Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/5106/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/5106/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Топремдор» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків від 17.03.2020, просить суд:

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Топремдор» податкову накладну № 2 від 21.09.2019, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю «ГГТ Джерман Грін Тек Україна» (ЄДРПОУ 42100235) на суму ПДВ 129890,00 грн. датою її фактичного подання - 21.09.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Держаної фіскальної служби України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 36000 від 26.02.2020, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» критеріям ризиковості платника податків та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Топремдор» з реєстру ризикових платників податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем було безпідставно та без жодної підстави зупинено реєстрацію податкової накладної, складеної позивачем, а також, прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» критеріям ризиковості платника податків з посиланням на п. 8 Критеріїв, проте, без жодного розкриття наявної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття такого рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.03.2020 до суду від сторони позивача надійшла заява про усунення недоліків, за змістом якої, позивач відмовився від первинно заявленої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Держаної фіскальної служби України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1310410/43045935 від 21.10.2019, з огляду на що, відсутні підстави для доплати судового збору за ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.04.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4500 грн.

05.05.2020 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, сторона відповідача наголошує на тому, що реєстрацію податкової накладної, складеної позивачем було зупинено у відповідності до Порядку № 1165. У частині прийняття рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» критеріям ризиковості платника податків, наголошено, що підставою для прийняття такого рішення, стало п. 8 Критеріїв, а саме, наявна податкова інформація, яка стала у відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Крім того, у відзиві надано заперечення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката.

07.05.2020 до суду від сторони позивача надійшли заперечення на відзив, у якому наголошено на необґрунтованості та безпідставності наведених податковим органом у відзиві обставин, які не ґрунтуються на фактичних обставинах та документах.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Топремдор» відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа та

взято на облік, як платника податків 07.06.2019 № 265719162640 до Головного управління ДФС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі. Основний вид економічної діяльності: 42.11 Будівництво доріг і автострад. Відповідно до витягу № 1926574500739, позивач є платником податків на додану вартість.

Позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності, згідно першої події, на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, була виписана податкова накладна № 2 від 21.09.2019, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю «ГГТ Джерман Грін Тек Україна» (ЄДРПОУ 42100235) на суму ПДВ 129890,00 грн. яка направлена до Головного управління держаної фіскальної служби України у м. Києві засобами електронного кабінету платника податків.

15.10.2019 року, реєстрацію податкової накладної було зупинено, а саме: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п, 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Топремдор» надало через канцелярію податкового органу до ДПІ у Святошинському районі пояснення вих. № 16/10 від 16.10.2019 року та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Також, пояснення містило клопотання про виключення ТОВ «Топремдор» з переліку ризикових платників податків. Крім того, відповідне клопотання разом з документами було подане до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві вих. № 06/11 від 06.11.2019 та додаток до клопотання вих. № 06/11-1 від 07.11.2019.

Рішенням Комісії Головного управління держаної фіскальної служби України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1310410/43045935 від 21.10.2019 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи і інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Клопотання позивача про виключення з реєстру ризикових платників податків було залишено відповідачем без розгляду, а вимоги, що містилися в ньому залишились без задоволення. Позивач наголошує на тому, що станом на день подачі позовної заяви, в електронному кабінеті платників податків міститься інформація щодо віднесення позивача до реєстру ризикових платників податків.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень до Головного управління держаної фіскальної служби України у м. Києві, позивач додав необхідні документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: доказ укладення договору між позивачем та ТОВ «ГГТ ДЖЕРМАН ГРІН ТЕК УКРАЇНА»: договір субпідряду № 19/08/19 від 19.08.2019 року, предметом якого є виконання робіт (послуг) з ліквідації вибоїн струменевим методом при глибині вибоїн до 50 мм на автомобільних дорогах загального користування державного значення в межах Міловського району Луганської області. Доказ виконання робіт за договором субпідряду: Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 від 21.09.2019 за формою КБ-3, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 2 від 21.09.2019 за формою КБ-3, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 21.09.2019 за формою КБ-2в, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 21.09.2019 за формою КБ-2в. Доказ оплати замовником наданих послуг: банківська виписка.

З такими діями відповідача податкового органу позивач не погоджується, та вважає вказані рішення незаконними та протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.201.3 і 201.9 ст.2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно норм п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Аналогічні норми містяться у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Даний порядок був чинний на дату прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача № 2 від 21.09.2019 та втратив чинність 01.02.2020.

Відповідно до змісту п. п. 5-6 Порядку, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018, зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію таткової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати всі, зазначені у ньому документи, при тому, що зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен оцінюватись та виконуватись в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ. Тобто, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до положень п. п. 12-14 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом, операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, за значені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, завантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На виконання п. 201.16 Податкового кодексу України та Порядку № 117, у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем направлялись повідомлення про подання пояснень та копій документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних.

Незважаючи на подані позивачем документи, засобами електронного зв`язку товариством було отримано рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 21.09.2019.

Проте, суд звертає увагу на те, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову, це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, крім іншого, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляв вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 21.09.2019, проте, на усунення недоліків позовної заяви, подав заяву про викладення позовної заяви в новій редакції, відмовившись від даної позовної вимоги, проте залишився вимогу про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Топремдор» податкову накладну № 2 від 21.09.2019, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю «ГГТ Джерман Грін Тек Україна» (ЄДРПОУ 42100235) на суму ПДВ 129890,00 грн. датою її фактичного подання - 21.09.2019.

У силу ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд наголошує на тому, що за наявності прийнятого та чинного рішення про відмову в реєстрації податкової накладеної, яке не є предметом даного спору, суд позбавлений можливості зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчиняти дії з реєстрації податкової накладеної, яка є вимогою наслідковою від надання правової оцінки рішенню та підставам, наведеним у ньому, що слугували для контролюючого органу прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладеної, а суд не наділений процесуальним правом самостійно визначати предмет розгляду у справі.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Топремдор» податкову накладну № 2 від 21.09.2019, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю «ГГТ Джерман Грін Тек Україна» (ЄДРПОУ 42100235) на суму ПДВ 129890,00 грн. датою її фактичного подання - 21.09.2019.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Держаної фіскальної служби України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 36000 від 26.02.2020, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» критеріям ризиковості платника податків та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Топремдор» з реєстру ризикових платників податків, слід зазначити таке.

Як вбачається зі змісту самого рішення, так і не заперечується відповідачем, позивача було включено до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв.

Можливість оскарження подібних рішень передбачена у Порядку № 1165, який прийнято 11.12.2019 (тобто, в даних правовідносинах застосовується), та за яким, у додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

При цьому, додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до змісту пункту 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

У додатку 4 до Порядку № 1165, зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом досліджено, що контролюючим органом було прийнято рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 36000 від 26.02.2020, за змістом якого, товариство позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, по взаємовідносинах з ТОВ «ГГТ Джерман Грін Тек Україна.

У контексті вирішення даного спору, суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, в оскаржуваному рішенні, відповідачем не було вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №", а в рядку "Податкова інформація", не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, контролюючим органом зазначено про ризиковість перелічених контрагентів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а під час розгляду даного спору в суді першої інстанції по суті, не було надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. У відзиві відповідачем лише процитовано підставу - п. 8 Критеріїв, проте не надано жодних обґрунтувань та документального підтвердження підставам та обставинам для прийняття такого рішення.

Тож, в даному випадку, оскаржуване рішення комісії взагалі не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для визнання його протиправним та скасування. Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають лише частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги, які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на надання правничої допомоги адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до норм пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу у якій таку допомогу надано.

Позивачем заявлено до відшкодування 4500 грн.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги від 22.01.2020 № 11/20, протокол № 1 від 24.02.2020, акт приймання-передачі послуг № 1 від 25.03.2020, детальний опис робіт (наданих послуг), рахунок-фактуру № 11/20.1 від 25.03.2020 платіжне доручення від 25.03.2020, ордер/свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Суд виходить з того, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, тому, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та того, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є завищеною у порівнянні з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд дійшов висновку про розподіл та стягнення витрат у розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132. 134, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Держаної фіскальної служби України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 36000 від 26.02.2020, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» критеріям ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Топремдор» з реєстру ризикових платників податків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топремдор» понесені ним судові витрати з надання професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Топремдор» (ЄДРПОУ 43045935, 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 104).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда