Постанова

від 01.11.2022 по справі 910/14881/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р. Справа№ 910/14881/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 (повний текст підписано 15.11.2021)

у справі №910/14881/21 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Іщука Юрія Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко"

про стягнення 217 195,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа - підприємець Іщук Юрій Анатолійович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія «Альтеко» (далі - Товариство) про стягнення 217 195, 00 грн. заборгованості, що утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору на експлуатацію та виконання робіт будівельними машинами, механізмами та автомобілями від 01.10.2020 №01/10-20 (далі - Договір).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 01.10.2020 Товариством (замовник) та Підприємцем (підрядник) укладено Договір, відповідно до якого замовник замовляє, а підрядник виділяє для експлуатації та проведення робіт будівельні машини, механізми та автомобілі;

- на виконання умов Договору підрядник надав замовнику послуги на загальну суму 267195,00 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками уповноваженими представниками сторін, а саме: акт надання послуг від 19.10.2020 №16 на суму 81 780,00 грн.; акт надання послуг від 30.10.2020 №26 на суму 64 155,00 грн.; акт надання послуг від 06.11.2020 №29 на суму 28 905,00 грн.; акт надання послуг від 26.11.2020 №44 на суму 23 265,00 грн.; акт надання послуг від 16.11.2020 №34 на суму 39 480,00 грн.; акт надання послуг від 23.11.2020 №41 на суму 29 610,00 грн.;

- відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 договору відповідачем частково перераховано передплату у сумі 50 000,00 грн., що підтверджується заключною випискою з рахунку підрядника за період з 08.10.2020 по 08.10.2020, виданою АТ КБ «Приватбанк» 28.07.2021;

- станом на 31.08.2021 (дата підписання позовної заяви) за невиконання зобов`язань за Договором у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 217 195,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на недоведеність факту виконання повного обсягу робіт за договором та наявності у відповідача заборгованості, стягнення якої є предметом вказаного позову. Відповідач зазначив, що згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 договору повний розрахунок здійснюється за рахунками, оформленими на підставі подорожніх листів та/або талонів товариства. Зі змісту поданих позивачем до суду змінних рапортів про роботу машин неможливо встановити замовника послуг, а вказані документи не підписані відповідачем і відсутні в останнього.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/14881/21 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" на користь Фізичної особи - підприємця Іщука Юрія Анатолійовича 217 195,00 грн. заборгованості та 2 270,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 08.12.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №910/14881/21 в порядку загального позовного провадження, яке було мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, а без їх дослідження прийняття місцевим судом законного рішення було неможливим;

- судом першої інстанції не досліджено факт отриманих відповідачем послуг в повному обсязі та без зауважень. Такими доказами мали бути лише ті документи, які учасники правочину визначили у Договорі, а саме: рахунки та подорожні листи та/або талони, що підписані та скріплені штампом відповідача;

- з матеріалів справи неможливо встановити кому надавались послуги екскаватора - оскільки в графі «Замовник» рукописним текстом зазначено «Альтеко», а відповідно до інформації, що розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано щонайменше 12 юридичних осіб, різних організаційно правових форм, які у своїй назві містять слово «Альтеко»;

- неможливо дійти висновку про те, що «Змінні рапорти про роботу машин» відносяться до надання послуг саме на користь ТОВ «ТПК «Альтеко» (код ЄДРПОУ 42656486), оскільки зазначені документи не підписані відповідачем та відсутні у останнього.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14881/21.

Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/14881/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

10.01.2022 матеріали справи №910/14881/21 були передані головуючому судді після виходу з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/14881/21, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.10.2020 Товариством (замовник) та Підприємцем (підрядник) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник замовляє, а підрядник виділяє для експлуатації та проведення робіт будівельні машини, механізми та автомобілі (пункт 1.1 Договору);

- замовник сплачує підряднику: передплату у розмірі 50% за передбачені обсяги робіт, що попередньо вказані замовником у письмовій заявці, за тарифами, погодженими протоколом погодження тарифів (див. додатки) (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору); повний розрахунок за експлуатацію та виконання робіт будівельними машинами, механізмами та автомобілями за рахунками, оформленими на підставі подорожніх листів та/або талонів замовника, оформлених, підписаних та скріплених штампом замовника відповідно до погоджених тарифів (див. додатки), які є невід`ємною частиною Договору; кінцевий розрахунок з підрядником здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 Договору); замовник має право здійснити розрахунок з підрядником будівельними матеріалами, паливно-мастильними матеріалами, запасними частинами та/або іншим способом, що не заборонений чинним законодавством України (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Договору).

Відповідно до протоколу погодження тарифів на послуги автотранспортом, будівельними машинами та механізмами Підприємця (додаток 1 до Договору) вартість за годину (без ПДВ) становить 587,50 грн.

Позивач виставив Товариству рахунки на оплату послуг за Договором, а саме: від 02.10.2020 №11 на суму 62 040 грн., від 19.10.2020 №18 на суму 19 740 грн., від 30.10.2020 №29 на суму 64 155 грн., від 06.11.2020 №32 на суму 28 905 грн., від 16.11.2020 №36 на суму 39 480 грн., від 23.11.2020 №43 на суму 29 610 грн. та від 26.11.2020 №45 на суму 23 265 грн.

Сторонами складено акти надання послуг на загальну суму 267 195 грн., а саме: від 19.10.2020 №16 на суму 81 780 грн., від 30.10.2020 №26 на суму 64 155 грн., від 06.11.2020 №29 на суму 28 905 грн., від 16.11.2020 №34 на суму 39 480 грн., від 23.11.2020 №41 на суму 29 610 грн. та від 26.11.2020 №44 на суму 23 265 грн. Вказані акти надання послуг підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками Підприємця і Товариства.

На виконання умов Договору 08.10.2020 Товариство перерахувало позивачу 50 000 грн., що підтверджується заключною випискою з рахунку Підприємця за період з 08.10.2020 по 08.10.2020, виданою АТ КБ «Приватбанк» 28.07.2021.

У зв`язку з тим, що Товариство не оплатило надані послуги у повному обсязі у строки, визначені Договором, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 217 195,00 грн. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідач суду не подав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №01/10-20 від 01.10.2020 суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату послуг за Договором, а саме: від 02.10.2020 №11 на суму разом з ПДВ 62040,00 грн., від 19.10.2020 №18 на суму разом з ПДВ 19740, 00 грн., від 30.10.2020 №29 на суму разом з ПДВ 64155,00 грн., від 06.11.2020 № 32 на суму разом з ПДВ 28905,00 грн., від 16.11.2020 №36 на суму разом з ПДВ 39480,00 грн., від 23.11.2020 №43 на суму разом з ПДВ 29610, 00 грн. та від 26.11.2020 №45 на суму разом з ПДВ 23265,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав замовнику послуги, що підтверджується актами надання послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, а саме:

- акт надання послуг №16 від 19.10.2020 на суму разом з ПДВ 81780,00 грн. (а.с. 17, т.1 );

- акт надання послуг №26 від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ 64155,00 грн. (а.с. 15, т.1);

- акт надання послуг №29 від 06.11.2020 на суму разом з ПДВ 28905,00 грн. (а.с. 21, т.1);

- акт надання послуг №44 від 26.11.2020 на суму разом з ПДВ 23265,00 грн. (а.с. 30, т.1);

- акт надання послуг №34 від 16.11.2020 на суму разом з ПДВ 39480,00 грн. (а.с. 24, т.1);

- акт надання послуг №41 від 23.11.2020 на суму разом з ПДВ 29610, 00 грн. (а.с. 27, т.1).

Вищенаведене свідчить про прийняття відповідачем наданих позивачем послуг без будь-яких претензій щодо їх якості, строків, об`ємів і вартості та виникнення обов`язку у останнього щодо їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на підставі Договору надано відповідачу послуги на загальну суму 267 195,00 грн., які відповідачем оплачені лише частково на суму 50 000,00 грн., у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" перед Фізичною особою - підприємцем Іщуком Юрієм Анатолійовичем наявна заборгованість за Договором на суму 217 195,00 грн.

Доказів погашення вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом відхилено заперечення відповідача щодо недоведеності факту надання послуг за Договором у повному обсязі та наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" заборгованості перед позивачем, оскільки наведені обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи актами надання послуг, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками Підприємця і Товариства, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача.

Одночасно судом визнано необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач на підтвердження наявної заборгованості повинен був подати передбачені підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Договору подорожні листи та/або талони замовника, а не змінні рапорти про роботу машин.

Так, зі змісту вказаного пункту Договору вбачається, що подорожні листи та/або талони повинні бути оформлені, підписані та скріплені штампом Товариства. Неподання позивачем вказаних документів, враховуючи наявність в матеріалах справи підписаних сторонами актів надання послуг, які є підставою для здійснення розрахунків за Договором, не може свідчити про недоведеність факту наявності у Товариства заборгованості за Договором.

Оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження наявності боргу у відповідача, строк оплати якого є таким, що настав, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 217 195,00 грн. заборгованості за договором №01/10-20 від 01.10.2020.

Що стосується доводів апелянта про неправомірність відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи №910/14881/21 в порядку загального позовного провадження, яке було мотивовано тим, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, а без їх дослідження прийняття місцевим судом законного рішення було неможливим, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.11.2021 від відповідача до суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яка мотивована тим, що без дослідження додаткових доказів, в тому числі і пояснень позивача, факт надання повного обсягу послуг, а відтак і розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з товариства, встановити неможливо.

Відповідно до частини першої та третьої статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою та п`ятою статті 12 ГПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частини друга-шоста статті 250 ГПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина сьома статті 250 ГПК України).

Оскільки ціна позову у справі складає 217 195,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 227 000,00 грн., справа є малозначною, та враховуючи, що доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо для розгляду справи по суті, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для переходу судом до загального позовного провадження, про що зазначив в оскаржуваному рішенні у розділі « 3.Процесуальні дії у справі».

Посилання апелянта на п.п.3.1.2 договору №01/10-20 від 10.10.2020 в частині повного розрахунку за договором лише «по рахунках, оформлених на підставі подорожніх листів та/або талонів замовника, оформлених, підписаних та скріплених штампом замовника… які є невід`ємною частиною даного договору», колегією суддів відхиляються,

оскільки п.3.1.2 договору, укладеного між сторонами, передбачено, що «кінцевий розрахунок з підрядником здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг».

Матеріали справи містять: акт надання послуг №16 від 19.10.2020 на суму разом з ПДВ 81780,00 грн. (а.с. 17, т.1 ); акт надання послуг №26 від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ 64155,00 грн. (а.с. 15, т.1); акт надання послуг №29 від 06.11.2020 на суму разом з ПДВ 28905,00 грн. (а.с. 21, т.1); акт надання послуг №44 від 26.11.2020 на суму разом з ПДВ 23265,00 грн. (а.с. 30, т.1); акт надання послуг №34 від 16.11.2020 на суму разом з ПДВ 39480,00 грн. (а.с. 24, т.1); акт надання послуг №41 від 23.11.2020 на суму разом з ПДВ 29610, 00 грн. (а.с. 27, т.1), підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, на виконання підтвердження виконання умов укладеного між сторонами договору, що свідчить про прийняття відповідачем наданих позивачем послуг без будь-яких претензій щодо їх якості, строків, об`ємів і вартості та виникнення обов`язку у останнього щодо їх оплати.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 , серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/14881/21.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, ст. ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/14881/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/14881/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія "Альтеко".

4. Матеріали справи №910/14881/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко