Ухвала

від 31.10.2022 по справі 362/1717/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2022 року № 362/1717/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в особі об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в особі об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення засідання об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2021 №3, затверджене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2021 №95/ад в частині відмови ОСОБА_1 у зміні дати зарахування на квартирний облік на постійне житло при Військовій частині НОМЕР_1 зі складом осіб три особи у загальній черзі з 24.02.2017 на 25.05.1995, виходячи з того, вважати датою зарахування ОСОБА_1 з родиною зі складом осіб три особи на постійне житло у загальній черзі при Військовій частині НОМЕР_1 з 25.05.1995

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2021 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2022 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2021 скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в особі об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії закрито.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.10.2022 заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої дії ОСОБА_2 , про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено.

Передано справу №362/1717/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в особі об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії до Київського окружного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд вказаної справи в порядку адміністративного судочинства.

Вказана справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду 25.10.2022, та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому КАС України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Горобцову Я.В.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У відповідності до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина 8 статті 59 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, її підписано представником ОСОБА_1 адвокатом Шумило Н. М., при цьому до неї не додано документу на підтвердження такого представництва, саме в Київському окружному адміністративному суді. В матеріалах справи наявна копія ордеру на представництво у Васильківському міськрайонному суді Київської області та Київському апеляційному суді.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Шумило Н. М. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до Київського окружного адміністративного суду.

Положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

В той же час, враховуючи, що позовна заява надійшла до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю, та з метою захисту інтересів позивача, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- доказів на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача в Київському окружному адміністративному суді.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративну справу №362/1717 прийняти до свого провадження.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в особі об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова