Рішення
від 31.10.2022 по справі 320/3846/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року справа №320/3846/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2022 №3628587/38011223, від 06.01.2022 №3628588/38011223, від 06.01.2022 №3628543/38011223, від 06.01.2022 №3628586/38011223;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну від 13.10.2021 №101 датою її фактичного подання - 13.10.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну від 29.10.2021 №108 датою її фактичного подання - 29.10.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну від 27.10.2021 №107 датою її фактичного подання - 27.10.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну від 22.10.2021 №104 датою її фактичного подання - 22.10.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.12.2021 №104141 про відповідність ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області виключити ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" з реєстру ризикових платників податків.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що рішенням від 07.12.2021 №104141 ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" було віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з наявністю податкової інформації, яка підтверджує ризикову діяльність позивача.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення та стверджує, що у вказаному документі відсутні дані про те, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття контролюючим органом такого документа.

Також позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" було подано до контролюючого органу податкові накладні від 13.10.2021 №101, від 22.10.2021 №104, від 27.10.2021 №107 та від 29.10.2021 №108 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірними рішеннями від 06.01.2022 №3628587/38011223, №3628588/38011223, №3628543/38011223 та №3628586/38011223 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень відповідачем, а лише містять посилання на те, що причиною його прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління ДПС у Київській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є інформація із службової записки управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, відповідно до якої ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" не було надано документів, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ "Фартранс", ТОВ "Голд-Транс Інвест".

Крім того, позивачем подано неповний пакет підтверджуючих документів з контрагентом-постачальником ТОВ "Українська агропромислова група", а саме: відсутній договір, сертифікати якості та розрахункові документи.

Також ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" не надано первинних документів щодо наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Також відповідач зауважив, що прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що позивач не надав первинних документів щодо наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності (документи щодо придбання, оренди офісу (складу) та документів з контрагентом-постачальником (видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, тощо).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул.Київська, буд.24) 25.01.2012 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18-19).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію податку на додану вартість №20031057 від 23.02.2012 (а.с.20).

13.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (Постачальник) та Приватним підприємством «Компанія Агротрей» (Покупець) було укладено договір поставки №430, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти мінеральні добрива (далі-товар). Найменування, кількість, ціна, строки поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору визначено, що постачальник бере на себе зобов`язання після підписання договору передати покупцю товару в строки та на умовах встановлених цим договором та додатками до нього.

Покупець бере на себе зобов`язання прийняти товар від постачальника та здійснити оплату в строк та в поряду, вказаному в цьому договорі та додатках до нього.

Згідно з пунктом 4.1 договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника, на підставі виставлених рахунків постачальника, на умовах згідно додатків до договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в Додатках до даного договору.

Сторони у зобов`язанні визначати грошовий еквівалент в іноземній валюті долар США (USD) або Євро (EURО) (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору загальна вартість договору складається на підставі цін, погоджених сторонами в додатках до цього договору, і визначається як сума всіх партій товару, поставлених протягом строку дії договору.

Згідно з пунктом 5.4 договору постачальник зобов`язаний зареєструвати у встановлені законодавством терміни, складену з дотриманням вимог п.201.1 ПКУ податкову накладну, а також відобразити її в складі податкових зобов`язань відповідного податкового періоду.

Пунктом 6.1 договору визначено, що поставка товару в межах цього договору здійснюється згідно умов, обумовлених а Додатках до даного договору (у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2010 року).

Відповідно до пункту 6.2 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом у вантажних вагонах (на піввагон, критий вагон, мінераловоз, тощо).

Згідно з пунктом 6.3 договору покупець зобов`язаний протягом 3-х календарних днів з моменту оплати надати постачальнику транспортну інструкцію (заявку) на поставку конкретної партії товару. Інструкція повинна бути складена на фірмовому бланку покупця, підписана керівником та скріплена печаткою підприємства, а також повинна містити наступні дані: найменування покупця, код вантажоодержувача, станція призначення, код станції, назва залізниці.

Датою відвантаження товару вважається дата, вказана в залізничній або товарно-транспортній накладній в пункті відвантаження (пункті передачі товару перевізнику) (пункт 6.4 договору).

Пунктом 11.3 договору визначено, що даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині виконання господарських обов`язків до повного їх виконання (а.с.98-101).

Також 13.10.2021 між сторонами було підписано Додаток №1 до вказаного договору, в якому сторони погодили найменування, кількість, ціну, умови поставки та вартість товару.

Так, сторони дійшли згоди поставки мінеральні добрива Кальцій-Амоній Нітрат CAN 26 В Біг-Бегах (200 тонн) на загальну суму 3120000,00 грн. (а.с.102).

19.10.2021 між сторонами було підписано Додаток №2 до вказаного договору, в якому сторони погодили поставити мінеральні добрива Кальцій-Амоній Нітрат CAN 26 В Біг-Бегах (164 тонни) на загальну суму 2624032,80 грн. (а.с.103).

Пунктом 1 вказаних Додатків передбачено, що строк відвантаження товару: жовтень-грудень 2021 року за умовами надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 2 додатків умови оплати 100% передплати згідно наданого рахунку.

Відповідно до банківської виписки за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ТОВ "Компанія Агротрейд" було перераховано на банківський рахунок позивача в якості передоплати за вказаним договором грошові кошти на загальну суму 6407032,80 грн., а саме:

- 13.10.2021 - 1120000,00 грн.;

- 22.10.2021 - 2000000,00 грн.;

- 27.10.2021 - 2634032,80 грн.;

- 29.10.2021 - 663000,00 грн. (а.с.110).

З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» було поставлено, а ПП «Компанія Агротрейд» прийнято товару на загальну сумі 2059200,00 грн., про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 09.11.2021 №105 на суму 343200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57200,00 грн.), від 09.11.2021 №106 на суму 343200,00грн. (у т.ч. ПДВ 57200,00 грн.), №107 від 11.11.2021 на суму 343200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57200,00 грн.), від 11.11.2021 №108 на суму 343200,00грн. (у т.ч. ПДВ 57200,00 грн.), №109 від 11.11.2021 від 11.11.2021 №110 на суму 343200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57200,00 грн.), №107 від 11.11.2021 на суму 343200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57200,00 грн.) (а.с.104-109).

Судом встановлено, що позивачем за фактом настання "першої події" - внесення передоплати за поставку товару, складені податкові накладні:

- від 13.10.2021 №101 на суму 1120000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 186666,67 грн.) (а.с.64), яка 29.10.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 29.10.2021 (а.с.65-66);

- від 29.10.2021 №108 на суму 663000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 110500,00 грн.) (а.с.67), яка 15.11.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 15.11.2021 (а.с.68-69);

- від 27.10.2021 №107 на суму 2624032,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 437338,80 грн.) (а.с.70), яка 15.11.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 15.11.2021 (а.с.71-72);

- від 22.010.2021 №104 на суму 2000000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 333333,33 грн.) (а.с.73), яка 15.11.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 15.11.2021 (а.с.74-75).

В якості підстави для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідачем вказано таке: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 13.10.2021 №101, від 29.102021 №108, від 27.10.2021 №107 та від 2210.2021 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.06.2021 позивачем були направлені до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 23.12.2021 №7, від 05.01.2022 №1 та від 05.01.2022 №2 (а.с.76-82).

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті такі рішення:

- від 06.01.2022 №3628587/38011223 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.10.2021 №101 (а.с.82-83);

- від 06.01.2022 №3628588/38011223 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.10.2021 №104 (а.с.84-85);

- від 06.01.2022 №362854/38011223 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.10.2021 №107 (а.с.86-87);

- від 06.01.2022 №3628586/38011223 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.10.2021 №108 (а.с.88-89).

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргами від 14.01.2022 на спірні рішення (а.с.90-93).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення від 20.012022 №3447/38011223/2, №3412/38011223/2, №3381/38011223/2 та №3426/3801123/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а спірні рішення без задоволення (а.с.94-97).

Також 29.09.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №8308, яким встановлено відповідність ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв встановлено наявність ризикових операцій) (а.с.163).

Судом встановлено, що ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» було направлено до контролюючого органу звернення про прийняття рішення про його невідповідність критеріям ризиковості (а.с.126-140), до якого додані письмові пояснення.

11.11.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №97005, яким встановлено відповідність ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв залишено по п.8 у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій) (а.с.164).

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, адвокат Горщар Сергій Васильович, звернувся до Головного управління ДПС у Київській області з адвокатським запитом вих.№б/н від 12.11.2021, у якому просив надати: деталізоване обґрунтування про причин відмови виключення ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» з реєстру ризикових платників з посиланням на норми законодавства; інформацію про причини та підставі включення позивача до реєстру ризикових платників; інформацію про дії, які необхідно вчинити або які документи подати для виключення позивача з реєстру ризикових платників (а.с.166-167).

Головне управління ДПС у Київській області у відповідь на вказаний запит листом від 18.11.2021 №43023/6/10-36-18-02 повідомило, що у ході проведення аналізу наявних баз даних щодо ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій вищезазначеного суб`єкта господарської діяльності по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ "ФГ імені Івана Завади" (код 40679517) та на підставі податкової інформації, збір, обробка та використання якої чітко врегульовано Податковим кодексом України.

Разом з тим, під час вивчення наданих пояснень і документів, зазначених в повідомленні від 05.11.2021 №1, проведено аналіз діяльності ТОВ "АГРО-МИР ЛТД", в процесі якого встановлено, що останнім не надано документів по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ "ФГ Імені Івана Завади" та відсутнє документальне підтвердження щодо ведення фінансово-господарської діяльності.

У вказаному листі відповідач зазначив, що документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством: інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку(а.с.168-171).

Судом встановлено, що 07.12.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення №104141, яким встановлено відповідність ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв залишено по п.8 у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій) (а.с.165).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем рішення про відповідність ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» критеріям ризиковості платника податку від 07.12.2021 №104141 та рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 06.01.2022 №3628587/38011223, від 06.01.2022 №3628588/38011223, від 06.01.2022 №362854/38011223 та від 06.01.2022 №3628586/38011223, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165,в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Як зазначено вище, у рішенні від 07.12.2021 №104141 зазначено про відповідність ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Проте в рядку Податкова інформація вказаного рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, вищевказане рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Верховний Суд у пункті 65 вищевказаної постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 02.12.2021 у справі №340/1098/20 зазначив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Головне управління ДПС у Київській області у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до службової записки управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" до поданого повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку не надано документів, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ "Фартранс", ТОВ "Голд-Транс Інвест".

Крім того, позивачем подано неповний пакет підтверджуючих документів з контрагентом-постачальником ТОВ "Українська агропромислова група", а саме відсутній договір, сертифікати якості та розрахункові документи.

Проте, відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження наведених у відзиві на позовну заяву пояснень.

Крім того, суд наголошує на тому, що спірне рішення не містить посилання на вищевказані обставини щодо наявності податкової інформації щодо непідтвердження взаємовідносин ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" з контрагентами-постачальниками ТОВ "Фартранс", ТОВ "Голд-Транс Інвест", а також про ненадання позивачем відповідних первинних документів, у той час як відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів того, що вказані відомості відображені в податковій інформації, оформленій окремим листом контролюючого органу, на підставі якого Головним управлінням ДПС у Київській області було прийняте саме спірне рішення.

Суд зазначає, що матеріали справи містять лише витяг з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області від 07.12.2021 №556/10-36-18-03-03, в якому вказано про те, що комісія прийняла рішення про відповідність ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" критеріям ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку № 1165 (а.с.212).

У вказаному протоколі вказано про надходження від ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" повідомлення від 01.11.2021 №2 стосовно невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Також у протоколі зазначено, що позивачем не надано документів, визначених п.6 Порядку №1165, та не спростовано інформацію, яка стала підставою для внесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Проте, у протоколі не вказано, яку саме конкретну інформацію не спростовано позивачем та не вказано про непідтвердження взаємовідносин ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" з контрагентами-постачальниками ТОВ "Фартранс", ТОВ "Голд-Транс Інвест", про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірність прийняття рішення від 07.12.2021 №10414 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що спірне рішення було прийнято протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.12.2021 №104141 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2022 №3628587/38011223, від 06.01.2022 №3628588/38011223, від 06.01.2022 №3628543/38011223, від 06.01.2022 №3628586/38011223, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, як зазначено вище, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанціях від 29.10.2021 №1 та від 15.11.2021 №1 про зупинення реєстрації податкових накладних від 13.10.2021 №101, від 22.10.2021 №104, від 27.10.2021 №107 та від 29.10.2021 №108 контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, суд зазначає, що вказані квитанції про зупинення містять вимоги про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Як зазначено вище, прийняттю ГУ ДПС у Київській області рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника від 07.12.2021 №104141 передувало прийняття контролюючим органом рішень від 29.09.2021 №83068 та від 11.11.11.2021 №97005, в яких також не зазначено яка саме податкова інформація, зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів.

Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію поданих ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" податкових накладних від 13.10.2021 №101, від 22.10.2021 №104, від 27.10.2021 №107 та від 29.10.2021 №108.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі-Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях комісії ГУ ДФС у Київській області від 06.01.2022 №3628587/38011223, від 06.01.2022 №3628588/38011223, від 06.01.2022 №3628543/38011223, від 06.01.2022 №3628586/38011223 в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних від 13.10.2021 №101, від 22.10.2021 №104, від 27.10.2021 №107 та від 29.10.2021 №108 вказано про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яка саме інформація у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

Отже, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем не надано первинних документів щодо наявності основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності (документи щодо придбання, оренди офісу (складу) та документів з контрагентом-постачальником (видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, тощо).

Проте, суд не приймає до уваги вказані твердження відповідача, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-комплект" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (Орендар) було укладено договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна №9, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати у строкову платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення в нежитловій будівлі на 4 поверсі з правої сторони, загальною площею 35,0 м.кв., що знаходиться за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул.Київська, буд.24.

Пунктом 1.2 договору визначено, що метою оренди є розміщення офісних приміщень.

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписанні і діє 35 місяців до 28 лютого 2022 року (а.с.41-46).

Судом встановлено, що ТОВ "АвтоЦентр-Комплект" передало позивачу в оренду відповідні приміщення, про що між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі від 01.04.2019 (а.с.47).

Також між сторонами були підписані акти надання послуг від 31.01.2021 №11 на суму 2716,57 грн., від 31.01.2021 №4 на суму 5600,00 грн., від 28.02.2021 №83 на суму 5600,00 грн., від 28.02.2021 №84 на суму 2475,60 грн., від 31.03.2021 №157 на суму 2475,60 грн., від 31.03.2021 №156 на суму 5600,00 грн., від 31.05.2021 №300 на суму 5600,00 грн., від 31.05.2021 №301 на суму 1059,60 грн., від 30.06.2021 №364 на суму 6300,00 грн., від 30.06.2021 №365 на суму 1059,60 грн., від 31.07.2021 №436 на суму 1059,60 грн., від 31.07.2021 №435 на суму 6300,00 грн., від 31.08.2021 №490 на суму 6300,00 грн., від 31.08.2021 №491 на суму 1174,66 грн. (а.с.48-61).

Як вбачається з виписки по банківському рахунку за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 позивач здійснив сплату орендної плати, компенсації електроенергії та комунальних витрат за вказаними актами (а.с.62).

Судом встановлено, що 13.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімтехнолоджі" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (Покупець) було укладено договір поставки №0000732, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти мінеральні добрива, найменування, кількість, ціна та строки поставки якого визначаються у додатках до договору.

Пунктом 11.3 договору визначено, що даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині виконання господарських обов`язків - до повного їх виконання (а.с.111-115).

07.10.2021 між сторонами було підписано Додаток №23 до вказаного договору, в якому сторони погодили поставку мінеральних добрив кальцій-амоній нітрат CAN в біг-багах (364 тони) на загальну суму 5532836,40 грн.

Пунктом 1 вказаного додатку визначено, що строк відвантаження товару - жовтень 2021 року за умови надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.09.2021 по 15.02.2022 позивачем було перераховано в якості передоплати грошові кошти на суму 5549708,40 грн. (а.с.125).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Агрохімтехнолоджі" поставило, а ТОВ "АГРО-МИР ЛТД" прийняло товар на загальну суму 2006415,00 грн., про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 09.11.2021 №4924 на суму 334402,20 грн., від 09.11.2021 №4925 на суму 334402,20 грн., від 11.11.2021 №4966 на суму 334402,20 грн., від 11.11.2021 №4970 на суму 334402,20 грн., від 11.11.2021 №4971 на суму 334402,20 грн., від 11.11.2021 №5003 на суму 334402,20 грн. (а.с.117-122).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що поставлений позивачем ПП "Компанія Агротрейд" товар (мінеральні добрива) за договором поставки від 13.10.2021 №430 попередньо був придбаний у іншого суб`єкта господарювання, ТОВ "Агрохімтехнолоджі", на підставі договору поставки від 13.01.2021 №0000732.

Всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія ГУ ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.01.2022 №3628587/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.10.2021 №101, від 06.01.2022 №3628588/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2021 №104, від 06.01.2022 №3628543/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.10.2021 №107 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 06.01.2022 №3628586/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.10.2021 №108.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні від 13.10.2021 №101 датою її фактичного подання - 13.10.2021, податкову накладну від 29.10.2021 №108 датою її фактичного подання - 29.10.2021, податкову накладну від 27.10.2021 №107 датою її фактичного подання - 27.10.2021, податкову накладну від 22.10.2021 №104 датою її фактичного подання - 22.10.2021, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду або день, зазначений в рішенні суду. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У позовній заяві позивач зазначив про необхідність реєстрації податкових накладних фактичною датою їх подання, а саме: №101 від 13.10.2021 - 13.10.2021, №108 від 29.10.2021 - 29.10.2021, №107 від 27.10.2021 №107 - 27.10.2021 та №104 від 22.10.2021 - 22.10.2021.

Проте, матеріали справи не містять доказів подання позивачем на реєстрацію вказаних податкових накладних у зазначені дати.

Так, з квитанцій №1 та витягів з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.213-214) вбачається, що податкова накладна №101 від 13.10.2021 була подана на реєстрацію 29.10.2021, податкова накладна №104 від 22.10.2021 - 15.11.2021, податкова накладна №107 від 27.10.2021 - 15.11.2021 та податкова накладна №108 від 29.10.2021 - 15.11.2021.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні датами подання їх позивачем на реєстрацію.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі № 903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст.1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 22.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Горщар Сергія Васильовича" (Бюро) було укладено договір про надання правничої допомоги №98/21, за умовами якого бюро зобов`язалось: надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг бюро встановлюється протоколом погодження гонорару та/або рахунками фактурами, що є невід`ємною частиною цього договору. Обсяг послуг визначається за згодою сторін по потребі (а.с.239-241).

16.02.2022 між сторонами був складений та підписаний Протокол погодження гонорару №1, в якому стороні дійшли згоди, що вартість наданих бюро позивачу послуг становить 15000,00 грн., у яку входять:

- збір доказів, подання адвокатських запитів, підготовка позовної заяви, формування та подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог КАС України з усіма додатками до суду;

- підготовка та подання заяви на ухвалу про залишення позовної заяви без руху (при необхідності);

- складання та подання до суду відповіді на відзив;

- усні консультації клієнту у справі;

- інформування клієнта про рух справи;

- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях (при необхідності);

- представництво інтересів клієнта в апеляційній інстанції (при необхідності);

- представництво інтересів клієнта під час виконання судового рішення (а.с.242).

До матеріалів справи позивачем додано акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 29.06.2021, в якому зазначено, що вартість наданих бюро позивачу послуг із збору доказів, підготовки, формування та подачі позовної заяви, складання та подання відповіді на відзив, усні консультації становить 15000,00 грн. (а.с.243).

Позивачем в якості доказів оплати наданих послуг додано до матеріалів справи платіжне доручення від 17.02.2021 №3911 на суму 15000,00 грн. (а.с.245).

Відповідач у запереченнях на вказану заяву про стягнення витрат на правничу допомогу зазначив, що позивачем не надано опису здійснених ним витрат на правничу допомогу.

Крім того, відповідач зазначив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи, оскільки дана справа є малозначною.

Суд зазначає, що позивачем не додано детальний опис з розрахунком вартості наданих послуг, із зазначенням часу, який був використаний адвокатським об`єднанням на їх виконання та вартості однієї години роботи представника.

Натомість позивачем додано до позовної заяви детальний опис виконаних робіт із зазначенням кількості витраченого часу, а саме:

- збір доказів по обставинам справи, які обґрунтовують позовні вимоги - 3 години;

- проведення аналізу законодавства та визначення правових підстав позову - 1 година;

- надання усних консультацій клієнту по обставинах справи - 1 година;

- складання тексу позовної заяви - 4 години;

- оформлення позовної заяви відповідно до КАС України - 3 години;

- інформування клієнта про рух справи - 1 година;

- складання відповіді на відзив - 1 година (а.с.238).

Отже, з наведеного опису робіт можливо встановити їх обсяг, у зв`язку з чим твердження відповідача про протилежне суд визнає непереконливими.

Також суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, щодо застосування положень частини четвертої статті 134 КАС України, який полягає втому, що у випадках, коли розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом часу, надання детального опису робіт для визначення розміру витрат не є необхідним.

З наявного у матеріалах справи договору та додатків до нього вбачається, що розмір гонорару був визначений сторонами у фіксованому розмірі 15000 грн., що свідчить про відсутність необхідності надання детального опису робіт для визначення розміру витрат.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на не підтвердження позивачем фактичної сплати коштів за послуги з представництва, оскільки наявність таких доказів не вимагається процесуальним законодавством в якості передумови для розподілу таких витрат, про що було вказано вище.

Посилання ж відповідача на військову агресію Російської Федерації проти України та критичну фінансову ситуацію суд визнає непереконливими, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для звільнення контролюючого органу від закріпленого в КАС України обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати.

Також суд зауважує, що відповідач, стверджуючи про неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не вказав, на підставі яких саме критеріїв він дійшов висновку про таку неспівмірність: кількість витраченого часу, вартість послуг в порівнянні з середніми на ринку (з наданням відповідних доказів), складність справи тощо.

При цьому, суд зауважує, що у цій справі позивач оскаржує 4 рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, а також рішення про віднесення платника податку до переліку ризикових, що свідчить про значний обсяг матеріалів та первинних документів, які підлягали аналізу представником для здійснення подальшого представництва.

У зв`язку з цим, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. є співмірними зі складністю справи, а тому ці витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12405,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2022 №3912 (а.с.17).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Головного управління ДПС у Київській області, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 12405,00 грн., а загальний розмір судових витрат, які має компенсувати відповідач, складає 27405,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.12.2021 №104141 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2022 №3628587/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.10.2021 №101, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД".

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2022 №3628588/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2021 №104, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД".

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2022 №3628543/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.10.2021 №107, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД".

7. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2022 №3628586/38011223 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.10.2021 №108, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД".

8. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.10.2021 №101, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 29 жовтня 2021 року.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.10.2021 №104, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року.

10. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.10.2021 №107, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року.

11. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.10.2021 №108, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року.

12. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

13.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-МИР ЛТД" (ідентифікаційний код 38011223, місцезнаходження: : 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул.Київська, буд.24) судові витрати у розмірі 27405,00 грн. (двадцять сім тисяч чотириста п`ять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	31.10.2022
Оприлюднено	02.11.2022
Номер документу	107029969
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —320/3846/22

Ухвала від 20.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 17.03.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 16.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 16.01.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Грибан Інна Олександрівна

Рішення від 31.10.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 09.06.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 25.04.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 31.10.2022 по справі 320/3846/22КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/3846/22

Ухвала від 20.04.2023

Постанова від 17.03.2023

Ухвала від 16.01.2023

Ухвала від 16.01.2023

Ухвала від 05.12.2022

Рішення від 31.10.2022

Ухвала від 09.06.2022

Ухвала від 25.04.2022

Рішення
від 31.10.2022 по справі 320/3846/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД