Рішення

від 21.10.2022 по справі 120/2084/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

21 жовтня 2022 р. Справа №120/2084/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Тростянецької селищної ради

про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась у Вінницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Тростянецької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької селищної ради від 29.12.2021 за №400 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Тростянецьку селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.11.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства» орієнтованою площею 2га, яка розташована в межах Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області (кадастровий номер 05245180600:01:001:0206).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 16.11.2021 звернулася до селищного голови Тростянецької селищної ради Червонецької Л.І. з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства» орієнтованою площею 2 га, яка розташована в межах Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, кадастровий № 05245180600:01:001:0206.

Однак, 29.12.2021 Тростянецькою селищною радою на 30-й позачерговій сесії VIII скликання прийнято рішення №400, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 , жительці смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.00 га. у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах (кадастровий номер 0524180600:01:001:0206) знаходиться в користуванні жителів села Буди.

Позивач вважає таке рішення невмотивованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому і звернулась з даним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою від 22.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, та не повідомив суд про причини його неподання. Процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч.6 ст.162 КАС України.

Суд, дослідивши аргументи викладені у заявах по суті справи та оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

16.11.2021 Позивач звернулася до селищного голови Тростянецької селищної ради Червонецької Л.І. з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства» орієнтованою площею 2 га, яка розташована в межах Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, кадастровий номер 05245180600:01:001:0206. До клопотання приєднала позивач копію паспорту, коду; графічний матеріал на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

29.12.2021 Тростянецькою селищною радою на 30 - й позачерговій сесії VIII скликання прийнято рішення №400 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.00 га, у зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах (кадастровий номер 0524180600:01:001:0206) знаходиться в користуванні жителів села Буди.

Позивач вказує, що відповідач не зазначив чим не відповідає місце розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, та не надав конкретного посилання на документальні підтвердження. Відтак, на думку Позивача, рішення в цієї частині є невмотивованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктом «б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених норм ЗК України свідчить про те, що законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У такому випадку, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам зазначеним у ЗК України документів, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Реалізація права на отримання земельної ділянки відповідно до статей 116, 118 ЗК України здійснюється за рахунок земель державної чи комунальної власності, про що зазначено у вказаних нормах ЗК України.

З наведеного видно, що відповідач визначив фактично іншу підставу для відмови у задоволенні клопотання позивача, посилаючись на те, що вказані у клопотанні землі не є комунальною власністю на час звернення позивача з вказаним клопотанням, а знаходяться в користуванні жителів села Буди, не надавши при цьому будь-яких доказів даного твердження.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить належних обґрунтувань вказаної підстави для відмови у задоволенні клопотання.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит відповідач зазначила, що «згідно інформації наданої старостою Будянського старостинського округу ОСОБА_2 земельні ділянки вказані в рішенні 15 сесії 3 скликання Будянської сільської ради від 29.09.2021 року «Про надання земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства сіл Буди та Дубина» використовуються жителями громади згідно цільового призначення».

Відповідно до п.2 вищевказаного рішення, Будянської сільської ради громадян, прізвища яких зазначені в додатку до вищевказаного рішення (копія додається), зобов`язали замовити особисто або через сільську раду і районний відділ земельних ресурсів виготовлення в землевпорядних проектних організаціях проекти відведення земельних ділянок з виданою державних актів на право постійного користування землею.

Пунктом 3 рішення було визначено проектну документацію подати у сільську раду на затвердження з послідуючим прийняттям рішення про видачу державного акту на право постійного користування землею.

Згідно до п.3 рішення встановлено заборону користування земельною ділянкою раніше отримання державного акта і відведення землевпорядними органами земельної ділянки в натурі.

Вищевказані громадяни проігнорували та не виконали вищевказані вимоги даного рішення Будянської сільської ради, не виготовили проекти відведення земельних ділянок, оскільки такі проекти не затверджувалися в подальшому Будянською сільською радою та відповідно не були долучені до відповіді на адвокатський запит, не отримали державних актів на право постійного користування землею та відповідно до п.4 вищевказаного рішення взагалі не мають права використовувати земельні ділянки.

Таким чином, відповідач в оскаржуваному рішенні не надав достатніх доказів існування підстав для відмови позивачу у надані дозволу на розробку проекту із землеустрою, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач не навів належних обставин, що слугували підставою для відмови у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою та не надав достатньо доказів, суд зазначає, що з метою захисту порушених прав позивача, ефективним та належним є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 16.11.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Перевіривши юридичну, фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької селищної ради від 29.12.2021 за № 400 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Тростянецьку селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.11.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства» орієнтованою площею 2га, яка розташована в межах Тростянецької селищної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області (кадастровий номер 05245180600:01:001:0206).

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької селищної ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Тростянецька селищна рада (24300, вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район Вінницька область, код ЄДРПОУ:04326224).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: