Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/4552/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/4552/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Орлан» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Орлан» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві щодо ненадання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Приватному акціонерному товариству «Орлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне водокористування в сумі 2500000,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Орлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне водокористування в сумі 2500000,00 грн. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 в AT «ОТП Банк», МФО банку 300528;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач, без наявних на те підстав, які також не передбачені і у ПК України, відмовив позивачу у підготовці висновку/поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань (рентна плата за спеціальне використання води), з посиланням на те, що повернення суми переплати можливе лише після проведення документальної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.06.2020 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що повернення надміру/помилково сплачених коштів позивачем у сумі 2500000 грн. по рентній платі за спеціальне використання води, яка виникла за рахунок подання уточнюючих декларацій на зменшення за 1 квартал 2018 - 2 квартал 2019 року в загальній сумі, наразі не є неможливим, відповідач листом від 06.11.2019 повідомив позивача, що підтвердження такої суми можливе лише після проведення документальної перевірки. Крім того, станом на 07.05.2020, згідно даних з інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС, за позивачем обліковується податковий борг на загальну суму 14768358,23 грн., тому, питання повернення коштів на рахунок позивача, буде розглянуто після погашення податкового боргу. Порядком № 60, не передбачено підготовки висновків про повернення помилково/надміру сплачених грошових зобов`язань, а лише передбачено алгоритм інформаційного обміну.

16.06.2020 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої, товариство вважає, що викладені у відзиві обставини та доводи податкового органу, не спростовують покладених в основу позовної заяви аргументи та обставини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залучення співвідповідача по справі - ГУ ДКС у м. Києві.

30.11.2021 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про заміну відповідача у справі, на ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши обґрунтування вказаного клопотання, з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, наказу ДПС України від 30.09.2020 № 529 та від 12.11.2020 № 643, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, та заміни первісного відповідача, у порядку ст. 52 КАС України, його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (ЄДРПОУ 44116011).

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, ПрАТ «ОРЛАН» є платником податку з рентної плати за спеціальне використання води та надає відповідну податкову звітність і сплачує податкові зобов`язання до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач є виробником безалкогольних напоїв, та при їх виробництві використовує воду зі свердловини - на підставі отриманого дозволу на спеціальне водокористування, а також воду, що отримується згідно договору на водопостачання, укладеному з первинним водокористувачем - ПрАТ АК «Київводоканал».

04 жовтня 2019 року позивач у електронному вигляді звернулося до Державної фіскальної служби України із запитом (вих. № 99) на отримання податкової консультації щодо справляння рентної плати за спеціальне використання води. В зазначеному запиті ставилося питання «чи являється об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води обсяги води, отримані від первинного водокористувача, які використовуються для виробництва напоїв»?

У податковій консультації № 849/6/99-00-04-04-03-15/ІПК від 18.10.2019 року, Державна податкова служба України, роз`яснила, що: «Оскільки обов`язок платника Рентної плати Кодексом покладено виключно на первинних водокористувачів (п. 255.1 cт. 255 Кодексу), то податкові зобов`язання з Рентної платну Товариства за обсяги води, отримані ним від первинного водокористувача, не виникають».

Враховуючи отриману індивідуальну податкову консультацію, позивач подав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки та уточнюючі податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання води, в яких було зменшено податкове зобов`язання з рентної плати (крім, рентної плати за спеціальне використання, води водних об`єктів місцевого значення), в зв`язку з чим виникла переплата податкового зобов`язання в сумі 3468592,72 грн.

Надміру сплачені грошові зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води були перераховані наступними платіжними дорученнями: № 0800 від 16.08.2019 р. у сумі 910331,90 грн.; № 050022 від 17.05.2019р. у сумі 728858,28 грн.; № 020015 від 18.02.2019р. у сумі 551345,47 грн.; № 110021 від 19.11.2018 у сумі 935856,25 грн.; № 080042 від 17.08.2018р. у сумі 1174138,24 грн.

Позивач в межах періоду, що не перевищує 1095 днів від дня виникнення надміру сплачених грошових зобов`язань, звернувся до ДПІ у Солом`янському районі м. Києва із заявою № 202 від 30.10.2019 року, в якій просив повернути/перерахувати на його поточний рахунок надміру/помилково сплачені кошті у меншому розмірі, ніж він насправді помилково переплатив, а саме: у сумі 2500000,00 грн (два мільйони п`ятсот тисяч гривень).

Листом від 06.11.2019 року № 39394/10/26-15-04-06-18, Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що підтвердження суми переплати можливе лише після проведення документальної перевірки, а заяву про повернення 2500000,00 грн. надміру сплаченого податку залишив без розгляду.

Позивач вказує на те, що, оскільки законодавець не пов`язує повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з проведенням документальної перевірки, вважає зазначений аргумент податкового органу ухиленням від виконання своїх обов`язків. Отже, позивач звертається до суду за захистом своїх порушених законних прав та інтересів з боку відповідача, які полягають у ненаданні останнім висновку до відповідного органу Казначейства. На підставі даного висновку, Державне казначейство має повернути позивачеві суму надміру сплачених грошових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за період 2018-2019 роки.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надано визначення терміну «надмірно сплачені грошові зобов`язання», а саме: це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання повертаються платнику податків в порядку і на умовах, встановлених у статті 43 Податкового кодексу України, статтях 45, 78 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури повернення, врегульованої Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 (далі - Порядок № 787), та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України; 11.02.2019 № 60 (далі - Порядок № 60).

Згідно приписів ст. ст. 45, 78 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до норм п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 Розділу II Порядку № 60, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Наявність надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств підтверджується також документом, що свідчить про стан розрахунків на відповідну дату, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету платника.

Дії контролюючого органу під час повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань встановлені у Порядку № 60, згідно п. п. 4-9 Розділу II, якого, регламентовано, що після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу. Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00: восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

На заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу. Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків. На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу, Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, належними державному бюджету,- не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, - не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України містить аналогічні норми щодо повернення надміру сплачених податкових зобов`язань.

Так, згідно з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Позивач стверджує, що ані на день подання заяви про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати, так і на день подання цього адміністративного позову позивач не має податкового боргу, а тому, перешкоди для повернення зайво перерахованих грошових коштів відсутні, Проте, відповідач не здійснив, передбачених законодавством дій щодо повернення платнику податків зайво сплачених коштів. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки відповідач діяв всупереч встановленого способу повернення надмірну сплачених коштів, що визначений чинним законодавством України, та у встановлений строк не вчинив дій, що визначені Податковим кодексом України щодо надання відповідного висновку.

Слід врахувати, що за приписами ст. 43 ПК України, контролюючий орган не наділений правом при підготовці висновку і направленні його до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, вирішувати питання повертати платнику податків надміру сплачені ним грошові зобов`язання чи не повертати та в якому розмірі, чи висувати додаткові умови (не передбачені ПК України) для повернення таких коштів. Якщо платником податків дотримано усі умови, які встановлені у ст. 43 ПК України, для повернення таких коштів з відповідного бюджету, такі суми мають бути повернуті.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначається про наявність податкового боргу Приватного акціонерного товариства «ОРЛАН» станом на 07.05.2020 рік в сумі 14768358,23 грн., що є підставою не повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платника податку. Посилаючись на Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, № 60, податковий орган зазначає, що даним документом не передбачено підготовки висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, а лише передбачено алгоритм інформаційного обміну.

Суд, у контексті наведеного, зазначає, що повідомленням відповідача від 06.11.2019 року № 39394/10/26-15-04-06-18, вищезгадана заява залишена без розгляду з підстав необхідності проведення документальної перевірки, а у відзиві на адміністративний позов, відповідач зазначає, що питання повернення коштів на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства «ОРЛАН» буде розглянуто після погашення податкового боргу.

Що стосується податкового боргу, слід зазначити, що згідно Витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, наданого у відповіді на відзив стороною позивача, за позивачем станом на 15.06.2020 рік податковий борг, про який стверджує відповідач, в сумі 14768358,23 грн., не обліковується.

Також, наявність податкового боргу у позивача, окрім як констатованої, не було доведено відповідачем під час розгляду даного спору.

Оскільки законодавець не пов`язує повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з проведенням документальної перевірки, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що вказана підстава є необґрунтованою.

Судом також враховується й те, що у відзиві на позовну заяву сторона позивача повідомила про те, що заява позивача не була виконана навіть після проведення документальної перевірки та встановлення факту переплати по рентній платі за спеціальне використання води ПрАТ «ОРЛАН» в сумі 3420503,67 грн. (аркуш 108, п.3.1.4.3.2.3, арк.109 акта Головного управління ДПС у м. Києві «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ОРЛАН» від 19.03.2020 року № 205/26-15-05-02-05/21497134.

Суд вважає бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві протиправною. Відповідач з питань повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за період 2018-2019 роки, діяв всупереч встановленого способу що визначений чинним законодавством України.

Даний спір пов`язаний із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Не забезпечивши своєчасне складення та направлення відповідного висновку, контролюючий орган, порушив статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме право на мирне володіння особою своїм майном, що також є невід`ємним правом на повагу до своєї власності. Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Мирне володіння означає, що порушення даного принципу, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appi. 7456/76 (1976).

Таким чином, недодержанням відповідачем передбаченого порядку повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з рентної плати за спеціальне водокористування, свідчить про бездіяльність відповідача щодо виконання обов`язку, покладеного на нього законом.

Тож, позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому, відзив сторони відповідача не мітить жодних доводів на спростування обставин, що покладені в основу позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню.

У частині клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що встановлення судового контролю, є правом а не обов`язком суду, яке застосовується у випадку, коли у суду наявні підстави та докази того, що суб`єкт владних повноважень може ухилятися від виконання рішення суду. Проте, за даних обставин, суд вважає вказане клопотання передчасним, оскільки підстав вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, у суду наразі відсутні. Крім того, судове рішення підлягає примусовому виконанню, згідно норм Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 4204 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Орлан» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України щодо ненадання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Приватному акціонерному товариству «Орлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне водокористування в сумі 2500000,00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Орлан» надміру сплаченого грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне водокористування в сумі 2500000,00 грн. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 в AT «ОТП Банк», МФО банку 300528.

У встановленні судового контролю відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Орлан» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Орлан» (ЄДРПОУ 21497134, 03126, м. Київ, вул. М.Донця, 29);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда