Ухвала

від 12.09.2022 по справі 757/23996/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23996/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника власника майна, адвоката: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях з кіберзлочинності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на кібербезпеку держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000467 від 31.05.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняу кримінальнихпровадженнях зкіберзлочинності управлінняорганізації іпроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямпосягань накібербезпеку державиДепартаменту організаціїта процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням кримінальнихправопорушень,що посягаютьна функціонуванняекономіки такібербезпеку держави,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, в ході обшуку, проведеного 06.09.2022 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначає,що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022000000000467 від 31.05.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, на даний час на території України діє організована група невстановлених осіб, які вчиняють заволодіння коштами, шляхом обману в великих розмірах, здійснюючи дзвінки потенційним потерпілим під приводом продажу дизельного пального за цінами нижче ніж в офіційних мережах продажу.

Так, 03.05.2022 невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману (шахрайство), під приводом поставки дизельного пального, використовуючи реквізити ТОВ «Астрея-МК» (ЄДРПОУ 41598083), заволоділи коштами СВК «Багачанський» в сумі 1 052 983, 80 грн., та СВК«Хильківський» в сумі 1 081 533,6 грн.

Крім того, 04.05.2022 невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману (шахрайство), під приводом поставки мінеральних добрив, використовуючи реквізити ТОВ «Астрея-МК», заволоділи коштами ФГ«ЗалоїлоГ.С.» в сумі 23 600 грн.

Після перерахування потерпілими коштів на рахунок ТОВ «Астрея-МК», який відкритий в АБ «Укргазбанк», останні здійснювали подальші перерахування на рахунки ТОВ «ХiмКлiнiнг» (ЄРДПОУ44210776) та ТОВ «АК Просторпрод» (ЄРДПОУ 44074239).

Під час досудового розслідування проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлена причетність до вчинення зазначених злочинів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (керівник ТОВ «АК Просторпрод»).

06.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, зокрема, вилучено кошти в сумі 42000 грн.

06.09.2022 постановою слідчого, вищевказані вилучені кошти визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки вони являються об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи, що вилучене в ході обшуку майно має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки містить на собі відомості, що є важливими для кримінального провадження та можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки вилучене майно не може мати слідів кримінального правопорушення та жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12022000000000467. Відтак, вважає що клопотання про арешт майна подане без належного обґрунтування необхідності арешту майна з посиланням на відповідні докази, що є підставою для відмови в його задоволенні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.

Вислухавши пояснення представника власника майна, прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022000000000467 від 31.05.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлена причетність до вчинення зазначених злочинів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (керівник ТОВ «АК Просторпрод»)

06.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, зокрема, вилучено кошти в сумі 42000 грн.

06.09.2022 постановою слідчого, вищевказані вилучені кошти визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, оскільки вони являються об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно, яке постановою слідчого від 06.09.2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000467від 31.05.2022 року.

Відповідно до ст. 131 КПК України, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошовікошти дійсно можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України. ОСОБА_5 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як визначено у ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити, оскільки слідчим суддею не встановлено яким саме критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає майно. З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях з кіберзлочинності управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на кібербезпеку держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000467 від 31.05.2022 року відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде оголошено о 08 год. 20 хв. 16.09.2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1