Ухвала від 28.10.2022 по справі 640/18548/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18548/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із позовною заявою та додатками до неї

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЯ»до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень, -ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛЯ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд :

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо призначення і проведення фактичної перевірки ТОВ «КАЛЯ» на підставі Наказу від 12.10.2021 року №7377-п;

- скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві від 25.11.2021 №0853190707, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 515 587 грн. та №0853050707, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1020 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, викладення позивачем позовної вимоги в частині, що стосується індивідуальних актів (податкових повідомлень - рішень), лише шляхом скасування останніх, н відповідає належному способу захисту порушеного права у разі, якщо судом таке буде встановлено за результатами розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд пропонує уточнити позивачу прохальну частину позовної заяви з метою її відповідності процесуальному закону.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, предметом позову визначено, зокрема, оскарження дій Головного управління ДПС в Одеській області, які виявилися у призначенні і проведенні фактичної перевірки ТОВ «КАЛЯ» на підставі наказу від 12.10.2021 року №7377-п.

З долучених до позову матеріалів висновується, що фактичну перевірку ТОВ «КАЛЯ» ГУ ДПС в Одеській області проведено, посадових осіб якої допущено до перевірки, акт про результати якої складено 21.10.2021 року.

Отже, позивачу було відомо про дії посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області, які позивач вважає протиправними, у жовтні місяці 2021 року.

Зокрема, із змісту копії скарги ТОВ «КАЛЯ» від 16.12.2021 року, поданої до ДПС України в межах процедури адміністративного оскарження, висновується, що позивач просить скасувати лише податкові повідомлення - рішення, винесені за результатами фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС в Одеській області, в той час, як доказів оскарження дій останнього під час проведення податкової перевірки на виконання наказу від 12.10.2021 року №7377-п позивачем суду не надано, а скарга ТОВ «КАЛЯ» від 16.12.2021 року такий доводів не містить.

Отже, враховуючи викладені обставини, на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний процесуальний строк з дня проведення ГУ ДПС в Одеській області фактичної перевірки, тобто, вчинення останнім дій на підставі наказу від 12.10.2021 року №7377-п, що є предметом спору, а саме - 12.10.2022 року.

Таким чином, шестимісячний процесуальний строк звернення до суду для оскарження дій ГУ ДПС в Одеській області сплив у квітні місяці 2022 року, в той час, як до адміністративного суду позивач звернувся лише 27.10.2022 року.

Зокрема, до позовних матеріалів не долучено заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДПС в Одеській області щодо призначення і проведення фактичної перевірки ТОВ «КАЛЯ» на підставі Наказу від 12.10.2021 року №7377-п, а також про його поновлення не заявлено й у самому змісті позовної заяви.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно протягом десяти днів звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду з урахуванням викладених судом висновків у цій ухвалі.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено що позивачем надано до суду не завірені належним чином копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як для суду так і для відповідача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, уточненої позовної заяви, а саме її прохальної частини (примірники якої надати відповідно до кількості учасників справи та для суду), заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та завірених належним чином копій доказів, долучених до позовних матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЯ» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна