Рішення

від 01.11.2022 по справі 910/1314/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/1314/22

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн"

про стягнення 30 615,58 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн" (відповідач) про стягнення 30 615,58 грн., з яких 24 737,17 грн. сума основного боргу, 959,71 грн. 3 % річних, 2 995,20 грн. пені та 1 923,50 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки товару № 490 від 01.12.2020 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/1314/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/1314/22 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.

Станом на дату розгляду справи по суті відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн" (покупець) було укладено Договір № 490 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Предметом поставки є кондитерські вироби (п. 1.2. Договору).

Згідно з 1.3. Договору попередньо погоджені сторонами асортимент, кількість, ціна і загальна сума товарів, які поставляються покупцю, вказуються в товарних накладних.

Відповідно до п. 2.1. Договору обсяги та терміни поставки товару визначаються заявкою покупця, узгодженою з постачальником.

Згідно з п. 4.3 Договору поставка здійснюється на умовах СРТ.

Відповідно до п. 4.4 Договору перехід права власності на товар та ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент передачі товару.

Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки за неоплачений поставлений товар проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника коштів, які повинні надійти на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 31 (тридцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару або готівкою в той же термін безпосередньо в касу постачальника.

Відповідно до п. 6.3 Договору у платіжному документі на оплату товару в розділі призначення платежу покупець повинен вказувати номер та дату Договору та накладної, за якою здійснюється платіж. У разі порушення вказаної умови щодо призначення платежу, а також у разі недостатності грошових коштів для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі, отримана сума погашає вимоги постачальника в порядку черговості їх виникнення.

На виконання умов Договору постачальником був поставлений товар згідно товарно-транспортних накладних на суму 406 582,08 грн.

Частину поставленого товару на суму 10 461,60 грн. покупець повернув постачальнику згідно накладної №12113 від 17.05.2021 року.

Таким чином, покупцю з урахуванням повернутого товару необхідно було сплатити за поставлений Товар 396 120,48 грн. (406 582,08 грн. - 10 461,60 грн.).

Покупець частково здійснив оплату поставленого товару, перерахувавши на рахунок постачальника 371 383,31 грн., що підтверджується виписками банківської установи.

Позивач зазначає, що сума боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 24 737, 17 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі, а заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 737,17 грн.

Крім того, в результаті неналежного виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн" 959,71 грн. 3 % річних, 2 995,20 грн. пені та 1 923,50 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 490 від 01.12.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав товар, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар на суму 406 582,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Частину поставленого товару на суму 10 461,60 грн. покупець повернув постачальнику згідно накладної №12113 від 17.05.2021 року.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 371 383,31 грн., що підтверджується виписками банківської установи.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" за Договором становить 24 737,17 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 24 737,17 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 959,71 грн. 3 % річних, 2 995,20 грн. пені та 1 923,50 грн. інфляційних втрат.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України ).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 10.2 Договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару в термін, передбачений в пункті 6.1. Договору, покупець зобов`язаний, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення платежу, а також 3 % річних від простроченої суми, та, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пеню, яка нараховуються в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а постачальник залишає за собою право призупинити виконання пункту 1.1. Договору. Нарахування пені здійснюється незалежно від строку на який буде прострочено виконання зобов`язання, припиняється лише в момент повного виконання покупцем зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на суму 2 995,20 грн. за розрахунком позивача.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, на суму 1 923,50 грн. інфляційних втрат та 959,71 грн. 3% річних за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуюче викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі 24 737,17 грн. основного боргу, 2 995,20 грн. пені, 1 923,50 грн. інфляційних втрат, 959,71 грн. 3% річних.

Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн" про стягнення 30 615,58 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Дистрибьюшн" (03164, м. Київ, вул. Олевська, буд. 3 А, кабінет 3, ідентифікаційний код 43144472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласий Кошик" (42006, Сумська область, Роменський район, Ромни, вул. Прокопенка, буд. 8, ідентифікаційний код 00379643) 24 737 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 17 коп. основного боргу, 2 995 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 20 коп. пені, 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 71 коп. 3 % річних, 1 923 (одна тисяча дев`ятсот двадцять три) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.11.2022.

Суддя С. В. Стасюк