Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/4197/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/4197/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед»

до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 листопада 2021 року №011260-21.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 01 грудня 2021 року на адресу товариства надійшов від Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) акт обстеження від 28 жовтня 2021 року та вимога № 011260-21 від 03 листопада 2021 року.

Відповідно до змісту акта обстеження встановлено, що за результатами обстеження території району Дарницький міста Києва, за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення, а саме: спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі). Суть порушення: Самовільно встановлений рекламний засіб (пункт 3.3.1 розділу III).

Більш того, у позовній заяві вказано, що відповідно до вимоги № 011260 - 21 від 03 листопада 2021 року, суть порушення зазначена: Самовільно встановлений рекламний засіб (пункт 3.3.1 розділу III) у зв`язку з цим, необхідно здійснити демонтаж конструкції: Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі). Також у даній вимозі зазначено, що у разі невиконання цієї вимоги у термін до 24 листопада 2021 року, конструкція буде демонтована комунальним підприємством «Київреклама» на підставі відповідного наказу відповідача.

Позивач з вказаною вимогою не погоджується та вважає її протиправною, з огляду на те, що на його переконання, відповідачем помилково віднесено вивіску, яка розміщена поміж вікнами офісу із написом «ALTIMED», загального розміру 1000*1000*1000мм, загальною площею 1 кв. м до самовільно встановленого рекламного засобу без наявного на те дозволу, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною вимогою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача послався на те, що якщо у будівлі знаходяться кілька власників (орендарів) приміщень, зовнішній вхід для яких є спільним, то розміщення їх вивісок на фасаді допускається на невеликих табличках однакового розміру (площею до 0,3 кв.м).

Оскільки у відповідача наявна інформація, що окрім позивача, у приміщенні, частину якого останній орендує, також знаходиться Приватне підприємство «Демитла», то, конструкція позивача не є вивіскою, через те, що перевищує встановлену законодавством площу та має параметри в розмірі 0,5 кв.м.

Крім того, представник відповідача зазначає, що рекламна конструкція позивача виготовлена іноземною мовою, з використанням графічного оформлення, поєднанням кольорів та відповідним шрифтом. Водночас, як стверджує представник відповідача, у позивача відсутнє найменування юридичної особи іноземною мовою.

Крім того, представник відповідача послався на те, що позивач не має свідоцтва на торговельну марку.

Також, представник відповідача зазначив про те, що самовільно встановлені конструкції позивача, відносно яких відповідачем винесена вимога від 03 листопада 2021 року №011260-21 вивіскою в розумінні чинного законодавства у сфері розміщення зовнішньої реклами - не являється, а тому для її законного встановлення на території міста Києва позивачу, за твердженнями представника відповідача, необхідно звернутись через Центр надання адміністративних послуг з заявами та встановленим переліком документів до відповідача щодо видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

15 липня 2022 року на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, з огляду на те, що відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтімед» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як юридична особа приватного права та здійснює діяльність у сфері виробництва радіологічного, електромедичного й електротерапевтичного устатковання.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» є 02068, місто АДРЕСА_2. Найменування юридичної особи іноземною мовою відсутнє.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору №01/01/21 позики нежитлового приміщення від 01 січня 2021 року ОСОБА_1 (Позикодавець) передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Алтімед» (Користувач) в безоплатне користування на термін, обумовлений цим договором (12 календарних місяців з моменту передачі до 03 січня 2022 року), частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення господарської діяльності (п.п. 1.1, 4.1., 4.2. договору).

Згідно наявної в матеріалах справи копії акта приймання-передачі від 01 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтімед» прийняло частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташоване у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у технічно-справному стані.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що 04 січня 2022 року між ОСОБА_1 (позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтімед» (код ЄДРПОУ 32375968) (користувач) укладено договір №04/01/2022 позики нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позикодавець передала користувачу в безоплатне користування на термін, обумовлений цим договором (12 календарних місяців з моменту передачі до 01 січня 2023 року), частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення господарської діяльності (п.п. 1.1, 4.1.,4.2. договору).

Згідно наявної в матеріалах справи копії акта приймання-передачі від 04 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтімед» прийняло частину нежитлового приміщення, а саме 44,8 кв.м, розташоване у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у технічно-справному стані.

Згідно наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту на нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , група нежитлових приміщень НОМЕР_1, частину з яких орендує позивач, введена в експлуатацію, розміщена на цокольному поверсі 1 літери «А» та має окремий вхід.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що, окрім позивача, частину нежитлового приміщення за вказаною адресою орендує Приватне підприємство «Демитла».

У позивача та Приватного підприємства «Демитла» зовнішній спільний вхід, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією технічного паспорту та фотофіксацією та проти чого не заперечували сторони.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, фотофіксації на фасаді будинку розміщена конструкція із написом іноземною мовою «ALTIMED» з використанням графічного оформлення, поєднанням кольорів та відповідним шрифтом.

За результатами обстеження посадовими особами КП «Київреклама» за адресою: АДРЕСА_1, нежиле, виявлено порушення законодавства про рекламу у зв`язку із самовільним встановленням спеціальної рекламної конструкції на фасаді будинку. Вказане порушення зафіксоване в акті обстеження від 28 жовтня 2021 року, зокрема вказано, що суть порушення - самовільно встановлений РЗ (п.3.3.1 розділу ІІІ).

До акта долучено фото вказаної конструкції з написом «ALTIMED». Згідно з відміткою, що міститься на цьому фото, воно виконане 28 жовтня 2021 року.

На підставі вказаного акта Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено вимогу від 03 листопада 2021 року № 011260-21 про усунення позивачем у зв`язку з самовільним встановленням вищевказаного рекламного засобу порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 224/2446, Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 лютого 2019 року № 207, Порядку погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05. лютого 2019 року №207, які зафіксовані в акті обстеження. Зокрема, зазначено, що суть порушення - самовільно встановлений рекламний засіб (п.3.3.1 розділу ІІІ).

Порушення зобов`язано усунути шляхом демонтажу конструкції, про що повідомити Управління з питань реклами в письмовій формі з фотофіксацією. Попереджено, що у разі невиконання цієї вимоги у термін до 24 листопада 2021 року конструкція буде демонтована комунальним підприємством «Київреклама» на підставі відповідного наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про демонтаж рекламних засобів».

Зазначивши в акті обстеження від 28 жовтня 2021 року та у вимозі від 03 листопада 2021 року №011260-21, що суть порушення - самовільно встановлений рекламний засіб (пункт 3.3.1 розділу ІІІ), відповідач не вказав якого саме законодавчого акта стосуються вказані ним норми.

Позивач, вважаючи таку вимогу протиправною, а свої права на розміщення вивіски про вид його діяльності - порушеними, звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі по тексту - Закон України від 03 липня 1996 року№ 270/96-ВР), Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі по тексту - Типові правила № 2067), Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2019 року № 207 (далі по тексту - Порядок № 207).

Так, відповідно до 2 другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У статті 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об`єкти права інтелектуальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР передбачено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Частиною 1 статті 16 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до пункту 3 Типових правил № 2067 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Приписами пунктів 45-46 Типових правил № 2067 визначено, що контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.10.1 Порядку № 207 контроль за додержанням цього Порядку здійснює в межах своїх повноважень Робочий орган, а також інші посадові особи, уповноважені в установленому порядку.

У пункті 1.7 Порядку № 207 передбачено, що робочим органом є Управління з питань реклами. виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу.

Згідно з пунктом 2.10.3 Порядку № 207 у разі порушення вимог цього Порядку уповноважені особи Робочого органу звертаються до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень (далі - вимога) у визначений термін.

Пунктом 2.10.4 Порядку № 207 визначено, що до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом уповноваженої особи, що виявила та зафіксувала порушення.

Пунктом 3.3.1 Порядку № 207 передбачено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється у разі виявлення самовільно встановленого рекламного засобу.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Згідно з частиною 6 статті 9 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

У пункті 2 Типових правил № 2067 закріплено, що вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Пунктом 48 Типових правил № 2067 передбачено, що вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 м2.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що законодавством в галузі реклами чітко розмежовано ознаки зовнішньої реклами та вивіски (таблички).

При цьому, необхідність отримання дозволу для розміщення вивіски (таблички) законодавством не передбачено.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що конструкція з написом «ALTIMED» з-поміж вікон на фасаді будинку, на поверсі приміщення, яким він користується, її площа становить менше 3 м2, що у відповідності з вищенаведеними законодавчими приписами виключає наявність будь-яких правових підстав для її віднесення до об`єктів зовнішньої реклами.

Водночас, у відповідності до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №224/2446, якщо у будівлі знаходяться кілька власників (орендарів) приміщень, зовнішній вхід для яких є спільним, то розміщення їх вивісок на фасаді допускається на невеликих табличках однакового розміру (площєю до 0.3 кв.м) та з однакового матеріалу виконання, розміщених праворуч чи ліворуч від входу (в`їзду) у будівлю (приміщення). Окрім того, їхні вивіски можуть бути розташовані безпосередньо біля дверей належних їм приміщень.

Як вже було зазначено судом та вбачається з матеріалів справи, окрім позивача, частину приміщень у групі нежитлових приміщень НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 орендує Приватне підприємство «Демитла». З наявних в матеріалах справи копій документів вбачається, що обидва орендаря приміщень мають спільний зовнішній вхід.

З фотофіксації вбачається, що на фасаді будинку біля входу розміщено, як конструкцію позивача « ALTIMED », так і конструкцію Приватного підприємства «Демитла». Візуально можна побачити з фотофіксації, що вказані конструкції не є однакового розміру, а площа конструкції позивача перевищує 0,3 кв.м, про що останнім самостійно зазначено у позовній заяві (розміри 1000*1000*1000 кв.м, загальна площа 1 кв.м).

Більш того, частиною 1 статті 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що мовою реклами в Україні є державна мова, що також передбачено статтею 6 Закону України «Про рекламу».

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб`єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою, якщо інше не встановлено цим Законом.

У відповідності до положень статті 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно частин 1, 2 статті 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було зазначено судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» відсутнє найменування іноземною мовою.

Також, матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено, що позивач отримав свідоцтво на торгівельну марку «ALTIMED».

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, зазначеною у відзиві на позовну заяву, щодо того, що позивачем самовільно встановлена вказана вище конструкція, який не відповідає вимогам чинного законодавства в сфері реклами, з огляду на вищевикладені обставини, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судових витрат не понесено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх розподілу.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтімед» - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник