Ухвала

від 31.10.2022 по справі 160/26171/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/26171/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року по справі №160/26171/21 за позовом Фермерського господарства "АЛІНКА АГРО" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року адміністративний позов Фермерського господарства "АЛІНКА АГРО" задоволено частково.

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 13.08.2022 вдруге подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.09.2022 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 08.09.2022.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли клопотання, в яких скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, порушує питання про продовження процесуального строку на усунення недоліків скарги в частині сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що вперше контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження. Просить врахувати дотримання скаржником визначеного статтею 299 КАС України річного строку. Податковий орган також посилається на те, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з

моменту повернення попередньої апеляційної скарги. Крім того, скаржник посилається на введення в Україні воєнного стану.

Інші зазначені скаржником підстави для поновлення строку (щодо повернення первинної апеляційної скарги з підстав несплати судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати; право на повторне подання скарги після її повернення) є аналогічними тим, які вже суд апеляційної інстанції оцінив і визнав неповажними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Як свідчать матеріали справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 скарга була повернута скаржнику.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

За встановленими у цій справі обставинами, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося більш ніж через місяць з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що ставить під сумнів довід скаржника, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньої апеляційної скарги.

При цьому, як при поданні апеляційної скарги, так і в клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали суду, податковий орган не наводить причин, які позбавляли його можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки.

Також, суд бере до уваги, що як при поданні апеляційної скарги вперше, так і при повторному зверненні зі скаргою, скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, тобто, відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою повторно не усунуто недоліків, які слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Не сплачено такий судовий збір і в межах встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

В свою чергу для приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України (в частині сплати судового збору) у скаржника було достатньо часу, строк у чотири місяці після ухвалення рішення суду першої інстанції до дня повторного звернення зі скаргою.

Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Щодо посилань скаржника, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, на введення в Україні воєнного стану, суд зазначає, що введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Однак, між введенням воєнного стану і пропуском процесуального строку повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Водночас відповідач не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.

Слід зауважити також, що Указ Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року №64/2022, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін в частині процесуальних строків, зокрема, на апеляційне оскарження судових рішень, до КАС України не вносились.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

Враховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

За таких обставин розгляд заявлених скаржником клопотань про продовження строку на усунення недоліків скарги в частині сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору є недоцільним.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року по справі №160/26171/21.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року по справі №160/26171/21.

Ухвала набирає законної сили з 31.10.2022 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк