Рішення

від 31.10.2022 по справі 490/1192/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2-а/490/112/2022 Справа № 490/1192/22

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанови протиправною та її скасування, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2022 року ОСОБА_1 - Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті - Відповідач про скасування постанови ВМ № 00008893 від 25.01.2022 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2ст.132-1 КУпАП.

Позивач вказує, що 10.02.2022 року отримав постанову про адміністративне правопорушення серії ВМ №00008893,відповідно до оскаржуваної постанови 25.11.2021 р. об 11 год. 21 хв. за адресою Т-15-13, км.36+598, відповідальною особою було допущено рух транспортного засобу IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначенихп. 22.5 ПДРУкраїни: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 30,2% (8,806 тон).

Проте такого навантаження допущено не було. Так згідно товарно-транспортної накладної № ТТН4725 від 25.11.2021 року та подорожнього листа вантажного автомобіля №167 від 25.11.2021 року автомобіль перевозив бетон, отже вантаж був рухомим під час зміну напрямку руху автомобіля та швидкості руху. Встановлені показники зважування викликають обґрунтовані сумніви щодо методики та спростовуються первинними документами (товарно-транспортною накладною), згідно яких перевозився бетон масою 23,62 тон. Тобто ТЗ завантажено в межах встановлених чинним законодавством норм. Загальна вага транспортного засобу склала 23620 та перевищена не була, оскільки згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 повна маса ТЗ 34000.

Також позивач стверджує, що не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення, так як він є власником вантажного автомобіля, а рух автомобіля здійснював водій ОСОБА_2 .. Звертає увагу суду на те, що транспортний засіб зареєстрований за ТОВ «НДСК-2», яким ТЗ за Договором №6/08/А оренди ТЗ було передано ТОВ БК`ФУНДАМЕНТ», який в свою чергу за Договором суборенди ТЗ №2-08/2020 передав ТЗ ТОВ Виробнича компанія «ФУНДАМЕНТ», яким і здійснювалось перевезення вантажу». Отже він не є ні перевізником, ні особою, яка керувала транспортним засобом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 17.02.2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.

Відзив Відповідача на позовну заяву не надходив.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення з наступних підстав.

Судом досліджено постанову серії ВМ № 00008893 від 25.01.2022 року згідно якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 132-1 КУпАП, саме 25.11.2021 р. об 11 год. 21 хв. за адресою Т-15-13, км.36+598, відповідальною особою було допущено рух транспортного засобу IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначенихп. 22.5 ПДРУкраїни: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 30,2% (8,806 тон), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 132-1 КУпАП.

Судом досліджено свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , відповідно до якого власником ТЗ IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 є ТОВ «НДСК-2».

Відповідно до договору №6/08/А оренди транспортних засобів від 01.08.2020 року згідно якого ТОВ «НДСК-2» , яка є власником вказаного ТЗ з 07.10.2017 року, надає в тимчасове користування за плату транспортні засоби, в тому числі і автомобіль IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 -ТОВ «БК «ФУНДАМЕНТ» строком на оди календарний рік, тобто до 31.07.2021 року з правилом автоматичної пролонгації. Договір укладено в простій письмовій формі, тобто без дотриманням вимогст. 799 ЦК України.

Згідно договору суборенди транспортних засобів №2-08/2020/Т від 01.08.2020 року ТОВ БК «ФУНДАМЕНТ», надає в тимчасове платне користуання транспортні засоби, в тому числі і автомобіль IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 - ТОВ «Виробнича компанія «Фундамент» строком на оди календарний рік, тобто до 01.08.2021 року з правилами автоматичної пролонгації. Договір укладено в простій письмовій формі, тобто без дотриманням вимогст. 799 ЦК України.

До договору оренди та суборенди наданий перелік транспортних засобів, які передаються в оренду, суборенду, де вказаний транспортний засіб IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2020 року до договору суборенди ТОВ «Виробнича компанія «Фундамент» прийняло в суборенду від ТОВ БК «ФУНДАМЕНТ» транспортний засіб IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 .

Також судом досліджена товарно-транспортна накладна №ТТН4725 від 25.11.2021 року, де вказано автомобільного перевізника ТО ВК «ФУНДАМЕНТ».

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженогопостановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, якщо власник транспортного засобу передає у встановленому порядку право керування та (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, підрозділом ДАІ такій особі видаєтьсятимчасовий реєстраційний талонна період дії документа, що підтверджує право керування та (або) розпорядження. В цій ситуації документом, що підтверджуєправо керування та (або) розпорядження автомобілем, є договір оренди автомобіля. Відповідно, термін дії тимчасового реєстраційного талона відповідає строку дії договору оренди. Порядок видачі тимчасового реєстраційного талона регламентовано Інструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженою наказом МВС від 10.04.2002 р. № 335.

З огляду на вказане, враховуючи, що транспортний засіб IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 , належить на праві власності саме позивачу, оскільки ТОВ «НДСК-2» і ТОВ «БК`ФУНДАМЕНТ» і ТОВ ВК «Фундамент» належать ОСОБА_1 , де він є кінцевим бенефіціаром, відтак вказана особа є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно частини другоюстатті 132-1 КУпАП.

Посилання позивача на те, що станом на 25 листопада 2021 року користувачем цього транспортного засобу є ТОВ «ВК «Фундамент», а саме водій ОСОБА_2 , суд відхиляє, оскільки на час вчинення адміністративного правопорушення інформація в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів про належного користувача внесена не була.

Крім того, траспортний засіб IVECO TRAKKER, днз. НОМЕР_1 неналежно облікований, як орендований ТЗ в ЄДРТЗ та не було отриманотимчасовий реєстраційний талонна період діїдоговору оренди автомобіля та суборенди. Позивач мав правозвернутися до відповідача із відповідними документами для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALAv. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В адміністративних правовідносинах також застосувується принцип добросовісності дій їх учасників.

Також, згідно відкритих даних , ОСОБА_1 є уповноваженою особою ТОВ «НДСК-2», код ЄДРПОУ 39234549, кінцевим бенефіціаром власником ТОВ «БК «ФУНДАМЕНТ», код ЄДРПОУ 43102961 та кінцевим бенефіціаром власником ТОВ «Виробнича компанія«Фундамент», код ЄДРПОУ 43099891.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103(далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаєЗакон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт»(далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. У відповідності до абзацу чотирнадцятого частини першоїстатті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги»визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зчастиною другоюстатті 29 Закону України «Про дорожній рух»з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Відповідно допункту 22.5 ПДРза спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

У свою чергу,стаття 132-1 КУпАПвизначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другоюст. 132-1 КУпАПзакріплено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

З матеріалів справи вбачається, що відносно позивача інспекторами відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режиміу зв`язку з перевищенням нормативних параметрів, зазначенихпунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно зп. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до ч.1ст.14-3КУпАПадміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті 132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Тобто за ч.1ст.14-3КУпАПадміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2ст.132-1КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Відповідно дост. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.

Згідност. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаєЗакон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт»(далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четвертастатті 48 Закону № 2344-IIIпередбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону № 2862-IVвизначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другоюстатті 29 Закону № 3353-XIIпередбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговийконтроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174(далі - Порядок № 1174).

У силу вимог до п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначенустаттею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.

Відповідно до п. 9Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки»засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).

У відповідності до п. 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати:вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач під час складення оскаржуваної постанови повинен був складати акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритно/вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, докази виміру або зважування транспортного засобу де б зазначалися результати здійснення габаритно-вагові норми. Зазначені документи мають складатися у разі фіксування правопорушення в неавтоматичному режимі, тоді як у даному випадку правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі.

Відповідачем надано на підтвердження правомірності наданих вимірів - усі необхідну діючу технічну документацію (експертний висновок та Сертифікати перевірки) вимірювального комплексу.

Посилання позивача на вказані в товарно-транспортній накладній дані ваги вантажу (брутто ТЗ - 23620 кг) - не є тим достеменним доказом , який спростовує встановлену у відповідності дозаконукомпетентним органом вагу ТЗ.

Щодо посилання представника позивача на позицію, викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 926/16/19, то вони не можуть бути взяті судом до уваги в розумінні ч.5ст. 242 КАС України, оскільки стосуютьсязастосування норми права не у подібних правовідносинах тасформульовані внаслідок казуального тлумачення іншої правової норми, ніж підлягає до застосування у дійсних правовідносинах сторін.

Згідност. 283 КУпАПпостанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що оскаржувана у цій справі постанова відповідає вимогам, визначенимст. 283 КУпАП. Відповідачем відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українидоведено правомірність оскаржуваної у цій справі постанови.

За таких обставин, зазначені доводи позивача не можуть бути підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 25.01.2022 року №ВМ 00008893.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позов - без задоволення.

Відповідно достатті 139 КАС Українисудові витрати покладаються на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.9,77,139,243-246,250,286 КАС України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про оскарження постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченіст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання сторонами повного тексту.

Повний текст рішення виготовлено 01.11.2022 року.

Суддя Гуденко О.А.