Рішення

від 25.10.2022 по справі 296/4510/22

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4510/22

2/296/2350/22

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

25 жовтня 2022 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді: Шкирі В.М.,

за участю секретаря: Бабич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія Космос» про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.1998р. реєстраційний номер №2-2118. Вказаний житловий будинок обслуговується та знаходиться на балансі ТОВ «Управляюча Компанія Космос».

22.01.2014 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , якого 15.03.2014 року зареєструвала у своїй квартирі.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 15.06.2020 року у справі №296/2100/20 шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 22.01.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис за №63 - розірвано.

ОСОБА_2 в липні 2020 року добровільно виселився із квартири та виїхав з України за кордон.

Відповідач не проживає в квартирі більше 2-х років без поважних причин, про що 27.07.2022 працівниками ТОВ «УК Космос» складено акт у складі: паспортирста ОСОБА_3 , юриста Павлусенко В.А., про те, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак, не проживає з 01.07.2020 року. Даний факт підтвердили сусіди: ОСОБА_4 , проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Особистих речей ОСОБА_2 в квартирі немає. Позивач змушена самостійно нести витрати за комунальні послуги та підтримання житла у належному стані.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 11 серпня 2022 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представником позивача подано а до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримуть та просила його задовольнити (а.с. 20).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся у встановленому ст.128 ЦПК України порядку.

Представник ТОВ «Управляюча Компанія Космос» також надав заяву про розгляд справи без його участі

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки наразі відсутні клопотання що підлягають вирішенню суд вважав за можливе справу розглянути за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив обставини та відповідно них визначив правовідносини.

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.1998 року та технічного паспорту на квартиру вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6,7) є там зареєстрованою про що свідчить довідка про реєстрацію місця проживання (а.с.5).

Відповідно до довідки, виданої ТОВ «УК Космос» від 27.07.2022 року за №238, в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: власник квартири ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 12.01.1976 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 15.03.2014 року, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з 07.09.2017 року (а.с. 9)

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином Узбекистану та має посвідку на тимчасове проживання в Україні до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

Сторони перебували у шлюбі з 2014 року, проте Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 15.06.2020 року у справі №296/2100/20 шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 22.01.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис за №63 - розірвано

Відповідно до акту складеного 27.07.2022 працівниками ТОВ «УК Космос» ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак, не проживає з 01.07.2020 року. Даний факт підтвердили сусіди: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 13)

Таким чином судом встановлено, що між позивачем та відповдачами виникли правовідносини, що регулюються главою 28, 32 Цивільного кодексу України "Право власності на житло" та "Право користування чужим майном".

Вирішуючи спір по суті заявлених поховних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ч.4 ст.9 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Так ч.1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.2 с. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у частині другій статті 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 2014 року та власниця квартири АДРЕСА_1 - позивач ОСОБА_1 зареєструвала у своїй квартирі 15.03.2014 року, як чоловіка та члена сім`ї - ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Підстави втрати членом сім`ї власника житла права користування цим житлом передбачені ч.2 ст. 405 ЦК України, згідно з якою член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За приписами ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

При цьому, суду, на підтвердження своїх доводів про те, що відповідач (її колишній чоловік) не користується житлом без поважних причин понад один рік, позивачем надано єдиний доказ - Акт від 27.07.2022 за підписом свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з якого вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не проживає з 01.07.2020 (а.с.14). Вказані в акті свідки не допитані безпесередньо судом, та не попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, оскільки таких клопотань до суду позивачем чи її представником не заявлено. А суд позбавлений можливості сам збирати будь- які докази по справі, оскільки це може свідчити про його упередженість та надання переваг одній зі сторін.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Отже, суд вважає, що акт від 27.07.2022, який наданий позивачем не є належним та достатнім доказом, який підтверджує відсутність відповідача у вказаному у житловому будинку та поважності причин його відсутності понад один рік. Інших доказів на підтвердження заявлених вимог позивачем суду не надано, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

При цьому позивач не позбавлений права повторного звернення до суду за наявност інших доказів.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд приймає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладено, керуючись ст.405 ЦК України, ст. ст. 7, 8,12, 81, 141, 142, 258-259, 263, 264, 265, 273, 280,281,352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія Космос» (Код ЄДРПОУ: 40223226, місце реєстрації: м.Житомир, вул. Довженка, 39, кв. 75) про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В. М. Шкиря