Постанова

від 27.10.2022 по справі 183/1871/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6623/22 Справа № 183/1871/21 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Барильської А. П.,

суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,

секретар судового засідання Астатурян А. В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002»

розглянувши у відкритомусудовому засіданніу містіДніпрі апеляційнускаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вільне-2002 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно державного акту на право приватної власності, серії ІІІ-ДП № 058680 від 30.11.2001року, позивачу на праві власності належить земельна ділянка, площею 5,850 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Вищезазначена земельна ділянка загальною площею 5,850 га. складається з двох земельних ділянок: площею 4,320 га., кадастровий номер 1223284500:02:018:0441 та площею 1,53 га., кадастровий номер 1223284500:02:018:0441.

30 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру, який зареєстрований 22 липня 2014 року державним реєстратором Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Перцевою І.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15188713 від 15 серпня 2014 року, номер запису про інше речове право: 6699280.

02 квітня 2018 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» (Орендарем) укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № б/н. від 30 грудня 2010 року.

Позивач вважає, що в договорі оренди, з урахуванням додаткової угоди, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачем у період з 2018 року по 2020 рік, включно, взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 4,320 га. (кадастровий номер 1223284500:02:018:0441), без номеру, укладений 30 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002», зареєстрований 22 липня 2014 року державним реєстратором Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Перцевою І.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15188713 від 15 серпня 2014 року, номер запису про інше речове право: 6699280, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 02 квітня 2018 року.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн..

Не погодившись з даним рішенням Сільськогосподарське товариствоз обмеженоювідповідальністю Агрофірма«Вільне-2002»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що Додатковою угодою від 02.04.2018 року до Договору оренди землі, який зареєстровано 30.12.2010 року без номеру, орендна плата за користування земельною ділянкою 4,320 га складає 7% від грошової оцінки землі. При цьому, поставка 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га не входить до складу орендної плати, так як здійснюється безкоштовно та за заявою відповідного орендодавця, так як не всі орендодавці мають власну садибу, або присадибну ділянку, або мають потребу в поставці їм 1 тони соломи чи здійснення оранки та культивації присадибної ділянки. Так, ОСОБА_1 на протязі 2018-2020 років не зверталася до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» із заявами (чи будь-яким іншим чином) щодо необхідності поставки 1 тони соломи та здійснення оранки та культивації присадибної ділянки, зазначивши, що без надання відповідної заяви поставка соломи та здійснення оранки та культивації присадибної ділянки не може бути здійснена, так як це може нанести шкоду правам та інтересам відповідного Орендодавця. Крім того, витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2021 року, підтверджується, що у власності ОСОБА_1 відсутня садиба та присадибна ділянка в с. Івано-Михайлівка Новомосковського району Дніпропетровської області, що унеможливлює надання послуг з оранки, культивації присадибної ділянки останньої до 0,40 га та безкоштовної поставки 1 тони соломи. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» не було допущено систематичної несплати орендної плати, так як орендна плата сплачується в грошовій формі у встановлені строки та у відповідних обсягах.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що у її власності знаходиться земельна ділянка загальною площею 5,850 га., яка складається з двох земельних ділянок: площею 1,53 га., та площею 4,320 га. Так, 30.12.2010 році між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» укладено Договір оренди земельної ділянки на вищезазначену земельну ділянку площею 4,320 га, а в подальшому Додаткової угоди від 02.04. 2018 року, в якій визначено умови орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою, яка складає: грошову (оренда плата у грошовій формі орендної плати у розмірі 7% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9730, 56 грн.), відробіткову (оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця розміром до 0, 40 га), натуральну ( безкоштовна поставка 1 тони соломи до садиби Орендодавця). Вважає, що даним договором, а також додатковою угодою не передбачено подання заяви Орендодавця на оранку та культивацію присадибної ділянки до 0, 40 га, а також поставки 1 тони соломи, оскільки це є обов`язковою вимогою договору. Зважаючи, що у період часу з 2018 по 2020 роки ОСОБА_1 не отримувала у натуральній та відробітковій формі орендну плату, це свідчить про систематичне невиконання вимог умов Договору оренди земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору. Крім того, надані фото будинку та присадибної ділянки, які нібито належать ОСОБА_1 , на думку останньої, не підтверджують того факту, що зображений будинок та присадибна земельна ділянка належать позивачці.

Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності Ш-ДП № 058680 належить земельна ділянка площею 5,850 га, кадастровий номер, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка складається з двох земельних ділянок: площею 4,320 га., кадастровий номер 1223284500:02:018:0441, та площею 1,53 га., кадастровий номер 1223284500:02:018:0441. (а.с.14)

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2010 року, позивач передала земельну ділянку площею 4,320га.,кадастровий номер1223284500:02:018:0441у строкове платне користування Сільськогосподарському товариствуз обмеженоювідповідальністю Агрофірма«Вільне-2002».Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі 22.07.2014 року.(а.с.17-18).

02 квітня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариствомз обмеженоювідповідальністю Агрофірма«Вільне-2002»укладено Додаткову угоду, якою змінено строк дії договору та розмір орендної плати.

Згідно пункту 5 Додаткової угоди від 02 квітня 2018 року, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9730, 56 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення 1 тонни соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. (а.с.22).

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що в порушення умов договору та додаткової угоди до договору, відповідач не здійснив оплату орендної плати у повному обсязі, а саме: не здійснив поставку соломи до садиби орендодавця, а також не здійснив оранку та культивацію присадибної ділянки.

Задовольняючи позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вільне-2002» систематично не сплачувалася визначена Договором орендна плата в частині поставки соломи, оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21,22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання додатку до договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не здійснено поставки 1 тони соломи до садиби орендодавця, та не здійснено культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га., що відповідачем не заперечується, при цьому, зазначаючи, що це не є обов`язковим.

Проте, у п. 5 Додаткової угоди від 02 квітня 2018 року у розділу «Орендна плата» викладена в наступній редакції: «За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7 % від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 9730,56 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем».

У порушення умов договорів, орендарем здійснювалася орендна плата лише у грошовій формі, при цьому, оранка та культивація присадибної ділянки позивача та поставка соломи до садиби не здійснювалася взагалі протягом у 2018 2020 р.р., що свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати, визначеної договором.

Тому ненадання послуг із поставки соломи, оранки та культивації присадибної ділянки позивача є істотною обставиною для розірвання договору або укладення його на інших мовах.

Аналогічний правовий висновок щодо невиконання товариством умов договорів оренди, викладений у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №183/1754/16-ц, провадження № 6125323 св 18.

Таким чином, колегія суддів вважає, що систематична несплата орендної плати у відробітковій та натуральній формі, а саме, оранка, культивація присадибної земельної ділянки та поставка соломи до садиби орендодавця є істотними порушеннями умов договору, в той час як згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про не виконання відповідачем умов договору та додаткової угоди до договору оренди землі. Доказів того, що Сільськогосподарське товариствоз обмеженоювідповідальністю Агрофірма«Вільне-2002»здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди та додаткової угоди до договору оренди землі у вказаній частині, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком.

Таким чином, неналежне виконання умов договору в частині невиконання обов`язку зі сплати орендної плати в частині безкоштовного завезення соломи до садиби орендодавця та безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки, є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2021 року у власності ОСОБА_1 відсутня садиба та присадибна ділянка в с.Івано-Михайлівка Новомосковського району Дніпропетровської області, що унеможливлю надання послуг з оранки та культивації присадибної ділянки, а також поставки 1 тони соломи, а довідка, надана виконавчим комітетом Новостепанівської сільської ради від 23.11.2011 року за вих. № 650 є недопустимим доказом, не заслуговують на увагу, адже довідка підтверджує наявність у позивача на праві власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,42 га., з них рілля 0,26 га. Зазначені данні не спростовує і зазначений витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2021 року.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.374,376,382-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вільне-2002 - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2022 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 31 жовтня 2022 року.

Головуючий: суддя: А. П. Барильська

Судді: Н. М. Деркач

Т. Р. Куценко