Рішення

від 27.10.2022 по справі 908/559/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/43/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2022 Справа № 908/559/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали

за позовом: Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (01032 м. Київ, вул. С.Петлюри, б. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 09806443)

до відповідача 1: Приватного підприємства Мега Тур (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 32, приміщення 12, ідентифікаційний код юридичної особи 33652203)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 48 048 грн. 03 коп.

Без участі представників сторін

У С Т А Н О В И В:

21.03.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК про солідарне стягнення з Приватного підприємства Мега Тур та ОСОБА_1 заборгованість за Заявою-договором № ID7412715 від 09.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу), що в частині тіла кредиту, відсотків, комісії та штрафу станом на 15.02.2022 року становить 48 048 (сорок вісім тисяч сорок вісім) грн. 03 коп., та складається із заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 40 522 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках (в т.ч. прострочені) - 0 грн. 00 коп., заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена)- 7 000 грн. 00 коп., пені на суму простроченої заборгованості за період з 15.08.2021 до 14.02.2022 526 грн. 03 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2022, справу № 908/559/22 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 22.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/559/22. Присвоєно справі номер провадження 27/43/22. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Повідомлено сторін, що дату та час підготовчого засідання в даній справі буде визначено ухвалою суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

Ухвалою від 25.07.2022 року, господарський суд Запорізької області призначив розгляд справи № 908/559/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 48048 грн. 03 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, належної підготовки справи до розгляду, за правилами спрощеного позовного провадження на період після закінчення строку, на який було введено воєнний стан.

Враховуючи, що Господарський суд Запорізької області не припинив свою роботу і продовжує здійснювати правосуддя, позивач та відповідач знаходиться на підконтрольній території України та згідно із сайтом Укрпошта кореспонденція по місту Запоріжжя та місту Києву доставляється, суд вважав за необхідне продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 25.07.2022 продовжено розгляд справи № 908/559/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від відповідачів: 1,2 відзивів на позовну заяву та інших заяв або клопотань не надходило, про розгляд справи відповідачі 1,2 повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідача- 1, 2 : 30.08.2022, ухвала суду від 25.07.2022 повернулась до суду з позначкою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі 1,2 були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 27.10.2022.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

09.12.2019 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Приватним підприємством «Мега Тур» було укладено Заяву-договір № ІD7412715 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк», відповідно до умов якого, Банк надав позичальнику кредит у сумі 100 000,00грн. із терміном повернення не пізніше 08.12.2022р., а позичальнику зобов`язався прийняти належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Цільове використання кредиту відповідно до п.1.2. кредитного договору на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника та на придбання основних засобів та інших інвестицій у бізнес.

Відповідно до кредитного договору, клієнт (відповідач 1) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих банком умов надання зазначених банківських послуг ( в т.ч. кредитних та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 09.12.2019р.

Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «Таскомбанк» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк», дло яких позичальник приєднався шляхом укладення вищенаведеної Заяви-договору.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та /або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Таким чином, відповідач 1 ПП «Мега Тур» 09.12.2019р. скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Заяву-договір №ІD7412715 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електроним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https: //сzo.gov.ua/ та відображенням ЕЦП на самому договорі (роздруківка надається в додатку до позову).

Кошти за договором відповідачем 1 було отримано у передбачений кредитним договором спосіб шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п.1.2) та заяві, що підтверджується відповідною випискою, отже позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (зокрема графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Станом на 15.02.2022р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить: 40 522,00грн. заборгованість по тілу кредиту ( в т.ч. прострочена); 0,00грн., заборгованість по комісії ( в т.ч. прострочена) 7000,00грн., пені на суму простроченої заборгованості за період з 15.08.2021р. до 14.02.2022р. 526,03грн., загальна заборгованість 48048,03грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Позивач в позові звертає увагу суду, що банк має право на дострокове стягнення за умовами кредитного договору, а саме: п.4.2.1 передбачено, що умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку та укладається лише шляхом приєднання до договору вцілому.

Згідно з п. 18.2.23.8 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк», банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п.18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п.18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов договору має наслідком виникнення у банку права вимагати дострокового повернення суми кредиту, що також передбачено нормами ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 Цивільного Кодексу України.

За вказаних обставин, позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

Позичальник порушив умови Кредитного договору в тому числі п.п.1.1., 2.5., 3.1. Кредитного договору, а також норми чинного законодавства, зокрема наступні.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Ч.2 ст.1055 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати позику, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Крім того, на забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 відповідач 2 у справі, укладено договір поруки № Т 09.07.2019 І 8157 від 09.12.2019р.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору № ІD7412715 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно до статті 554 Цивільного Кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитром як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручились перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до п.1 ч.1 статті 20 ГПК України, Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Оскільки, сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач 2) є поручителем у даному зобов`язанні, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України «Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-УШ від 03.10.2017р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спрів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та /або фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічною є позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 13.03.2018р. у справі № 415/2542/15-ц.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК, м. Київ до відповідачів: 1. Приватного підприємства Мега Тур, м. Запоріжжя 2. ОСОБА_1 , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства Мега Тур, м. Запоріжжя код ЄДРПОУ 33652203) та ОСОБА_1 , м. Запоріжжя (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК, м. Київ код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою-договором № ІD7412715 від 09.12.2019р. про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу), що в частині тіла кредиту, відсотків, комісії та штрафу станом на 15.02.2022 року становить 48048 (сорок вісім тисяч сорок вісім) грн. 03 коп. та складається із заборгованості по тілу кредиту ( в т.ч. прострочена) 40522,00грн., заборгованість по відсотках ( в т.ч. прострочені) 0,00грн., заборгованість по комісії ( в т.ч. прострочена) 7000,00грн., пені на суму простроченої заборгованості за період з 15.08.2021р. до 14.02.2022р. 526,03грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Мега Тур» м. Запоріжжя код ЄДРПОУ 33652203) та ОСОБА_1 , м. Запоріжжя (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК, м. Київ (код ЄДРПОУ 09806443), 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 01.11.2022.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.