Рішення

від 02.11.2022 по справі 925/1502/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. Черкаси справа № 925/1502/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача Птухи В.І. за довіреністю, відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" про стягнення 138974 грн. 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2017 року позивач - Черкаська міська рада звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" (далі відповідач) про стягнення 138974 грн. 96 коп. збитків за фактичне користування земельною ділянкою та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 0,6269 га, яка знаходиться за адресою вул. Чигиринська, 60/7 в м. Черкаси без оплати за її користування за період з 22.09.2014 року по 30.04.2017 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 27.11.2017 року, року, 19.12.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1502/17, справу призначено до розгляду, в подальшому з урахуванням набрання чинності Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, підготовче засідання відкладено на 18.01.2018 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 10.01.2018 року відзив на позовну заяву (вх. № 618/18, т. 1 а.с. 49-55), в якому заперечував проти позову з мотивів безпідставності і недоказаності вимог та зазначив, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «АИС» на підставі договору оренди земельної ділянки № 841 від 02.09.2004 року, за користування землею у спірний період відповідачем сплачено земельний податок.

Представник позивача подав суду 24.01.2018 року відповідь на відзив (вх.. № 1945/18, т. 1 а.с. 79-81), в якому спростовував доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні 10.01.2018 року оголошено перерву до 01.03.2018 року (з урахуванням ухвали суду від 01.02.2018 року).

Відповідач в особі свого представника подав суду 05.02.2018 року клопотання (вх. № 3201/18, т.1 а.с. 85-89), в якому просив призначити у справі економічну експертизу та зупинити провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року підготовче засідання відкладено на 14.03.2018 року.

Представник позивача подав суду 14.03.2018 року:

заперечення на клопотання про призначення економічної експертизи (вх. № 7105/18, т. 1 а.с. 129-130);

пояснення та детальний розрахунок збитків (вх. № 7107/18, т. 1 а.с. 131-133).

Ухвалою суду від 14.03.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення економічної експертизи, підготовче провадження у справі № 925/1502/17 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2018 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду:

28.03.2018 року клопотання про витребування доказів (вх. № 2858/18, т. 1 а.с. 147);

29.03.2018 року заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Корпорацію «Співдружність Комп» (вх. № 8963/18, т. 1 а.с. 155);

30.04.2018 року заяву про застосування строку позовної давності (вх № 9252/18, т. 1 а.с. 163);

03.04.2018 року клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 9251/18, т. 1 а.с. 170-171).

В судовому засіданні 03.04.2018 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів, про залучення до участі у справі третьої особи, про зупинення провадження у справі (в протоколі судового засідання), оголошено перерву до 02.05.2018 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду:

10.04.2018 року клопотання про витребування доказів (вх. № 9891/18, т. 1 а.с. 185-186);

24.04.2018 року клопотання про зупинення провадження у справі (вх. 11766/18, т. 1 а.с. 193-194) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/5305/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Легалплейс до Черкаської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні позивача Корпорація Співдружність КОМП про скасування рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 року № 1009 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017;

03.05.2018 року засобами електронного зв`язку, 04.05.2018 року на паперових носіях заперечення (вх. 12654/18, № 12716/18, т. 1 а.с. 209, 229-230), в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача подав суду 27.04.2018 року клопотання (вх. № 12143/18, т. 1 а.с. 200-208), в якому просив долучити до матеріалів справи документи на виконання вимог суду.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року зупинено провадження у справі № 925/1502/17 до вирішення справи № 826/5305/18 Господарським судом м. Києва, зобов`язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи № 826/5305/18 та надати суду судове рішення у зазначеній справі, що набрало законної сили.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року, за клопотанням позивача, поновлено провадження у справі № 925/1502/17, призначено розгляд справи по суті на 27.12.2018 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду:

26.12.2018 року засобами електронного зв`язку, 27.12.2018 року на паперових носіях клопотання про зупинення провадження у справі (вх. 38238/18, № 38238/18, т 2 а.с. 1, 6-7) до вирішення справи № 925/1344/18, що знаходиться у провадженні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року зупинено провадження у справі № 925/1502/17 до вирішення справи № 925/1344/18 Господарським судом Черкаської області, зобов`язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи № 925/1344/18 та надати суду судове рішення у зазначеній справі, що набрало законної сили.

Ухвалами суду від 08.07.2022, 11.08.2022 року за клопотанням позивача, поновлено провадження у справі № 925/1502/17, призначено розгляд справи по суті, який в подальшому відкладено на 14.09.2022 року, для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

05.09.2022 року позивач в особі міського голови подав заяву про зміну предмету позову (вх. № 10143/22, т. 2 а.с. 77-79), у якій просив у зв`язку з тривалим розглядом справи, привести позовні вимоги у відповідність до актуальної судової практики Верховного Суду, та з метою обрання правильного способу захисту порушеного права позивача змінити предмет позову шляхом зміни позовної вимоги, а саме вимогу «стягнути суму збитків 138974 грн. 96 коп. за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею» замінити на позовну вимогу «стягнути безпідставно утримані кошти (орендну плату) у розмірі 138974 грн. 96 коп.», інші позовні вимоги залишити без змін.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року постановлено повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні, прийнято до провадження заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 10143/22 від 05.09.2022 року), підготовче провадження у справі № 925/1502/17 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2022 року.

В судове засіданні 06.10.2022 року сторони явку своїх представників не забезпечили, причини неявки не повідомили, сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштових відправлень.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з таких підстав.

Згідно договору купівлі продажу частини нежитлових будівель від 11.10.2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-тех-комплект» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомазсервіс» на праві спільної часткової власності в рівних частинах (по Ѕ частині) належав об`єкт нерухомості нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), буд. 60/7.

15.11.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-тех-комплект», як сторона 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомазсервіс»», як сторона 2, укладено договір про поділ майна в натурі (т. 1 а.с. 17), відповідно до п. 1 якого сторони за взаємною домовленістю поділили належне їм нерухоме майно. В результаті договору поділу у сторони-1 виникло право власності як на окремі об`єкти нерухомості на: літера О-І пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів, матеріали стін будівель та споруд: металевий каркас, загальною площею 1301,1 кв.м.; № 1-4-11 огорожа, IV- замощення. Договір про поділ майна в натурі від 15.11.2012 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца А.О. та реєстровано в реєстрі за № 692, що підтверджено витягом з Державного реєстру правочинів № 12129021 від 15.11.2012 року (т. 1 а.с. 18 на звороті).

16.11.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-тех-комплект», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Легалплейс», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі, яка складається з: літера О-І пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів, матеріали стін будівель та споруд: металевий каркас, загальною площею 1301,1 кв.м.; № 1-4-11 огорожа, IV- замощення (в подальшому нерухоме майно), що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), буд. 60/7 на земельній ділянці площею 7203,56 кв.м., кадастровий номер 7110136400:03:008:0013, за ціну та на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 19, 66-68). Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2012 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколіца А.О. та зареєстровано в реєстрі за № 724, що підтверджено витягом з Державного реєстру правочинів № 12137468 від 16.11.2012 року, витягами про державну реєстрацію прав № 36314850 від 19.11.2012 року, про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №36314923 від 19.11.2012 року (т. 1 а.с. 70, 71-73).

Наказом Департаменту містобудування Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 620-а від 16.11.2012 року «Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території міста Черкаси» надано окремий порядковий вуличний знак № 60/7 по вул. Чигиринській пункту передпродажного сервісного обслуговування автомобілів (т. 1 а.с. 24).

Рішенням другої сесії Черкаської міської ради № 2-894 від 10.02.2015 року «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Легалплейс» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Чигиринській, 60/7» (т. 1 а.с. 12) вирішено зокрема наступне:

надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Легалплейс» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6269 га по вул. Чигиринській, 60/7 під нежитлову будівлю пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів (п. 1);

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Легалплейс» укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правоустановчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку (п. 2).

12.04.2017 року Департамент архітектури та містобудування направив відповідачу листа № 1409-01-25 з пропозицією укласти з Черкаською міською радою договір оренди землі, а також вирішити питання про укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) по вул. Чигиринська, 60/7. Договір не укладено і доказів про протилежне у справу не подано.

Актом про визначення збитків власнику землі № 26-2017 від 02.08.2017 року (т. 1, а.с. 14-15) визначено збитки у розмірі 138 974 грн. 96 коп. у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ "Легалплейс" земельною ділянкою по вул. Чигиринській 60/7 за період з 22.09.2014 по 30.04.2017 року без оформлення документів, що посвідчують право на землю.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1009 від 22.09.2017 року «Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 року № 26-2017» (т. 1 а.с. 13-15) вирішено зокрема наступне:

затвердити акт про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 року № 26-2017, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для визначення і відшкодування збитків є неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування ТОВ «Легалплейс» земельною ділянкою, на якій розташоване майно за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 60/7 без документів, що посвідчують право на землю (п. 1);

боржнику відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення (п. 2);

рекомендовано зазначеному в акті боржнику оформити право користування земельною ділянкою відповідно до норм чинного законодавства (п. 3).

Відповідач доводить, що він ніколи не був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013. Орендарем цієї ділянки є Корпорація "АИС" за нині чинним договором оренди земельної ділянки від 31.08.2004 року, який зареєстровано за № 841 від 02.09.2004 року (т. 1 а.с. 241-245). Відповідач вказує, що цей договір за отриманою інформацією з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради укладено до 2053 року з Корпорацією "Співдружність КОМП" (попередні назви Корпорація "Автоінвесттрой" та Корпорація "АИС").

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 84549195 від 07.04.2027 року (т. 1 а.с. 31) вбачається запис про право власності, зареєстрований 19.11.2012 року за ТОВ "Легалплейс" на підставі договору купівлі-продажу 724 від 16.11.2012, приватний нотаріус Ніколіца А.О. про належність відповідачу нежитловї будівлі, що розташована в м. Черкаси, по вул. Чигиринській, будинок № 60/7.

Об`єкт нерухомого майна відповідача розташований на земельній ділянці за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринській, будинок № 60/7 з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013, яка належить територіальній громаді міста Черкаси, в інтересах якої діє Черкаська міська рада.

Із листа Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області № 5519/23-01-12-0327 від 05.05.2017 року (т. 1 а.с. 21) вбачається, що відповідачем подано до ДПІ у м. Черкасах податкові декларації з плати за землю (земельний податок) за земельну ділянку по вул. Чигиринській, 60/7 площею 0,6269 га та сплачено до бюджету міста у 2014 році - 22149 грн., у 2015 році 25358 грн. 74 коп., у 2016 році 111322 грн. 74 коп., у 2017 році (з 01.04.по 30.04.) 41426 грн. 55 коп.

Із листа Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради № 2114/18-08 від 24.10.2017 вбачається, що станом на 23.10.2017 року сума збитків за фактичне користування земельною ділянкою по вул. Чигиринській, 60/7 за період з 22.09.2014 року по 30.04.2017 року у розмірі 138974 грн. 96 коп. відповідачем не сплачено (т. 1, а.с.22).

За даними позивача відповідач суму плати за землю у розмірі 138974 грн. 96 коп., що встановлена актом від 02.08.2017 року, не сплатив, документи на підтвердження розроблення для позивача проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013 не надав, договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) не уклав, як і договір оренди, кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплатив, права на земельну ділянку не оформив.

У зв`язку з користуванням відповідачем земельною ділянкою по вул. Чигиринській, 60/7 площею 0,6269 га кадастровий номер 7110136400:03:008:0013, у період з 22.09.2014 року по 30.04.2017 року позивачем подано до Господарського суду Черкаської області відповідний позов про стягнення 138974 грн. 96 коп. безпідставно утриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України(з у рахуванням заяви про зміну предмету позову).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2018 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 року, провадження у справі № 826/5305/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Легалплейс до Черкаської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Корпорація Співдружність КОМП, про скасування рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 року № 1009 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017 закрито.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.03.2019 року, яке залишено без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 року, Верховного Суду від 18.09.2019 року, у справі № 925/1344/18 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Легалплейс до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.09.2017 року № 1009 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 02.08.2017 № 26-2017 відмовлено повністю.

Судами у даній справі встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:03:008:0013, яка була передана Радою в оренду Корпорації Співдружність КОМП за договором оренди від 31.08.2004 року та на якій розташовані придбані позивачем об`єкти нерухомості згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2012 №724 це одна й та ж сама земельна ділянка.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

За розрахунком позивача, заборгованість за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,6269 га по вул. Чигиринській, 60/7 в м. Черкаси за період з 22.09.2014 року по 30.04.2017 року становить 138974 грн. 96 коп., з якої:

з 22.09.2014 по 31.12.2014 року 17535 грн. 34 коп.;

з 01.01.2015 по 31.12.2015 року 98402 грн. 48 коп.;

з 01.01.2016 по 31.12.2016 року 158637 грн. 11 коп.;

з 01.01.2017 по 30.04.2017 року 42508 грн. 06 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2014 році становив 2051693 грн. 25 коп., у 2015 році 2562564 грн. 87 коп., у 2016 році 3672155 грн. 46 коп., у 2017 році - 3892484 грн. 79 коп. (т. 1 а.с. 16).

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення 138974 грн. 96 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями статей 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що 16.11.2012 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Легалплейс» отримало у власність об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), буд. 60/7 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, який зареєстровано за № 724.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах № 87/0/25-17від 13.04.2017 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 72040 кв.м. становить 4473035 грн.64 коп., разом з тим в акті про визначення збитків та розрахунку позивача враховано фактичну площу земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача 0,6269 га відповідно нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,6269 га становить 3892484 грн.79 коп.

Враховуючи вимоги ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України та відсутність прийнятих рішень Черкаською міською радою щодо зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2014 році становив 2051693 грн. 25 коп., у 2015 році 2562564 грн. 87 коп., у 2016 році 3672155 грн. 46 коп., у 2017 році - 3892484 грн. 79 коп.

До відповідача перейшло право користування земельною ділянкою по вул. Чигиринській, 60/7 у м. Черкаси з 16.11.2012 року, однак належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної земельної ділянки між сторонами відсутні.

Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 02.1.2014 року № 155 було визначено та затверджено збитки у вигляді неодержавного доходу Черкаською міською радою за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Чигиринській, 60/7 у м. Черкаси за період з 16.11.2012 року по 21.09.2014 року у розмірі 140444 грн. 04 коп.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 138974 грн. 96 коп. безпідставно утриманих коштів за період з 22.09.2014 року по 31.12.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Позивач правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 22.09.2014 року по 31.12.2017 року.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Доказів сплати за користування землею за заявлений у позові період з відповідачем не надано.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 ).

Твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про безпідставність заявлених позивачем вимог суд оцінює критично, оскільки всі вимоги позовної заяви відповідають наявним в матеріалах справи доказам, підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили та узгоджуються з нормами діючого законодавства України, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє, а позов задовольняє повністю.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позовні вимоги позивача щодо стягнення 138974 грн. 96 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування землею - задовольняє у повному обсязі.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2084 грн. 62 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", ідентифікаційний код юридичної особи 38346230, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10А, офіс 2/14 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36:

138974 грн. 96 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA608999980314000611000023759; одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/, код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24062200 безпідставно утримані кошти (орендна плата);

2084 грн. 62 коп. судових витрат із зарахуванням на рахунок UA868201720344250014000086302, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 38715770.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.11.2022 року.

Суддя В.М. Грачов