Постанова

від 01.11.2022 по справі 560/377/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 560/377/20

адміністративне провадження № К/9901/32669/20

Верховний Суд у складі колдегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді у касаційній інстанції адміністративну справу № 560/377/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Прокар» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ ДПС

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Шевчука О.П.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Сапальової Т.В., суддів Капустинського М.М., Смілянця Е.С.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 22.01.2020 ТОВ «Прокар» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС від 24.12.2019 №190-р «Про анулювання ліцензій», в частині анулювання ліцензій ТОВ «Прокар», а саме:

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 22.11.2019, реєстраційний номер 22250314201900265, строк дії - до 22.11.2024, адреса місця торгівлі - 29000, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 7/3, АЗС;

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 22.11.2019, реєстраційний номер 22250314201900266, строк дії - до 22.11.2024 адреса місця торгівлі - 29000, м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 16/10, АЗС.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Прокар» зазначило, що розпорядження відповідача в оспорюваній частині є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте без проведення будь-яких контрольних заходів, не містить обґрунтування підстав його прийняття, визначених Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 14.07.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, задовольнив позовні вимоги.

3. 25.11.2020 ГУ ДПС звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 10.12.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022 №1533/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі ухвали Верховного Суду від 28.09.2022 про самовідвід судді-доповідача Шишова О.О., суддів Дашутіна І.В., Яковенка М.М.

6. Протоколом розподілу справи від 29.09.2022 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Кравчук В.М.

7. Суддя Верховного Суду ухвалою від 30.09.2022 прийняв до провадження справу №560/377/20 за вищевказаним позовом.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається, суди встановили, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Прокар» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41059752) зареєстроване платником податків у ГУ ДПС, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним.

Позивач є платником акцизного податку з реалізації пального, у зв`язку з чим отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 22.11.2019 за реєстраційним номером №22250314201900265 (на 5 років), адреса місця торгівлі: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 7/3, АЗС, та за реєстраційним номером 22250314201900266 (на 5 років), адреса місця торгівлі: м. Хмельницький, вул. Західно-окружна, буд. 16/10, АЗС, які видані ГУ ДПС.

ГУ ДПС направило запит до Хмельницької міської ради про надання інформації щодо видачі дозвільних документів (декларацій) на право розміщення об`єктів - АЗС ТОВ «Прокар» за адресами здійснення діяльності: м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 16/10 та м. Хмельницький, вул. Трудова, 7/3 для роздрібної торгівлі пальним.

За результатом розгляду цього листа Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 24.12.2019 повідомив, що дозвільних документів (декларацій) на право розміщення даних об`єктів для роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Прокар» за вказаними адресами не надавались.

На підставі вказаного листа, керуючись статтею 15 Закону № 481/95-ВР відповідач прийняв розпорядження від 24.12.2019 №190-р, яким ліцензії позивача на право роздрібної торгівлі пальним від 22.11.2019 за реєстраційним номером 22250314201900266, за адресою здійснення діяльності: м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 16/10 АЗС та за реєстраційним номером 22250314201900266, за адресою здійснення діяльності: м. Хмельницький, вул. Трудова, 7/3 АЗС, анульовано.

Підставою для анулювання ліцензій в оспорюваному розпорядженні зазначено отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами та подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Вважаючи вказане розпорядження протиправним, ТОВ «Прокар» звернулось до суду з позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що під час прийняття оспорюваного розпорядження відповідач діяв не на підставі Закону №481/95-ВР та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційну скаргу відповідач обґрунтував тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано положення абзацу третього частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР, а висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування цієї норми матеріального права - відсутній.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Порядок видачі та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону № 481/95-ВР.

14. Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

15. Роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

16. Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

17. Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

18. Частиною тридцятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

19. Згідно із частинами тридцять другою - тридцять п`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

20. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (частина тридцять сьома статті 15 Закону № 481/95-ВР).

21. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється ( частина сорок третя статті 15 Закону № 481/95-ВР).

22. Відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

23. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частини тридцять дев`ята статті 15 Закону № 481/95-ВР).

24. Зі змісту наведених правових норм видно, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

25. При цьому, підстави для анулювання ліцензії, визначені частиною сорок сьомою статті 15 Закону № 481/95-ВР, згідно із якою ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання;

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання;

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

26. Вказаний перелік підстав для анулювання ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

27. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання (частина сорок восьма статті 15 Закону № 481/95-ВР).

28. Суди попередніх інстанції встановили, що підставою прийняття оспорюваного розпорядження для анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 22.11.2019 за реєстраційним номером №22250314201900265 (на 5 років), адреса місця торгівлі: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 7/3, АЗС, та за реєстраційним номером 22250314201900266 (на 5 років), адреса місця торгівлі: м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, буд. 16/10, АЗС, став листа Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 24.12.2019, у якому зазначено, що дозвільних документів (декларацій) на право розміщення даних об`єктів для роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Прокар» за вказаними адресами не надавались.

29. При цьому, суди встановили, що разом із заявами на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним позивач подав наступні документи:

1) дозвіл Управління Держпраці у Хмельницькій області №0211.19.68 на виконання ТОВ «Прокар» робіт підвищеної небезпеки;

2) дозвіл Управління Держпраці у Хмельницькій області №0211.19.68 на експлуатацію ТОВ «Прокар» машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, резервуари для ЗВГ, в тому числі АЗС та АГЗП, за адресами: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 7/3; м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 16/10;

3) договори оренди земельних ділянок від 01.03.2019 та від 01.04.2019;

4) висновки експертиз стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання від 16.07.2019 №38158847.02.2.01-0463.19 та №38158847.02.2.01-0462.19;

5) наказ ТОВ «Прокар» від 25.08.2019 №14 «Про введення в експлуатацію газового устаткування та устаткування нафтохімічної промисловості».

30. На підставі вказаних документів позивачу видано ліцензії від 22.11.2019 №22250314201900265 та №22250314201900266 терміном дії до 22.11.2024.

31. Колегія суддів зазначає, що питання достатності документів для здобуття права на реалізацію пального підлягає досліджено самим же відповідачем на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.

32. Натомість, у випадку анулювання ліцензії відповідач має керуватись положеннями частини сорок сьомої статті 15 Закону №481/95-ВР, якою передбачено вичерпний перелік підстав для таких дій податкового органу, зокрема, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

33. Аналіз цієї норми свідчить про те, що вона містить конкретні умови щодо її застосування, зокрема, наявність інформації від уповноважених органів щодо непогодження/не видання документів - копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії. Тобто інформація органу має стосуватись конкретно визначених документів та такі документи мають подаватись особою при отриманні ліцензії.

34. Те саме стосується й підстави для анулювання ліцензії у разі встановлення факту подання недостовірних даних у документах, оскільки такі документи мають бути саме подані особою для отримання ліцензії.

35. Тобто, відповідальність суб`єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак є підробленим (сфальшованим), або містить недостовірну інформацію. Тоді ж, коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ, вказані норми, як підстави для анулювання ліцензії, застосовані бути не можуть.

36. З урахуванням наведеного вказаний лист Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 24.12.2019, у якому зазначено, що дозвільних документів (декларацій) на право розміщення даних об`єктів для роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Прокар» за вказаними адресами не надавались не міг бути застосований як підстава для анулювання позивачу ліцензій.

37. У розрізі наведеного колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

38. Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

39. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

40. Відтак, видавши позивачу зазначені вище ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на підставі доданих до заяви ТОВ «Прокар» документів та визнавши їх достатніми для її отримання, ГУ ДПС у Хмельницькій області у подальшому не вправі посилатися на їх неповноту як підставу для анулювання раніше виданої ліцензії. При цьому, як було встановлено раніше, фактів отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами, чи фактів подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, матеріали справи не містять.

41. Таким чином колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх обґрунтованістю.

42. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

44. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №560/377/20 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук В.М. Кравчук Л.Л. Мороз