Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/1405/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/1405/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, у якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 Р-№ 000164503, видане Офісом великих платників податків ДПС.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вважає, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже виявлене під час перевірки порушення не завдало шкоди державі, не містить складу податкового правопорушення. Всі господарські операції з реалізації алкогольних напоїв проводились з застосуванням РРО, а звіти про продажі - регулярно автоматично надсилалися до контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.02.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник податкового органу наголошує, що прийняте податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, є законним та не підлягає скасуванню. Так, під час проведення перевірки було виявлено, що РРО не внесений у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, за що було застосовані штрафні санкції, передбачені абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Офісом великих платників податків ДПС було проведено фактичну перевірку автозаправного комплексу (АЗК), розташованого за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 1а, який експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛУСКО РІТЕЙЛ».

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 15.10.2019 р. (дата реєстрації - 18.10.2019 р.) № 0004/28-10-05-03/24812228, у якому відображено факт реалізації через РРО з фіскальним номером 2658014541 в період з 01.04.2019 р. по 14.06.2019 р. алкогольних напоїв, хоча цей РРО не внесено до ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний № 26550308201801985, термін дії ліцензії - з 01.12.2018 до 01.12.2019 Р-, одержаної на господарську одиницю АЗС за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 1а.

Вказане податковим органом було кваліфіковано, як порушення ч. 36 ст. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

На підставі висновків акта перевірки, Офісом великих платників податків ДПС видано податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 р. № 000164503, яким до Товариства застосовано фінансові санкції (штраф), передбачені абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону, у розмірі 119454,40 грн.

Податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Державної податкової служби України, яка рішенням від 09.01.2020 р. № 864/6/99-00-0/05-05-06, залишила скаргу без задоволення.

З податкового повідомлення-рішення випливає, що відображений в акті перевірки факт кваліфіковано відповідачем, як порушення ч. 36 ст. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Позивач не погоджується з правомірністю винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом досліджено, що товариством позивача було своєчасно отримано ліцензію № 26550308201801985 від 22.11.2018 р. на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, місце здійснення торгівельної діяльності: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 1а, до якої внесено один реєстратор розрахунковий операцій (далі - РРО) - № 300285541. Торгівля алкогольними напоями здійснювалася виключно через один РРО, як і передбачено ліцензією.

Загалом, на АЗК в період з 01.04.2019 р. по 14.06.2019 р. було встановлено і використовувалось два РРО: № 2658014541, який використовувався для продажу будь-яких наявних на АЗК товарів, у тому числі алкогольних напоїв; № 300285541, який використовувався для продажу будь-яких наявних на АЗК товарів, крім алкогольних напоїв.

Позивач наголошує на тому, що можливість продажу алкогольних напоїв через цей РРО була заблокована, що відстежується за контрольно-касовою стрічкою, яка наявна у контролюючого органу, та яка не містить жодної господарської операції з продажу алкогольних напоїв, зокрема і в період з 01.04.2019 р. по 14.06.2019 р.

Внаслідок помилки, допущеної під час програмування РРО, які використовуються на АЗК, можливість продажу алкоголю було заблоковано на РРО, включеному до ліцензії (№ 300285541). На РРО, не включеному до ліцензії (№ 2658014541), можливість продажу алкогольних напоїв не заблокували.

В результаті вказаної технічної помилки, реалізація алкогольних напоїв відбувалася у місці торгівлі, вказаному у ліцензії, тільки через один єдиний РРО, але не через той, що вказаний у ліцензії. Тобто, позивач вважає, що порушення мало суто формальний характер.

Відповідно до приписів ч. 36 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень (абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Наведені обставини не заперечуються позивачем, водночас, пояснення ґрунтуються на допущеній помилці при програмуванні РРО. Оскільки в ліцензії зазначений РРО продаж алкогольних напоїв міг відбуватись лише через нього, у той же час, можливість продажу алкоголю на згаданому пристрої помилково заблокували, розблокувавши інший РРО. При цьому, одночасно продаж алкоголю відбувався лише через один РРО.

Наведені обставини зазначаються позивачем та не заперечуються в поясненнях відповідача.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Основним документом, який регламентує повноваження податкових органів є Податковий кодекс України (ПК України).

Відповідно до положень пп. пп. 191.1.13, 191.1.16 п. 191.1 ст. 191 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

За змістом приписів п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Главою 11 ПК України, регламентовані загальні положення відповідальності за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

З огляду на викладене, суд висновує, що склад податкового правопорушення містить наступні елементи: (1) суб`єкт, яким має бути платник податків або контролюючий орган, (2) об`єкт, тобто, правовідносини у сфері податкового законодавства, (3) суб`єктивна сторона, яка полягає в умисній або неумисній дій або бездіяльності, (4) об`єктивна сторона - така дія або бездіяльність має порушувати встановлений правопорядок та мати логічний зв`язок зі шкідливими наслідками

Оскаржуване ППР прийнято на підставі висновків контролюючого органу, викладених в Акті перевірки. Згаданими висновками, зокрема, встановлено, що ТОВ «Глуско Рітейл (платник податків) здійснював дії (без необхідності визначення умислу), якими порушило норми права, що регламентують правовідносини у сфері торгівлі алкогольними напоями.

У той же час, суд звертає увагу на те, що жодного висновку щодо об`єктивної сторони виявленого порушення, відповідачем не надано. За змістом ліцензії, ТОВ «Глуско Рітейл» має право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за адресою вул. Залізничне Шосе, 1А, м. Київ. У додатку до ліцензії зазначений перелік електронних контрольно-касових апаратів, в якому зазначено про один РРО.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальні функції - це: а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Тож, з наведеного слідує, що пристрій РРО використовується з метою фіскального обліку інформації про реалізовані товари/послуги таким чином, щоб її неможливо було змінити або видалити. У свою чергу, зазначений в ліцензії РРО використовується для обліку інформації про реалізацію (продаж) відповідних ліцензійних товарів.

Наведене вище дозволяє суду дійти висновку, що використання позивачем РРО іншого, ніж зазначений в ліцензії, не призвело до порушення законодавства, зокрема, про роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а лише створило перешкоди для фіскального обліку реалізованих товарів. Також, важливим є й те, що жодних негативних наслідків у сфері відповідного регулювання, згадане порушення не викликало, натомість, шкода державі та/або суспільству, такою помилкою позивача не завдана.

Застосовуючи штрафну санкцію, передбачену абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ОВПП ДПС не врахувало необхідність доведення наявності складу податкового правопорушення, хоча, за відсутності всіх ознак об`єктивної сторони, зокрема, завданої шкоди, дії позивача щодо продажу алкоголю за тією ж адресою, за наявності відповідної ліцензії, але з іншого РРО, ніж зазначений у додатку до ліцензії, не створюють достатніх підстав для застосування штрафної санкції.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню, з урахуванням того, що під час розгляду даного спору в суді, позивачем було у достатній мірі доведено безпідставність висновків відповідача та відповідних донарахувань. Натомість, стороною відповідача так і не було спростовано доводів, покладених позивачем в основу позовної заяви.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 08.11.2019 Р-№ 000164503.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (ЄДРПОУ 24812228, 03110, м. Київ, вул.. Солом`янська, 11).

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби (ЄДРПОУ 43141471, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г).

Суддя В.І. Келеберда