Рішення

від 01.11.2022 по справі 922/1000/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1000/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піноград", м. Харків (перший відповідач), ОСОБА_1 , м. Харків (другий відповідач) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Таскомбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піноград", перший відповідач та фізичної особи ОСОБА_1 , другий відповідач, в якому просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором №ID7354624 від 27.11.2019, що станом на 24.06.2022 становить 203403,58 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 152775,00 грн., заборгованість по відсоткам 0,06 грн., заборгованість по комісії 50543,60 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору кредиту №ID7354624 від 27.11.2019 та умов договору поруки №Т09.07.2019І8089 від 27.11.2019. Справу просив суд розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 6 статті 176 ГПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Оскільки другим відповідачем у позовній заяві була вказана фізична особа, що не є підприємцем, судом 12.07.2022 було направлено відповідний запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області.

09.08.2022 до суду надійшла відповідь на цей запит, відповідно до якої адреса реєстрації другого відповідача у справі ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12.08.2022 позовну заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються. Роз`яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

30.08.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач надав уточнену позовну заяву в частині усунення розбіжностей в загальній сумі стягнення та її складових (додано до складових частин стягнення пені) та відповідно просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором №ID7354624 від 27.11.2019, що станом на 24.06.2022 становить 203403,58 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 152775,00 грн., заборгованість по відсоткам 0,06 грн., заборгованість по комісії 50543,60 грн. та пеню на суму простроченої заборгованості за шість місяців 84,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 922/1000/22, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідачі своїм правом на захист не скористалися, відзив на позов не надали. Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у Відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1000/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.11.2019 між АТ "Таскомбанк" (Банк, позивач) та ТОВ "Піноград" (Позичальник, перший відповідач) із використанням кваліфікованого електронного підпису було підписано заяву-договір №ID7354624 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 заяви-договору №ID7354624 від 27.11.2019 за умови наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника, відкритий у AT "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.

Згідно п. 2 заяви-договору №ID7354624 від 27.11.2019 умовами надання кредиту є наступні: розмір кредиту: 500 000,00 грн.; валюта кредиту: гривня; вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних; розмір комісійної винагороди є диференційованою та складає: 1,89% якщо період користування кредитом від 1 до 548 календарних днів (включно), 1,69% якщо період користування кредитом від 549 до 1096 календарних днів (включно), від суми виданого кредиту; терміни і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку до цього договору (додаток №1); строк кредиту 36 місяців від дати укладення договору.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 заяви-договору №ID7354624 від 27.11.2019 цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк та Цінові параметри продукту є кредитним договором.

Слід зазначити, що на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог АТ Таскомбанк також було надано суду витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів.

На підтвердження факту видачі АТ „Таскомбанк кредитних коштів позивачем було надано суду виписку по особовому рахунку за період з 27.11.2019 по 24.06.2022.

27.11.2019 між АТ "Таскомбанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) із використанням кваліфікованого електронного підпису було підписано договір поруки № T09.07.2019I8089.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки від 27.11.2019 у відповідності до цього договору Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника за виконання в повному обсязі ТОВ "Піноград" (Боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору № ID7354624 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT Таскомбанк (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому. Якщо інше не зазначено у цьому договорі, терміни, що використовуються в цьому договорі, мають ті самі значення, що надані їм у кредитному договорі.

Згідно з п. 1.2 договору поруки від 27.11.2019 Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі: повернути кредит у розмірі 500 000,00 грн. у терміни (строки), визначені кредитним договором; щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором; щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,89% якщо період користування кредитом від 1 до 548 календарних днів (включно), 1,69% якщо період користування кредитом від 549 до 1096 календарних днів (включно), від суми виданого кредиту (щомісячно) в пордку, встановленому кредитним договором; сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором. У випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із кредитного договору; інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов`язань, які передбачені умовами кредитного договору.

Приписами п. 2.1 договору поруки від 27.11.2019 визначено, що у випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

Відповідно до п. 3.1, 5.2 договору поруки від 27.11.2019 у випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, та копію надсилає Боржнику. Порука за цим договором припиняється, якщо Кредитор протягом 3 (трьох) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до Поручителя.

08.06.2022 АТ "Таскомбанк" звернулось до ТОВ "Піноград" та ОСОБА_1 із повідомленнями-вимогами, відповідно до яких позивач вимагав достроково повністю повернути кредит та повідомив, що станом на 07.06.2022 заборгованість по кредиту становить: 111108,00 грн. основний борг, 16900,00 грн. заборгованість по відсоткам, 41667,00 грн. прострочений борг, 33643,60 грн. заборгованість по процентам, 328,09 грн. пеня.

Згідно з п. 18.2.2.3.2 Правил Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом, на свій розсуд змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту сплати процентів та комісій, виконання інших зобов`язань з кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, строки виконання зобов`язань вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату.

Позивач зауважує на тому, що право на дострокове стягнення передбачено умовами Кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1., у якому зазначено, що умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.

З огляду на вищевикладене, відповідними Повідомленнями-вимогами АТ Таскомбанк від 08.06.2022 Позичальника та Поручителя було повідомлено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.18.2.5.2 Правил обслуговування у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів та комісії за користування Кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення Кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту у розмірі 152775,00 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 0,06 грн., заборгованості по комісії у розмірі 50543,60 грн.

Водночас, вирішуючи питання щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені у розмірі 84,92 грн., суд виходить з такого.

За змістом п.15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.8 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було установлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 22 липня 2020 р. N 641 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України), установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 20 травня 2020 р. N 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 9 грудня 2020 р. № 1236, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 до 31 березня 2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Так, Кабінетом Міністрів України карантин, який діє і станом на день вирішення спору судом, був введений з 12.03.2020, а пеня позивачем нарахована в межах загального періоду з 24.12.2021 по 23.06.2022, за цих обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, оскільки період нарахування пені, визначений позивачем, охоплює період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідачів солідарно відповідачів заборгованості по тілу кредиту у розмірі 152775,00 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 0,06 грн., заборгованості по комісії у розмірі 50543,60 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 84,92 грн. суд відмовляє.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати з оплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піноград" (61064, м. Харків, бульвар Профспілковий, 64, кв. 124, код ЄДРПОУ 40808476) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) - заборгованість по тілу кредиту у розмірі 152775,00 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 0,06 грн., заборгованість по комісії у розмірі 50543,60 грн. та 3049,77 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач Акціонерне товариство "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443).

Перший відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Піноград" (61064, м. Харків, бульвар Профспілковий, 64, кв. 124, код ЄДРПОУ 40808476).

Другий відповідач фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Рішення підписано 01 листопада 2022 року.

СуддяО.В. Погорелова