Постанова

від 31.10.2022 по справі 640/20663/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 640/20663/19

адміністративне провадження № К/9901/46749/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» (далі - ТОВ «Гарант Житло Буд») на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року (прийняте судом у складі судді Шулежка В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів: Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т.) у справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) до ТОВ «Гарант Житло Буд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Департамент звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов`язання ТОВ «Грант Житло Буд» знести самочинно побудований об`єкт будівництва.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що Департаментом за результатами перевірок встановлені порушення відповідачем державних будівельних норм, а товариством не вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах від 06 серпня 2018 року порушень, спірний об`єкт будівництва житлового будинку не є реконструкцією в розрізі положень Закону України «Про архітектурну діяльність», відтак є самочинним будівництвом.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року позов задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Гарант Житло Буд» знести самочинно побудований об`єкт будівництва, об`єднаний спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 у Деснянському районі м. Києва.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ТОВ «Гарант Житло Буд» проводить будівництво без відповідного дозволу та оформлення документів, що дають право на виконання будівельних робіт, також не виконало вимоги зобов`язальних приписів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20.12.2021 ТОВ «Грант Житло Буд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а, згідно з яким Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз змісту частини першої статті 38 та пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ) дає підстави для висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини першої статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.

Серед іншого, зазначає, що ТОВ «Гарант Житло Буд» вказало достовірну інформацію в повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом відсутні, тому видача містобудівних умов та обмежень не потрібна, будівництво є реконструкцією, а позивачем не надано доказів, які свідчать про істотне порушення товариством будівельних норм та неможливості перебудови об`єкта будівництва з метою усунення встановлених порушень.

Посилається на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови (постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року справа № 646/7646/16-ц).

Зазначає, що земельні ділянки, на яких розташовані належні відповідачу об`єкти нерухомості належать відповідачу на підставі договорів суперфіцію, належним чином укладених з власниками вказаних земельних ділянок та зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при цьому, власники земельних ділянок не заявляли вимоги про звільнення їх земельних ділянок чи знесення об`єктів, тому будь-які підстави застосовувати судами частину четверту статті 376 ЦК України відсутні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Рибачук А.І., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 відкрив касаційне провадження.

27.01.2022 надійшло клопотання ТОВ «Гарант Житло Буд» про зупинення виконання судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 31.01.2022 зупинив виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

З 27 березня по 23 квітня 2018 року позивачем було здійснено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок по вул. Милославській, 20, у Деснянському районі м. Києва (кадастрові номери земельних ділянок 8000000000:62:146:0114, 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119, 8000000000:62:146:0120), за результатами якої складені акти перевірки від 03 червня 2018 року.

Перевіркою встановлено зняття та переміщення ґрунтового покриву земельних ділянок за вищезазначеними кадастровими номерами за межі земельних ділянок без спеціального дозволу, що є порушенням вимог пункту 3.1 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів і зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 04 січня 2005 року №1, частини другої статті 168 Земельного кодексу України.

Також встановлено, що частину земельної ділянки, що є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119, 8000000000:62:146:0120, самовільно зайнято.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114 (пров.Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 між собою не розділені огорожею та об`єднані спільним котлованом, по зовнішньому контуру частково огороджені. У котловані побудований монолітний каркас будівлі, який розташований на двох земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120. Монолітний каркас двоповерховий, каркас третього поверху частково побудований (побудовано залізобетонні колони третього поверху, плита перекриття третього поверху відсутня).

Під час виконання будівельних робіт на вул. Милославській, 20, огороджувальні конструкції старої будівлі не збережено.

Окрім того, ТОВ «Гарант Житло Буд» не надало документи, необхідні для проведення перевірки, а саме: накази на призначення відповідальних осіб; документ, що посвідчує особу (паспорт) відповідальних осіб; довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів уповноваженим особам; документи, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна; вихідні дані на проектування; звіт про інженерно-геологічні вишукування; висновки і рекомендації щодо можливості реконструкції, технічні висновки, результати обстежень конструкцій, складені згідно з вимогами ДБН В.3.2-2-2009; проектну документацію, розроблену та затверджену у встановленому порядку; договір, укладений на здійснення авторського нагляду; договір, укладений на здійснення технічного нагляду; договір, укладений з підрядною організацією; договір, укладений з проектною організацією; виконавчу документацію, відповідно до ДБН А.3.1-5, чим порушено вимоги абзацу 5 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Замовник будівництва - ТОВ «Гарант Житло Буд» у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: провулок Ватутінський, 28, у Деснянському районі м. Києва» від 13 червня 2018 року № КВ 061181641674 та «за адресою: провулок Ватутінський, 28-г у Деснянському районі м. Києва» від 22 березня 2018 року № КВ 061180810343 вказав недостовірну інформацію в частині зазначення даних будівництва, в частині наявності документа, на підставі якого використовується земельна ділянка, в частині наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, в частині зазначення даних про характеристику житлових будинків (за наявності), чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

12 червня 2018 року позивачем прийнято наказ №155, яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Милославська, 20, у Деснянському районі м. Києва» від 04 червня 2018 року № КВ 061181551027. Замовник - ТОВ «Гарант Житло Буд».

20 червня 2018 року позивачем прийнято наказ №163, яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: провулок Ватутінський, 28, у Деснянському районі м. Києва» від 13 червня 2018 року № КВ 061181641674. Замовник - ТОВ «Гарант Житло Буд».

06 квітня 2018 року позивачем прийнято наказ №88, яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: провулок Ватутінський, 28г, у Деснянському районі м. Києва» від 22 березня 2018 року № КВ 061180810343. Замовник - ТОВ «Гарант Житло Буд».

На підставі акта перевірки 06 серпня 2018 року позивачем складені приписи:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 серпня 2018 року, яким зобов`язано відповідача у термін до 10 вересня 2018 року усунути допущені порушення вимог законодавства у встановленому законодавством порядку;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

16 серпня 2018 року прийняті:

- постанова №35/18/073-7741 про накладення штрафу на суму 66276,00 грн;

- постанова №36/18/073-7741 про накладення штрафу на суму 66276,00 грн;

- постанова №36/18/073-7743 про накладення штрафу на суму 66276,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зазначених приписів, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ «Про регулюванні містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема перевірка виконання приписів, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 38 Закону № 3038-VІ унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів.

За правилами частини першої статті 38 Закону № 3038-VІ у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У частині другій статті 391 Закону України № 3038-VI закріплено, що в разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна вимога передбачена й пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасоване в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення в ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року в справі № 826/13923/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, відмовлено ТОВ «Гарант Житло Буд» у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 серпня 2018 року №37/18/073-7742, №35/18/073-7741, №36/18/073-7743.

Під час розгляду цієї справи були підтверджені обставини зазначення замовником будівництва ТОВ «Гарант Житло Буд» у повідомленнях від №КВ061180810343, №061181551027, №061181641674 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із незначними наслідками (СС1) недостовірної інформації в частині даних про характеристику житлових будинків (за наявності), чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VІ.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, ТОВ «Гарант Житло Буд» як замовником будівництва допущено порушення вимог Закону України «Про архітектурну діяльність» і Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і вказані обставини є такими, що не потребують доказування.

Суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про те, що ТОВ «Гарант Житло Буд» здійснює будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлень про початок виконання будівельних робіт.

Тобто, у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого приписи Цивільного кодексу України не встановлюють правил, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Таким чином, частина сьома статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює.

Суди слушно послалися на практику Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 29 січня 2020 року в справі № 822/2149/18, від 07 жовтня 2020 року в справі 802/3525/14-а, від 03 березня 2021 року в справі № 826/13266/18.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ТОВ «Гарант Житло Буд» здійснює будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлень про початок виконання будівельних робіт, не виконало вимоги приписів Департаменту від 06 серпня 2018 року, то ж наявні підстави для знесення самочинно збудованого об`єкту будівництва, об`єднаного спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 у Деснянському районі м. Києва, що є підставою для зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 161/14920/16-а є безпідставним, оскільки у цій справі йдеться про перебудову об`єкта, разом із тим, у справі що розглядається суди встановили, що земельні ділянки між собою не розділені огорожею та об`єднані спільним котлованом, по зовнішньому контуру частково огороджені, одна земельна ділянка вільна від забудови, елементи несучих і огороджувальних конструкцій будівлі відсутні (огороджувальні конструкції старої будівлі не збережено), отже, йдеться про нове будівництво, а не реконструкцію.

На підтвердження цієї ж позиції скаржником наведено постанови Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 646/7646/16-ц та у справах №№ 820/3183/156, 813/6426/14, 813/6284/14, 814/2645/15, 813/6423/14, 822/2149/18, в яких також йдеться про перебудову об`єкту.

Також скаржником здійснено посилання на постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 21.05.2020 у справі № 208/6557/16-а, від 16.05.2019 у справі №804/4956/15, від 08.11.2019 у справі № 400/2866/18, від 14.11.2019 у справі № 279/3537/16-а, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі № 822/681/16, від 24.12.2019 у справі №822/716/16, від 23.01.2018 у справі № 804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а, у яких йдеться про те, що у випадку незаконності перевірки контролюючого органу, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Проте, у розглядуваній справі не вирішується спір про протиправність дій, бездіяльності чи рішення контролюючого органу, зокрема щодо проведення перевірки.

Отже, правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справах, на судові рішення в яких здійснено посилання скаржником, не є подібними.

Висновки Верховного Суду у постановах, на які в касаційній скарзі зроблено посилання в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, не є іншими, ніж висновки викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із результатами касаційного перегляду справ, на які здійснено посилання, обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 161/14920/16-а (на яку також здійснено посилання скаржником) вирішувалося питання юрисдикційності спору. А посилання на висновок про те, що «орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини першої статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.», не свідчить про те, що припис має бути саме про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Водночас, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

У справі, що розглядається, встановлено, що ТОВ «Гарант Житло Буд» здійснює будівництво без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлень про початок виконання будівельних робіт.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 31.01.2022 зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021, враховуючи результати перегляду оскаржуваних судових рішень, є підстави для поновлення їх виконання.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - залишити без змін.

Поновити виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук