019 - 500,76 грн., квітень 2019-215,04 грн.

Не погоджуючись з висновками зробленими контролюючим органом в зазначеному акті перевірки, позивачем подано заперечення на акт перевірки від 15.12.2020 року № 79/4-421.

Листом від 21.12.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами розгляду заперечень надано відповідь, в якій, зокрема, зазначено, що скасовано висновок акту позапланової перевірки від 21.10.2020 року № 53790/04-36-07-24/08679741 в частині застосування штрафної санкції на суму недоплати за січень 2018 року (яка відображена в лютому 2018 року).

На підставі акту перевірки, 22.12.2020 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0061720724, № 0061750724, № 0061740724, № 0061730724, № 006160724, № 0061620718, № 0061640718, № 0061600718.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, в якій просив перевірити правомірність податкових повідомлень-рішень від 22.12.2020 року № 0061720724, № 0061750724, № 0061740724, № 0061730724, № 006160724, № 0061620718, № 0061640718, № 0061600718.

За результатами розгляду скарги, ДПС України 01.04.2021 року прийнято рішення № 7348/6/99-00-06-01-01-06 в якому зазначено, що податковим органом скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2020 року № 00617200724 в частині зниження податкових зобов`язань по ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів за цінами, нижче цін їх придбання та штрафних санкцій у відповідній частині, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2020 року № 0061740724 в частині відсутності реєстрації податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів за цінами, нижче цін їх придбання, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2020 № 0061620718, 0061640718; залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2020 № 0061750724, № 0061730724, № 00061760724, № 0061600718, скаргу задоволено частково.

На підставі акта перевірки від 21.10.2020 року №53790/04-36-07-24/08679741, з врахуванням рішення ДПС України від 01.04.2021 року № 7348/6/99-00-06-01-01-06 прийнято: податкове повідомлення-рішення від 14.05.2021 року № 0066410724 форми Р, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) у загальному розмірі 62 955, 00 грн. в т.ч штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 738, 75 грн.; податкове повідомлення-рішення від 14.05.2021 року № 0066420724 форми ПН, яким визначено загальну суму штрафу, яка становить 39 798, 29 коп.

Незгода позивача з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2021 року № 0066410724 та № 0066420724 стала підставою для звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду.

Отже, правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 14.05.2021 року № 0066410724 та № 0066420724 є спором переданим на вирішення до адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Частиною 1 статті 185 Податково кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною 1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 ( Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із наведеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

В даному випадку, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2021 року №0066410724 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 78 693,75 грн., з яких 62 955,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 15 738,75 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок заниження податкового зобов`язання за період з 01.01.2017 року по 31.08.2020 року на суму 91 901 грн., з яких 90 378 грн. невірно визначені податкові зобов`язання протягом перевіряємого періоду при здійсненні реалізації товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, в результаті заниження податкових зобов`язань на суму 210 244 грн. та завищення податкових зобов`язань на суму 119 866 грн. та 1 523 грн. заниження податкових зобов`язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів за цінами нижче цін їх придбання.

При цьому, рішенням Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги позивача, податкове повідомлення-рішення від 22.12.2020 року №0061720724 було скасовано в частині заниження податкових зобов`язань по ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів за цінами, нижче цін їх придбання та штрафних санкцій в цій частині.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 14.05.2021 року №0066410724, суд зазначає наступне.

Так, податковим органом під час перевірки було встановлено наявність протягом перевіряємого періоду як заниження так і завищення задекларованих показників податкових декларацій з ПДВ.

Перевіряючими було здійснено співставлення даних податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та встановлено, що позивачем не було своєчасно складено та зареєстровано податкові накладні на неплатників ПДВ, які в подальшому було складено та зареєстровано в наступних періодах з відображенням таких сум в поточних деклараціях без подання уточнюючих розрахунків та без самостійного нарахування штрафних санкцій.

При цьому, статтею 197 Податкового кодексу України встановлено перелік операцій, які звільнені від оподаткування.

Відповідно підпункту ґ пункту 197.1.7 частини 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з: харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме: харчування, у тому числі приготування їжі; забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами; користування кімнатами тривалих побачень; послуги поштового та телефонно-телеграфного зв`язку; постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності; ремонт взуття та одягу; додаткове медичне обслуговування; банно-пральні послуги; прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи.

В даному випадку, відповідачем у всіх наведених періодах здійснено аналіз даних бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та встановлено реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу неплатників ПДВ осіб, які мають статус засуджених.

Зокрема, аналіз зареєстрованих податкових накладних також свідчить про здійснення позивачем реєстрації податкових накладних виданих на реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу неплатників ПДВ осіб, які мають статус засуджених.

Акт перевірки позивача не містить детального опису господарських операцій та аналізу первинних документів, які б підтверджували допущені відповідачем порушення вимог чинного податкового законодавства України щодо заниження або завищення податкових зобов`язань в перевіряємому періоді.

В свою чергу, відсутність в акті перевірки детального опису господарських операцій та посилання на первинні документи позбавляє суд можливості пересвідчитись, що операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу неплатників ПДВ осіб, які мають статус засуджених не є операціями, які звільняються від оподаткування на підставі статті 197 Податкового кодексу України. Навпаки, наведений в акті перевірки опис наданих засудженим товарів (робіт, послуг) свідчить про надання таким особам саме послуг харчування та забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами.

Враховуючи зазначене, на переконання суду, визначення податковим органом податкового зобов`язання у розмірі 62 955 грн. є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами.

Окремо суд звертає увагу, що відповідачем застосовано штрафну санкцію на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, про що зазначено як в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні так і розрахунку до податкового повідомлення-рішення у розмірі 25%.

Статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Частиною 123.1. статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно частини 123.2. цієї статті, діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В даному випадку, відповідачем в податковому повідомленні-рішенні було зазначено про застосування вимог частини 123.1 статті 123 яка передбачає штрафну санкцію у розмірі 10%, натомість застосовано вимоги частини 123.2 у розмірі 25% без встановлення в діях позивача вини.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 14.05.2021 року №0066410724 та наявність підстав для його скасування.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 14.05.2021 року №0066420724, суд зазначає наступне.

Так, податковим органом при перевірці встановлено відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 79 596,57 грн. та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 39 798,29 грн.

Пунктом 2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно пункту 2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції 23.05.2020), відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

В даному випадку, штрафні санкції застосовано за не реєстрацію податкових накладних датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ та обов`язку складання податкових накладних за якими є період з 30.04.2017 року по 31.12.2019 року та граничними строками реєстрації яких є період з 15.05.2017 року по 15.01.2020 року.

Враховуючи діючу на час виникнення спірних правовідносин редакцію статті 120-1 Податкового кодексу України, суд зазначає, що накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахованого за операціями з постачання товарів/послуг, не застосовується у випадку відсутності реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому в судовому засіданні було встановлено, що всі господарські операції, за результатами яких не було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, мали місце по операціям на постачання неплатнику податку, а саме ДУ «Покровський виправний центр (№79)», який в спірний період не був платником ПДВ та фізичній особі засудженій ОСОБА_1 .

Окремо суд зазначає, що 23.05.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Відповідно абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 року, штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Аналіз абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 року, дає підстави вважати, що за вчинене з 01.01.2017 року по 23.05.2020 року порушення у вигляді відсутності реєстрації податкових накладних виданих за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю) та у випадку ненастання строку сплати грошових зобов`язань сума штрафу застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Отже, максимальна сума штрафу за наведене порушення норм Податкового кодексу України не може перевищувати 1700 грн.

В свою чергу, податковим органом не враховано вимоги абзацу другого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 року, та застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 39 798,29 грн., що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В даному випадку, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2021 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 2270 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2021 року № 0066410724 форма "Р", про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 78 693, 75 грн., із них: податкове зобов`язання 62 955, 00 грн., штрафна (фінансова) санкція (штраф) 17 738, 75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2021 року № 0066420724 про застосування штрафу в розмірі 39 798, 29 грн. за платежем податок на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№79)" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Зонова, 15, код ЄДРПОУ 08679741) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07 жовтня 2022 року .

Суддя С.І. Озерянська