Постанова

від 25.10.2022 по справі 160/19088/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/19088/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-АГРО»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року (головуючий суддя Боженко Н.В.)

у справі № 160/19088/22

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-АГРО»

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-АГРО» в якому просила повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якої здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, а саме: свердлильний верстат 1 од., зварювальний пост, відрізний верстат 1 од., бункер для прийому овочем 1 од., котли 4 од., наземні резервуари для зберігання палива 4 од., заправочний пістолет 1 од., місце зберігання пестицидів та агрохімікатів, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПК-АГРО» до повного усунення порушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в ході перевірки встановлено, що на підприємстві в наявності обладнання, яке є джерелом утворення викиду та, яке не обліковане в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин підприємства, а саме: свердлильний верстат 1 од., зварювальний пост, відрізний верстат 1 од., бункер для прийому овочей 1 од., котли 4 од., наземні резервуари для зберігання палива 4 од., заправочний пістолет 1 од., місце зберігання пестицидів та агрохімікатів. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря, від даних джерел відсутній, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 8, 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Виявлені факти є грубим порушенням природоохоронного законодавства, експлуатація зазначених вище джерел утворення викидів та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря забороняється законом, тому підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд виходив з того, що виявлені під час позапланової перевірки об`єкта ТОВ «ВПК-АГРО» порушення створюють загрозу навколишньому середовищу, належних та допустимих доказів (відповідних документів), які б підтверджували усунення порушень саме у галузі охорони атмосферного повітря, до перевірки та до суду відповідачем не подано. При цьому суд зазначив, що єдиним належним доказом, що звільняє суд від обов`язку застосування до відповідача заходів реагування за виявлені порушення, є акт перевірки про усунення порушень. Проте, такого акту перевірки суду не надано, як і не надано відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря визначеними позивачем стаціонарними джерелами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідне обладнання не експлуатується та від`єднано від живлення. Вказане обладнання залишилось відповідачу у будівлях, які свого часу були придбані після ліквідації КДСП. Доказів експлуатації вказаного обладнання відповідачем до суду не надано. Також судом не враховано доводи відповідача з приводу порушення позивачем передбаченого порядку проведення перевірок, зокрема, планова перевірка не була завершена належним чином, а факти і обставини, що відображенні в акті перевірки, не відповідають дійсності. Висновки позивача, на думку відповідача, сформовані виключно на припущеннях державних інспекторів з охорони навколишнього середовища та не підтверджені жодним доказом.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України видами діяльності відповідача - Товариства з обмеженою діяльністю «ВПК-АГРО» є: 01.13 Вирощування овочів і баштаних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.30 Відтворення рослин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №1033 від 24.06.2021 позивачем проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «ВПК-АГРО» (код ЄДРПОУ 34229691), предметом якої є дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складений Акт № 243/2.1-7/21 від 09.07.2021.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», суть якого полягає в тому, що на підприємстві експлуатується обладнання, що є джерелом утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: свердлильний верстат 1 одн., зварювальний пост., відрезний верстат 1 од., бункер для прийому овочем 1 одн., котли 4 од., наземні резервуари для зберігання палива 4 одн., заправочний пістолет 1 одн., місце зберігання пестицидів та агрохімікатів. Інвентаризацію джерел викидів в атмосферне повітря не проведено, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній.

Акт від 09.07.2021 № 243/2.1-7/21 отриманий заступником директора ТОВ «ВПК-АГРО» Родіоновим В.В. та підписаний ним без зауважень.

Виявлені під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ВПК-АГРО», зафіксовані в акті перевірки, порушення стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Також згідно пп.5 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» №2707-ХІІ від 16.10.1992 господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

В даному випадку, позовні вимоги полягають у зупиненні за рішенням суду виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без дозволу на викиди забруднюючих речовин, отже, з`ясуванню підлягає питання наявності законодавчо встановлених підстав для такої заборони (зупинення) на час прийняття судом відповідного рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що в межах даної справи питання правомірності дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки дослідженню та з`ясуванню не підлягає, може бути підставою окремого позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, тому наведеним відповідачем доводам з приводу дотримання порядку проведення перевірки оцінка судом не надається.

Стосовно наявності законодавчо встановлених підстав для зупинення за рішенням суду виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг відповідачем, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (ст.1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до ст.3 цього ж Закону № 1264-XII основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля.

Згідно ст.10 Закону № 1264-XII екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» №2707-ХІІ від 16.10.1992 підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Таким чином, застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) обумовлено встановленням порушення вимог природоохоронного законодавства, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу. При цьому тягар доказування наявності такої шкоди повністю покладається на орган державного нагляду.

Відповідно до висновків акту перевірки № 243/2.1-7/21 від 09.07.2021, які стали підставою для звернення до суду із цим позовом, відповідачем експлуатується обладнання, яке є джерелом утворення викиду та, яке не обліковане в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин підприємства, а саме: свердлильний верстат 1 од., зварювальний пост, відрізний верстат 1 од., бункер для прийому овочей 1 од., котли 4 од., наземні резервуари для зберігання палива 4 од., заправочний пістолет 1 од., місце зберігання пестицидів та агрохімікатів. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря, від даних джерел відсутній.

Відповідно до ст. 11 Закону №2707-ХІ Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Отже дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 25.06.1991 №1264-XII об`єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 51 Закону №1264-XII підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, який задовольняючи позов, визнав доведеним виявлене позивачем порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що створює загрозу навколишньому середовищу через відсутність належних та допустимих доказів (відповідних документів), які б підтверджували усунення відповідачем порушень у галузі охорони атмосферного повітря.

Фактично суть виявленого позивачем порушення полягає в тому, що підприємством не проведено інвентаризацію джерел викидів в атмосферне повітря, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зазначеними в акті перевірки джерелами відсутній.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявність цих фактів є недостатнім для застосування до підприємства певних заходів реагування у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, адже виявлені позивачем порушення не є встановленою на законодавчому рівні підставою для зупинення (часткового зупинення) господарської діяльності підприємства, оскільки самі по собі не спричиняють шкідливих наслідків для навколишнього природного середовища.

Відповідачем не визначено, судом першої інстанції не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між відсутністю облікованих належним чином джерел викидів в матеріалах інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин і дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та виникненням загрози навколишньому середовищу.

Із змісту наведених вище правових норм вбачається, що необхідною умовою для обмеження чи зупинення (тимчасового) діяльності підприємств і об`єктів є експлуатація певних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Втім, позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження існування вказаного факту, а також не встановлено, які саме і в яких обсягах надходять викиди із зазначених в позові джерел.

В той же час визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, у відповідності до п.6 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655, повинно здійснюватися шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань і розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Мінприроди.

Висновки позивача про надходження з відповідних, зазначених позивачем, джерел викидів в атмосферне повітря, зокрема, за результатами їх візуального огляду відсутні.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції враховує також, що відповідач на вимогу позивача надавав перелік основних засобів відповідача, в якому відсутні основні засоби: свердлильний станок, зварювальний пост, відрізний верстат, бункер для прийому овочів, котли, резервуар для зберігання палива, заправний пістолет. Відповідне обладнання за поясненням відповідача не експлуатуються, від`єднано від живлення.

Стосовно місця зберігання пестицидів та агрохімікатів суд апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 160/19089/21 між тими сторонами, яке набрало законної сили, встановлено (і не доказується у цій справі, що розглядається ч.4 ст.78 КАС України), що ТОВ «ВПК-АГРО» взагалі не зберігає відповідну продукцію, так як така продукція постачається і підставі договору. Постачальник в свою чергу за необхідністю постачає необхідну кількість продукції з подальшою утилізацією тари та упаковки. Відповідно до укладених на кожну поставку пестицидів та агрохімікатів договорів, вартість збирання, транспортування та утилізації тари з-під використаного товару оплачена його імпортерами та території України. Основним постачальником пестицидів та агрохімікатів є ТОВ «Фірма ЕРІДОН»

Так, за Договором №646/21/364 від 27.01.2021 ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» зобов`язане поставити товар у тій кількості, яку замовляє покупець (ТОВ «ВПК-АГРО»). Товар поставляється партіями. Тобто покупець робить замовлення певної кількості/асортименту, яке має за мету використати безпосередньо в найближчий час. Відповідне замовлення супроводжується підписанням додаткових умов до договору. Кожна додаткова угода ідентифікує певне замовлення яке буде поставлене. Після використання товару з певної поставки, покупець повідомляє про необхідність утилізації тари певні компанії (зазначені в п. 11 додаткових угод). Відповідні компанії забирають використану тару з подальшою утилізацією.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено в установленому порядку наявності обставин, які зумовлюють застосування до позивача визначених в позові заходів реагування, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-АГРО» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №160/19088/21 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко