Рішення

від 28.10.2022 по справі 200/66/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2022 року Справа№200/66/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецької області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

провизнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області включити до обрахування та подальшого обчислення і нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 наступні періоди його роботи:

до страхового та пільгового стажу за списком № 1: період роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року,

до пільгового стажу за списком № 1: періоди роботи в ШУ Жовтневе: з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року, з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року; на шахті «Холодна балка»: з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року, з 9 грудня 2013 року по 14 березня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 6 із заявою про призначення пенсії, до якої додав всі необхідні документи.

29 листопада 2021 року вказаний відділ надав позивачу відмову, в який вказано, що відповідно до наданих позивачем документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 8 місяців 12, пільговий стаж за Списком № 1 - відсутній.

Також у відмові зазначено, що до страхового та пільгового стажу позивача за Списком № 1 не враховано період його роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року, так як виправлена дата прийому на роботу, підтверджуючих довідок заявником не надано.

До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано: періоди роботи позивача в ШУ «Жовтневе» з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року, з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року - так як надані позивачем довідки від 14 березня 2016 року про підтвердження пільгового характеру робіт та копії наказів про атестацію робочих місць були видані підприємством, яке знаходиться в м. Донецьк; період роботи в ПВП «Гірник-95» з 7 січня 2011 року по 1 жовтня 2013 року - так як надані позивачем довідки від 14 березня 2016 року про підтвердження пільгового характеру робіт та копії наказів про атестацію робочих місць були видані підприємством, яке знаходиться в м. Макіївка; періоди роботи на шахті «Холодна балка» з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року, з 9 грудня 2013 року по 14 березня 2016 року - так як довідка про пільговий характер роботи від 14 березня 2016 року без дати та копії наказів про проведення атестації робочих місць, які були надані заявником, видані підприємством, що знаходиться в м. Макіївка, при цьому згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходження - м. Київ; в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про накази проведення атестації робочих місць (дата та номер); врахувати до пільгового стажу період роботи з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року не має підстав, так як в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків та страховий стаж.

Враховуючи зазначене позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу - 4 роки.

Позивач зазначає, що наявність у відповідача сумнівів щодо наданих документів може бути підставою для відповідної перевірки та не може слугувати відмовою у включенні періоду у трудовий стаж.

На переконання позивача неможливість провести перевірку документів, щодо яких виникли сумніви, а також відсутність певних документів, що підтверджують стаж у спірному періоді, внаслідок їх знаходження на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Позивач вважає рішення відповідача, яким йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії, незаконним та таким, що порушує його соціальні права (а.с. 1-11).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 4 січня 2022 року дана справа була розподілена судді Донецького окружного адміністративного суду Хохленкову О.В. (а.с. 50).

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху у зв`язку із наявністю недоліків (а.с. 51-52).

Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу надати суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження по справі відзив на позовну заяву та докази на підтвердження зазначеного у відзиві (а.с. 57).

10 червня 2022 року у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Донецького окружного адміністративного суду справу було перерозподілено до розгляду судді Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_3 (а.с. 59-60).

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року справу прийнято до провадження суддею Волгіною Н.П. (а.с.61-62).

8 серпня 2022 року судом отримано відзив на позов від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 звернувся із заявою від 23 квітня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким 29 квітня 2021 року було прийнято рішення № 056650005515 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вказаного рішення до пільгового стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року, з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року - оскільки довідка, уточнююча пільговий характер роботи за Списком № 1 від 14 березня 2016 року № 21 видана підприємством ДП «Донецькою обласною дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», яке розміщено на тимчасово окупованій території.

Також у відзиві зазначено, що вік заявника - 56 років, страховий стаж - 27 років 10 місяців 23 дня, пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 2 роки 10 місяців 20 днів; пільговий стаж обчислено на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

За результатами розгляду заяви від 23 квітня 2021 року прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 66-68).

Ухвалою суду від 9 серпня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надати суду до протягом п`ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 та докази на підтвердження пояснень у відзиві; роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (а.с. 76).

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року повторно запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надати суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 та докази на підтвердження пояснень у відзиві, зокрема пояснення щодо: не врахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періодів його роботи: з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року; до пільгового стажу за списком № 1: періодів роботи в ШУ «Жовтневе»: з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року, з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року; на шахті «Холодна балка»: з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року, з 9 грудня 2013 року по 14 березня 2016 року; також зобов`язано надати довідку розрахунку страхового стажу (в тому числі пільгового) позивача за формою РС-право - станом на час прийняття рішення № 056650005515 від 29 квітня 2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 81-82).

21 жовтня 2022 року судом отримано заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій зазначено про неможливість виконання ухвали суду від 10 жовтня 2022 року в частині надання пояснень по справі та довідки РС-право у зв`язку із відсутністю можливості перегляду електронної пенсійної справи позивача в ІКІС ПФУ ППВП; до заяви відповідачем додано копію службової записки начальника відділу перерахунків пенсій № 5 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20 жовтня 2022 року № 82733/01-16, скерованої начальнику відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління, в якій зазначено про те, що надати завірені належним чином копії з пенсійної справи ОСОБА_1 неможливо у зв`язку із тим, що зазначена особа на обліку в Кам`янському об`єднаному управлінні не перебуває; рекомендовано звернутися до органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації вказаної особи (а.с. 86-91).

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 4.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та«Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Правом надати відзив на позов ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористалось, доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на виконання приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, зокрема на підтвердження звернення до належного органу Пенсійного фонду України для отримання доступу до електронної пенсійної справи позивача, - матеріали справи не містять.

Керуючись ч. 4 ст. 159, ч. 6 ст. 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1427-5000354858 від 22 квітня 2021 року: 85302, АДРЕСА_2 (а.с. 12-16).

Перший відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади (а.с. 66).

Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, є органом державної влади (а.с. 86, 89).

Як встановлено судом, 23 квітня 2021 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком (№ 2667), до якої додав: копію паспорта, копію РНОКПП, копію трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 1986 року, копію військового квитка серії НОМЕР_3 від 20 жовтня 1982 року, копії довідок, виданих ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» від 14 березня 2016 року №№ 7, 22, 23; копію довідки ПВП «Гірник-95» № 31 від 14 березня 2016 року; копію довідки про спуски в шахту «Гірник-95», копію довідки шахти «Холодна балка» № 80 від 14 березня 2016 року, копію довідки відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 03/572 від 14 березня 2016 року, копії наказів про проведення атестації робочих місць від 29 травня 2005 року № 203, від 31 липня 1995 року № 425, від 29 травня 2010 року № 67-к, від 22 квітня 2005 року № 171, від 26 квітня 2010 року № 202, від 24 квітня 2015 року № 168, від 31 березня 1994 року № 177, копію довідки внутрішньо переміщеної особи від 22 квітня 2021 року № 1427-5000354858; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 березня 2016 року (по кодам 32442610, 23608520, 32442295) (а.с. 73, 20, 12-19, 26-48).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що першим відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи.

Як вбачається з трудової книжки серія НОМЕР_2 від 20 жовтня 1986 року, копія якої наявна в матеріалах справи, протягом спірних періодів позивач:

- з 1 серпня 1986 року по 19 жовтня 1986 року працював в Шахтоуправлінні «Жовтневе» учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті (записи №№ 2-4);

- з 20 жовтня 1986 року по 11 квітня 1988 року працював гірником підземним з повним робочим днем у шахті (записи №№ 4-5);

- з 12 квітня 1988 року по 29 червня 1988 року працював в Шахтоуправлінні «Жовтневе» учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті (записи №№ 6-7);

- з 30 червня 1988 року по 9 вересня 1988 року працював в Шахтоуправлінні «Жовтневе» гірником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (записи №№ 7-8);

- з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року працював в Шахтоуправлінні «Жовтневе» гірником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (записи №№ 11, 12, 13);

- з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року працював в Шахті «Калиновська» гірником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (записи №№ 14, 15);

- з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року працював в Шахтоуправлінні «Жовтневе гірником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (записи №№ 16, 17);

- з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року працював у відокремленому підрозділі Шахта «Холодна балка» ВО «Макіїввугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті (записи №№ 30, 31);

- з 7 січня 2011 року по 1 жовтня 2013 року працював в Приватному підприємстві «Гірник-95» гірничим майстром з повним робочим днем у шахті (записи №№ 32-33);

- з 9 грудня 2013 року по 31 серпня 2015 року працював у відокремленому підрозділі Шахта «Холодна балка» ВО «Макіїввугілля» гірником підземним по ремонту гірських виробок з повним робочим днем у шахті (записи №№ 34-36);

- з 1 вересня 2015 року переведений на посаду стовбурового підземного з повним робочим днем у шахті (записи № 36) (а.с. 16-19).

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 21, виданої відособленим структурним підрозділом «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Донецьк), позивач у періоди з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року, з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року працював повний робочий день під землею на роботах, віднесених до Списку № 1, затверджених постановою Ради міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року, постановою Кабінету міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року; вказано, що довідки видана на підставі особових карток форми Т-2 № 3689, 4664, 3909 та особових рахунків; робота за професією підземний гірник очисного забою атестована наказом від 31 березня 1994 року № 177 (а.с. 26).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 31, виданої Приватним виробничім підприємством «Гірник-95» (м. Макіївка), позивач у період з 7 січня 2011 року по 1 жовтня 2013 року працював повний робочий день в шахті на роботі, віднесеної до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, робота атестована згідно наказу від 29 травня 2010 року № 67; вказано, що довідка видана на підставі наказів, л/карт (Ф-П2), таб. 635 (а.с. 31).

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, б/н, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» (м. Макіївка), вбачається, що позивач у період з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року працював повний робочий день в шахті на роботах, віднесених до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року; робота атестована згідно наказу про за результатами атестації робочих місць від 26 квітня 2010 року № 202; вказано, що довідка видана на підставі особової картки ф. Т-2 № 199, розрахункових відомостей, наказів, табелів спусків в шахту, виїзду з шахти ЕТКС (а.с. 37).

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 80, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» (м. Макіївка), позивач у період з 9 грудня 2013 року по день видачі довідки (по 14 березня 2016 року) працював повний робочий день на роботах, віднесених до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; роботи атестовані згідно наказів про за результатами атестації робочих місць від 26 квітня 2010 року № 202, від 24 квітня 2015 року № 168; вказано, що довідка видана на підставі особової картки ф. Т-2 № 1425, особових рахунків по заробітній платі, наказів, контрольних табелів спуска виїзду в шахту ЕТКС (а.с. 38).

Відповідно до наказів про атестацію робочих місць, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії від 23 квітня 2021 року, виданих зазначеними вище підприємствами, роботи, на яких позивач працював у періоди 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року, з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року, з 9 грудня 2013 року по 14 березня 2016 року, з 7 листопада 2011 року по 1 жовтня 2013 року атестовані (а.с. 29-30, 33-36, 39-48).

За принципом екстериторіальності заява позивача була розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 66-68).

Рішенням від 29 квітня 2021 року № 056650005515 «Про відмову у призначенні пенсії» другий відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 74).

Як зазначено у даному рішенні, за документами наданими для призначення пенсії, загальний стаж зараховано по 31 березня 2014 рік та складає 27 років 10 місяців 23 днів, в тому числі за Списком № 1 2 роки 10 місяців 20 днів. Вказано, що відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасового окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов`язкового державного соціального страхування. Оскільки довідка, уточнююча пільговий характер роботи за Списком № 1, від 14 березня 2016 року № 21 видана ДП «Донецькою обласною дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», що знаходиться на тимчасово окупованій території, зарахувати пільговий стаж роботи за періоди з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року, з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року немає підстав (а.с. 74).

Згідно довідки за формою РС-право від 14 липня 2022 року, наданої першим відповідачем, період роботи позивача з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року зараховано до страхового стажу позивача, також з цієї довідки вбачається, що до пільгового стажу позивача зараховано, зокрема, період його роботи в Приватному підприємстві «Гірник-95» з 7 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, з 1 листопада 2012 року по 1 жовтня 2013 року та період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року та з 9 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року; не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача спірні періоди роботи ОСОБА_1 з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року (а.с. 70).

Пояснень щодо причин не зарахування до страхового стажу та пільгового стажу позивача періодів роботи позивача з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року, а також причин не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 1 липня 2012 року по 4 липня 2012 року - у рішенні не зазначено.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29 листопада 2021 року (вих. № 0500-1509-8/115081) позивачу повідомлено про прийняте рішення та вказано, що до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 не враховано період роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року, так як виправлена дата прийому на роботу, підтверджуючих довідок не надано; до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи: з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року, з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року - так як довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи від 14 березня 2016 року та копії наказів про атестацію робочих місць, надані заявником, видані підприємством яке знаходиться в м. Донецьк; з 7 січня 2011 року по 1 жовтня 2013 року так як довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи від 14 березня 2016 року та копія наказу про атестацію робочих місць, надані заявником, видані підприємством яке знаходиться в м. Макіївка; з 1 листопада 2010 року по 26 грудня 2010 року, з 9 грудня 2013 року по 14 березня 2016 року - так як довідка про пільговий характер роботи від 14 березня 2016 року та довідка без дати, а також копії наказів про проведення атестації робочих місць, які надані заявником, видані підприємством, яке знаходиться в м. Макіївка. Також зазначено, що стосовно періоду роботи з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про нарахування заробітної плати, сплату страхових внесків та страховий стаж (а.с. 22).

Будучи не згодним із рішенням Головного правління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29 квітня 2021 року про відмову у призначенні йому пенсії, а також з підставами його прийняття, наведеними у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29 листопада 2021 року (вих. № 0500-1509-8/115081), позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ч. 1ст. 114 Закону № 1058-IVправо на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням нормст. 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 3ст. 24 Закону № 1058-IVвизначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженомуНаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383(далі - Порядок № 383) до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2ст. 114 Закону № 1058-IV(по Списку № 1) пенсійний орган має: встановити факт досягнення особою відповідного віку, встановити (визначити) відповідний страховий стаж, встановити (визначити) пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (у спірних правовідносинах - за Списком № 1), встановити факт зайнятості особи на цих роботах повний робочий день, встановити факт проведення атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року.

Суд зазначає, що спірним питанням в межах цієї справи є правомірність / неправомірність другого відповідача не врахування при розгляді заяви позивача про призначення пенсії довідок про підтвердження пільгового стажу та копій наказів про атестацію робочих місць, виданих суб`єктами господарської діяльності, що розташовані на тимчасово непідконтрольних (станом на час прийняття спірного рішення) українській владі території України, а також не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача певних періодів його роботи згідно записів у трудовій книжці позивача внаслідок наявності виправлень.

Інших підстав для прийняття спірного рішення дане рішення не містить.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Суд зауважує, що надані першим відповідачем у листі від 29 листопада 2021 року (вих. № 0500-1509-8/115081) роз`яснення позивачу щодо підстав прийняття другим відповідачем спірного рішення в частині: не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до страхового стажу позивача періоду його роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року (внаслідок виправлень у запису у трудовій книжці), а також в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів його роботи з 7 січня 2011 року по 30 червня 2012 року, з 1 листопада 2012 року по 1 жовтня 2013 року, з 9 грудня 2013 року по 31 березня 2014 року є такими, що не відповідають дійсності, так як спростовуються розрахунком стажу, наведеним у довідці від 14 липня 2022 року (форма РС-право).

Надаючи оцінку не врахуванню другим відповідачем при розгляді заяви ОСОБА_1 довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: від 14 березня 2016 року № 21, виданої відособленим структурним підрозділом «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Донецьк), а також копій наказів про атестацію робочих місць, виданих зазначеним вище підприємством, суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно дост. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VIIперіод проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 рокузатверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Донецьк та м. Макіївка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинністьРозпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, є м. Донецьк, м. Макіївка.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 5 квітня 2014 року № 1207-VII визначено особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом.

Будь-які документи, видані органами та/або особами, передбаченими частиною 3 ст. 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створюють правових наслідків.

Разом із цим Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, проаналізував положенняст. 19Конституції України, ст.ст.3,4,9,17,18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів, закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН), Суд зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) згідно з якими: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.

З огляду на «намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті спірних правовідносин, зокрема, оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій українською владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що не врахування при розгляді заяви позивача про призначення пенсії довідки, уточнюючої пільговий характер роботи позивача - довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 21, виданої відособленим структурним підрозділом «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» із розташуванням у м. Донецьк, - є неправомірним.

Відповідно, спірне рішення є також неправомірним (незаконним), а позовні вимоги позивача в частині визнання цього рішення незаконним та його скасування підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено, що другим відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не було зараховано до його страхового та пільгового стажу періоди роботи з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року, а також не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року, з 1 по 4 липня 2012 року, з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року, - задля належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне надати оцінку такому не зарахуванню.

Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені вст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1ст. 12 цього Закону.

Відповідно дост. 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Згідност. 20 Закону № 1058-IVобчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Так, відповідно до записів у трудовій книжці позивача та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 80, у період з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року позивач працював в Приватному виробничому підприємстві «Гірник-95» (код ЄДРПОУ 23608520, м. Макіївка) (а.с. 19); з 1 квітня 2014 року по 14 березня 2016 року у відокремленому підрозділі «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 26391021, м. Макіївка) (а.с.19, 38).

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5):

- страхувальником (код ЄДРПОУ 23608520, Приватне виробниче підприємство «Гірник-95»), у період з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року заробітна плата позивачу не нараховувалася, страхові внески не сплачувались (а.с. 72);

- страхувальником (код ЄДРПОУ 23608520, відокремлений підрозділ «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля»): у період з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року - заробітна плата позивачу нараховувалася, але страхові внески не сплачувались; у період з 1 листопада 2014 року заробітна плата не нараховувалася, страхові внески не сплачувались (а.с. 72).

Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період з а н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески, - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5ст. 242 КАС мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом із цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески, за висновком суду свідчить про відсутність підстав для зарахування вказаних періодів до страхового стажу особи згідноЗакону № 1058-IV.

Як наслідок, суд вважає неправомірним не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, при цьому не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 5 липня 2012 року по 31 жовтня 2012 року та з 1 листопада 2014 року по 14 березня 2016 року є правомірним.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом вище, відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, […]. За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: […] з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків […].

Відповідно до п. 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383(далі - Порядок № 383) до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно п. 10 Порядку № 383 та п. 1 Порядок№ 637 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно надати […] виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності […] відповідних записів у трудовій книжці.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Отже, до 21 серпня 1992 року законодавством не вимагалось проведення атестації робочих місць за умовами праці, а за період з 21 серпня 1992 року підтвердження проведення атестації робочих місць для призначення пільгової пенсії за списками № 1 згідно п. 1 ч. 2ст. 114 Закону № 1058-IVта п. 3 Порядку № 383 є обов`язковим.

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IVє:

- досягнення встановленого законом віку;

- наявність визначеного законом періоду часу страхового стажу (у календарному обчисленні),

- зайнятість особи на посадах (роботах), які надають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1;

- зайнятість особи на посадах (роботах), які надають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 повний робочий день;

- зайнятість особи на посадах (роботах), які надають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 повний робочий день протягом мінімально визначеного законом строку (або більше);

- проведення атестації робочих місць, на яких працювала особа і робота на яких дає право на призначення пільгової пенсії (у період після 21 серпня 1992 року).

Як встановлено судом, позивач звернувся із заявою про призначення пенсії після досягнення встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV віку.

Страховий стаж позивача згідно довідки форми РС-право станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії та довідки форми ОК-5 (в тому числі із врахуванням стажу за період з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року) складає більш ніж 25 років.

Враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 114Закону № 1058-IV зазначена вимога Закону є дотриманою.

Згідно трудової книжки позивач у період з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року працював гірником очисного вибою підземним, що віднесено до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 (п. 1010100); працював повний робочий день в шахті (а.с. 17).

Вимога щодо підтвердження проведення атестації робочого місця позивача за вказаний період - відсутня.

Враховуючи наведене, період роботи позивача з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року в Шахті «Калиновська» неправомірно не був зарахований пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 1 по 4 липня 2012 року, суд зазначає таке.

Відповідно до трудової книжки позивача у вказаний період позивач працював в Приватному виробничому підприємстві «Гірник-95» (м. Макіївка) гірничим майстром з повним робочим днем у шахті (а.с. 19).

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 31, виданої Приватним виробничім підприємством «Гірник-95» (м. Макіївка), позивач у зазначений період працював повний робочий день в шахті на роботі, віднесеної до Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, робота атестована згідно наказу від 29 травня 2010 року № 67; вказано, що довідка видана на підставі наказів, л/карт (Ф-П2), таб. 635 (а.с. 31).

Також в матеріалах справи наявна копія наказу Приватного виробничого підприємства «Гірник-95» від 29 травня 2010 року № 67-п, яким підтверджено атестацію робочого місця позивача у вказаний період (а.с. 35-36).

Згідно довідки форми ОК-5 страховий внесок за даний період сплачено (а.с. 72).

Враховуючи наведене, період роботи позивача з 1 по 4 липня 2012 року неправомірно не був зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 5 липня по 31 жовтня 2012 року та з 1 листопада 2014 року по 14 березня 2016 року, суд зазначає, що за висновком суду, наведеному вище, вказані періоди не підлягають зарахуванню до загального страхового стажу позивача, відповідно, ці періоди не підлягають зараховано і до пільгового страхового стажу позивача, якій є частиною загального страхового стажу.

Суд зауважує, що питання зарахування / не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 1 серпня 1986 року по 8 вересня 1988 року, з 9 січня 1990 року по 2 березня 1992 року, з 1 червня 1992 року по 20 жовтня 1993 року в Шахтоуправлінні «Жовтневе» Виробничого об`єднання «Макіївугілля» з а у м о в и врахування довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 21, виданої відособленим структурним підрозділом «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Донецьк) - не є спірним в межах цієї справи.

Згідно ч.ч. 1-2ст. 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10).

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі скасування […] індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Приписами ч. 4 зазначеної статті передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведені вище нормативно-правові приписи, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що належним способом порушеного права позивача є зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву позивача від 23 квітня 2021 року про призначення пенсії за віком - із врахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 21, виданої відособленим структурним підрозділом «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Донецьк), а також із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Холодна Балка» ДП «Макіїввугілля» з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року; із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком № 1 - періодів роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року в Шахті «Калиновська», з 1 по 4 липня 2012 року в Приватному виробничому підприємстві «Гірник-95».

При вирішенні питання - кого саме з відповідачів необхідно зобов`язувати вчиняти визначені судом дії, суд виходить з наступного.

30 березня 2021 року набрала чинностіпостанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961.

Зазначеною постановою були внесені зміни в тому числі до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (даліПорядок № 22-1).

Внесені зміни передбачають застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 1 квітня 2021 року, відповідно до якого заяви про призначення/перерахунок пенсії опрацьовуються бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає особа, що звернулась із цією заявою.

Запровадження принципу екстериторіальності відбувалось задля: створення єдиного підходу до застосування пенсійного законодавства; централізованої прозорої системи контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізації особистих контактів з громадянами; відв`язки звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далісервісний центр).

Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далівебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги»та «;Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленимипостановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що:

- із заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто до сервісного центру) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, […] сканує документи; на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; […] (п. 4.2);

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

- принцип екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіального органу Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Виходячи із наведених приписів Порядку № 22-1, керуючисьст. 245 КАС України,суд приходить до висновку про те, що належним органом, який має повторно розглянути заяву позивача від 23 квітня 2021 року, є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - як орган, що прийняв протиправне рішення.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вбачається з квитанції № 0.0.2458360889 від 15 лютого 2022 року позивач при поданні даного адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн (а.с. 55).

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог […].

Згідно ч. 8 ст. 139 КАС Україниякщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з другого відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.2-4,9,12,72-78,90,139,244-246,255,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29 квітня 2021 року № 056650005515 «Про відмову у призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2021 року про призначення пенсії за віком - із врахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14 березня 2016 року № 21, виданої відособленим структурним підрозділом «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Донецьк), а також із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 9 березня 1992 року по 19 травня 1992 року та з 1 по 4 липня 2012 року.

В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, зареєстроване місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна