Ухвала
від 02.11.2022 по справі 160/17055/22
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 листопада 2022 року Справа №160/17055/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІБАРІС" про стягнення 52424,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІБАРІС" та просить:

- стягнути до бюджету податковий борг з відповідача у розмірі 52424,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, у позові не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідач перебуває у позивача на обліку як платник податків, вся звітність, як правило, подається суб`єктами господарювання лише через засоби електронного зв`язку, тому посилання позивача у позові на те, що йому невідома електронна адреса відповідача суперечить приписам податкового законодавства.

Згідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові позивач просить стягнути податковий борг у сумі 13499,00 грн. на підставі ППР №0032101421 від 20.11.2018р. по терміну сплати - 27.03.2019р., проте, у позові не викладено обставин щодо дотримання позивачем строків узгодження вказаної суми грошового зобов`язання та доказів, що їх підтверджують до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що додана до позову копія фіскального чеку від 20.11.2018р. не містить інформації про направлення відповідачеві зазначеного ППР, а додана копія рекомендованого повідомлення містить відомості про вручення відповідачеві (якого документу невідомо): "2018.12.07", що не є належними доказами, оскільки вказане ППР прийнято пізніше - 20.11.2019р., відповідно і термін сплати за цим рішенням, який відображений у позові - 27.03.2019р. не обґрунтований жодними доказами, таких доказів до позову не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позові позивач просить стягнути податковий борг за ППР №0241711205, №0241741205 від 29.08.2018р. з терміном сплати 05.11.2018р., проте, вказані ППР із датою їх прийняття - 29.08.2018р. до позову не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, у позові позивач зазначає про те, що терміном сплати по ППР №0241711205, №0241741205 від 29.08.2018р. є 05.11.2018р.. проте, у позові не викладено обставин узгодження позивачем вказаних грошових зобов`язань з відповідачем та доказів, що підтверджують виникнення податкового боргу саме 05.11.2018р. до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у позові просить стягнути податковий борг з відповідача за ППР №0088525030 та №0088535030 від 04.08.2020р. та вказує у позові про те, що терміном сплати за ними грошового зобов`язання є 08.02.2021р., проте на підтвердження виникнення податкового боргу у відповідача саме з 08.02.2021р. позов не містить викладу обставин та таких доказів до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також до позову не додано доказів направлення та вручення відповідачеві ППР №0088535030 від 04.08.2020р., в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що ним в якості доказу направлення та вручення відповідачеві вказаного ППР надано рекомендоване поштове повідомлення про направлення та вручення іншого ППР (це вбачається з його змісту), а саме: "ППР Ш №0088525030", що не є належним доказом направлення ППР з №0088535030, виходячи з вимог ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у позові просить стягнути податковий борг з відповідача за ППР №00886385030 від 30.07.2020р. в сумі 340,00 грн. та вказав термін його сплати - 08.02.2021р., проте на підтвердження виникнення податкового боргу за вказаним ППР саме з 08.02.2021р. позов не містить викладу обставин та таких доказів до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що до позову взагалі не додано доказів про надіслання вказаного ППР відповідачеві, копія поштового рекомендованого повідомлення також не містить номеру та дати ППР, а копія довідки пошти про повернення відправлення із закінченням терміну зберігання з відбитком штемпеля пошти 15.12.2021р. з урахуванням приписів ПК України не може свідчити про термін сплати - 08.02.2021р., як зазначено у позові, отже, вказана дата узгодження податкового боргу за наведеним ППР є непідтвердженою, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позові позивач просить стягнути податковий борг з відповідача на підставі ППР №0083171807 від 07.06.2021р. в сумі 3200,00 грн., зазначено термін його сплати - 13.08.2021р., проте на підтвердження виникнення податкового боргу за вказаним ППР саме з 13.08.2021р. позов не містить викладу обставин та таких доказів до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що додана копія довідки пошти про повернення відправлення із закінченням терміну зберігання містить відбиток штемпеля повернення 26.07.2021р., що не кореспондується із зазначеною позивачем у позові датою терміну сплати за цим ППР - 13.08.2021р. з урахуванням приписів ПК України, такого викладу обставин позов не містить та доказів, що їх підтверджують до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд, вкотре, звертає увагу позивача на те, що передумовою виникнення у платника податку податкового боргу за ППР є дотримання позивачем, як суб`єктом владних повноважень, процедури узгодження відповідних сум грошового зобов`язання, які донараховуються податковим органом згідно вимог ПК України, а саме: направлення такого ППР платнику податку та його вручення, і лише після спливу десятиденного терміну (робочих днів) після їх отримання відповідачем, зазначена у них сума грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу з урахуванням вимог податкового законодавства України, проте, таких вимог позивачем не дотримано, що підтверджується вищенаведеними обставинами.

Позивач у позові просить у тому числі стягнути нараховану пеню у сумі 9979,20 грн. та у сумі 353,87 грн., проте, у позові не викладено обставин її нарахування з урахуванням вимог ст.129 Податкового кодексу України, доказів, що їх підтверджують до позову не додано, в порушення п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу позивача, що розрахунку пені на суму 353,87 грн. взагалі до позову не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

А розрахунок пені на суму 9979,20 грн. не відповідає вимогам ст.129 Податкового кодексу України, за обов`язковими умовами якої такий розрахунок повинен містити дату зарахування суми податкового боргу на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошового зобов`язання (п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України), доданий розрахунок наведеної дати не містить та доказів таких до позову не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі, у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначення у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у сумі 13499,00 грн. на підставі ППР №0032101421 від 20.11.2018р. по терміну сплати - 27.03.2019р., а саме: щодо дотримання позивачем строків узгодження вказаної суми грошового зобов`язання, та надати докази на підтвердження таких обставин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини щодо виникнення податкового боргу по ППР №0241711205, №0241741205 від 29.08.2018р. саме 05.11.2018р., та надати докази на підтвердження таких обставин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини щодо виникнення податкового боргу по ППР №0088525030 та №0088535030 від 04.08.2020р. саме 08.02.2021р., та надати докази на підтвердження таких обставин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини щодо виникнення податкового боргу за ППР №00886385030 від 30.07.2020р. в сумі 340,00 грн. саме 08.02.2021р., та надати докази на підтвердження таких обставин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини щодо виникнення податкового боргу за ППР №0083171807 від 07.06.2021р. в сумі 3200,00 грн. саме 13.08.2021р., та надати докази на підтвердження таких обставин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини щодо стягнення нарахованої пені у сумі 9979,20 грн. та у сумі 353,87 грн. з урахуванням вимог ст.129 Податкового кодексу України, та надати докази на підтвердження таких обставин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) доказів в обґрунтування зазначення у позові терміну сплати за ППР №0032101421 від 20.11.2018р. - 27.03.2019р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) копій ППР №0241711205, №0241741205 із датою їх прийняття 29.08.2018р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) доказів направлення та вручення відповідачеві ППР №0088535030 від 04.08.2020р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

5) доказів направлення та вручення відповідачеві ППР №00886385030 від 30.07.2020р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

6) розрахунку пені на суму 353,87 грн., що відповідає вимогам ст.129 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

7) розрахунку пені на суму 9979,20 грн., що відповідає вимогам ст.129 Податкового кодексу України, із зазначенням дати зарахування суми податкового боргу на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошового зобов`язання, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "СІБАРІС" про стягнення 52424,00 грн. - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі, шляхом надання до канцелярії суду: