Рішення

від 01.11.2022 по справі 467/779/22

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/779/22

2/467/203/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Савчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Хлібна база №76" Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 20 липня 2021 року він працював на державному підприємстві "Хлібна база №76" на посаді апаратника оброблення зерна, а з 05 серпня 2021 рокуна посаді майстра зміни. 29 жовня 2021 року його на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України було звільнено з займаної посади за згодою сторін. Станом на день звільнення з роботи відповідачем не виплачено позивачу заборгованість по заробітній платі. Посилаючись на те, що у порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України відповідачем з ним не проведено остаточний розрахунок у день звільнення по заробітній платі, позивача просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 003 грн. 84 коп., що підтверджується довідкою, а також середній розрахунок за період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01 листопада 2021 року по 19 вересня 2022 року в розмірі 74 213,88 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, про підтримання позовних вимог та не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.17).

Відповідач в судове засідання не з`явився двічі, про час і місце судового засідання повідомлений у встановленому порядку. Враховуючи, що у справі є достатні відомості про правовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, однак відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не подав, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність відповідача у заочному порядку відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

За такого, на підставі ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.

Стаття 43 Конституції Українигарантує, що кожен має право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною 3 ст. 46 Конституціївстановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на державному підприємстві "Хлібна база №76" у період з 20 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року на посаді апаратника оброблення зерна. А в період з 05 серпня 2021 року по 29 жовтня 2021 року на посаді майстра зміни.

29 жовтня 2021 року на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України позивача було звільнено з посади за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки та копіями наказів про прийняття та звільнення з роботи (а.с.3,10).

Згідно довідки від 06.09.2022 року № 1006 ОСОБА_1 призваний на військову службі під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 (а.с.4)

Частиною 3 статті 46 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

В силу приписів ст.1 Закону України «Про оплату праці», ч.1ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Положеннями ст.116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки № 77 від 10.08.2022 року ОСОБА_1 працював в державному підприємстві "Хлібна база №76" та заборгованість по заробітній платі без урахування податків і зборів на день звільнення за жовтень 2021 року становить 6003,84 грн. (а.с.5).

Відповідно довідки державного підприємства "Хлібна база №76" від 10.08.2022 року № 78, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 328,38 грн. (а.с.6)

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем при звільненні позивача не проведено розрахунку по заробітній платі, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив своє зобов`язання щодо здійснення розрахунку та виплати позивачу нарахованої заробітної плати в день звільнення та допустив затримку такого розрахунку, що є підставою для стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки.

При визначені середньої заробітної плати суд керується пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(з наступними змінами і доповненнями), який визначає, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За такого, заборгованість нарахованої, але не виплаченої заробітної плати без урахування податків і зборів на день звільнення позивача за жовтень 2021 року становить 6003,84 грн.

Крім цього, середньоденна заробітна плата згідно довідки відповідача становить 328,38 грн. Кількість робочих днів за весь час затримки розрахунку (за період з 01 листопада 2021 року по день звернення до суду з позовом становить 226 робочих днів. Тому розмір середнього заробітку за весь час затримки складатиме: 328,38 грн. х 226 робочих днів = 74213,88 грн.

Проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з кількості робочих, а не календарних днів, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові від 21 січня 2015 року №6-195цс14 Верховного Суду України.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині.

Отже, нарахування податків та платежів до компетенції суду не належить, дані відрахування проводяться підприємством при виплаті присудженої судом суми.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за жовтень 2021 року у розмірі 6003,84 грн.(без урахуванням податків і зборів), а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 19 вересня 2022 року у розмірі 74213,88 грн.(без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992.40 грн. то згідно правилам ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави та на користь позивача в розмірі по 992.40 грн. за дві позовні вимоги.

Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст 4,6,10,12,13,76-81,263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 заборгованість нарахованої але не виплаченої заробітної плати за жовтень 2021 року у розмірі 6 003 (шість тисяч три) грн. 84 коп. (без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по 19 вересня 2022 року в розмірі 74213 (сімдесят чотири тисячі двісті тринадцять) грн. 88 коп. (без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем та іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Державне підприємство "Хлібна база №76" державного агентства резерву України, код ЄДРПОУ 20885124, Миколаївська область, Первомайський район, с.Кавуни, вул. Елеваторна,10.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова