Рішення

від 27.10.2022 по справі 285/4773/22

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4773/22

провадження у справі № 2/0285/941/22

27 жовтня 2022 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі :головуючої судді Михайловської А.В.,

за участю секретарясудового засідання Валінкевич І.І.,

сторони у справі : позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

20.09.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягувати на її користь щомісячно з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн., починаючи стягнення з дня подачі даного позову і до досягнення повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що під час шлюбу з відповідачем у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на її утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає. Вказує, що відповідач самоусунувся від виконання своїх обовязків по матеріальному утриманню дитини. Кошти на утримання дитини надає вкрай несистематично та у незначних сумах. Весь тягар матеріальних витрат несе вона, що вважає несправедливим, оскільки відповідач є здоровим, працездатним, працює не офіційно на будівельних обєктах та отримує доходи, достатні для того щоб сплачувати аліменти. Тому вона звернутися до суду з даним позовом.

23.09.2022 року ухвалою суду було прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження, розгляд справи по суті вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено сторонам строки вчинення процесуальних дій.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, які просила задовольнити, не заперечувала проти винесення у справі заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не прибув про час та місце розгляду справи повідомлявся поштою, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

27.10.2022 року у справі судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, яка занесена до протоколу судового засідання.

Заслухавши позивача, з`ясувавши обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Як встановлено, батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сторони у справі /а.с.5/.

Дочка ОСОБА_4 проживає з позивачем /а.с.7/.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у власності відповідача ОСОБА_2 знаходяться: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1824080400:05:000:0409, площею 0,39 га, та земельна ділянка, кадастровий номер 1824080400:10:000:0173, площею 3,86 га, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 1/3 частину яких він надає в оренду СТОВ Оберіг на підставі договорів оренди земельних ділянок /а.с.8-10/.

Відповідно до повідомлення ТСЦ МВС № 1844 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області від 21.10.2022 року за № 1063 за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб CITROEN BERLINGO, 2009 року випуску.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення закріплене в українському законодавстві. Зміст глави 15 СК України вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

За змістомст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3ст. 181 СК України).

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно дост. 12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, суду надано не було. Отже будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги своїй дитині судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить достатнє її утримання.

Отже, судом встановлено, що відповідач взмозі сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, зокрема, є здоровим, працездатним, інших утриманців немає, має неофіційні заробітки та не приймає участь в утриманні своєї дочки, на спростування чого останнім не було подано належних та достатніх доказів.

Тому суд, на підставі вище викладеного, враховуючи, також, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, передбачений Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», беручи до уваги що у власності відповідача знаходяться: житловий будинок та земельні ділянки, 1/3 частину яких він надає в оренду, приходить довисновку,що відповідачспроможний сплачуватиаліменти врозмірі 3000грн.щомісячно,що будевідповідати як інтересам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров`я платника аліментів.

Крім цього, задовольняючи позов частково в сумі 3000 грн., суд керується тим, що позивачем відповідно до вимог ст.ст. 12,81,89 ЦПК України не доведено та не надано достатніх доказів того, що відповідач взмозі сплачувати аліменти саме в розмірі 4000 грн. щомісячно.

Як встановлено частиною 2 статті 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 79, ч.1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання (пред`явлення) позовної заяви.

У відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, суд визначає аліменти у розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову до суду, з 20.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий збір згідно вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 89, 141, 258, 259, 263 265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355,430, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 ( три тисячі) грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову до суду, з 20.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 ( дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішеннясуду може бути подана безпосередньо досуду апеляційної інстанції протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) ;

відповідач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ).

Дата складення повного судового рішення 01.11.2022 року.

Суддя А.В.Михайловська