Постанова

від 01.11.2022 по справі 918/1195/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року Справа № 918/1195/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року (повний текст складено 29.04.2022) у справі №918/1195/21 (суддя Марач В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Іола"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг"

про стягнення в сумі 169 974,48 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року у справі № 918/1195/21 позов Приватного підприємства "Іола" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" про стягнення в сумі 169 974,48 грн задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" на користь Приватного підприємства "Іола" 169 974,48 грн боргу та 2549,62 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Рівне-Торг" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2022 року у справі №918/1195/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року у справі №918/1195/21. Встановлено позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вирішує розглядати справу №918/1195/21 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватним підприємством "Іола" (позивач)впродовж 2020 року було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" (відповідач) товар - плівку різного найменування, асортименту, розміру та кількості, а також було надано супутні послуги із додрукарської підготовки оригінал-макетів, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками сторін видатковими, товарно-транспортними накладними та актами надання послуг (т.1, а.с. 13-54).

Згідно зі ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Правочин, до якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).

З огляду на викладене, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відбулося реальне настання правових наслідків, а саме позивач здійснив реалізацію матеріалів та надав послуги відповідачу, а відповідач, в свою чергу, прийняв надані позивачем товари і послуги.

Як встановлено судами обох інстанцій, Акти наданих послуг, видаткові і товарно-транспортні накладні містять підписи представників сторін, скріплені печатками підприємств, є первинними обліковими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарської операції, і, відповідно, є підставою виникнення обов`язку розрахуватися за надані послуги та отриманий товар.

ПП "Іола" також виписано і зареєстровано у встановленому Законом порядку податкові накладні за результатами здійснених господарських операцій, що стверджується відповідними квитанціями про реєстрацію, та на основі яких ТОВ "Рівне-Торг" задекларовано податковий кредит.

Таким чином, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, поставивши відповідачу товар та надавши останньому.

Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, за отриманий товар та надані послуги розрахувався частково.

В підтвердження наявного боргу сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 31.03.2021 і встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 257 974,48 грн, яка підтверджується підписаним обома сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом 31.03.2021 за період жовтень 2020 року - березень 2021 року (т.1, а.с.57).

Після проведеної звірки і до моменту направлення вимоги на адресу відповідача, останній сплатив позивачу 15000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками від 06.04.2021 на суму 5000 грн, від 08.04.2021 на суму 5000 грн, від 19.04.2021 на суму 5000 грн.

Після пред`явлення позивачем вимогвих. № 27/04/2021-1 та 27/04/2021-2 від 27 квітня 2021 року про оплату боргу,відповідач додатково погасив ще 73 000,00 грн боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (т.1, а.с. 61-84).

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 169 974,48 грн.

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 169 974,48 грн обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 205, 509, 525, 526, 530, 692 ЦК України.

При цьому, доводи скаржника,що фотополімерні кліше належать ТОВ "Рівне-Торг", а ПП "Іола" продовжує їх зберігати без достатньої правової підстави, а тому має відшкодувати їх вартість, не підтверджені матеріалами справи, а відтак не приймаються судом.

Так, відповідач зазначає, що заявлена ПП "Іола" сума до стягнення не відповідає дійсності, оскільки на його думку при здійсненні розрахунку розміру такої заборгованості позивачем нібито не враховано вартість фотополімерного кліше, які були передані відповідачем позивачу та є його власністю.

На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підтверджують передання позивачу фотополімерного кліше та його вартість, а саме: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 51 від 02.10.2020 на суму 4982,80 грн; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №42 від 07.08.2020 на суму 5616,00 грн; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №32 від 26.06.2020 на суму 6120,00 грн; Акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 20 від 27.04.2020 на суму 1347,60 грн; Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №18 від 10.04.2020 на суму 9432,00 грн; Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №14 від 27.03.2020 на суму 6739,20 грн; Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №11 від 06.03.2020 на суму 9210,24 грн; Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №3 від 30.01.2020 на суму 1860,00 грн; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 23.01,2020 на суму 8424,00 грн; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №39 від 29.11.2016 на суму 1476,00 грн; Акт №1-00000040 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2015 на суму 1036,80 грн; Акт №1-00000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2015 на суму 4147,20 грн.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що ТОВ "Рівне-Торг" було передано ПП "Іола" належні йому фотополімерні кліше на загальну суму 60391,21 грн, оскільки предметом підписаних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) є надані позивачем відповідачу послуги із додрукарської підготовки оригінал-макетів, а не товар (фотополімерні кліше), що підтверджується змістом самих актів.

Колегією суддів береться до уваги те, що додрукарська підготовка оригінал-макетів передбачає собою виконання (надання) позивачем відповідачу комплексу підготовки до виробництва плівки різного найменування, асортименту, розміру та кількості, що, як правило, включає в себе: розробка дизайну або загальної концепції кінцевого виробу, виготовлення електронного макету виробу з використанням програмного забезпечення, коректорська вичитка/правка текстового змісту макета, внесення необхідних корекцій у макет з урахуванням особливостей друкарського і післядрукарського обладнання (корекція кольору, розстановка треппінга і т.д.) та інші дії із підготовкою до майбутнього друку оригінал-макетів.

Чималий вплив на якість друку виробів має профілювання самого обладнання. Ця процедура проводиться для конкретної машини чи обладнання і в подальшому використовується для розробки дизайну виробу та додрукарської підготовки. Від цього й назва та зміст послуги «додрукарська підготовка», що залежить від технічних характеристик, профілю та особливостей обладнання, на якому позивач здійснює виготовлення пакувального матеріалу.

Таким чином, за наведеними актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) позивач надав відповідачу послуги із додрукарської підготовки оригінал-макетів, а не виробив для нього фотополімерні кліше.

Підтвердженням викладеного, крім самих актів надання послуг, є наявні у матеріалах справи податкові накладні із такою самою назвою наданих послуг та підписаний відповідачем Акт звірки взаєморозрахунків станом 31.03.2021 за період: жовтень 2020 р. - березень 2021 р., в якому за цей період звірки в дебеті позивача відображено акт про надання виробничих послуг №51 від 02.10.2020 на суму 4982,80 гривень.

Безпідставними є твердження скаржника, що вказані акти здачі-приймання наданих послуг підтверджують передання ТОВ "Рівне-Торг" для ПП "Іола" належних відповідачеві фотополімерних кліше, про які взагалі відсутня будь-яка згадка у цих актах.

У даному випадку сторонами підписано не акти приймання-передачі товару, а саме акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), змістом і предметом яких є надання послуг із додрукарської підготовки оригінал-макетів. Ці акти не можуть підтверджувати здійснення відповідачем оплати за фотополімерні кліше та їх передачу позивачу, а лише підтверджують, що позивачем були виконані для відповідача відповідні роботи (надані послуги), до яких замовник (відповідач) претензій немає, про що зазначено в самих актах.

Відповідач вказує, що в Акті № 1-00000040 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2015 на суму 1036,80 грн з ПДВ та Акті № 1-00000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2015 на суму 4147,20 грн з ПДВ міститься посилання на Договір поставки № 1-037 від 02.02.2015, який він надав до матеріалів справи.

Предметом цього договору згідно п. 1.1 є зобов`язання постачальника (яким виступає ПП "Іола") поставити та передати у власність, а покупця (яким виступає ТОВ "Рівне-Торг") прийняти та оплатити пакувальний матеріал (товар) у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі замовлення та накладних, які є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно п. 1.2. договору регламентовано, що у випадку поставки товару з нанесенням зображення фотополімерне кліше, необхідне для нанесення даного зображення, є власністю покупця, при умові, що покупець оплатив вартість даного кліше.

Пунктом 9.6. договору встановлено, що у випадку поставки товару з нанесенням флексодруку, відповідальність за зміст, вигляд та форму інформації, малюнку чи тексту, який наноситься на продукцію, яка поставляється за цим договором несе покупець (відповідач), який гарантує наявність у нього інтелектуальних прав на надані для роботи зразки продукції.

Зі змісту цих положень договору вбачається, що фотополімерне кліше є відповідним зразком (матеріалізованим продуктом) з конкретною інформацією, змістом, виглядом та формою, за які відповідає сам відповідач.

До матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів того, що він замовляв і оплачував у позивача фотополімерні кліше; у матеріалах справи відсутні докази про передання і відповідно знаходження цих кліше у позивача; докази, надані відповідачем, не містять жодної інформації про назву, форму, вигляд та зміст фотополімерних кліше, які нібито знаходяться у позивача.

Наявні у матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не підтверджують заперечень відповідача, не містять в собі інформації про передання фотополімерних кліше позивачу та їх опис і вартість, а свідчать про надання позивачем на замовлення відповідача послуг із додрукарської підготовки оригінал-макетів, неоплачена вартість яких була включена до ціни позову.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року у справі №918/1195/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.