Справа № 143/935/22
УХВАЛА
Іменем України
01.11.2022 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Погребищенське» адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Погребищенське» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КХФ Петрашівське» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди), визнання права оренди земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування, -
Встановив:
26.10.2022 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Погребищенське» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КХФ Петрашівське» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди), визнання права оренди земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування.
У позовній заяві ТОВ «Погребищенське» просить:
- визнати недійсним договір оренди землі від 17.06.2022 року, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «КХФ Петрашівське», об`єктом оренди якого є земельна ділянка площею 2,0553 га, кадастровий номер 0523484200:01:001:0079;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «КХФ Петрашівське» на земельну ділянку площею 2,0553 га, кадастровий номер 0523484200:01:001:0079, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Заремби Сергія Володимировича від 23.06.2022 року, індексний номер 63957452 (номер запису про інше речове право 47141505);
- визнати за ТОВ «Погребищенське» право оренди земельною ділянкою площею 2,0553 га, кадастровий номер 0523484200:01:001:0079, згідно договору оренди землі від 01.03.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Погребищенське»;
- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 2,0553 га, кадастровий номер 0523484200:01:001:0079, шляхом її витребування у ТОВ «КХФ Петрашівське» на користь ТОВ «Погребищенське».
Разом із позовною заявою представником позивача адвокатом Щавінським К.С. подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити даний позов та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії з реєстрації речових прав та/або їх припинення на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0553 га, кадастровий номер 0523484200:01:001:0079, яка розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 є власником згаданої земельної ділянки. 01.03.2020 року він уклав із ТОВ «Погребищенське» договір оренди цієї земельної ділянки, у зв`язку із чим 18.03.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №36136090 про інше речове право (право оренди) за ТОВ «Погребищенське».
20.05.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення права оренди ТОВ «Погребищенське» на вказану земельну ділянку відповідно до Додаткової угоди від 15.04.2020 року.
Представник позивача стверджує, що ТОВ «Погребищенське» не укладало (не підписувало) цієї Додаткової угоди від 15.04.2020 року до договору оренди землі від 01.03.2020 року, а відтак вважає її неукладеною.
Після припинення права оренди ТОВ «Погребищенське» 15.11.2021 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис №45048015 про інше речове право ФГ «Ланецького» на вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 10.09.2010 року.
28.04.2022 року ТОВ «Погребищенське» звернулося в Погребищенський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 та ФГ «Ланецького» про визнання права оренди та усунення перешкод у користуванні майном.
Проте, 17.06.2022 року після відкриття провадження у цій цивільній справі ОСОБА_1 з метою ухилення від виконання можливого рішення суду уклав із ФГ «Ланецького» угоду про розірвання договору оренди землі від 10.09.2010 року та на підставі вказаної угоди 23.06.2022 року державний реєстратор Заремба С.В. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права оренди ФГ «Ланецького» на зазначену земельну ділянку.
Крім того, 23.06.2022 року державний реєстратор Заремба С.В. прийняв рішення (індексний номер 63957452), на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №47141505 про інше речове право (право оренди) ТОВ «КХФ Петрашівське» на вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 17.06.2022 року.
Представник позивача наголошує на тому, що вказані дії ОСОБА_1 щодо розірвання договору оренди землі із ФГ «Ланецького» та укладення у цей же день нового договору оренди землі щодо цього самого об`єкту із ТОВ «КХФ Петрашівське» призвели фактично до відсутності предмета спору у згаданій цивільній справі та неможливості поновлення порушених прав ТОВ «Погребищенське», внаслідок чого останнє було змушене подати заяву про залишення без розгляду позовної заяви, яку ухвалою суду від 13.09.2022 року було задоволено.
З наведеного, на думку представника позивача, вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є недобросовісною та існує реальна загроза того, що останній після отримання позовної заяви знову в добровільному порядку укладе угоду про розірвання оскаржуваного договору з ТОВ «КХФ Петрашівське» та зареєструє припинення права оренди і передасть дане право третій особі, що в подальшому знову призведе до втрати предмета спору та неефективності обраного способу захисту, а отже унеможливить поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В ч.1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч.1 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1ст. 151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу п.2 ч.1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
За п.4 ч.1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як роз`яснено в пунктах 1, 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Згідно зазначених норм закону завданням забезпечення позову є застосування судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання у майбутньому прийнятого судового рішення за її позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
За загальним правилом, закріпленим у ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 викладено правовий висновок, який зводиться до того, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
При цьому суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Із доданих до позовної заяви та заяви про забезпечення позову документів, зокрема Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.01.2022 року №293848779, слідує, що 01.03.2020 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Погребищенське» договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, у зв`язку із чим 18.03.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №36136090 про інше речове право (право оренди) за ТОВ «Погребищенське».
20.05.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення права оренди ТОВ «Погребищенське» на вказану земельну ділянку відповідно до Додаткової угоди від 15.04.2020 року.
Після припинення права оренди ТОВ «Погребищенське» 15.11.2021 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис №45048015 про інше речове право ФГ «Ланецького» на вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 10.09.2010 року.
Ухвалою судді від 10.05.2022 року відкрито провадження у цивільній справі №143/328/22 за позовом ТОВ «Погребищенське» до ОСОБА_1 , ФГ «Ланецького» про визнання права оренди земельної ділянки, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речого права (права оренди) на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
17.06.2022 року ОСОБА_1 уклав із ФГ «Ланецького» угоду про розірвання договору оренди землі від 10.09.2010 року та на підставі вказаної угоди 23.06.2022 року державний реєстратор Заремба С.В. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права оренди ФГ «Ланецького» на зазначену земельну ділянку.
Крім того, 23.06.2022 року державний реєстратор Заремба С.В. прийняв рішення (індексний номер 63957452), на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №47141505 про інше речове право (право оренди) ТОВ «КХФ Петрашівське» на вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 17.06.2022 року.
Ухвалою суду від 13.09.2022 року у справі №143/328/22 позовну заяву ТОВ «Погребищенське» до ОСОБА_1 , ФГ «Ланецького» про визнання права оренди земельної ділянки, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речого права (права оренди) на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишено без розгляду.
Вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суддя виходить із того, що представником позивача адвокатом Щавінським К.С. наведені обґрунтовані доводи щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття заходів забезпечення позову.
Адже, додані до заяви матеріали підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 після відкриття провадження у попередній цивільній справі №143/328/22 уклав із ФГ «Ланецького» угоду про розірвання договору оренди землі від 17.06.2022 року та в цей же день уклав договір оренди землі із ТОВ «КХФ Петрашівське», змінивши таким чином особу, яка мала б відповідати за позовом.
Відтак, із наданих суду доказів убачається, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову вочевидь може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав позивача, оскільки у разі припинення ОСОБА_1 орендних відносин із «КХФ Петрашівське» та укладення нового договору оренди із третьою особою ТОВ «Погребищенське» буде позбавлене можливості захистити свої права чи законні інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду.
Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року в справі № 910/5916/18, від 05 серпня 2019 року в справі № 910/16586/18, від 03 листопада 2020 року в справі №910/7716/20.
Крім того, суддя наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, сформульованою в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21.
Також суддяураховує,що зазмістом абзацутретього ч.1ст.16ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»у базі даних заяв реєструються судові рішення, заяви власників об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій, судові рішення про скасування відповідних судових рішень, заяви власників об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.25 ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» проведення реєстраційнихдій зупиняєтьсяна підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Отже, запропонований представником позивача захід забезпечення позову узгоджується із положеннями чинного законодавства, що регламентують здійснення реєстраційних дій щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, та є співмірним із заявленими ТОВ «Погребищенське» вимогами.
Водночас, суддя відмічає, що вжиття заходу забезпечення позову, про застосування якого просить представник позивача, не призведе до порушень прав відповідачів щодо володіння та користування спірним майном чи до понесення ними додаткових витрат унаслідок його застосування.
З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 260,353 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Погребищенське» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КХФ Петрашівське» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди), визнання права оренди земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування - задовольнити.
Вжити захід забезпечення позову шляхом встановлення заборонити вчиняти будь які реєстраційні дії з реєстрації речових прав та/або їх припинення на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0553 га, кадастровий номер 0523484200:01:001:0079, яка розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи та для виконання державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя
Суд | Погребищенський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2022 |
Оприлюднено | 02.11.2022 |
Номер документу | 107046720 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Погребищенський районний суд Вінницької області
Сич С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні