Постанова

від 26.10.2022 по справі 915/255/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 рокум. ОдесаСправа № 915/255/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2022

по справі №915/255/22

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ

до 1) Компанії МАЛІЕРО ЛІМІТЕД

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСТРАКТ ОЙЛ,

3) Товариство з обмеженою відповідальністю ОХОРОННЕ АГЕНСТВО АДМІРАЛ,

про визнання зобов`язань за договором купівлі - продажу припиненими; припинення іпотеки; припинення застави; визнання недійсним правочинів та усуненні перешкод в користуванні власністю

ВСТАНОВИВ

У серпні 2022 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ звернулись до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання зобов`язань за договором купівлі - продажу припиненими; припинення іпотеки; припинення застави; визнання недійсним правочинів та усуненні перешкод в користуванні власністю.

Разом з позовною заявою позивачем надана заява про забезпечення позову в якій просив суд:

1.Накласти арешт на нерухоме майно:

- Реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії тощо), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1060626948248;

- Земельну ділянку, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 1557803348248.

2.Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам

Державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна:

-Реконструкція олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювальногонасіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії тощо), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1060626948248;

-Земельна ділянка, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 1557803348248.

3.Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також приватним та державним нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ"(ідентифікаційний код юридичної особи: 40963992, місцезнаходження зареєстроване за адресою:56602, Миколаївська обл.., Новоодеський район,м. Нова Одеса, вул. Сеславинського, буд.30), в тому числі: реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, в тому числі на підставі договору застави, укладеного 24 лютого 2021 року між громадянином України ОСОБА_1 (Заставодавець) та юридичною особою за законодавством республіки Кіпр - компанією МАЛІЕРО ЛІМІТЕД (Заставодержатель), посвідченим Назаровою О.С., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №167, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна.

В обґрунтування заяви зазначає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що до ухвалення судом рішення по даній господарській справі, у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, відповідач, компанія МАЛІЕРО ЛІМІТЕД може та має реальний намір вчинити дії, які істотно ускладнять чи унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2022 у задоволенні заяви (про забезпечення позову) ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ відмовлено повністю.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заявником не вказано та не надано до заяви доказів на підтвердження наміру чи вчинення відповідачем дій щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), зокрема вчинення відповідачем дій визначених: - п.3.3 Розділу 3 (звернення стягнення на предмет застави) Договору застави частки у статутному капіталі ТОВ РЕНТ УМБ від 24.02.2021; - п.6.1 Іпотечного Договору від 24.02.2021, зареєстрованого в реєстрі за №164.

Посилання позивача на обставини укладення іпотекодержателем договору оренди з ТОВ Екстракт ОЙЛ та договору про надання охоронних послуг із ТОВ Охоронне Агенство Адмірал в підтвердження факту здійснення відповідачем Компанія МАЛІЕРО ЛІМІТЕД процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, на думку першої інстанції є необґрунтованим та не відповідає умовам щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, узгоджених сторонами в розділі 6 Договору іпотеки від 24.02.2021.

На переконання суду першої інстанції, позивачем не доведено належними засобами доказування, що відповідач Компанія МАЛІЕРО ЛІМІТЕД має реальний намір вчинити дії, які істотно ускладнять чи унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивачів.

Також, на переконання суду першої інстанції, заявником не надано жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

У зв`язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погодившись із даним рішенням до Південного-західного апеляційного господарського суду звернулись позивачі з апеляційною скаргою в якій просять ухвалу Господарського суду Миколаївського області від 11.08.2022 року про відмову в забезпеченні позову по справі №915/255/22 скасувати, прийняти нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що винесена із порушенням норм процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, на переконання апелянтів, Факт укладання Іпотекодержателем договору оренди із ТОВ «ЕКСТРАКТ ОЙЛ», а також договору про надання охоронних послуг із ТОВ «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО АДМІРАЛ», а також факт створення компанією «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» штучних умов для порушення Іпотекодавпем своїх зобов`язань по іпотечному договору (ухилення від погодження умов договору страхування та страхової компанії), безумовно підтверджують те, що відповідач компанія «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» фактично здійснює процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки п.6.4. Іпотечного договору встановлено, що Іпотекодержатель має право встановлювати або змінювати режим охорони предмета іпотеки і укладати будь-які правочини (оренди, охорони тощо) лише у разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Невиконання Іпотекодержателем умов Іпотечного договору щодо направлення Іпотекодавцю та Боржнику вимоги про виконання основного зобов`язання, на думку апелянтів, не спростовує факту вчинення Іпотекодержателем дій, направлених на звернення стягнення на предмет іпотеки, а є лише невиконанням компанією «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» всіх умов, передбачених розділом 6 Іпотечного договору. Проте, це не спростовує факту наявності наміру та вчинення конкретних лій з боку компанії «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД», направлених на звернення стягнення на предмет іпотеки.

За твердженням апелянтів, Іпотекодавець (ТОВ «РЕНТ УМБ») направив на адресу компанії «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» заяву про погодження страхової компанії та умов договору страхування предмету іпотеки, а також проект договору страхування. Компанія «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» отримала вказані заяви та проект договору, що підтверджується описом вкладення до цінного листа. Проте, до теперішнього часу, жодним чином не відреагувала та не погодила ані страхову компанію ані умови договору страхування.

Таким чином, на переконання апелянтів, Іпотекодержатель (компанія «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД») штучно створює умови для невиконання Іпотекодавцем умов Іпотечного договору в частині страхування предмета іпотеки. А невиконання Іпотекодержателем умов Іпотечного договору в частині страхування предмета іпотеки дає право Іпотекодержателя) звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем.

У зв`язку з викладеним, апелянти вважають, що твердження суду першої інстанції про те, що укладення іпотекодержателем договору оренди та договору про надання охоронних послуг в підтвердження факту здійснення відповідачем Компанією «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованим та не відповідає умовам щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, узгоджених сторонами в розділі 6 Договору іпотеки від 24.02.2021 року, є безпідставним та спростовується п.6.4. Іпотечного договору, в якому прямо зазначено, що такі дії можуть вчинятись Іпотекодержателем лише у разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Скаржники вважають, що у компанії «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» є реальна можливість та підтверджений намір зареєструвати право власності на предмет іпотеки за собою, що завдасть значної шкоди власнику майна.

До того ж, як стверджують апелянти, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки тому, що фізично неможливо відстежити вчинення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за Іпотекодержателем в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», оскільки ця процедура займає від кількох годин до п`яти днів і Іпотекодавець не може знати до якого саме суб`єкта вчинення реєстраційних дій звернеться Іпотекодержатель, а тому позивачі не зможуть запобігти та перешкодити процедурі реєстрації права власності за Іпотекодержателем.

У зв`язку з викладеним, на переконання апелянтів, до розгляду даної справи по суті та до набрання рішенням суду законної сили, необхідно вжити заходи забезпечення позову.

Скаржники також стверджують, що з договорів застави чітко вбачається, що компанія «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» має реальну можливість звернути стягнення на предмет застави, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 пов`язані із достроковим припиненням зобов`язання по Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Для такого звернення стягнення та переоформлення у свою власність частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНТ УМБ» Заставодержатель має всі необхідні повноваження і не потребує отримання додаткової довіреності.

Проте, такі можливі дії відповідача, як вважають апелянти, завдадуть значної шкоди власнику частки у статутному капіталі - ОСОБА_1 , оскільки дуже цінне майно незаконно перейде із власності законного власника у власність заставодержателя та змусить ОСОБА_1 звертатись до суду із новими позовами щодо оскарження такого звернення стягнення та щодо витребування свого майна із чужого незаконного володіння.

Однак, суд першої інстанції невірно оцінив вищевказані фактичні обставини, умови Іпотечного договору та договору застави та норми законодавства щодо процедури звернення стягнення на предмет іпотеки і застави.

Апелянти вважають, що накладання арешту на майно обмежує лише право власника користуватись та розпоряджатись своїм майном. Власником майна, на яке позивачі просять накласти арешт є ТОВ «РЕНТ УМБ», яке і просить суд накласти арешт з метою запобігання особі, яка не є власником цього майна, незаконно набути право власності на майно. Жодна права відповідачів таким способом забезпечення позову порушені не будуть, оскільки навіть Іпотекодержатель, згідно умов Іпотечного договору, не має права користування предметом іпотеки, який залишився у користуванні Іпотекодавця, тобто власника такого майна.

За твердженням апелянтів, метою та завданням вжиття заходів забезпечення позову - є запобігання вчиненню дій, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Предметом спору у цій справі є, зокрема, припинення іпотеки нерухомого майна, на яке позивачі просять накласти арешт. Накладанням арешту лише буде обмежена можливість відповідачу оформити за собою право власності на предмет іпотеки на підставі Іпотечного договору. З урахуванням предмету спору (визнання іпотеки припиненою) такий засіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та узгоджується з предметом і підставами позову.

Також, апелянт вважають, що накладання арешту на предмет іпотеки є необхідним для того, щоб запобігти виникненню у позивачів необхідності звертатись до суду з майновими вимогами про оскарження незаконної реєстрації права власності за Іпотеко держателем та про витребування майна від Іпотекодержатиеля, у разі переходу права власності до компанії «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» на підставі іпотечного договору.

Таким чином, на думку апелянтів, існує достатньо обґрунтоване припущення, що до ухвалення судом рішення по даній господарській справі, у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, відповідач, компанія «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД», може та має реальний намір вчинити дії, які істотно ускладнять чи унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №915/255/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2022 та призначено розгляд справи на 26.10.2022.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ зазначає, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22 серпня 2022 року, по справі №915/255/22, позовну заяву і додані до неї документи, були повернуті позивачам.

Таким чином, на думку ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ, навіть, якби заява про забезпечення позову була задоволена, то вже 22.08.2022 в силу приписів ч. 13 ст. 145 ГПК України, всі заходи забезпечення були б скасовані ухвалою суду про повернення позовної заяви і на даний час не діяли б, оскільки, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення, а по справі №915/255/22, як вбачається з матеріалів справи, рішення по суті вже не буде прийнятим.

Крім того, як вважає ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ, забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Проаналізувавши доводи, які наведено позивачами на користь необхідності вжиття наведених заходів забезпечення позову, ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ вважає їх необґрунтованими, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2022 законною та обґрунтованою.

ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ зазначає, що позивачі звернулись до суду із немайновими вимогами, а тому заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно є необґрунтованою.

Відповідач також вважає, що заходи забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам Державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо нерухомого майна не відповідають умовам для їх застосування, які визначені законом, а також правам та інтересам, на захист яких подано позов. Крім того, заборона здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи, про яку йдеться в заяві, необґрунтовано порушуватиме права останньої та її учасників, а також зможе потягнути припинення її господарської діяльності.

Крім того, ТОВ ЕКСТРАКТ ОЙЛ вважає неправдивими та маніпулятивними доводи апелянтів про те, що компанії «MAJ1IEPO ЛІМІТЕД» не погоджувала компанію страхувальника чим умисно ставила перешкоди у виконанні іпотечного договору. Навпаки, компанія «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД» неодноразово зверталась до позивачів з листами та вимогою про страхування майна, проте, позивачі не виконали свого, передбаченого договором, обов`язку.

У судове засідання від 26.10.2022 представники учасників справи не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про призначення справи до розгляду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (боржника) та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є відповідною гарантією ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті, та відповідно вжиття відповідних заходів є доцільним у разі, зокрема відкриття судом позовного провадження та розгляду справи по суті.

Однак, згідно з відомостями, які є відкритими та містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2022 повернуто позовну заяву №б/н від 08.08.2022 і додані до неї документи ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ.

Відтак, наразі на розгляді суду першої інстанції не перебуває відповідний позов щодо якого позивачі просили вжити відповідні заходи забезпечення.

При цьому, позивачі не скористались своїм процесуальним правом на оскарження названої ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2022 про повернення позовної заяви.

Натомість, 29.08.2022 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ вдруге звернулись до Господарського суду Миколаївської області із окремою позовною заявою про визнання зобов`язань за договором купівлі - продажу припиненими та припинення іпотеки та застави.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 по справі №915/300/22 таку позовну заяву ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТ УМБ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 05 жовтня 2022 року.

Разом із даною позовною заявою позивачами також подана заява про забезпечення позову, вимоги за якою є подібними до них, що позивачі просили вжити у справі №915/255/22, яка є предметом даного апеляційного перегляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2022 по справі №915/300/22 у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову від 29.09.2022 у справі № 915/300/22 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" звернулося з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наразі, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТ УМБ" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2022 у справі №915/300/22.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 145 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 3 ст. 138 цього кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.

З огляду на наведені законодавчі приписи, навіть за умови задоволення заяви позивачів про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів, факт повернення позовної заяви був би підставою для скасування заходів до забезпечення позову незалежно від повторності подання позовної заяви.

Відтак, колегія суддів вважає, що наразі вжиття у справі №915/255/22 відповідних заходів для забезпечення позову, який повернуто ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2022, суперечитиме вищенаведеними приписами чинного процесуального законодавства, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваної ухвали без змін.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2022 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2022 у справі №915/255/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 31.10.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Савицький Я.Ф.