Рішення

від 01.11.2022 по справі 640/34490/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2022 року м. Київ № 640/34490/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВПРОЕКТ»

Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД

до Міністерства культури та інформаційної політики України

третя особи Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ ПЛАЗА»

про визнання протиправним та скасування Припису №1090/6.11.6 від 01.11.2021р.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «КИЇВПРОЕКТ» з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД , Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ ПЛАЗА» про визнання протиправним та скасування Припису №1090/6.11.6 від 01.11.2021р. Міністерства культури та інформаційної політики України, винесеного Публічному акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» щодо об`єкта «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будівництво на земельній ділянці по вул. Б.Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м.Києва здійснюється за наявності законних підстав та у відповідності до вимог закону, припис винесений відповідачем з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 року відкрито провадження у справі №640/34490/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВПРОЕКТ» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, до Окружного адміністративного суду м. Києва завернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «КИЇВПРОЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ ПЛАЗА» про визнання протиправним та скасування Припису №1092/6.11.6 від 01.11.2021р. Міністерства культури та інформаційної політики України, винесеному Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД щодо об`єкта «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будівництво на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва здійснюється за наявності законних підстав та у відповідності до вимог закону, припис винесений відповідачем з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, є протиправним та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2021р. відкрито провадження у справі №640/35364/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/34490/21 вирішено об`єднати в одне провадження адміністративні справи №640/34490/21 та №640/35364/21, присвоїти об`єднаній адміністративній справі загальний №640/34490/21 та подальший розгляд та вирішення адміністративних позовів здійснювати у межах об`єднаної адміністративної справи №640/34490/21.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством культури та інформаційної політики України (МКІП) винесено Припис №1090/6.11.6 від 01.11.2021р. адресований Публічному акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» з вимогою:

1. Негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва, які виконуються в межах історичного ареалу м. Києва (наказ МКІП від 02 серпня 2021 р. № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва») з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

2. Вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

3. Надати пояснення по суті викладених у п. 1 зазначеного Припису фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

4. Про виконання вимог даного Припису письмово повідомити Міністерство культури та інформаційної політики України протягом п`яти календарних днів із дня отримання цього Припису.

За змістом Припису, його винесено за результатами проведеного 19.10.2021р. візуального обстеження земельної ділянки по вул. Б.Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

Вважаючи зазначений Припис Міністерства культури та інформаційної політики України протиправним та незаконним Публічне акціонерне товариство «КИЇВПРОЕКТ» звернулось до суду із зазначеним позовом.

Крім того, Міністерством культури та інформаційної політики України винесено Припис №1092/6.11.6 від 01.11.2021р. адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА`ЛТД з вимогою:

1. Негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва, які виконуються в межах історичного ареалу м. Києва (наказ МКІП від 02 серпня 2021 р. № 599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва») з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

2. Вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

3. Надати пояснення по суті викладених у п. 1 зазначеного Припису фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

4. Про виконання вимог даного Припису письмово повідомити Міністерство культури та інформаційної політики України протягом п`яти календарних днів із дня отримання цього Припису.

За змістом Припису, його винесено за результатами проведеного 19.10.2021р. візуального обстеження земельної ділянки по вул. Б.Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

Вважаючи зазначений Припис Міністерства культури та інформаційної політики України протиправним та незаконним Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА`ЛТД звернулось до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування Приписів відповідач посилається на те, що роботи виконуються в межах історичного ареалу м. Києва (наказ МКІП від 02 серпня 2021 р. №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва») з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «КИЇВПРОЕКТ» є землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:76:023:0005 по вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва на підставі Рішення Київської міської ради від 14.07.2005р. N746/3321 «Про передачу відкритому акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва», Рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. N37/94 «Про окремі питання регулювання земельних відносин», Договору оренди земельної ділянки від 13.12.2006р. між Київською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «КИЇВПРОЕКТ» (Орендар), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №1495у, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.01.2007р. за №91-6-00617 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням Київської міської ради від 14.07.2005р. N 746/3321 «Про передачу відкритому акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва» вирішено: 1. Затвердити проект відведення земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва. 2. Передати відкритому акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ», за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,77 га для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу на вул. Богдана Хмельницького, 16 - 22 у Шевченківському районі м. Києва у зв`язку з оформленням права власності на нежитлові будинки (наказ управління комунального майна м. Києва від 28.12.93 N 176, свідоцтва про право власності на нежитлові будинки від 10.04.2000 серія НБ N 010002928 та серія НБ N 010002932), у тому числі: - площею 0,71 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.04.69 N 590 «Про відвод земельної ділянки Державному інституту по проектуванню "Київпроект" під будівництво інституту»; - площею 0,04 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; - площею 0,02 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 24.02.81 N 287 «Про відведення земельної ділянки Київському метрополітену в тимчасове користування для будівництва станції «Золоті ворота».

Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. N37/94 «Про окремі питання регулювання земельних відносин» продовжено до 01.04.2007р. термін дії рішень Київської міської ради про передачу земельних ділянок в оренду.

13.12.2006р. між Київською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «КИЇВПРОЕКТ» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрований в реєстрі за №1495у, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.01.2007р. за №91-6-00617 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно п.2.1. Договору оренди об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 0,7746 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу; кадастровий номер - 8000000000:76:023:0005.

Відповідно до п.3.1. Договору його укладено на 25 років.

Публічним акціонерним товариством «КИЇВПРОЕКТ» отримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс», затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.12.2017р. №777.

01.04.2019р. між Публічним акціонерним товариством «КИЇВПРОЕКТ» (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ-ПЛАЗА» (Сторона 2) укладено Договір № 01 про реалізацію проекту «Реконструкція майнового комплексу - Будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва».

Предметом зазначеного Договору є діяльність Сторін по реалізації проекту Реконструкції майнового комплексу - Будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва, що включає здійснення Сторонами комплексу практичних та юридичних дій ( в тому числі організації фінансування, проектування, реконструкції, прийняття завершеного будівництвом об`єкту в експлуатацію, його передачі експлуатуючій організації тощо), спрямован6их на досягнення мети - реалізації проекту відповідно до умов, передбачених цим договором (п.2.1.).

П.3.2. Договору встановлює, що Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника реконструкції об`єкта, які визначені законодавством та належать Стороні 1.

19.09.2019р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано замовнику будівництва - Публічному акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» та генеральному підряднику - Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 11319262175 на будівництво об`єкта «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» місце розташування об`єкта: м.Київ, Шевченківській район, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, вид будівництва - реконструкція, код об`єкта - 1122.1.

Законність та правомірність виданого Дозволу встановлено Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020р. у справі №640/3954/20, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020р.

За приписами ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, будівництво на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва здійснюється за наявності законних підстав, а саме дозволу на виконання будівельних робіт, виданого уповноваженим органом.

Ч.4 ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції чинній на час винесення Приписів) встановлює, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (ч.4).

Ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що: історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

Ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч.1).

У разі якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, генеральні плани населених пунктів у межах такої громади розробляються у складі комплексного плану або включаються до нього як складові відповідно до статті 161 цього Закону. Положення генеральних планів таких населених пунктів мають узгоджуватися з іншими положеннями комплексного плану.

Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану. Обсяг таких планувальних рішень затверджується Кабінетом Міністрів України.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення), яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (ч.2).

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Розробником генерального плану населеного пункту може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин (ч.3).

Для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони (ч.4).

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (ч.5).

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання (ч.14).

Генеральний план міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджено рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.

Ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначає, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (ч.1).

З метою забезпечення збереження видатної універсальної цінності об`єктів всесвітньої спадщини навколо них встановлюються буферні зони, про затвердження яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, в установленому порядку інформує Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Межі та режими використання буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (ч.2).

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини (ч.3).

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (Порядок №318).

Відповідно до п.1 Порядку №318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.4 Порядку №318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

П.5 Порядку №318 визначає, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Відповідно до п.10 Порядку №318 історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Згідно з п.12 Порядку №318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Втім, підтвердження погодження відповідним органом місцевого самоврядування та затвердження Мінкультури науково-проектної документації щодо меж історичного ареалу міста Києва відсутнє.

Науково-проектна документація щодо меж історичного ареалу м. Києва затверджена відповідно до наведених вище вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини відсутня.

Отже, суд відзначає, що межі та режими використання історичних ареалів у м. Києві не затверджені у встановленому законом порядку, а саме відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318.

Про відсутність затверджених меж історичного ареалу міста Києва, за що частково відповідає безпосередньо Міністерство культури України, дійшов висновку також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2019 у справі №826/5755/17. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №813/4993/15

Даний висновок підтверджується і правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2020 р. по справі №640/21505/18 (№К/9901/30517/19 ) де вказується, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 318, що свідчить про відсутність належних та допустимих доказів знаходження земельної ділянки у межах Центрального історичного ареалу.

Щодо посилання відповідача у оскаржуваних Приписах на Наказ Міністерства культури та інформаційної політики від 02.08.2021 р. №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» (Наказ №599), суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 117 Конституції України встановлено, що нормативно - правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств. інших органів виконавчої влади (надалі - Положення № 731).

Відповідності до п. 1 Положення № 731 Державна реєстрація нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб`єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно - правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Абзацами 1 та 2 пункту 6 Положення № 731 визначено, що державну реєстрацію здійснюють: нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

Пунктом 12 Положення № 731 передбачено, що у разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру (додаток 1).

Відповідно до п, 15 Положення № 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

Докази проходження державної реєстрації зазначеного Наказу в Міністерстві юстиції України відсутні.

Із тексту Наказу №599, що міститься за посиланням https://mkip.gov.ua/content/istorikoarhitekturniy-oporniy-plan-m-kieva.html, розміщеним на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України 03.12.2021 об 11:11:48 слідує, що його прийнято відповідно до статей 5, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318, враховуючи протокол позачергового засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини МКІП від 14 липня 2021 року № 10 та беручи до уваги лист Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 20.01.2021 № 066-197.

Зазначеним Наказом №599, зокрема, вирішено: 1.Затвердити межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва, визначені науково-проектною документацією «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том 8 Генерального плану м. Києва), розробленою КО «Інститут генерального плану м. Києва» на замовлення Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. 2.Визнати такими, що втратили чинність абзац 5 пункту першого наказу Мінкультури від 21 жовтня 2011 року № 912/0/16-11 та наказ Мінкультури від 29 жовтня 2014 року № 911.

Суд відзначає, що на сьогодні діючим генеральним планом є Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.

Абзацом п`ятим пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21 жовтня 2011 року №912/0/16-11 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» затверджено зони охорони пам`яток та історичних ареалів м. Києва, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень.

Проте, наказом Міністерства культури України від 29 жовтня 2014 року №911 зупинено дію абзацу п`ятого пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21 жовтня 2011 року №912/0/16-11 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» щодо затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`ятко охоронних досліджень.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 02.08.2021р. №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» визнано такими, що втратили чинність абзац 5 пункту першого наказу Мінкультури від 21 жовтня 2011 року №912/0/16-11 та наказ Мінкультури від 29.10.2014р. №911.

Згідно з Протоколом позачергового засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини МКІП від 14.07.2021р. №10 про який йдеться у Наказі №599 вирішено: 1.1. Представлену доопрацьовану науково-проектну документацію «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико- архітектурний опорний план м. Києва» (Том VIII у складі проекту Генерального плану міста Києва) схвалити та рекомендувати МКІП до погодження у встановленому порядку. 1.2. Рекомендувати МДА виступити замовником виготовлення окремої науково-проектної документації «Межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва» та прискорити її подання на розгляд МКІП, зважаючи на необхідність її затвердження у встановленому порядку до винесення на розгляд сесії Київської міської ради проекту Генерального плану м. Києва. 1.3. Просити МКІП прискорити розроблення Порядку визначення меж території історичних ареалів та режимів їх використання, а також вжити інших належних заходів (у т.ч. розроблення відповідних нормативно- правових актів), спрямованих на усунення існуючих колізій в чинному пам`яткоохоронному законодавстві.

Таким чином, суд відзначає, що за змістом вказаного Протоколу, Наказ №599 стосується незатвердженого проекту Генерального плану м.Києва, а у п.1.2. Протоколу вказано на відсутність науково-проектної документації «Межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва».

Отже, суд приходить до висновку, що як станом на час винесення оскаржуваних Приписів, так і на сьогодні не існує належним чином затверджених меж історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця України, відповідно до положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пунктів 1, 4, 5, 10, 12 Порядку №318, частин третьої і четвертої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, Генеральний план міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, не є науково-проектною документацією у розумінні статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку №318.

Аналогічні висновки за наслідком розгляду подібних спірних правовідносин викладені у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 у справі №640/21505/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №813/4993/15.

Таким чином, оскільки межі історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця, занесеного до Списку історичних населених місць України, на момент винесення оскаржуваних Приписів належним чином не затверджені, відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва, знаходиться в межах історичного ареалу.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, оскаржувані приписи містять висновки про виявлене порушення вимог законодавства, однак, не містять визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

Крім того, Відповідачем не конкретизовано у чому полягає порушення з боку Позивача вимог частини четвертої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та відсутність яких «відповідні погодження та дозволи центрального органу виконавчої влади», на думку Відповідача, є підставою для винесення Припису.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому «законність» припису передбачає його обґрунтованість.

Зазначивши у приписі про необхідність «вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері культурної спадщини» Відповідач не вказав, які саме дії повинен здійснити кожен з позивачів для усунення вимог законодавства.

Отже, з аналізу змісту припису акта індивідуальної дії видно, що такий винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.

Крім того, судом враховано твердження позивачів, що об`єктом будівництва є «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва, що, в свою чергу, виключає необхідність отримання дозволу на проведення земляних робіт.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятих ним спірних приписів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «КИЇВПРОЕКТ» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б.16-22, ідентифікаційний код юридичної особи 04012780), Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД (02093, м.Київ, вул. Бориспільська, б. 26-Ж, оф. 6-5 ідентифікаційний код юридичної особи 16399955) до Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, б.19 ідентифікаційний код юридичної особи 43220275), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ ПЛАЗА» (01042, м. Київ, вул.Саперне Поле, б. 14/55, офіс 1014 ідентифікаційний код юридичної особи 42729358), про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Припис №1090/6.11.6 від 01.11.2021р. Міністерства культури та інформаційної політики України, винесений Публічному акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» щодо об`єкта «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

3. Визнати протиправним та скасувати Припис №1092/6.11.6 від 01.11.2021р. Міністерства культури та інформаційної політики України, винесений Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД щодо об`єкта «Реконструкція майнового комплексу - будівлі «Київпроект» під багатофункціональний комплекс» по вул. Богдана Хмельницького, 16-22 у Шевченківському районі м. Києва.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВПРОЕКТ» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б.16-22, ідентифікаційний код юридичної особи 04012780) понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (Дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, б.19 ідентифікаційний код юридичної особи 43220275).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 26-Ж, оф. 6-5 ідентифікаційний код юридичної особи 16399955) понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (Дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, б.19 ідентифікаційний код юридичної особи 43220275).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур