Постанова

від 31.10.2022 по справі 140/12927/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 рокуСправа № 140/12927/21 пров. № А/857/10359/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМАВТО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (суддя Волдінер Ф.А., м.Луцьк),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМАВТО» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління) в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ» від 01.11.2021 №3139 (далі Наказ №3139, ПК відповідно).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги вказує, що контролюючим органом правомірно видано Наказ №3139 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в якому чітко зазначено підставу її проведення, а саме підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі ПК) «платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн».

Позивачу відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки у податковій декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) за вересень 2021 року ТОВ не заявляло до відшкодування з бюджету ПДВ за рахунок від`ємного значення, тому оскаржуваний Наказ №3139 винесено відповідачем без наявності фактичних та правових підстав.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ 20.10.2021 подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2021 року, відповідно до рядка 19 якої показник від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) становить 10936214 грн. Згідно з рядком 21 декларації сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) становить 109362114 грн (а.с.14).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та підпункту 200.11 статті 200 ПК, у зв`язку із подання ТОВ податкової декларації за вересень 2021 року з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тисяч грн, Головним управлінням було прийнято Наказ №3139 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з липня 2020 року. Дата початку перевірки 03.11.2021, тривалість перевірки: 5 робочих днів (а.с.5).

Нормами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначені у статті 78 ПК.

Згідно із підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис гривень.

За правилами пункту 200.11 статті 200 ПК контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

За змістом пункту 76.3 стаття 76 ПК камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Зважаючи на викладені вище норми апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не декларував до бюджетного відшкодування суми ПДВ, то призначення відносно нього перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК є протиправним, так як призначення перевірки відбулося не за наявності передбачених пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 розділу V ПК підстав, а у зв`язку із поданням декларації за вересень 2021 року, в якій заявлено від`ємне значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис гривень, що, як уже вказано вище становить окрему чітку визначену підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК підставу для проведення перевірки.

Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із висновками Верховного Суду щодо подібних правовідносин, що наведені у постановах від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17, 21 липня 2021 року у справі № 420/2382/20 тощо.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, цих обставин не врахував та не дав їм належної оцінки, що відповідно має наслідком скасування рішення суду, з мотивів викладених вище.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм,суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний