Ухвала

від 02.11.2022 по справі 922/393/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/393/22

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Малихіною М.П.

розглянувши матеріали справи у підготовчому засіданні

за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, 61038, м. Харків, вул. маршала Батицького, буд. 23 до 1. Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16 3. Фізичної особи - підприємця Білоус Віталія Володимировича, АДРЕСА_1 . Фізичної особи ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним, витребування майназа участю представників сторін:

прокурора: Омельник М.М. (посвідчення);

відповідача 1: Марченко М.М.

відповідача 2: Марченко М.С.

відповідача 3: не з"явися;

відповідача 4: не з"явися.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1. Харківської міської ради, відповідача 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідача 3. Фізичної особи - підприємця Білоус Віталія Володимировича, відповідача 4. Фізичної особи ОСОБА_1 про:

- визнання незаконним та скасування пункту 11 додатку 1 до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 року № 412/16;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових будівель від 01.03.2017 року № 5457-В.В, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Білоус Віталієм Володимировичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 367;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 470-2, 470-10, І, загальною площею 40 кв.м., розташовані у житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, 59. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2022 року.

Проте, підготовче засідання у справі № 922/393/22 яке було призначено на 10 березня 2022 року не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою суду від 09.06.2022 року призначено підготовче засідання у справі на "12" липня 2022 року.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. У підготовчому засіданні оголошено перерву до "06" вересня 2022 р. о(б) 09:15 год.

29.07.2022 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7407).

29.07.2022 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 7414) про залишення позову без розгляду.

29.07.2022 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 7415) про зупинення провадження у справі, у якій заявник, просить суд, зупинити провадження у справі до закінчення розгляду судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 925/1133/18.

01.08.2022 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7452).

01.08.2022 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. № 7457).

17.08.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 8417) за заяву відповідача 2 про зупинення провадження у справі.

17.08.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 8430) за заяву відповідача 2 щодо застосування строку позовної давності.

17.08.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 8431) за заяву відповідача 2 щодо залишення позову без розгляду.

17.08.2022 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 8432.

Проте, підготовче засідання призначене на "06" вересня 2022 р. о(б) 09:15 год. не відбулось у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці представників сторін та суду через оголошену повітряну тривогу в місті Харкові та Харківській області.

Ухвалою суду від 06.09.2022 року призначено підготовче засідання у справі на "21" вересня 2022 р.

Проте, судове засідання 21.09.2022 року не відбулось у зв"язку із відсутністю у Господарському суді Харківської області технічної можливості для проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року призначено підготовче засідання на 02.11.2022 року.

Уповноважені представники відповідача 3 та відповідача 4 у призначене підготовче засідання не з"явивилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, про свідчить направлення на адресу останніх копії ухвали від 21.09.2022 року.

Судом у підготовчому засідання, поставлено на обговорення клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі.

Присутній у підготовчому засіданні прокурор, заперечував проти клопотань відповідача 2.

Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача 1 та відповідача 2 підтримав надані клопотання.

Суд дослідивши матеріали справи, та клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. № 7414 від 29.07.2022 року), зазначає наступне.

В обґрунтування наданого до суду клопотання зазначає, що прокурором у прохальній частині позовної заяви, зокрема просить суд, витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 470-2, 470-10, І, загальною площею 40 кв.м., розташовані у житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, 59.

Проте, на думку відповідача 2 четвертим відповідачем прокурором визначено фізичну особу, яка є власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 470-2, 470-1-, 1, загальною площею 40 кв.м. розташованих у житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 59, які прокурор просить повернути. Враховуючи характер спірних правовідносин, правовий статус відповідача 4, як особи, яка не є підприємцем, та не може бути учасником оскаржуваного договору купівлі - продажу, відповідач 2 наполягає, що позовні вимоги в цій частині не відносяться до юрисдикції господарського суд, а підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. У зв"язку із чим, за твердженнями відповідача 2, прокурором позовну заяву подано з порушенням правил об"єднання позовних вимог. Тому, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 Цивільного кодексу України, cуд залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. У зв"язку із чим, позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду.

Заперечуючи проти заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду, прокурор у наданих до суду запереченнях (вх. № 8431 від 17.08.2022 року) зазначає, що господарські суди за загальним правилом вирішують усі спори між суб"єктами господарської діяльності, а також спори, пов"язані з приватизацією державного та комунального (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. Зазначені справи підвідомчі господарським судам і у тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб"єктами підприємницької діяльності. Послався на висновок Верховного суду викладений у постанові від 07.07.2015 року у справі № 21-847а15, та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 року у справі № 125/703/16-ц.

Також зазначає, що за загальним правилом спори щодо приватизації державного або комунального майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб"єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, та і фізичних осіб.

На думку прокурора, із посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 року у справі № 902/434/19, та у постанові від 02.02.2020 року у справі № 908/420/20 зазначає, що у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5, статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено клопотання про об"єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Суд не приймає вищевикладені послання відповідача 2 з огляду на наступне.

Пунктом 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З аналізу вищевикладеного слідує, що нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 905/2043/18.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладенк, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №914/2191/16, від 23.10.2019 року у справі №902/434/19, від 30.10.2019 року у справі №922/1359/19.

З аналізу вищевикладеного сліду, що у справі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є доцільним.

Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 911/414/18.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні клопотання (вх. № 7414 від 29.07.2022 року) відповідача 2 про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи та заяву (вх. № 7415 від 29.07.2022 року) відповідача 2 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

В обґрунтування наданої до суду заяви про зупинення провадження у справі, відповідач 2 зазначає, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 07.07.2021 року передав справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівілює його обов"язку дотримання процедури передбаченої абз. 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 15.07.2021 року прийняв до розгляду справу №925/1133/18.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4статті 53 Господарського процесуального кодексу Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Системне тлумаченнястатті 53 Господарського процесуального кодексу Україний абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.

У даній справі № 922/393/22 підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом у якості самостійного позивача Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова зазначає, що звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність. Порушення Харкіською міською радою умов та порядку приватизації призвели не тільки ло можливих економічних збитків, а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості придбати комунальне майно на відкритому конкурсі, створили для них і орендаря несправедливі умови конкуренції на ринку продажу комунального майна. При цьому орендар, відповідно, отримав непередбачені законом привілеї викупити майно неконкурентним способом.

Харківська міська рада, розпорядившись таким чином майном, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови орендаря, який лише декілька місяців орендував комунальне майно і не здійснив його невід"ємних поліпшень, і інших потенційних покупців комунального майна, фактично протиправно позбавивши останніх права на участь у приватизації.

Також зазначає, що з урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси Харківської територіальної громади, однак у даному випадку вана є відповідачем у справі і саме вана вчинила дії, які негативно вплинуливають на інтереси громади, так сама як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, прокурор самостійно подає позов.

Під час розгляду матеріалів справи судом встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 07.07.2021 року передав справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі №908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абз. 3, 4 частини 4статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 року у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу, як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

Зі змісту ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 925/1133/18 вбачається, що прокурор при зверненні з даним позовом зазначив, що є позивачем, оскільки міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертоїстатті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме, щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15.07.2021 року прийнято до розгляду справу № 925/1133/18.

Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09.12.2021 року провадження у справі № 925/1133/18 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справ № 488/2807/17, № 483/448/20 та оприлюднення повного тексту судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави у даній справі №922/393/22, прокурор визначив Харківську міську раду одним із відповідачів, рішення якого оскаржується із посиланням на його невідповідність нормам чинного законодавства, у зв`язку із чим прокурор самостійно подав цей позов про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним, витребування майна, тобто правовідносини у справах №922/393/22 та №925/1133/18 є подібними та спірним є питання щодо визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача та дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертоїстатті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 7 частини 1статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини 1статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, задовольнити заяву (вх. № 7415 від 29.07.2022 року) відповідача 2 (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради) про зупинення провадження у справі № 922/393/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Аналогічного правового висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав дійшов Верховний Суд у справах №№ 922/4250/19, 922/984/20, 922/1137/20, 922/1969/19.

Керуючись статтями 228,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у клопотанні (вх. № 7414 від 29.07.2022 року) про залишення позову без розгляду.

2. Задовольнити заяву (вх. № 7415 від 29.07.2022 року) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зупинення провадження у справі.

3. Зупинити провадження по справі № 922/393/22 до закінчення розгляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

4. Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 02 листопада 2022 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвалу підписано 02 листопада 2022 року

СуддяО.О. Ємельянова