Постанова

від 29.08.2006 по справі 9/255-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/255-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"29" серпня 2006 р.                                                           Справа № 9/255-АП-06

м.Херсон, зал судового засідання № 322, 11 год. 10 хв.

Господарськийсуд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу       

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопласт", м.Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон  

про  визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення                                        

За участю представників сторін:

від позивача –Онищенко І.О. - представник, дор. від 01.05.2006р.;

від відповідача –не прибув

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 15.06.2006р. №0004832301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі  824 грн.33 коп..

           Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тими обставинами, що висновки ДПІ у м.Херсоні, викладені в акті перевірки від 13.06.2006р. №1926/23-7/32125782 ТОВ “Технопласт”, на підставі якого прийнято оспорюване  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 15.06.2006р. №0004832301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі  824 грн.33 коп. не відповідають положенням Закону України “Про податок на додану вартість”. Також позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 15.06.2006р. №0004832301/0  не відповідає підставам і умовам Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

           Відповідач у письмовому запереченні від 09.08.2006р. №10384/9/10-039, позовні вимоги не визнає і стверджує, що ДПІ у м.Херсоні була проведена невиїзна перевірка з питання правомірності відшкодування ПДВ з бюджету ТОВ “Технопласт” за квітень 2005 р. в результаті якої було встановлено, що по першому ланцюгу постачальників ТОВ “Холдинг-Центр”, код 33383194 придбало двоокис титану у ТОВ “Техноком”, іпн.329649204610 по видатковим накладним №2646 від 26.04.05р. на суму 327138,90 грн., у т.ч. ПДВ-54523,15 грн. та №2244 від 22.04.05р. на суму 231810,00грн., у т.ч. ПДВ-38635,00 грн. та №2646 від 26.04.05. на суму 327138,90 грн., у т.ч. ПДВ-54523,15 грн.

         ТОВ “Холдинг-Центр” фактично відвантажив 10 т. двоокису титану ТОВ “Технопласт” по видатковій накладній №ХЦ-0000078 від 06.05.05р. на загальну суму 152499,96 грн., у т.ч. ПДВ-25416,66 грн. та видано податкову накладну №71 від 21.04.2005р. на загальну суму 152499,96 грн. у т.ч. ПДВ-25416,66 грн.

         При проведенні ДПІ у м.Херсоні зустрічних перевірок було встановлено, що ТОВ “Техноком” подало останню декларацію за березень 2005р.. Відповідач стверджує, що цей факт свідчить про те, що ТОВ “Техноком” не сплатило податок на додану вартість з цієї операції, чим порушило вимоги Закону України “Про податок на додану вартість”, тому позивачу - ТОВ “Технопласт” було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

     Відповідач посилаючись на положення п.п. 7.7.10. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” стверджує, що сплачені суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідач вважає, що однією з обов”язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету.

      В обгрунтування своїх доводів відповідач посилається також на Порядок відшкодування ПДВ, затверджений наказом ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України від 21.05.2001р. №489/86.

      ДПІ у м.Херсоні стверджує, що сума ПДВ має бути врахована у ціні товару всіма учасниками господарської операції, а оскільки один із учасників господарської операції –ТОВ “Техноком” не сплатив до бюджету суму податку на додану вартість, то не можна вважати суму ПДВ за цією господарською операцією такою, що надійшла до Державного бюджету..

           У судовому засіданні оголошувалась перерва  до 10 год 40 хв. 29.08.2006р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

            Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд,

В С Т А Н О В И В:

          Посадовими особами ДПІ у м.Херсоні 13.03.2006р. було проведено  позапланову невизну перевірку правомірності відшкодування податку на додану вартість за січень, лютий, квітень 2005р. за результатами якої складено акт №947/23-7/32125782 у висновку якого зазначено, що  за перевіряємий період сума ПДВ буде відшкодована після проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачальників до виробника.

        За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки правомірності відшкодування ПДВ ТОВ “Технопласт”(позивач) за квітень 2005р., яка проводилась посадовими особами ДПІ у м.Херсоні з 08.06.2006р. по 13.06.2006р. складено акт №1926/23-7/32125782 від 13.06.2006р.  податковим органом було  встановлено, що по першому ланцюгу постачальників ТОВ “Холдинг-Центр”, код 33383194 придбало двоокис титану у ТОВ “Техноком”, іпн.329649204610 по видатковим накладним №2646 від 26.04.05р. на суму 327138,90 грн., у т.ч. ПДВ-54523,15 грн. та №2244 від 22.04.05р. на суму 231810,00грн., у т.ч. ПДВ-38635,00 грн. та №2646 від 26.04.05. на суму 327138,90 грн., у т.ч. ПДВ-54523,15 грн.

         ТОВ “Холдинг-Центр” фактично відвантажив 10 т. двоокису титану ТОВ “Технопласт” по видатковій накладній №ХЦ-0000078 від 06.05.05р. на загальну суму 152499,96 грн., у т.ч. ПДВ-25416,66 грн. та видано податкову накладну №71 від 21.04.2005р. на загальну суму 152499,96 грн. у т.ч. ПДВ-25416,66 грн.

        Згідно листа ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 24.04.06. №49397, ТОВ “Техноком” останню декларацію з ПДВ здав за березень 2005р.

        Не встановлено факт надходження ПДВ до бюджету по ТОВ “Техноком” у квітні 2005р. на 25416,66 грн.

        На підставі даного акту перевірки ДПІ у м.Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 15.06.2006р. №0004832301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі  824 грн.33 коп.,  яке обгрунтовується податковим органом  посиланнями на  порушення позивачем положень п.1.3, п.1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.7.5, п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість (зі змінами і доповненнями)

        Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного податкового законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

         Матеріали справи свідчать, що 06.05.2005р. між позивачем та ТОВ “Холдинг-Центр” було укладено договір №050705 поставки хімічної сировини в кількості 10т. двоокису титану. Фактичне виконання умов договору підтверджується видатковою накладною №ХЦ-0000078 від 06.05.2006р. (сума з ПДВ 152499,96грн), товарно-транспортною накладною 11806 ХН. Відповідач не оспорює факт оплати позивачем вартості  сировини на користь  ТОВ “Холдинг-Центр” та правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаної позивачем сировини.

        Податкова накладна № 71 від 21.04.2005р. складена у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 мст 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та наказу ДПА України “Про затвердженням форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення від 30.05.97р. №165.

       Доводи відповідача підлягають відхиленню з огляду на наступне: пунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”,   визначено термін “бюджетне відшкодування” і не визначено жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

       Так, п.1.8 ст. 8 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв”язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Даний пункт дає  визначення загального розуміння терміну “бюджетне відшкодування” і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Зокрема, такою нормою Закону України “Про податок на додану вартість є п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов”язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.       

        Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов”язань та податкового кредиту, а не навпаки.

        Відповідно до положень   ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

        Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі  і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов”язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією та законами  України.

 Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

  Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов”язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

  Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

  Чинне  податкове законодавство України, в тому числі і Закон України “Про податок на додану вартість” не встановлює обов”язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 15.06.2006р. №0004832301/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю “Технопласт”  суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі  824 грн.33 коп. підлягає визнанню нечинним.

           Понесені позивачем судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають поверненню йому з Державного бюджету.

              У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про  час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                   ПОСТАНОВИВ :

          1.Позов задовольнити  повністю.

          2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 15.06.2006р. №0004832301/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю “Технопласт” 73000 м.Херсон, вул.Кірова,24 к.505  код ЄДРПОУ 32125782  суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі  824 грн.33 коп.

          3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Технопласт”, 73000 м.Херсон, вул.Кірова,24 к.505  код ЄДРПОУ 32125782 з Державного бюджету 3 грн. 40 коп судового збору.

             Постанова набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду  першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

   Заява про  апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі  01.09.2006р.