Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/21575/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/21575/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АНІРА»до третя особаГоловного управління ДПС у м. Києві Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпро визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АНІРА» (далі також - позивач, ТОВ «АНІРА», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві , в якому позивач просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, яка виразилась у невиконанні передбачених законом дій, заходів для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «АНІРА» (код ЄДРПОУ 37175403) помилково/надміру сплаченої суми грошового зобов`язання (земельного податку з юридичних осіб) за 2020 рік у розмірі 1 605 532,90 грн.; 2) стягнути з бюджету міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІРА» (код ЄДРПОУ 37175403) 1 605 532,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що у відповідності до положень ст. 43 Податкового кодексу України ТОВ «АНІРА» звернулося до відповідача з відповідною заявою щодо повернення на поточний рахунок товариства переплати, яка була сплачена до місцевого бюджету як земельний податок за 2020 рік з юридичних осіб в загальній сумі 1 605 532,90 грн., та у цій заяві позивачем було визначено напрям повернення таких коштів - шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства в установі банку. На час звернення до контролюючого органу із відповідною заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по земельному податку у товариства податковий борг був відсутній. Також станом на дату подання вказаної заяви не сплинув встановлений п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України 1095-денний строк для подання такої заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування. Разом з тим, відповідач всупереч вимог ст. 43 Податкового кодексу України висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготував та, відповідно, не подав належному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такий висновок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/21575/21 за вказаним позовом, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, та дану справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Від представника Головного управління ДПС у м. Києві через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатковими документами (а саме засвідченим витягом з інтегрованої картки платника земельного податку - ТОВ «АНІРА» за 2020 - 2021 роки), де останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що позивачем було подано заяву до ГУ ДПС м. Києва щодо перерахування помилково та/або надміру сплачених сум з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік в розмірі 1 605 532,90 грн. Відповідачем була надана відповідь, що перерахування помилково та/або надміру сплаченої суми, що виникла внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань земельному податку з юридичних осіб, можливе лише після проведення документальної перевірки. Не погоджуючись із зазначеною відповіддю, товариство звернулося до суду із вимогами щодо визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві та стягнення з бюджету місцевого бюджету коштів у сумі 1 605 532,90 грн. У контексті з наведеним представник відповідача зазначив, що законодавством передбачено повернення помилково та/або надміру сплачених коштів платникам податків у порядку статті 43 ПК України виключно шляхом підготовки та направлення контролюючим органом до ГУ ДКСУ у м. Києві висновку про повернення надміру сплачених коштів. А тому, в даному випадку задоволення судом позовної вимоги про стягнення з бюджету коштів у сумі 1 605 532,90 грн. на поточний рахунок ТОВ «АНІРА» порушує приписи ст. 43 ПК України та законодавчо встановлений порядок повернення коштів.

Третя особа подала до суду пояснення по суті позовних вимог, у тексті яких навела нормативне регулювання процедури повернення коштів, надміру зарахованих до місцевого бюджету, та підтвердила обставину зарахування до місцевого бюджету (а саме бюджету міста Києва) сплачених ТОВ «АНІРА» як земельного податку з юридичних осіб коштів у розмірі 1 605 532,90 грн. Крім того, представник третьої особи зазначив, що оскільки електронний висновок про повернення ТОВ «АНІРА» надміру сплаченого земельного податку з рахунків, відкритих за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 «земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 1 605 532,90 грн. від ГУ ДПС у м. Києві не надходив, то у Головного управління Казначейства не виникло підстав для повернення позивачу заявленої до стягнення суми коштів. При цьому, представник органу Казначейства звернув увагу суду на те, що кошти, що були зараховані до бюджету міста Києва можуть бути повернуті Головним управлінням Казначейства виключно з бюджету міста Києва за умови подання позивачем документів, передбачених Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, за місцем зарахування платежу до бюджету.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де зазначив про не спростування відповідачем обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2021 закрито підготовче провадження у справі №640/21575/21 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 15.11.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2021 позовні вимоги підтримала та просив суд позов задовольнити, а присутні у судовому засіданні представники відповідач і третьої особи заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками учасників справи документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать наявні у справі матеріали, 11.02.2020 ТОВ «АНІРА» подало до контролюючого органу за місцем обліку звітну податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік (реєстр. №9020135857 від 11.02.2020), у якій визначило до сплати річну суму земельного податку у розмірі 1 926 639,45 грн. (в т.ч. по 160 553,29 грн. за кожен місяць окрім грудня, та за грудень місяць - 160 553,26 грн.).

13.04.2020 Товариство подало до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік (реєстр. №9078465555 від 13.04.2020), в якій відкоригував визначену до сплати річну суму податкового зобов`язання по земельному податку, шляхом його зменшення на суму 160 553,29 грн.

Зі змісту долучених позивачем до свого позову копій платіжних доручень від 25.02.2020 №583, від 24.03.2020 №606, від 28.05.2020 №643, від 23.06.2020 №664, від 27.07.2020 №684, від 27.08.2020 №711, від 22.09.2020 №723, від 20.10.2020 №744, від 19.11.2020 №767 і від 29.12.2020 №791 (що містять відмітки банку про прийняття до опрацювання та проведення платежів) вбачається, що упродовж 2020 ороку Товариство сплатило на відповідний казначейський рахунок земельний податок за звітний період 2020 рік, всього у загальному розмірі 1 605 529,92 грн.

За даними інтегрованої картки платника земельного податку з юридичних осіб - ТОВ «АНІРА» (засвідчені витяги з якої за періоди 2020 рік та січень-лютий 202 року були подані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву) операції по сплаті платником (позивачем) сум самостійно визначених податкових зобов`язань з названого податку, всього у загальному розмірі 1 605 529,92 грн. були проведені в інтегрованій картці наступними датами: 25.02.2020, 24.03.2020, 30.04.2020, 28.05.2020, 23.06.2020, 27.07.2020, 27.08.2020, 22.09.2020, 20.10.2020, 19.11.2020, 29.12.2020.

У липні 2020 року ТОВ «АНІРА» звернулось до Державної податкової служби України за отриманням індивідуальної податкової консультації щодо наявності обов`язку по здійсненню плати за землю, з огляду на наступні обставини: Товариство є власником нежитлових будівель, розташованих на земельній ділянці, правовстановлюючі документи на яку Товариством не оформлялися, а відомості про формування такої ділянки до Державного земельного кадастру не внесені.

В індивідуальній податковій консультації від 07.08.2020 №3267/ІПК/99-00-04-03-03-06 Державна податкова служба України зазначила, що відповідно до норм п. 286.1 ст. 286, п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, обов`язок платника плати за землю із справляння, включаючи декларування та внесення податкових зобов`язань з плати за землю, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками, на підставі даних Державного земельного кадастру щодо об`єкту та бази оподаткування, а також категорії земель ділянки за її цільовим призначенням. Також ДПС України звернуло увагу товариства на зміст ст. 377 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до особи, до якої перейшло право власності/користування на будівлі (споруди), переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташовані, такі будівлі (споруди). У контексті з наведеним ДПС порекомендувало позивачу з метою своєчасності та повноти визначення плати за користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки за інформацією щодо речових прав на таку ділянку, та вжити заходи щодо оформлення права користування нею.

Отримавши вказану податкову консультацію, 20.01.2021 ТОВ «АНІРА» подало до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік (реєстр. №9369957879 від 20.01.2021), у якій позивач зменшив розмір задекларованого попередньо до сплати податкового зобов`язання по земельного податку на 1 766 086,16 грн. (тобто, зменшив позитивне значення земельного податку до 0,00 грн.).

19.02.2021 ТОВ «АНІРА» подало до ГУ ДПС у м. Києві заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з вимогою перерахувати 420 00,00 грн. - частину суми надміру сплаченого земельного податку на бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання - податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства.

За результатами розгляду цієї заяви платника (позивача) ГУ ДПС у м. Києві відмовило Товариству в поверненні коштів, про що повідомила позивача листом від 23.02.2021 вих. №18106/6/26-15-04-14-18. В обґрунтування прийнятого рішення контролюючий орган зазначив, зокрема наступне: «…Згідно інформаційних ресурсів ДПС України в інтегрованій картці платника податку ТОВ «АНІРА» обліковується переплата по земельному податку з

юридичних осіб в сумі 1 605 532,90 грн. Зазначена переплата виникла в зв`язку з тим, що

платником податковій декларації з плати за землю за 2020 рік задекларовано зменшення податкового зобов`язання в сумі 1 766 086,16 грн. Разом з тим, документальна перевірка щодо повноти декларування та своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб за період виникнення переплати відсутня. Отже, перерахування помилково та/або надміру сплаченої суми, що виникла внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, можливе лише після проведення документальної перевірки.

Згодом, 20.04.2021 ТОВ «АНІРА» подало до ГУ ДПС у м. Києві нову заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з вимогою перерахувати надміру сплачену суму земельного податку в сумі 1 605 532,90 грн. на поточний рахунок ТОВ «АНІРА», із зазначенням реквізитів рахунку товариства.

Своїм листом від 22.04.2021 вих. №41530/6/26-15-04-14-18 ГУ ДПС у м. Києві відмовило позивачу в поверненні надміру/помилково сплаченої суми земельного податку в розмірі 1 605 532,90 грн. до проведення документальної перевірки з питань повноти декларування та своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб за період виникнення переплати.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У силу припису ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Так, за змістом п.п. 43.1 - 43.4 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставами для повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань є: наявність переплати з відповідного податку та відсутність заборгованості.

У свою чергу, повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань здійснюється виключно на підставі поданої платником податків заяви. При цьому, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. (п. 102.5 ст. 102 ПК України).

Наявними у справі матеріалами (а саме витягом з інтегрованої картки платника відповідного податку за період січень-лютий 2021 рік) підтверджується та не заперечується відповідачем, що в інтегрованій картці платника земельного податку ТОВ «АНІРА» обліковується переплата по земельному податку з юридичних осіб в сумі 1 605 532,90 грн. При цьому, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував, що на момент звернення позивача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за останнім обліковувався податковий борг по земельному податку з юридичних осіб.

Встановлені обставини у сукупності свідчать про те, що ТОВ «АНІРА» при зверненні до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 20.04.2021 повністю дотримано вимоги ст. 43 ПК України.

Пунктом 43.5 ст. 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з п.п. 5, 6 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі * Порядок №60), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341), якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00:

дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;

одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00:

восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;

десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Аналіз вказаних норм у сукупності дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету із зазначенням причини такої відмови.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст. 43 ПК України викладено у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/3490/18, від 13.06.2019 у справі №812/1017/16, від 05.02.2019 у справі №826/7672/17, від 28.05.2020 у справі №640/19410/18, від 03.12.2020 у справі №815/2307/180, від 13.07.2022 у справі №520/11332/18.

Проаналізувавши зміст листа ГУ ДПС у м. Києві від 22.04.2021 вих. №41530/6/26-15-04-14-18, яким відповідач повідомив позивача про своє рішення щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ «АНІРА» від 20.04.2021, суд у контексті з процитованими вище нормами ПК України та Порядку №60 вважає за необхідне підкреслити, що ані приписи ПК України, ні норми Порядку №60 не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування помилково або надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкове проведення документальної перевірки платника-заявника, позаяк з`ясуванню підлягають виключно обставини щодо наявності переплати з відповідного податку та відсутності податкового боргу. Крім того, саме по собі подання уточнюючої декларації не є приводом для проведення позапланової перевірки, а тому, як вже було підкреслено вище, норми чинного законодавства не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкове проведення документальної перевірки.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у своїх постановах від 02.04.2019 у справі №805/2615/15-а, від 26.06.2018 у справі №805/2908/17-а та від 09.12.2019 у справі №826/14532/18.

В даному випадку суд під час розгляду справи по суті встановив, що відповідач не спростовував факти сплати позивачем до упродовж 2020 року на відповідний казначейський рахунок сум земельного податку за звітний період 2020 рік всього у розмірі 1 605 529,92 грн., зарахування зазначеної суми коштів до місцевого бюджету, та відповідно факт існування у позивача станом на 22.04.2021 переплати із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 605 532,90 грн. Наведені обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами (платіжними документами товариства, витягами з інтегрованої картки платника) та безпосередньо письмовими поясненнями органу Казначейства.

Позивачем було дотримано передбачений ПК України строк для звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум по земельному податку (1095 днів), адже переплата у товариства виникла 20.01.2021, а заява подана контролюючому органу 20.04.2021

Також зі змісту долученого позивачем в якості додатку до позовної заяви витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 27.07.2021 вбачається, що податковий борг за ТОВ «АНІРА» не обліковувався. Зазначені обставини не спростовуються контролюючим органом у відзиві на позов.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового (податкового) зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1 605 529,92 грн. (тобто, у розмірі суми земельного податку, що була фактично сплачена товариством до місцевого бюджету упродовж 2020 року та саме за звітний період 2020 рік) та дотримано передбачений Податковим кодексом України порядок і строк звернення до контролюючого органу із відповідною заявою. Разом з тим, відповідачем було необґрунтовано відмовлено у підготовці та поданні до відповідного органу Казначейства висновку щодо поверненню позивачу вказаної суми надміру сплаченого грошового зобов`язання.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини розгляду відповідачем по суті заяви позивача від 20.04.2021 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, та оформлення відповідачем на адресу позивача листа-відповіді (вих. №41530/6/26-15-04-14-18 від 22.04.2021) з відмовою у поверненні коштів суд вважає, що в даному випадку відповідачем по відношенню до позивача протиправної бездіяльності допущено не було.

Суд звертає увагу позивача, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень полягає у не вчиненні у встановлений законом строк дії, яку останній повинен вчинити.

У даному випадку відповідачем не було допущено бездіяльності, позаяк за результатами розгляду заяви останній відмовив позивачу у поверненні коштів, що передбачено Порядком №60. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у поверненні надміру сплаченої останнім суми позивачем земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 605 529,92 грн. відповідач вчинив саме протиправні дії.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права останнього є визнання протиправними дій Головного управління ДПС у м. Києві щодо відмови у поверненні ТОВ «АНІРА» помилково/надміру сплаченої суми грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за звітний період 2020 рік у розмірі 1 605 529,92 грн., та зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів ТОВ «АНІРА» у розмірі 1 605 529,92 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання врегульована ст. 43 ПК України та Порядком №60, якими передбачено, що контролюючий орган готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а тому правильним способом захисту платника в таких обставинах є вимога про зобов`язання органу доходів і зборів до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.10.2020 у справі №200/3382/19-а, а також з висновками Верховного Суду України, що наведені у постановах від 24.12.2015 у справі №21-3669а15 та від 01.03.2016 у справі №826/4860/13-а.

Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 цієї ж статті Кодексу).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 27.07.2021 №985, АНІРА» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатила судовий збір у розмірі 24 970,00 грн. Враховуючи те, що при звернення до адміністративного суду із цим позовом з вимогами до органу ДПС позивачка мала сплатити судовий збір всього у сумі 2 270,00 грн., та з огляду на обсяг задоволених за результатами цього позову вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Що стосується решти суми коштів (22 700,00 грн.), сплачених Товариством згідно зазначеного вище платіжного документу в рахунок оплати судового збору, то такі кошти є надмірними сплаченими, а тому їх повернення здійснюється відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (тобто, поза межами розгляду судової справи).

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІРА» до Головного управління ДПС у м. Києві, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо відмови у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «АНІРА» помилково/надміру сплаченої суми грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за звітний період 2020 рік у розмірі 1 605 529,92 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка) підготувати висновок про повернення помилково або надміру зарахованих до місцевого бюджету коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «АНІРА» (код ЄДРПОУ 37175403, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ. вул. Спаська, буд. 34, літ. А) у розмірі 1 605 529,92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АНІРА» (код ЄДРПОУ 37175403, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 34, літ. А) понесені нею судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок