Ухвала

від 28.10.2022 по справі 357/9353/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9353/22

1-кс/357/1585/22

У Х В А Л А

28 жовтня 2022 року м. Біла Церква

Слідчий суддя суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, Київської області, в приміщенні суду, в залі судових засідань № 1, по кримінальному провадженню № 12022111030002503 від 06.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,

клопотання начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

сторони кримінального провадження та учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

представник користувача майна адвокат: ОСОБА_4 ,

користувач майна: ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

Начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030002503 від 06.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, про арешт тимчасово вилученого 05.10.2022 під час огляду місця події, а саме земельної ділянки кадастровий номер 3224610100:02:018:0001, навпроти земельної ділянки кадастровий номер 3224610100:01:190:0011, в лісі «Чагарі» майна: автомобіль марки «ВАЗ» модель «2104» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні та багажному відсіку якого знаходяться колоди сироростучого дерева породи «Дуб», який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , та яким фактично користується ОСОБА_5 .

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначає, що до відділення поліції №3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 05.10.2022 надійшло повідомлення від екіпажу «батут 410» ОСОБА_7 про те, що 05.10.2022 приблизно о 18 год., група невстановлених осіб за попередньою змовою, в лісі «Чагарі» з кадастровим номером 3224610100:02:018:0001, безпосереднє місце знаходиться навпроти земельної ділянки з кадастровим номером 3224610100:01:190:0011, здійснили порубку дерев, без передбачених законом дозволів.

05.10.2022 під час огляду місця події, а саме частини проїжджої дороги біля лісу «Чагарі», що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3224610100:02:018:0001, неподалік місця порубки сиро ростучих дерев породи «Дуб», виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ» модель «2104» червоного кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні та багажному відсіку якого знаходяться колоди сироростучого дерева породи «Дуб».

В ході досудового слідств встановлено, що автомобіль марки «ВАЗ» модель «2104» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 , та яким фактично користується ОСОБА_5 .

Виходячи з того, що на даний час у слідства є достатні підстави вважати, що вилучене в ході проведеного огляду місця події 05.10.2022 майно є засобом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вилучене під час огляду місця події від 05.10.2022 майно.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі та просила накласти арешт на вилучене під час огляду місця події від 05.10.2022 майно шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.

Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник користувача майна - адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання обґрунтовуючи це тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 246 КК України, має матеріальний склад та полягає у незаконній порубкі дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, однак, оганом досудового розслідування не зазначена кількість колод дерева та суму завданої шкоди, в зв`язку з чим вважає, що в даному випадку не вбачається складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Користувач майна ОСОБА_5 підтримав свого представника, заперечував проти задоволення клопотання

Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора по заявленому клопотанню, позицію користувача майна та його представника, дослідивши матеріали, які додані до клопотання приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, за фактом порубки дерев, без передбачених законом дозволів, що заподіяло істотну шкоду.

Згідно матеріалів клопотання вбачається, що 05.10.2022 під час огляду місця події, а саме частини проїжджої дороги біля лісу «Чагарі», що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3224610100:02:018:0001, неподалік місця порубки сиро ростучих дерев породи «Дуб», виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ» модель «2104» червоного кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні та багажному відсіку якого знаходяться колоди сироростучого дерева породи «Дуб», на які прокурор просить накласти арешт з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Постановою слідчого Білоцерківського районного Управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 06.10.2022 автомобіль марки «ВАЗ» модель «2104» червоного кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні та багажному відсіку якого знаходяться колоди сироростучого дерева породи «Дуб», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022111030002503 від 06.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Таким чином, з метою збереження речових доказів, у досудового слідства вникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до диспозиції ст. 246 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111030002503 від 06.10.2022, кримінальна відповідальність за вказаною статтею передбачена за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут назаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяло істотну шкоду.

Предметом вказаного злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.

З об`єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об`єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду.

З наведеного убачається, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення є заподіяння кримінально-протиправними діями значної шкоди.

Матеріальну шкоду слід визнавати значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), потрібно у кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами. Якщо шкода судом не визнається істотною, винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. ст. 65, 65-1, 66 КУпАП.

Разом з тим, посилаючись у клопотанні на незаконну порубку лісу, а саме дерева породи «Дуб», що заподіяло істотну шкоду, прокурором не наведено жодних відомостей про розмір заподіяної шкоди та кількість незаконнно зрубаних дерев.

Відсутність у матеріалах провадження даних про кількість незаконнного зрубаних дерев та розмір завданої шкоди кримінальним правопорушенням, позбавляє слідчого суддю можливості встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності на об`єкти нерухомого майна завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власників вказаного майна.

З огляду на викладене, клопотання не містить викладення фактичних обставин справи, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

Таким чином, прокурором у клопотанні не доведено, що автомобіль марки «ВАЗ» модель «2104» червоного кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні та багажному відсіку якого знаходяться колоди сироростучого дерева породи «Дуб», відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Сам по собі факт наявності постанови про визнання вказаного майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 167, 170-173, 175, 309, 392, 532, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12022111030002503 від 06.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, про накладення арешту на майно відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 08.30 год. 31.10.2022 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 4 А.

Копію ухвали негайно скерувати прокурору для виконання, власнику майна та користувачу для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_1