Рішення

від 02.11.2022 по справі 916/1992/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1992/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконсалтінг до фермерського господарства „Стоянова І.С. про стягнення 242 185 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агроконсалтінг (далі по тексту ТОВ „Агроконсалтінг) звернулося до господарського суду із позовною заявою до фермерського господарства „Стоянова І.С. (далі по тексту ФГ „Стоянова І.С.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 242 185 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 138 458,08 грн., збитків від інфляції у розмірі 46 287,31 грн., 21% річних у розмірі 57 439,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №03-06-20 від 03.06.2020р. в частині оплати вартості поставленого відповідачу товару.

Ухвалою суду від 22.08.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

06.09.2022р. до суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 22.08.2022р. була вручена ФГ „Стоянова І.С. у відділенні поштового зв`язку 02.09.2022р.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору. Оскільки ФГ „Стоянова І.С. не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

10.10.2022р. до суду від ТОВ „Агроконсалтінг надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткової угоди №1/22 від 07.09.2022р. до договору поставки, яка була укладена сторонами з метою позасудового врегулювання спору. Посилаючись на невиконання грошових зобов`язань у строки, визначені додатковою угодою, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.06.2020р. між ФГ „Стоянова І.С. (Покупець) та ТОВ „Агроконсалтінг (Продавець) було укладено договір поставки №03-06-20, відповідно до п. п. 1.1-1.3 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити мінеральні добрива та іншу хімічну продукцію на умовах, визначених даним договором. Номенклатура, кількість, ціна, строки, і умови поставки, вид пакування товару (за наявності) кожної партії товару, що поставляється згідно даного договору, визначається у додатках до даного договору, які є невід`ємними частинами договору. Загальна ціна та загальна кількість товару за даним договором складається з всього товару та ціни зазначених у накладних та додатках складених за цим договором.

Згідно з п. п. 2.1-2.3 договору поставки №03-06-20 від 03.06.2020р. ціна одиниці товару визначається у додатках до договору та включає у себе вартість упаковки (за наявності). Якщо інше не узгоджено сторонами ціна за перевезення товару до ціни товару не включається і сплачується Покупцем окремо на підставі рахунку або згідно видаткових накладних, наданих Постачальником у строки, зазначені у відповідних рахунках (видаткових накладних). Якщо інше не узгоджено сторонами, поставка товару проводиться на умовах 100% передоплати. Покупець здійснює оплату вартості товару, шляхом прямого банківського переказу грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника, на підставі виставлених Постачальником рахунків протягом 10-х банківських днів від дня отримання рахунку.

Умовами п. 3.7 договору поставки №03-06-20 від 03.06.2020р. передбачено, що моментом поставки товару вважається дата фактичної поставки товару з одночасним підписанням товаросупроводжувальних документів.

Згідно з п. 4.3 договору №03-06-20 від 03.06.2020р. у випадку порушення термінів оплати товару, обумовлених у додатках до договору, Покупець оплачує Постачальнику проценти у розмірі 21,00 % річних (з розрахунку 365 днів у році), або 0,0575 % в день від суми простроченої заборгованості щодо виконання Покупцем кожного кредитного зобов`язання по сплаті вартості товару.

Відповідно до п. 7.3 договору №03-06-20 від 03.06.2020р. цей договір набуває юридичну силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021р., а в частині виконання господарських обов`язків - до повного їх виконання.

Шляхом підписання додатків №1 від 03.06.2020р., №2 від 25.06.2020р., №3 від 28.07.2020р., №4 від 10.08.2020р., №5 від 12.08.2020р., №6 від 26.08.2020р., №7 від 21.09.2020р., №8 від 15.10.2020р. до договору №03-06-20 від 03.06.2020р. сторонами було додатково погоджено вартість товару, яка постачається, строк його відвантаження, порядок оплати (відповідно до п. 2.3 договору).

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №03-06-20 від 03.06.2020р., ТОВ „Агроконсалтінг було поставно ФГ „Стоянова І.С. товар, загальна вартість якого складає 138 458,08 грн., що підтверджується наступними підписаними між сторонами видатковими накладними: №А-00000151 від 25.06.2020р. на суму 21 899,99 грн., №А-000155/1 від 25.06.2020р. на суму 13 600,03 грн., №А-000195/1 від 28.07.2020р. на суму 27 600,00 грн., №А-00000211 від 11.08.2020р. на суму 22 080,00 грн., №А-000212/1 від 12.08.2020р. на суму 9907,20 грн., №А-00000224 від 26.08.2020р. на суму 4932,00 грн., №А-000257/1 від 21.09.2020р. на суму 27665,76 грн., №А-00000293 від 15.10.2020р. на суму 10 773,10 грн. Крім того, на підтвердження факту поставки відповідачу товару позивачем були надані товарно-транспортні накладні, які також були підписані сторонами.

З метою оплати ФГ „Стоянова І.С. товару згідно договору №03-06-20 від 03.06.2020р. ТОВ „Агроконсалтінг були виставлені відповідачу наступні рахунки: №А-00000182 від 03.06.2020р., №А-00000233 від 25.06.2020р., №А-00000279 від 28.07.2020р., №А-00000293 від 10.08.2020р., №А-00000296 від 12.08.2020р., №А-00000310 від 26.08.2020р., №А-00000357 від 21.09.2020р., №А-00000402 від 15.10.2020р. Вказані рахунки були направлені позивачем на електронну пошту відповідача, зазначену у договорі поставки.

Після поставки товару за договором №03-06-20 від 03.06.2020р. ТОВ „Агроконсалтінг були складені податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.08.2022р. ТОВ „Агроконсалтінг звернулось до ФГ „Стоянова І.С. із претензією №08/08/22, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором поставки №03-06-20 від 03.06.2020р. у загальному розмірі 242 185,00 грн.

07.09.2022р. між ТОВ „Агроконсалтінг та ФГ „Стоянова І.С. було укладено додаткову угоду №1/22 до договору поставки №03-06-20 від 03.06.2020р., згідно п. 1, 2 якого відповідач визнав наявність заборгованості у загальному розмірі 242 185 грн. (яка заявлена позивачем до стягнення у межах даної справи) та зобов`язався її сплатити у строк до 05.10.2022р.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що на виконання зобов`язань, прийнятих на себе за договором поставки №03-06-20 від 03.06.2020р., ТОВ „Агроконсалтінг було поставлено ФГ „Стоянова І.С. товар, загальна вартість якого складає 138 458,08 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними. Проте, вартість поставленого позивачем товару з боку відповідача оплачена не була.

При цьому, докази сплати заборгованості у строк до 05.10.2022р., визначений сторонами у додатковій угоді №1/22 від 07.09.2022р. до договору поставки, в матеріалах справи також відсутні.

З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Агроконсалтінг до ФГ „Стоянова І.С. про стягнення вартості поставленого товару у розмірі 138 458,08 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 46 287,31 грн. та 21% річних у розмірі 57 439,61 грн., які були розраховані по кожному із рахунків окремо.

Господарський суд звертає увагу ТОВ „Агроконсалтінг, що необхідною умовою для визначення обґрунтованості вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України, крім обставин наявності несвоєчасно виконаного боржником грошового зобов`язання, є правильність визначення позивачем періоду нарахування, у тому числі, моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений.

Положеннями п. 2.3 договору поставки №03-06-20 від 03.06.2020р. визначено, що Покупець здійснює оплату вартості товару на підставі виставлених Постачальником рахунків протягом 10-х банківських днів від дня отримання рахунку.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що товар мав бути оплачений відповідачем протягом 10-х банківських днів від дня отримання рахунку. Таким чином, строк оплати товару має розраховувати з наступного дня після направлення позивачем рахунку на електронну пошту відповідачу.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що товар за першим рахунком мав бути оплачений до 17.06.2020р., за другим до 10.07.2020р., за третім до 11.08.2020р., за четвертим до 24.08.2020р., за п`ятим до 26.08.2020р., за шостим до 09.09.2020р., за сьомим до 05.10.2020р., за восьмим до 29.10.2020р., а, отже, початковий момент прострочення платежу має розраховуватись з наступного дня, після настання зазначених строків.

Господарський суд зазначає, що позивачем було допущено помилку при розрахунку початкового моменту прострочення оплати платежів, оскільки не враховано, що за умовами договору товар мав бути оплачений протягом 10 банківських днів, а не календарних днів.

Господарським судом було самостійно розраховано 21% річних по кожному із актів та встановлено, що їх розмір складає 57 115,00 грн., розмір збитків від інфляції, які були розраховані з урахуванням показників інфляції по червень 2022р., складає 46 229,08 грн.

З викладених обставин позовні вимоги ТОВ „Агроконсалтінг до ФГ „Стоянова І.С. підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача 21% річних у розмірі 57 115,00 грн. та збитків від інфляції у розмірі 46 229,08 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Агроконсалтінг до фермерського господарства „Стоянова І.С. позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 138 458,08 грн., 21% річних у розмірі 57 115,00 грн. та збитків від інфляції у розмірі 46 229,08 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу, клопотання про розподіл яких було заявлено позивачем, судом не вирішується у зв`язку з ненадання позивачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2020р. по справі № 922/376/20 дійшов висновку, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи викладене вище, питання про розподіл витрат на правову допомогу буде вирішено судом у випадку подання позивачем відповідної заяви протягом п`яти днів після отримання рішення суду, оскільки розгляд даної справи був здійснений без виклику сторін.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства „Стоянова І.С. /68454, Одеська область, Болградський район, село Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77; ідентифікаційний код 22494020/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконсалтінг /67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, буд.5-А; ідентифікаційний код 41628547/ суму основного боргу у розмірі 138 458,08 грн. /сто тридцять вісім тисяч чотириста п`ятдесят вісім грн. 08 коп./, 21% річних у розмірі 57 115,00 грн. /п`ятдесят сім тисяч сто п`ятнадцять грн. 00 коп./, збитки від інфляції у розмірі 46 229,08 грн. /сорок шість тисяч двісті двадцять дев`ять грн. 08 коп./, судовий збір у розмірі 3 627,05 грн. /три тисячі шістсот двадцять сім грн. 05 коп./.

3.В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна